Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького

Військо Запорозьке/Гетьманщина – політичний устрій

                        Загальна (Генеральна) військова рада

Адміністративно-територіальний устрій

           Фінансова система                   Судова система

               Українська армія – регулярне боєздатне військо в межах 40-60 тис. осіб.

                     Склад війська           піхота – ударна сила, оснащена вогнепальною зброєю;

кіннота

артилерія: важка польова; облогова; легка кінна; інші військові служби     

                             розвідники прикордонники           фортифікатори         санітари.

    Чигирин – столиця української козацької держави  

                                                               Державна мова                                – українська                             

                  Герб Чигирина

Державний герб                                                                                                 Війська Запорозького

Державний прапор – біле полотнище з червоним колом, посередині якого розміщений хрест, який обрамляють вісім золотих і дві червоні зірки, під хрестом зображений півмісяць,  обернений догори (1648-1649 рр.)

Гетьманщина в системі міжнародних відносин

            Головні напрямки зовнішньої політики

                                      Гетьманщини:

•   Отримання воєнної допомоги для ведення збройної

 боротьби з Річчю Посполитою;

•   Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її  спробам утворити антиукраїнські союзи;   Здобуття держави-протектора (захисника)

Гетьманщини;

•   Зміцнення становища Гетьманщини як нової  незалежної держави

8 січня 1654 р. – Переяславська рада

Відносини між Українською державою й Московією:

•   30 грудня 1648 р. – посольство до Москви, яке клопоталося про надання воєнної допомоги і прийняття Війська Запорозького у складі Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського, Волинського воєводств і Мозирського повіту московським царем

«під свою руку»;

•   З 1649 р. Москва не відмовлялася від господарського сприяння Україні (безмитна торгівля хлібом), але у військово-політичне протистояння не втручався;

•   1650 р. московський уряд звинуватив Річ Посполиту в систематичних порушення Поляновського договору й розірвав його;

•   1651-1653 рр. – в Москві безперервно працювали українські посольства, які вели переговори, вимагаючи згоди на прийняття Гетьманщини під «государеву руку»;

•   Червень 1653 р. – Б.Хмельницький попередив московську сторону, що у разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана;

•   1 жовтня 1653р. – на Земському соборі в Москві було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під

лютий 1654 р. – «Березневі статті»:      государеву високу руку», проголошення війни Речі Посполитій

  Цар Московської держави

                               Олексій Михайлович                                                                                                                                                

Українська держава в останні роки життя Б.Хмельницького

 1655 р.                  початок війни Швеції проти Польщі

  Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.:

 Зближення Московії (Швеція супротивник Московії за                                                      

 прибалтійські території) з урядом Речі Посполитої  успішні спільні дії військ України й Трансільванії в

  Галичині;

^-  владу Української козацької держави почала

Серпень 1656 р.- сепаратні перемовини у Вільно між              визнавати шляхта Волині, Полісся, Поділля; під

 Московією й Польщею свою опіку Хмельниць-кий узяв Слуцьке князівство,

  Турово-Пінський повіт;

^-  зміна становища союзницьких військ улітку 1657 р.:  

                                          Умови перемир’я Ø на боротьбу з іноземними військами піднявся

^ü  Московія й Річ Посполита припиняли воєнні дії між          польський народ;

собою; Ø Данія оголосила війну Швеції;

^ü  не вести ніяких дипломатичних перемовин зі Швецією;    Ø залишив військові дії бранденбурзький курфюрст;

^ü  розпочати спільні воєнні дії проти Швеції та Ø на допомогу Польщі вислала свої війська Австрія та

                                                              Бранденбургу; кримський хан;

^ü  територія Гетьманщини обмежувалася теренами      Ø трансільванський князь, зазнавши ряд поразок,

                                             Київського воєводства пішов таємно від України на перемовини з

 Польщею

 Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького: 

 Намагання створити нову антипольську коаліцію  

 Україні не вдалося здобути перемоги над Польщею в

  Швеція, Бранденбург,  

союзі з іншими державами

  Литва, Трансільванія,  

                            Молдова,  Волощина

Україно-російська міждержавна угода 1654 року

—  Юридично зафіксувала акт відокремлення і незалежності від  Речі Посполитої Війська Запорізького та оформлення над ним  протекції московського царя. 

—  Відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою  

Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до  перемоги і об’єднати всі українські землі в межах однієї держави.  

—  Стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї  Східної Європи.  

—  Відстала та ізольована від Європи Росія здійснила важливий крок  на шляху до перетворення на велику державу. Доля України на кілька  століть стала в усьому – доброму і поганому – пов’язана з долею Росії  

Зв'язок із сучасністю міждержавної угоди 1654 р.

              1654 р. -  Переяславська угода

         1954 р. –  у зв'язку з трьохсотою річницею Переяславської угоди Росія подарувала Кримську область         (сучасну автономну республіку Крим) Україні, яку вважали "вічним союзом" українців з росіянами.

                                                        Україна мала надавати землі татарському народові, а Чорноморський флот порушував Конституцію України.  

лютий 2014 р. – Крим анексовано Російською Федерацією