Опис власного досвіду "Практичні інструменти розвитку критичного мислення в учнів початкової школи"

ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

                          (Із власного досвіду)

          Для успішного розвитку суспільства потрібні люди з високою освітою, великим творчим потенціалом, з нестандартним мисленням, щоб успішно здійснювати науково-технічний прогрес. Від якості, глибини та обсягу знань, якими володіє покоління, що підростає, значною мірою буде залежати і подальший розвиток України в цілому. І тому сьогодні в умовах демократизації та гуманізації сучасної школи актуальною стає проблема навчити учнів мислити, виробити стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно опановувати їх, свідомо застосовувати набуті знання при розв'язуванні практичних завдань.

          Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми,брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує таку діяльність на своїх уроках, придумує цікаві види роботи, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якіснішими.

           Педагог, який працює творчо і  розуміє проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського колективу, має вміти зорієнтувати їх на критичне осмислення  будь – якої проблеми, своєї ролі в її розв’язанні, здатності до індивідуальної та групової роботи, тобто розвивати критичне мислення.

         Що ж таке критичне мислення? Це здатність людини на такі дії:

• чітко визначати проблему, яку необхідно розв’язати;
• самостійно знайти, опрацювати і проаналізувати  інформацію;
• логічно побудувати свої думки, навести переконливу арґументацію;
• здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми;
• бути відкритим до сприйняття думок інших і водночас принциповим у відстоюванні своїх позицій.

          Спостереження вчених доводять, що критично мислити учні можуть в будь - якому віці. Так, учням початкових класів доступні такі мислительні операції, як уміння самостійно здобувати знання, просуватися від конкретного до абстрактного, здатність до умовисновків. Головне в роботі вчителя - враховувати вікові особливості дітей, створити такі умови і застосувати прийоми і методи роботи, які допоможуть привчити дітей до того, що мислення стає критичним, якщо має індивідуальний характер. Навчити дітей критично мислити не можна протягом одного уроку, тому цю роботу треба проводити систематично.

          Для більшої ефективності  та полегшення процесу формування критичного мислення неохідно створити такі умови, які здатні стимулювати учнів до самостійного критичного мислення.

          У своїй педагогічній діяльності я використовую дуже багато стратегій, які урізноманітнюють навчально – виховний процес та створюють сприятливу атмосферу для розвитку критичного мислення на всіх уроках.

          В першу чергу, намагаюся спонукати дітей до висловлювання особистих суджень, ставлячи перед ними цікаві проблеми. Дуже ефективними тут є запитання типу « Що станеться, якщо у людей виростуть крила?»,  «Як могла б завершитися ця історія?», «Про що може розповісти знайдений предмет?», « Що станеться, якщо всі гори перетворяться на цукрові?», «Для чого потрібно вміти слова складати у речення, а речення у текст?» тощо.

          Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації про неї, бо розмірковувати на порожньому місці неможливо. Для цього я використовую одну із класичних стратегій – асоціативний кущ. Наприклад, на уроці ЯДС у 2 класі, при вивченні теми «Як упізнати територію своєї країни?», діти називали асоціації, що для них є Україна.

          Одним із найвідоміших і найдієвіших прийомів розвитку критичного мислення, який дуже подобається дітям, є сенкан. Це вірш, що складається з п’яти рядків. Він допомагає оцінювати й узагальнювати інформацію, вибравши найголовніше з теми, вчить формулювати щось складне декількома словами. Наприклад, деякі із складених сенканів.

Дружба

Міцна, справжня.

Окриляє, надихає, допомагає.

Підтримує людину все життя.

Товаришування.

 Соловей

Співучий. перелітний.

Тьохкає, гніздиться, звеселяє.

Найспівучіший птах нашої України.

Співак.

Школа

Світла, простора.

Навчає, виховує, захоплює.

Дає нам міцні знання.

Рідний дім.

Сім’я

Дружна, працьовита.

Підтримує, радіє, любить.

Найрідніші люди у житті.

Родина.

Територія

Велика, безмежна.

Приваблює, захоплює, допомагає.

Місце для діяльності людини.

Простір.

Бабуся

Добра, мила, ласкава.

Голубить, радіє, готує.

Бабуся зігріває своєю любов’ю.

Берегиня.

          Цікаві прийоми роботи застосовую і на уроках читання. Навчити дітей розуміти те, що вони читають, навчити аналізувати прочитане, допомагають позначки на полях, які роблять учні на полях під час читання:

V – відома інформація;

-- - не згоден з інформацією;

+ - нова інформація;

? – інформація, яка цікавить або дивує.

          Цей вид читання спонукає учнів перечитувати те. що незрозуміло, та осмислювати ступінь розуміння тексту або інформації.

         Учням початкових класів іноді буває складно сформулювати запитання за вивченою темою або довести правильність твердження.  На етапі опрацювання теми  я пропоную учням сформулювати і записати запитання, що стосуються досліджуваної теми. Потім аркуші переміщують та роздають знову, а учні відповідають на нові запитання. Найцікавіші обговорюються всім класом. На етапі закріплення вивченого матеріалу прошу дітей довести правильність висловлення.

Наприклад, при вивченні теми у 2 класі «Текст» пропоную наступне завдання: продовжіть висловлювання, використовуючи схему міркувань.

     Я гадаю, що це текст, тому що він….

• cкладається / не складається з речень;
• речення пов’язані  / не пов’язані між собою;
• до тексту можна  / не можна дібрати заголовок.

          Під час аналізу творів на уроках читання застосовую вправу «Читацьке колесо». Ставлю такі запитання, які вимагають подумати і висловити власне міркування. Наприклад,

• Чого навчає цей твір?
• Склади власне продовження історії.
• Що ти хочеш запитати у героїв твору?
• Якби ти потрапив(ла) в історію, щось би змінилось?

          Дуже ефективним прийомом розвитку критичного мислення, є «Ромашка Блума». Це шість пелюсток ромашки, на яких записані запитання:

• Просте запитання (Що? Де? Як?).
• Уточнююче запитання (Наскільки я зрозумів(ла))
• Оціночне питання (порівняння).
• Інтерпретуюче питання (Чому?).
• Творче питання (з частиною б).

Так, наприклад, познайомившись у 2 класі із твором «Моя бабуся – супергероїня» за Марлуз фон Лон, записую такі запитання у «Ромашці Блума»:

• Яке оповідання читали на уроці?
• Наскільки я розумію, бабуся справді супергероїня?
• Як ставиться дівчинка до бабусі?
• Чи може онучка допомогти своїй бабусі?
• Що сталося б, якби С’юзі  знайшла пам'ять?
• Що порадите дітям, у яких є старенькі бабусі?

Наступною стратегією, яка допомагає розвитку критичного мислення, є  «ПОПС».

П – позиція

О – обґрунтування

П – приклад

С -  судження

          Так, під час ознайомлення з твором «Парасолька» за Наталкою Малетич, пропоную дітям довести думку за допомогою вправи «ПОПС».

Парасолька – необхідна річ.

Я вважаю, що…

Тому що…

Наприклад, …

Отже, …

          Наступний прийом, який допомагає розглянути поняття з різних боків чи прослухати різні точки зору стосовно одного й того самого запитання, є вправа «Кубування». Застосовую на етапі подання інформації або як окрема стратегія розвитку критичного мислення. Кубування викликає зацікавленість дитини і стимулює пізнавальний процес. Цей підхід передбачає використання шести граней кубика, на яких є вказівки щодо напрямку мислення.

• Опишіть.
• Порівняйте.
• Встановіть асоціації.
• Проаналізуйте.
• Знайдіть застосування.
• Запропонуйте арґументи «за» або «проти».

         Черговість граней передбачає перехід від простих завдань до більш складних.

На початковому етапі роботи з кубиком у 1 класі використовую малюнки або  запитання спрощую.

• Як це виглядає?
• На що схоже?
• Про що змушує тебе думати?
• З чого це зроблено?
• Як би ти це використав (ла)?
• Добре це чи погано? Чому?

         Як  ми працюємо? Учні записують свої думки відповідно до вказівок на гранях куба впродовж 2 – 3 хвилин. Ніколи не вимагаю від дітей однакового результату, але вчу дотримуватися регламенту часу. Хтось встигає записати окремі слова, хтось - словосполучення або речення. Потім перечитуємо всі думки і складаємо цілісний текст, в якому  розкривається певне поняття, предмет чи явище.

 Наприклад, вивчаючи тему «Спільнота» на уроці ЯДС у 2 класі, ми обговорювали з дітьми спільноту бджіл. Тому я застосувала стратегію «Кубування» до вивчення більш детально цих комах.

1. Опишіть.

У бджілки красиве смугасте тільце жовто-чорного забарвлення. Комашка має крильця, три пари ніжок і подовжений хоботок – носик.

2. Порівняй ( з осою)

У бджілки є волосяний покрив на тільці, а в оси – немає. Забарвлення тільця у бджоли більш яскраве. Бджола збирає нектар, а  оса – це не дуже любить. Бджола літає плавно, а оса набирає швидкість, і політ більш поривчастий.

3. Встанови асоціації.

Квітка, луг, нектар, медок, запашні трави, аромат, вулик, соти, пасіка, горщик.

4. Проаналізуйте.

Бдждола належить до комах, тому що має шість ніжок. Живе  у дикій природі. Домашні бджоли живуть у вулику.

5. Бджоли – дуже корисні комахи. Вони збирають нектар з квіток, який перетворюють на мед.

6. Запропонуйте арґументи «за» чи «проти».

Бджоли відіграють свою роль у природі і є головними поставщиками меду.

Але люди дуже часто відчувають укуси цих комах, які викликають алергічні реакції.

          Використання перелічених стратегій на уроках в початковій школі  допомагає учням висловлювати власні судження, розвивати критичне мислення у групових, парних, індивідуальних формах роботи, набувати соціальних навичок, вміти працювати в колективі, прислухаючись  до думок своїх однолітків та вчать толерантного ставлення до інших.