Опорні картки "Види розборів на уроках української мови"

 

 

 

 

Види розбору на уроках

української мови

у 5 – 11 класах

(Опорні картки)

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель Василькова Ю. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонетичний розбір слова

1.Записати слово, поділивши його на склади.

2. Поставити наголос.

3.Дати характеристику складів: відкритий – закритий, наголошений – ненаголошений.

4. Записати букви і транскрипцію слова.

5. Визначити, скільки в слові голосних звуків, якими буквами вони позначені? Вказати, який звук  наголошений.

6. Скільки в слові приголосних і якими буквами вони позначені? Визначити,які приголосні звуки глухі, які дзвінкі, які з них м’які, тверді, губні, шиплячі.

7. Чим позначена на письмі м’якість приголосних звуків?

8. Скільки в слові букв і звуків?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орфографічний розбір слова

1. Знайти орфограму чи орфограми в слові(якщо виконується не частковий, а повний аналіз слова).
2. Співвіднести її з відповідним правилом.
3. Графічно позначити  орфограму в слові.

 

 

 

 

 

 

 

Розбір слова за будовою

1. Закінчення.
2. Основа.
3. Корінь.
4. Суфікс.
5. Префікс.
6. Суфікс.

 

 

 

Словотвірний розбір слова

1.Яке лексичне значення слова?

2. Порівняти склад слова із спільнокореневим, виявити ту частину, за допомогою яких воно утворене.

3. Визначити, від чого утворена основа.

 

 

 

Лексичний розбір слова

1. Яке лексичне значення слова у даному реченні? Вказати, однозначним чи багатозначним є це слово. (Якщо слово багатозначне, назвати кілька його значень, скласти  з ними кілька словосполучень чи речень).
2. У прямому чи переносному значенні вжито це слово?
3. Які синоніми й антоніми воно має?
4. Яка стилістична характеристика слова?(Розмовне, науковий термін, стилістично нейтральне).
5. Яке походження слова?

 

 

 

 

 

 

Лексичний розбір тексту

1. Уточнити значення слова. Пояснити значення незнайомих слів. Аналіз складу слова, словотвірний, етимологічний аналіз.
2. Правильність і точність вибору слова. Утворення синонімічного ряду(щоб на основі стилістичного експерименту показати доцільність вибору саме цього слова для цього тексту).
3. Виявити архаїзми, історизми, неологізми, пояснити причини, мотиви та умови вживання у даному тексті.
4. Попередити можливі лексичні помилки(вживання нелітературної лексики, стилістично невиправданої тавтології, зайвого слова і под.).
5. Відповідність використаної лексики жанровим і стильовим особливостям тексту.
6. Індивідуальні особливості у використанні автором лексичних ресурсів.
7. Значення і стилістична роль фразеологізмів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Морфологічний розбір

 

Іменник

1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. Власний чи загальний.
3. Означає істоту чи неістоту.
4. Рід.
5. Відміна.
6. Група.
7. Відмінок.
8. Число.
9. Синтаксична роль.

 

 

 

 

 

Прикметник

1. Початкова форма (називний відмінок однини, чоловічий рід).
2. Розряд за значенням(якісний, відносний, присвійний).
3. Ступінь порівняння (для якісних).
4. З яким словом узгоджується?
5. Група.
6. Рід.
7. Відмінок.
8. Число.
9. Синтаксична роль.

 

 

Числівник

1. Початкова форма
2. Розряд за значенням(кількісний, порядковий).
3. Група за будовою.
4. Відмінок.
5. Рід (для порядкових).
6. Число (для порядкових).
7. Синтаксична роль.

 

Займенник

1. Початкова форма(називний відмінок однини).
2. Розряд за значенням:

особовий

зворотний

вказівний

означальний

питальний

присвійний

неозначений

відносний.

3. Рід
4. Відмінок.
5. Число.
6. Синтаксична роль.

 

 

 

Дієслово

1. Початкова форма.
2. Перехідне чи неперехідне.
3. Зворотне чи незворотне.
4. Вид (доконаний чи недоконаний).
5. Спосіб(дійсний, умовний, наказовий).
6. Дієвідміна.
7. Час.
8. Особа.
9. Число.
10. Рід.
11. Синтаксична роль.

 

 

 

 

 

 

 

Дієприкметник як особлива форма дієслова

 

1. Початкова форма (називний відмінок однини, чоловічий рід).
2. Активний чи пасивний.
3. Від якого виду дієслова утворений?
4. За допомогою якого суфікса утворений?
5. Вид (доконаний чи недоконаний).
6. Рід.
7. Час.
8. Відмінок.
9. Число.
10. Синтаксична роль.

 

 

Дієприслівник як особлива форма     

дієслова

1. Вид (доконаний чи недоконаний).
2. Від основи дієслова якого часу утворений?
3. За  допомогою якого суфікса утворений?
4. Назвати  дієслово – присудок.
5. Яку додаткову дію означає (що відбувалося раніше від головної чи одночасно з нею?)
6. Синтаксична роль.

 

 

 

 

Прислівник

1. На яке питання відповідає?
2. Розряд за значенням.
3. Синтаксична роль.

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийменник

1. Група за складом.
2. Який за походженням(іменниковий, прислівник + іменник і т.д. )?
3. З якою частиною мови вжитий?
4. З яким відмінком іменника вжитий?

 

 

 

 

 

Сполучник

1. Сурядності (єднальний, протиставний, розділовий) чи підрядності?
2. Який за будовою?
3. Що з’єднує  (однорідні члени речення чи частини складного речення)?

 

 

 

Частка

1. Вид.
2. Яку функцію в реченні виконує?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір словосполучення

1. Виділити словосполучення з речення.
2. Пояснити будову словосполучення: знайти головне і залежне слово, вказати, якими частинами мови вони виражені.
3. Назвати тип словосполучення (іменникове, дієслівне і т. д.)
4. Визначити спосіб зв’язку (узгодження, керування, прилягання).
5. З’ясувати  граматичне значення словосполучення.

 

 

 

 

Розбір за членами речення

1. Підмет (хто? що?).
2. Присудок(що робить підмет? хто він є? який він є?).
3. Додаток (питання непрямих відмінків).
4. Означення (який? чий? котрий?).
5. Обставина (де? куди? звідки? чому? як? з якої причини?).

 

 

 

Способи вираження підмета

1. Іменник.
2. Інші частини мови в значенні іменника:

а) прикметник;

б) дієприкметник;

в) числівник;

г) займенник;

г) неозначена форма дієслова;

д) прислівник;

е) вигук.

3. Буква.

4. Словосполучення:

а) іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку,

б) займенник + іменник,

в) числівник + іменник.

5. Ціле речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір присудка

1. Визначити, який присудок: простий, складений. Якщо присудок складений, визначити, дієслівний він чи іменний.
2. Вказати ,чим виражений присудок.
3. Схарактеризувати зв’язку (пояснити наявність чи відсутність тире на місці нульової зв’язки ).

 

 

 

Другорядні члени речення

1. Визначити слово, що виступає другорядним членом речення; якщо член речення виражений словосполученням чи зворотом.
2. На яке питання відповідає?
3. Якою частиною мови виражений?
4. До якого слова в реченні відноситься?

 

 

 

Просте речення

1. Знайти  граматичну основу речення і встановити, що воно просте.
2. Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), якщо речення окличне, відмітити це.
3. Розповісти про будову речення:

а)  двоскладне чи односкладне, якщо односкладне   --  якого типу:

означено-особове, неозначено-особове ,узагальнено-особове, безособове, називне;

б) непоширене чи поширене;

в) повне чи неповне.

4. Відзначити, чим ускладнене речення (однорідними членами).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір речення з прямою мовою

1. Виділити пряму мову і слова автора.
2. Визначити місце прямої мови відносно слів автора.
3. Скласти схему речення з прямою мовою.
4. Пояснити розділові знаки.
5. Розібрати речення, що складають пряму мову і слова автора, відповідно до порядку розбору простих чи складних речень, звернути увагу на ускладнення речень з прямою мовою звертаннями, вставними словами , іншими елементами, характерними для розмовного стилю .

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір  складного речення

1. Довести, що речення складне.
2. Визначити тип складного речення (складносурядне, складнопідрядне, речення змішаного типу – складна синтаксична конструкція).
3. Сполучникове чи безсполучникове?

Далі розбір речення робити за схемою аналізу відповідного речення.

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір  складносурядного речення

1. Із скількох простих речень складається?
2. За допомогою яких сполучників сурядності(єднальні, протиставні, розділові) вони з’єднані?
3. Пояснити розділові знаки між частинами складносурядного речення. Далі частини складносурядного речення розбираються як прості речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтаксичний розбір  складнопідрядного речення

1. Визначити головне речення.
2. Визначити вид підрядного речення:

означальне,

з’ясувальне,

обставинне (місця, часу, способу дії, міри і ступеня, мети, причини, умови, допустове, наслідкове, порівняльне).

3. На яке питання відповідає підрядне речення?
4. Який член головного речення пояснює чи замінює підрядне?
5. За допомогою яких сполучників чи сполучних слів підрядне речення приєднується до головного?
6. Якщо в складнопідрядному реченні є кілька підрядних, з’ясувати тип підрядності: супідрядна підрядність(однорідна чи неоднорідна), послідовна.

Далі частини складнопідрядного речення розбираються як прості речення.

 

 

 

 

Синтаксичний розбір  безсполучникового речення

1. З’ясувати, із скількох простих речень складається складне речення.
2. Визначити смислові зв’язки між частинами речення:

одночасність подій чи їх послідовність,

друге речення пояснює зміст першого,

в другому реченні виражено причину того, про що говориться в першому,

виражена швидка зміна подій,

причинно-наслідковий зв'язок між реченнями,

в першому вказується на час або умову, при якій відбувається дія другого,

зіставлення змісту другого речення зі змістом першого.

3. Пояснити вживання розділових знаків між частинами складного речення.

Далі частини безсполучникового речення розбираються як прості речення.