Урок " Слобідська Україна в другій половині XVII ст."

 Тема. Слобідська Україна в другій половині XVII ст.

           Заснування слобідських міст. Адміністративно-

  політичний та соціальний устрій Слобідської України.

Мета.

Освітня: Сприяти оволодінню учнями програмовим матеріалом із визначеної теми: визначити адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини; вміти характеризувати систему органів влади Слобідської України, пояснити причини переселенського руху, його основні етапи.

Розвиваюча: розвивати в учнів уміння працювати з історичною картою  та схемами та таблицями,  аналізувати їх; узагальнювати фактичний  матеріал, робити висновки та порівняння, вчити  працювати  з  різними  джерелами  інформації.

Виховна: залучити учнів до вивчення історії та  національних                          традицій; формувати  національно-свідомих громадян нової держави;  виховувати молоде покоління в дусі патріотизму і відданості своєму народові.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

-називати основні поняття та терміни теми;

- пояснювати причини та етапи заселення Слобідської  України;

-визначати особливості адміністративно-політичного устрою Слобожанщини;

-засвоїти знання  з історії  держави другої половиниXVII ст.

Основні поняття: слобода, Слобожанщина, полк, займанщина.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу з використанням краєзнавчого матеріалу Структура уроку

Організаційна частина уроку

Актуалізація опорних знань та умінь.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

     4.1Причини та етапи заселення  Слобідського краю

 4.2. Адміністративно-політичний устрій на Слобожанщині

Узагальнення і систематизація знань.

Д/з

Мотивація навчальної діяльності

Учитель (розповідь супроводжує демонстрацією карти).
У середині ХVІІ ст. розпочинаються масові переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою. Ці землі на поч. ХVІІ ст. були незаселеними через спустошливі набіги татар. Ще в 30-х роках ХVІІ ст. сюди потяглися перші поселенці. А в середині ХVІІ ст. цей рух став масовим. Ці землі отримали назву Слобідська Україна.
У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називалася територія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилеглих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей Росії.
Назва «Слобідська Україна», або «Слобожанщина», походить від назви слобод — поселень, які засновували на цій території переселенці з Правобережжя і Лівобережної України

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель (розповідь супроводжує демонстрацією карти).
Слобідська Україна підпорядковувалася московському царю.

Українці здавна оселялися на цих землях. Ми вже знаємо, що у 1638 р. у місті Чугуєві осів великий загін козаків-повстанців на чолі з Я. Острянином.
Наприкінці XVII ст. у Слобідській Україні проживали 250 тисяч осіб, переважно українців.

Документ. Зі спогадів нащадків перших поселенців
«Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили сюди з рідних гетьманських і задніпрянських міст на заклик білгородських та курських воєвод, котрі забезпечували нас царським словом — не однімати від нас наших вільгот. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українні городи по Білгородській лінії — в диких степах, на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми. Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді, як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вільностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі грунти заводити й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 170)

Завдання
1. Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою не були заселені?
2. Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель? Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?
3. А чому саме в середині XVII ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

Учитель.
Таким чином, українські переселенці заснували й заселили багато міст і містечок на Слобожанщині. Наприклад, у 1652 р. чернігівські козаки на чолі з полковником Іваном Дзиковським заклали місто Острогозьк на річці Тиха Сосна.
До середини 50-х рр. виникли такі міста, як Суми, Харків, Лебедин, Зміїв. Українці заселяли також міста, які були закладені царським урядом, —  
Наприкінці XVII ст. на слобідських землях існували десятки міст і містечок. У них успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля. Це сприяло економічному піднесенню Слобожанщини.

  Висловіть припущення. Чому територія слобідських полків не суцільна, а роздроблена (підказка: це пов’язано із правом займанщини)?

Запитання

Як українські поселенці на Слобожанщині оцінювали свою роль в освоєнні Дикого Поля?

На яких умовах відбувалося формування земельної власності на Слобожанщині?

Адміністративно-політичний устрій Слобідської України

• Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.

• Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини.

• Кожен полк отримував царську жалувану грамоту.

• Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода і затверджувалося царем.

• Кількісний склад козацьких полків не був постійним

Завдання
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний устрій Слобідської України.
2. Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного устрою Лівобережної України та Слобожанщини.

Робота в групах
Учитель поділяє учнів на п’ять груп, кожна з яких виконуватиме роль певного стану населення. Група отримує картку, на якій вміщено ілюстрацію із зображенням представників певного стану населення і коротенький текст. Вона повинна охарактеризувати положення «своєї» станової групи. При цьому учні уважно вивчають ілюстрацію та анотацію до неї, а також їм пропонується опрацювати відповідний матеріал підручника. Для виконання завдання дається 2 –3 хвилини. Далі групи демонструють результати своєї роботи. Учитель пропонує всім групам дати відповідь на узагальнюючі запитання.

Станові групи українського населення

Картка 1
Козацтво — провідний стан українського суспільства. Поділялося на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах), низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

Картка 2
Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

Картка 3
Селяни — найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

Картка 4
Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії. Православна церква виконувала роль духовного осередку Української держави.

Картка 5
Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Завдання
1. Визначте соціальну структуру Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України.

Зробіть висновок про соціальний устрій Слобідської України.

(У Слобідській Україні суспільство зберігало становий характер.)

2. Яких змін зазнали станові групи населення у другій половині ХVІІ ст.? (Розповідь учителя:

Після національно-визвольної війни соціальна структура Козацької України істотно змінилася. Зникли польські магнати, шляхта, католицьке духовенство. Українська шляхта швидко злилася з козацькою старшиною. В останні десятиліття XVII ст., селяни, міщани, та козаки стали втрачати завойовані ними соціальні й майнові права

 У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало. Слобідські полки підлягали владі Бєлгородського воєводи, а також центральним установам Російської держави. Кожній полк окремо отримував царську жалувану грамоту. Вибраних полковників погоджував воєвода, а потім пропонував цареві на цю посаду. Реєстр усіх слобідських полків містив перелік козаків, які мали відбувати військову службу. В Слобідській Україні усі козаки поділялися на багатших - виборних (відбірних), які несли військову службу, та бідніших - підпомічників, які допомагали виборним харчами, або грішми, а новим полковником часто ставав син попереднього.)

3.Які зміни були пов’язані зі змінами в господарському та державному житті?

5.Узагальнення і систематизація знань.

Експрес-опитування:

1. Який регіон України  називається «Слобожанщина»? Від  якого терміну  походить ця назва?

2. Яким  чином,  і у  скільки  етапів  йшло  заселення  Слобідської України?

3. Які  ви знаєте слобідські міста, що  виникли у середині ХVII ст.?

 4. Назвіть особливості адміністративно-політичного устрою Слобожанщини.

Гра  «Продовж речення».

Полки поділялись на… (сотні). Полком керував … (полковник). Полковник мав владу … (військово, адміністративну, судову). Посада полковника була … (виборна). Полковник керував разом з полковою … (старшиною). Старшину обирали на … (козацьких радах). До полкової старшини належали … (обозний, суддя, осавул, хорунжий, 2 писарі). Сотенне управління здійснювали … (сотник, отаман, осавул, хорунжий, писар).

    Запитання до класу

Пригадайте, кому належала влада в Гетьманщині?

(Гетьману, його повноваження визначалися спеціальними статтями, що укладалися між гетьманом и царем.Старшинській радію, куди входили гетьман і генеральна старшина)

Висновки

Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обжили величезні незаселені простори земель "дикого поля", захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах. Завдяки переселенню на нові землі були врятовані від фізичного знищення тисячі людей

Отже, протягом другої половини XVII ст. поряд із Лівобережною Гетьманщиною поставив ще один козацький край - Слобідська Україна

 Д/з: параграф 28 п 1-2 опрацювати , підготувати презентацію Кошовий отаман  Іван Сірко або Написати еcce  на тему:

«Яке місто і чому було найважливішим на території Слобідської України?»

ВЛАДА В ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ГЕТЬМАНЩИНІ ТА СЛОБІДСЬКІЙ УКРАЇНІ

Гетьманщина

Місце Генеральної військової ради ще за Богдана Хмельницького заступила Старшинська рада. До її складу входили гетьман і генеральна старшина - обозний, писар, двоє суддів, двоє осавулів, бунчужний, а також 10 полковників. Ця рада встановлювала розміри податків, оренди, виносила ухвали з питань оборони.

Безпосереднє ведення справ покладалося на Генеральну військову канцелярію.

Найвищою посадовою особою в Гетьманщині був гетьман.

У другій половині XVII ст. його обирала вузька Старшинська рада, рішення якої схвалювало козацьке військо на Генеральній військовій раді.

Остаточно затверджував гетьмана цар.

Влада гетьмана хоч і обмежувалася царатом, проте у вирішенні питань внутрішнього життя Лівобережної України залишалася значною.

Повноваження гетьмана визначалися спеціальними статтями (умовами), що укладалися між гетьманом і царем.

Гетьман, зокрема, мав право надавати старшині у власність землю за службу, призначати на посади.

Гетьман визначав також напрями внутрішньої політики Гетьманщини, умовипереговорів або листування з урядами інших держав..

Слобідська Україна

У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. У цьому полягала ще одна особливість адміністративно-політичного устрою Слобожанщини, накинута царатом.

Слобідські полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.

Кожний полк окремо і в різний час одержував царську жалувану грамоту, в які визначалися його права на козацький устрій, вільну торгівлю, звільнення від податків на землю тощо.

Вибраних у полках полковників бєлгородський воєвода, якому вони підпорядковувалися у військових справах, пропонував цареві як ... кандидатів на цю посаду.

Кількісний склад козацьких полків не був постійним.

Реєстр усіх слобідських полків містив перелік козаків, які мали відбувати військову службу.

СОЦІАЛЬНІ СТАНИ

Після Національно-визвольної війни українське суспільство зазнало великих змін.

Козаки

Чисельність козацтва зростала, воно перетворилося на привілейований стан.

Козаки записувалися поіменно в урядових реєстрах і підлягали тільки владі гетьмана та старшини.

Вони отримували право на вільне проживання в містах і селах, заняття ремеслом, торгівлею, промислом.

Зберігався традиційний козацький суд.

Козаки звільнялися від податків, їхнім основним обов’язком була військова служба.

Козацтво було провідним станом і в Слобідській Україні.

Козаки володіли землею, працювали на ній у власних господарствах, мали правовільно торгувати, не сплачувати податків.

Так само, як і в Гетьманщині, їхньою головною повинністю була військова служба.

Найчисленнішу групу становили городові козаки - так називали козаків, що мешкали у містах, містечках, селах, хуторах Гетьманщини і Слобідської України, на відміну від низових (запорозьких) козаків.

У другій половині XVII ст. із середовища козацтва виокремилась козацька старшина, яка посідала панівне місце в суспільстві.

Українська шляхта

Зберігалася у Гетьманщині. Вона дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання старшинських прав і привілеїв.

Селяни

Численна верства Гетьманщини. Після Національно-визвольної війни їхнє становище змінилося. Вони здобули право змінювати місце проживання, вільно вступати до козацького стану (єдиною перешкодою було майнове становище, бо військова служба відбувалася за власний кошт).

Особисту свободу зберігали селяни і в Слобідській Україні. Їхня відмінність від козаків полягала утому, що вони мали платити податок до царської казни.

Міщани

Їхнє становище у другій половині XVII ст. зазнало змін.

Воно визначалося царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Частина мешканців міст покозачилася (60-80%). Натомість до стану міщан записувалися деякі селяни.

Міщани отримали право вільно володіти землями; їх не обмежували в ремеслах, промислах, торгівлі.

Вони сплачували податки й виконували повинності на користь держави, які, одначе, були значно менші, ніж за Речі Посполитої.

Багато міщан було серед переселенців до Слобідської України. Вони, як і селяни, більше жили з хліборобства, проте не цуралися й ремесел, запровадивши цеховий устрій, подібний до того, який існував у Гетьманщині.

Духівництво

Привілейований стан Гетьманщини та Слобідської України.

Його становище визначалося тим, що православ’я мало статус державної релігії.

На православну церкву гетьманський уряд покладав надзвичайно важливе завдання - бути ідеологічною опорою незалежної козацької держави.

Не випадково всі гетьмани допомагали церкві: чи то фінансово підтримуючи монастирі, чи то дбаючи про поліпшення освіти священиків і сприяючи друкуванню церковних книг.