Опорні схеми до теми "Утворення козацької держави"

Про матеріал
Розробка містить опорні схеми і таблиці до теми "Утворення козацької держави - Війська Запорозького".
Перегляд файлу

Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького


 

Військо Запорозьке/Гетьманщина – політичний устрій

 

  

                        Загальна (Генеральна) військова рада

  

             

Адміністративно-територіальний устрій

 

Правобережжя

 

 

Лівобережжя

дев’ять полків:

Київський,

Канівський,

Білоцерківський,

Уманський,

Чигиринський,

Черкаський,

Кальницький,

Корсунський,

Брацлавський

сім полків:

Полтавський,

Ніжинський,

Чернігівський,

Миргородський,

Прилуцький,

Переяславський,

Кропивницький

 

 

           Фінансова система                   Судова система

 

податки:

селяни, міщани

сплачували по

4 талери

оподаткування промислів

 

 

Генеральний військовий суд

2 генеральні судді

судовий

писар

 

 


 

               Українська армія – регулярне боєздатне військо в межах 40-60 тис. осіб.

 

                     Склад війська           піхота – ударна сила, оснащена вогнепальною зброєю;

кіннота

артилерія: важка польова; облогова; легка кінна; інші військові служби     

                             розвідники прикордонники           фортифікатори         санітари.

 

 

 

    Чигирин – столиця української козацької держави  

                                                               Державна мова                                – українська                             

                  Герб Чигирина

       

Державний герб                                                                                                 Війська Запорозького

 

 

Державний прапор – біле полотнище з червоним колом, посередині якого розміщений хрест, який обрамляють вісім золотих і дві червоні зірки, під хрестом зображений півмісяць,  обернений догори (1648-1649 рр.)

 

 

 

 

Гетьманщина в системі міжнародних відносин

 

 

Держави католицького табору

Негативна позиція щодо національно-визвольної війни

 

Держави протестантського табору

Позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої


 

            Головні напрямки зовнішньої політики

                                      Гетьманщини:

   Отримання воєнної допомоги для ведення збройної

 

 боротьби з Річчю Посполитою;

   Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її  спробам утворити антиукраїнські союзи;  Здобуття держави-протектора (захисника)

 

Гетьманщини;

 

   Зміцнення становища Гетьманщини як нової  незалежної держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 січня 1654 р.Переяславська рада

Відносини між Українською державою й Московією:

   30 грудня 1648 р. – посольство до Москви, яке клопоталося про надання воєнної допомоги і прийняття Війська Запорозького у складі Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського, Волинського воєводств і Мозирського повіту московським царем

«під свою руку»;

   З 1649 р. Москва не відмовлялася від господарського сприяння Україні (безмитна торгівля хлібом), але у військово-політичне протистояння не втручався;

   1650 р. московський уряд звинуватив Річ Посполиту в систематичних порушення Поляновського договору й розірвав його;

   1651-1653 рр. – в Москві безперервно працювали українські посольства, які вели переговори, вимагаючи згоди на прийняття Гетьманщини під «государеву руку»;

   Червень 1653 р. – Б.Хмельницький попередив московську сторону, що у разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана;

   1 жовтня 1653р. – на Земському соборі в Москві було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під


                                                               

лютий 1654 р.«Березневі статті»:      государеву високу руку», проголошення війни Речі Посполитій

                 

 

  Цар Московської держави

                               Олексій Михайлович                                                                                                                                                

  

Українська держава в останні роки життя Б.Хмельницького

 

  

 1655 р.                  початок війни Швеції проти Польщі

 

 

 

  Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.:

 Зближення Московії (Швеція супротивник Московії за                                                      

 прибалтійські території) з урядом Речі Посполитої успішні спільні дії військ України й Трансільванії в

  Галичині;

-  владу Української козацької держави почала

 

Серпень 1656 р.- сепаратні перемовини у Вільно між              визнавати шляхта Волині, Полісся, Поділля; під

 

 Московією й Польщею свою опіку Хмельниць-кий узяв Слуцьке князівство,

  Турово-Пінський повіт;

-  зміна становища союзницьких військ улітку 1657 р.:  

                                          Умови перемир’я Ø на боротьбу з іноземними військами піднявся

ü  Московія й Річ Посполита припиняли воєнні дії між          польський народ;

 

собою; Ø Данія оголосила війну Швеції;

 

ü  не вести ніяких дипломатичних перемовин зі Швецією;    Ø залишив військові дії бранденбурзький курфюрст;

ü  розпочати спільні воєнні дії проти Швеції та Ø на допомогу Польщі вислала свої війська Австрія та

                                                              Бранденбургу; кримський хан;

ü  територія Гетьманщини обмежувалася теренами      Ø трансільванський князь, зазнавши ряд поразок,

                                             Київського воєводства пішов таємно від України на перемовини з

 

 Польщею

 

  

 Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького: 

 Намагання створити нову антипольську коаліцію  

  

 

 Україні не вдалося здобути перемоги над Польщею в

  Швеція, Бранденбург,  

союзі з іншими державами

  Литва, Трансільванія,  

 

                            Молдова,  Волощина

 

  

  

 

 

 

 

 

 

Україно-російська міждержавна угода 1654 року

 

«Просительні статті про права усього малоросійського народу»

Царська резолюція, отримана українськими послами

Статті 1,3,7,13. Підтвердження давніх прав, привілеїв і вольностей Війська Запорізького 

Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б.Хмельницького і всього Війська Запорізького 

Стаття 2. Встановлення 60-тисячного козацького реєстру 

Окремо від всіх статей визначалася 60-тисячка кількість козацького реєстру і те, що українці самі «розбір зроблять, хто буде козак, а хто мужик» 

Статті 4, 15. Збереження місцевої адміністрації та її права на збирання податків 

Українські урядники – війти, бурмістри, райці, лавники – повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків. 

Статті 8-12, 21. Визначення плаині козацькій старшині та коштів на утримання козацького війська 

Встановлення розмірів платні генеральній старшині, у їх володіння (а також полковникам і полковій старшині) надавалися також млини 

Стаття 5. Надання у рангове володіння гетьмана Чигиринського староства 

Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву

Стаття 6. Право Війська Запорізького обирати гетьмана 

Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього війська Запорізького 

Стаття 14. Право гетьмана на зносини з іншими державами 

Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу 

Статті 16,17. Невтручання московських урябовців у справи Українги. Підтвердження козацьких прав  і привілеїв. 

Царська  жалувана грамота про підтвердження прав і вольностей населення України. 

Стаття 18. Збереження прав київського митрополита 

Підтвердження права київського митрополита і всього православного духовенства на маєтності, якими вони володіли. 

Стаття 19. Спорядження царського війська під Смоленськ проти польського війська 

Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю

Посполитою весною 1654 року 

Стаття 20. Утримання московських залог на кордонах з Річчю Посполитою 

Передбачалося розташування московських військ на українськопольському кордоні 

Стаття 22. Захист українських земель від нападів татар 

У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів 

Стаття 23. Утримання козацької залоги у фортеці Кодак у кількості 400 осіб 

Виконання цього прохання було відкладено до окремого рішення 

 

 

 

                      

 

—  Юридично зафіксувала акт відокремлення і незалежності від  Речі Посполитої Війська Запорізького та оформлення над ним  протекції московського царя. 

 

—  Відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою  

Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до  перемоги і об’єднати всі українські землі в межах однієї держави.  

 

—  Стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї  Східної Європи.  

 

 

—  Відстала та ізольована від Європи Росія здійснила важливий крок  на шляху до перетворення на велику державу. Доля України на кілька  століть стала в усьому – доброму і поганому – пов’язана з долею Росії  

 

                                                                                                                                                                            

 

 

 

Зв'язок із сучасністю міждержавної угоди 1654 р.

 

                  

              1654 р. -  Переяславська угода

         1954 р.  у зв'язку з трьохсотою річницею Переяславської угоди Росія подарувала Кримську область         (сучасну автономну республіку Крим) Україні, яку вважали "вічним союзом" українців з росіянами.

                                                        Україна мала надавати землі татарському народові, а Чорноморський флот порушував Конституцію України.  

    

лютий 2014 р. – Крим анексовано Російською Федерацією

pdf
Додано
4 квітня 2019
Переглядів
320
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку