Військо Запорозьке/Гетьманщина – політичний устрій
Загальна (Генеральна) військова рада
Адміністративно-територіальний устрій
Правобережжя |
|
Лівобережжя |
дев’ять полків: Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський, Брацлавський |
сім полків: Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський, Кропивницький |
Фінансова система Судова система
|
|
Українська армія – регулярне боєздатне військо в межах 40-60 тис. осіб.
Склад війська піхота – ударна сила, оснащена вогнепальною зброєю;
кіннота
артилерія: важка польова; облогова; легка кінна; інші військові служби
розвідники прикордонники фортифікатори санітари.
Чигирин – столиця української козацької держави
Державна мова – українська
Герб Чигирина
Державний герб Війська Запорозького
Державний прапор – біле полотнище з червоним колом, посередині якого розміщений хрест, який обрамляють вісім золотих і дві червоні зірки, під хрестом зображений півмісяць, обернений догори (1648-1649 рр.)
|
|
Головні напрямки зовнішньої політики
Гетьманщини:
• Отримання воєнної допомоги для ведення збройної
боротьби з Річчю Посполитою;
• Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи; Здобуття держави-протектора (захисника)
Гетьманщини;
• Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави
8 січня 1654 р. – Переяславська рада
Відносини між Українською державою й Московією:
• 30 грудня 1648 р. – посольство до Москви, яке клопоталося про надання воєнної допомоги і прийняття Війська Запорозького у складі Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського, Волинського воєводств і Мозирського повіту московським царем
«під свою руку»;
• З 1649 р. Москва не відмовлялася від господарського сприяння Україні (безмитна торгівля хлібом), але у військово-політичне протистояння не втручався;
• 1650 р. московський уряд звинуватив Річ Посполиту в систематичних порушення Поляновського договору й розірвав його;
• 1651-1653 рр. – в Москві безперервно працювали українські посольства, які вели переговори, вимагаючи згоди на прийняття Гетьманщини під «государеву руку»;
• Червень 1653 р. – Б.Хмельницький попередив московську сторону, що у разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана;
• 1 жовтня 1653р. – на Земському соборі в Москві було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під
лютий 1654 р. – «Березневі статті»: государеву високу руку», проголошення війни Речі Посполитій
Цар Московської держави
Олексій Михайлович
1655 р. початок війни Швеції проти Польщі
Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.:
Зближення Московії (Швеція супротивник Московії за
прибалтійські території) з урядом Речі Посполитої успішні спільні дії військ України й Трансільванії в
Галичині;
- владу Української козацької держави почала
Серпень 1656 р.- сепаратні перемовини у Вільно між визнавати шляхта Волині, Полісся, Поділля; під
Московією й Польщею свою опіку Хмельниць-кий узяв Слуцьке князівство,
Турово-Пінський повіт;
- зміна становища союзницьких військ улітку 1657 р.:
Умови перемир’я Ø на боротьбу з іноземними військами піднявся
ü Московія й Річ Посполита припиняли воєнні дії між польський народ;
собою; Ø Данія оголосила війну Швеції;
ü не вести ніяких дипломатичних перемовин зі Швецією; Ø залишив військові дії бранденбурзький курфюрст;
ü розпочати спільні воєнні дії проти Швеції та Ø на допомогу Польщі вислала свої війська Австрія та
Бранденбургу; кримський хан;
ü територія Гетьманщини обмежувалася теренами Ø трансільванський князь, зазнавши ряд поразок,
Київського воєводства пішов таємно від України на перемовини з
Польщею
Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького:
Намагання створити нову антипольську коаліцію
Україні не вдалося здобути перемоги над Польщею в
Швеція, Бранденбург,
союзі з іншими державами
Литва, Трансільванія,
Молдова, Волощина
«Просительні статті про права усього малоросійського народу» |
Царська резолюція, отримана українськими послами |
Статті 1,3,7,13. Підтвердження давніх прав, привілеїв і вольностей Війська Запорізького |
Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б.Хмельницького і всього Війська Запорізького |
Стаття 2. Встановлення 60-тисячного козацького реєстру |
Окремо від всіх статей визначалася 60-тисячка кількість козацького реєстру і те, що українці самі «розбір зроблять, хто буде козак, а хто мужик» |
Статті 4, 15. Збереження місцевої адміністрації та її права на збирання податків |
Українські урядники – війти, бурмістри, райці, лавники – повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків. |
Статті 8-12, 21. Визначення плаині козацькій старшині та коштів на утримання козацького війська |
Встановлення розмірів платні генеральній старшині, у їх володіння (а також полковникам і полковій старшині) надавалися також млини |
Стаття 5. Надання у рангове володіння гетьмана Чигиринського староства |
Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву |
Стаття 6. Право Війська Запорізького обирати гетьмана |
Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього війська Запорізького |
Стаття 14. Право гетьмана на зносини з іншими державами |
Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу |
Статті 16,17. Невтручання московських урябовців у справи Українги. Підтвердження козацьких прав і привілеїв. |
Царська жалувана грамота про підтвердження прав і вольностей населення України. |
Стаття 18. Збереження прав київського митрополита |
Підтвердження права київського митрополита і всього православного духовенства на маєтності, якими вони володіли. |
Стаття 19. Спорядження царського війська під Смоленськ проти польського війська |
Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю Посполитою весною 1654 року |
Стаття 20. Утримання московських залог на кордонах з Річчю Посполитою |
Передбачалося розташування московських військ на українськопольському кордоні |
Стаття 22. Захист українських земель від нападів татар |
У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів |
Стаття 23. Утримання козацької залоги у фортеці Кодак у кількості 400 осіб |
Виконання цього прохання було відкладено до окремого рішення |
Юридично зафіксувала акт відокремлення і незалежності від Речі Посполитої Війська Запорізького та оформлення над ним протекції московського царя.
Відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою
Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги і об’єднати всі українські землі в межах однієї держави.
Стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Східної Європи.
Відстала та ізольована від Європи Росія здійснила важливий крок на шляху до перетворення на велику державу. Доля України на кілька століть стала в усьому – доброму і поганому – пов’язана з долею Росії
Зв'язок із сучасністю міждержавної угоди 1654 р.
1954 р. – у зв'язку з трьохсотою річницею Переяславської угоди Росія подарувала Кримську область (сучасну автономну республіку Крим) Україні, яку вважали "вічним союзом" українців з росіянами.
Україна мала надавати землі татарському народові, а Чорноморський флот порушував Конституцію України.
лютий 2014 р. – Крим анексовано Російською Федерацією