Здавна опішненська кераміка відома і шанована у різних державах світу. І тепер сюди приїздять з різних країн, щоб насолодитися красою народного гончарного мистецтва. В одному із залів музею можна взяти майстер-клас і власноруч виготовити мисочку чи глечик. І, звичайно ж, отримати на пам'ять свистунця – глиняну іграшку-пташку – зворушливу забавку для малечі і приємну згадку про подорож для дорослих.
Опішне – столиця українського гончарства
Петряєва Т.С., методист Пятихатського РМК
З 1999 року кожного першого тижня липня в Україні святкують Національний день гончарства. У столиці українського гончарства, одному з центрів культурної самобутності українців – старовинному козацькому містечку, а нині селищі міського типу, Опішному, що на Полтавщині, проводиться у ці дні фестиваль-ярмарок. Він проходить на території музею-заповідника українського гончарства, розташованого на мальовничому пагорбі понад річкою Ворсклою.
Багатофігурна гончарна композиція «Доброго ранку, Опішне!»
львів’янина Михайла Дідківського привітно зустрічає кожного на вході до музею
Упродовж останніх трьох тисячоліть на цій території інтенсивно розвивалося гончарство. Ще 100 років тому в містечку працювали близько тисячі гончарів, вироби яких експортувалися на різні континенти. Опішненська кераміка стала етнічним символом нашої національної культури, світовим мистецьким брендом. Ось чому саме тут 1986 року був заснований Музей гончарства, що згодом перетворився в етномистецький науково-дослідний і культурно-освітній заклад, на базі якого у 1989 р. почав формуватися Державний музей-заповідник українського гончарства. У 2001 році, враховуючи значення музею-заповідника у збереженні, вивченні та популяризації гончарної спадщини українців, йому надано статус національного. Сьогодні він є провідним вітчизняним закладом з дослідження гончарства та кераміки.
У садово-парковій експозиції монументальної керамічної скульптури на подвір’ї музею-заповідника просто неба представлена колекція авторських робіт (понад 150) відомих майстрів з різних регіонів України – учасників Національних симпозіумів гончарства. Серед них вражає «Лев при двох головах» опішненського майстра, лауреата Шевченківської премії Василя Омеляненка (під відкритим небом вона стоїть тут ще з 1997 року!), проте особливо приваблюють роботи інших гончарів, у яких сконцентрована і народна мудрість, і гумор, і сатира: «Рибалки», «Допитливі сусіди», «Сядемо під перелазом, заспіваймо пісню разом!».
Фондові колекції музею представляють гончарні вироби з усіх традиційних центрів гончарства України, роботи провідних українських художників-керамістів. Їх тут понад 40 тисяч – мисок, тарілок, глечиків, горщиків, дитячих іграшок, свічників, статуеток, глиняних панно…
При музеї працює республіканська спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства (близько 100 тис. одиниць зберігання).
У вартість екскурсії по музею входять відвідини одного з чотирьох меморіальних музеїв-садиб видатних опішненських митців і колекціонерів місцевої кераміки: майстрині Олександри Селюченко, Леоніда Сморжа, родин Пошивайлів та Кричевських.
Здавна опішненська кераміка відома і шанована у різних країнах світу. І тепер сюди приїздять з різних країн, щоб насолодитися красою народного гончарного мистецтва. В одному із залів музею можна взяти майстер-клас і власноруч виготовити мисочку чи глечик. І, звичайно ж, отримати на пам’ять свистунця – глиняну іграшку-пташку – зворушливу забавку для малечі і приємну згадку про подорож для дорослих.
Фото автора