Опис власного досвіду "Компетентісний підхід до вивчення української мови та літератури"

Cьогодні Україна переживає важкий період реформування: оновлюється система управління державою, змінюються потреби та вимоги суспільства. Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на “ключові компетентності”, оволодіння якими дозволить учням вирішити проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.

    У наш час соціуму необхідні учні та випускники, які готові змінюватися та пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення.  Це більшою мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від якостей, для позначення яких використовуються поняття «компетенція» і «компетентність», які найбільше відповідають сучасному розумінню мети освіти. Тому гостро постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу. У цьому й полягає актуальність мого досвіду.

     Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції  загальної середньої освіти, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах. Так, у програмі з української мови зазначається, що одним із головних завдань є «вироблення в школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях». Програмою з літератури визначено такі ключові компетентності: соціальні, мотиваційні, функціональні. Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упровадження компетентнісного підходу активно розглядається в педагогічній науці. Теоретико-методологічну основа досвіду складають праці вітчизняних дослідників Л.І.Ломако, В.Раєвського, Г.Токмань, російських - І.Дахіна, М.Скаткіна, А.Хуторського. Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені в дидактичних працях І.С.Якиманської, методичних посібниках Г.П.Гузика, А.Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу, самовираженню, самореалізації  особистості. Серед інноваційних методів застосовую інтерактивні технології, які пропагуються О.М.Пєхотою, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун. Керуючись методичними порадами Л.Скуратівського, Г.Шелехової, використовую ІКТ.

  У своїй роботі прагну розглянути й теоретично обґрунтувати  особливості  формування предметних компетентностей учнів при вивченні української мови та літератури в умовах малочисельної школи, показати на прикладах використання ІКТ та інтерактивних форм роботи для формування ключових і предметних компетентностей на уроках української мови й літератури.

   Технологія реалізації  вказаної  мети  полягає у виконанні ряду завдань, а саме: опрацювання досліджень науковців і практиків щодо компетентісного підходу на уроках української мови та літератури; розкриття особливостей  навчання учнів у малочисельних класах сільської школи,  проектування моделей здійснення компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури; створення дидактичного та методичного матеріалу для розвитку мовно-літературної компетентності школярів.

Форми, методи, прийоми для реалізації компетентісного підходу

під час  вивчення української мови та літератури

На мою думку,  технології інтерактивного навчання найбільше допомагають  забезпечити розвиток ключових компетентностей. Це форма організації пізнавальної діяльності учнів, мета якої – створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Часто на уроках використовую  рольові  ігри, прес-конференції, спільне розв`язування проблем, що ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва. Для закріплення матеріалу, контролю знань використовую вправу «Піймай помилку» або гру «Я – редактор».  Завдання учнів полягає в тому, щоб виявити й пояснити помилку. Цей метод сприяє формуванню вміння самоконтролю. Таке завдання під силу сильнішим учням, але всі хочуть його виконувати. Тому для них готую два тексти – правильний та з помилками. Порівнюючи їх, учні редагують речення й запам’ятовують правильний варіант.  Діти, заряджені позитивом від успішно виконаного завдання, далі із задоволенням оволодівають мовними премудростями.

Учні заводять спеціальні зошити – «Орфографічні скарбнички», у яких роблять роботу над помилками (записуємо слово правильно, складаємо з ним словосполучення та речення, добираємо ще 3-5 слів з даною орфограмою). На кожну нову орфограму відводимо окрему сторінку.

 Створюю проблемні ситуації, розв'язання яких  сприяє умовам для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює й розвиває  навички самостійного набуття знань. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Наприклад, у  8 класі під час вивчення думи «Маруся Богуславка» ставлю проблемне запитання: «З’ясувати, чи можна назвати Марусин вчинок героїчним». Цікавою є вправа «Займи позицію». Наприклад,  у 8 класі – «Як ви гадаєте, чи Чураївна отруїла Гриця?», у 6 – «Чи винні батьки в смерті Федька?» - твір «Федько – халамид ник». Нерідко  використовую такі форми роботи, як прес-конференцію, інтерв’ю з автором (героями) твору. Ця робота сприяє розвитку логічного мислення, навичок комунікативної компетентності – уміти вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися. Учні складають асоціативні кущі, сенкани, діаманти,  кросворди та ребуси. 

    Ефективним для  розвитку творчих здібностей учнів  є проведення уроків-подорожей, рольових ігор. Розвитку пізнавальних інтересів  сприяв урок української літератури в 5 класі у формі телепередачі «У гостях у казки», у ході якого діти спілкувалися з учителем -  ведучою програми Оленою Премудрою, створювали їй новий імідж, розгадували загадки, переглядали мультфільм за казкою «Гупало Василь. Дев’ять  з половиною пригод», а потім створювали власний твір. У 6 класі під час вивчення пасивної лексики  шестикласники на уроці мови здійснили подорож на Запорізьку Січ. Учні мали змогу поспілкуватися з кошовим Сірком, побачити гетьманські клейноди, хоругви, козацьку зброю. Сприяли формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності, урок-суд над героями оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник»;  урок-освідчення в коханні «Інтимна лірика Т.Шевченка».

    Здійснюючи педагогічне керівництво, створюю орієнтовну основу дій, надаю  допомогу учням, дозую завдання, знайомлю із прийомами самостійної праці. З перших уроків  формую в учнів уміння самостійно й творчо працювати з книгою, словниками,  бо саме така  робота передбачає  розвиток самостійного мислення. Практикуються, зокрема,  практичні роботи, під час виконання яких пропонуються завдання: накреслити схему на основі прочитаного матеріалу підручника, скласти алгоритм на вивчене правило; порівняти літературні твори,  створити паспорт вірша, заповнити анкету героя, узагальнити матеріал у вигляді таблиці. Наприклад, на уроці у 8 класі учні порівнюють історичну пісню з думою, викладаючи матеріал у вигляді перетнутих кіл «Діаграма Венна». А порівнявши героїв повісті І.Франка, семикласники складають діаманту «Захар Беркут і Тугар Вовк». Це дає змогу виховувати уважного читача, учити виділяти головне, формувати вміння порівнювати й  аналізувати,  формує  розвиток життєвих компетенцій.

Компетентності продуктивної діяльності вимагають формування готовності та потреби у творчості – уміння діяти в нестандартних ситуаціях, активізація творчих здібностей учнів, реалізація їх творчого потенціалу.  Майже на кожному уроці діти складають твори, пов'язують вивчене з життям: складання інструкції «Правила безпечної поведінки вдома» - 7 клас під час вивчення теми «Не з дієсловами», «Байдужість – найбільше зло нашого часу» (8клас) – під час вивчення поезії Т.Шевченка «Мені однаково», «Чи легко бути патріотом» (7 клас),  «Моя майбутня професія» (6 клас) – під час вивчення  професійних слів і термінів тощо. Часто пропоную завдання, що вимагають   дослідження, застосування творчих здібностей: написати листа від імені  одного персонажа іншому або письменнику (звірі з казки І.Франка пишуть листа  Фарбованому Лису); стати співавтором твору, увести себе у твір як героя, розказати про події, свої вчинки, думки від імені героя твору (розповідь Мирослави про своє життя, чому вона не стала зрадницею – за повістю  І.Франка «Захар Беркут»); домислити події, які передували зображеним;  придумати різні варіанти закінчення твору (дума «Маруся Богуславка» - 8 клас).

    Організація інтерактивного навчання передбачає насамперед моделювання життєвих ситуацій, вирішення яких виховує відповідну життєву компетентність, створює умови для розвитку самодостатньої особистості. Вирішити це завдання допомагає вправа «Озвуч німий фільм».

     Важливе значення для формування життєвих компетенцій учнів  має збагачення їх лексичного запасу. Щоб зацікавити дітей до вивчення нових слів, пропоную вправу «Навчаючи – учусь»  або хвилинку ерудита «Слово про слово». Кожен  школяр працює з тлумачним або фразеологічним словником, вибираючи невідоме слово (певної відміни, групи чи частини мови – залежно від завдання) чи фразеологічний зворот  і презентує його класу. Навмисне вводжу в формулювання завдання  невідомі учням слова, щоб вони подумали над його лексичним значенням, а якщо не здогадаються, то знайдуть у словнику. Наприклад,  під час гри «Так чи ні» в 5 класі даю тезу: І.Я.Франко – поліглот. Діти відразу не можуть відповісти. А з’ясувавши лексичне значення цього слова,  відповідають «Так», бо письменник знав 14 мов. Постійно вивчаємо нову лексику й у ході позакласної роботи. Ознайомились з лексичним значенням, правописом, походженням слів: флешмоб,  інтерактивний, вікторина, буктрейлер, соціальна реклама тощо. 

    «Лінгвістичні задачі» потребують від учнів уважності, уміння аналізувати  й узагальнювати мовний матеріал. Наприклад, вивчивши тему «Складне речення» (5 клас) пропоную завдання – з’ясувати: чому в одному реченні кома перед і  ставиться, а в іншому – ні тощо.  Вправи з ключем  вносять у навчальну роботу елементи гри й творчого азарту, стимулюють роботу: адже перед дитиною є близька мета – розшифрувати приховане, проникнути в таємницю.

Створити особистість, яка вміло адаптується до нових умов життя, може аналізувати ситуацію та адекватно змінювати свою діяльність, оцінювати проблеми, які виникають, та приймати правильні рішення,  дає можливість учителю використання  ІКТ.  Діти готують мультимедійні презентації,  робота над створенням яких сприяє розвиткові навичок та вмінь  писемного мовлення,  підтримує ефективну мотивацію та зв'язок із реальним життям для набуття практичних умінь. Використовуючи комп'ютер,  проводжу  уроки - віртуальні екскурсії, уроки-проекти, застосовую  ігрові прийоми, створюю навчальне середовище, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації.  Переглядаємо мультфільми, експрес - уроки О.Авраменка, буктрейлери (наприклад, кліп за фільмом «Захар Беркут»), слухаємо аудіокниги (наприклад, казку І.Франка «Фарбований Лис» чи уривки з повісті «Таємниця козацької шаблі» З.Мензатюк).  Це сприяє формуванню ключових компетентностей сучасного учня. 

     Проводячи рефлексію, використовую вправу «Продовж речення» або «Піраміда позитивних почуттів» – кожен з учнів по черзі, поклавши свої долоні  на руки інших, говорить, чим збагатився на уроці, які приємні емоції пережив. Аналіз результатів професійної діяльності показав, що застосування компетентісного підходу  сприяє  підвищенню рівня  сформованості низки  умінь і навичок: творчих здібностей; уміння оцінки й інтерпретації; мовленнєвих умінь учнів, розвитку психосоціальної  риси,  яка  надає школяреві сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем.

Результативність застосування

    Застосування компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури позитивно вплинула на результати навчання. За останні роки

підвищився рівень навчальних досягнень, покращилося мовлення учнів, уміння орієнтуватися в потоці різноманітної інформації,  здійснювати пошуково-дослідницьку роботу, застосовувати на практиці здобуті знання, навички самостійної навчальної діяльності, самоконтролю, інтелектуальних і творчих здібностей. У дітей  з’явилося бажання брати участь у предметних конкурсах, олімпіадах, у позакласній діяльності.

Список використаних джерел

1. Біляєв О. Концепція навчання державної мови в школах України /        О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Г. Шелехова // Дивослово. - 1996. - № 1. - С. 16- 21.

2. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно зорієнтованої освіти / Л. Варзацька, Л. Кратасюк  // Бібліотечка «Дивослова». – 2006. - №4.

3. Волобуєва Т. Розвиток творчої компетентності школярів/ Т.Волобуєва// Управління освітою.- 2007.- № 14.

4. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 287 с.

 5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011.

          6. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004. – 84 с.

7. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти   www.iitzo.gov.ua.

         8.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / О.Пометун, Л.Пирожиченко. – К.: А.П.Н., 2002. –    С. 27.

9. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. - К.: "К.І.С.", 2004. - 112с.

10. Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання // Книга вчителя української мови та літератури : [довідн.Cметод. вид.]/[упоряд.: Н.І.Шинкарук]. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 352 с.

11. Методика  навчання  української  мови  в середніх освітніх закладах /[Пентилюк М.І.,  Караман С.О.,  Караман О.В.  та ін.]; за ред. М. І. Пентилюк.-К.: Ленвіт, 2004. - 400 с.

12. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті// Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / О. І. Пометун. - К.: К.І.С., 2004.8. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису / Сергій Омельчук // Дивослово. - 2006. - № 9. - С. 25.

13. Руденко О. Життєва компетенція учнів у вимірі освітніх інновацій/ О.Руденко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - № 24.

14. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі Методичний посібник для вчителя./ Б. Степанишин //  К.: Проза, 1994.

15. Шарко В. Сучасний урок . Технологічний аспект/ В.Шарко. – К.:    Вид-во Фенікс, 2006.