Конспект для підготовки до ЗНО з історії України

Битва

Дата

                  Наслідки

 Битва з хозарами

( Хазарські  походи)

964р., 968р.

Князь Святослав Ігорович здійснив  переможні походи на Хазарський каганат. Було приєднано  в’ятичів до Київської Русі, князь наклав на них данину, розбито  волзьких булгар. Пізніше Святослав Ігорович захопив столицю Хозарії – Ітіль. Приєднав ясів, касогів, хазарську фортецю Біла Вежа (Саркель). Після розгрому Хазарського каганату було відкрито шлях кочовим племенам Азії на Київську Русь.

Битва під Доростолом

971 р.

Місто Доростол було взято в облогу. Святослав Ігорович Завойовник домовився з імператором Візантії Іоанном І Цимісхієм про те, що його військо пропускають до Києва, а за це Святослав відмовляється від усіх володінь на Дунаї. Святослав пообіцяв також ніколи не воювати з Візантією та Болгарією. Візантійці підкупили печенігів. На шляху додому військо Святослава було розбито печенігами на о. Хортиця, Святослава Ігоровича було вбито.

Битва на р. Альта

1019 р.

Битва між Ярославом Мудрим та Святополком Окаяним в ході боротьби за спадщину Володимира Святославича. Ярослав Мудрий подолав Святополка й утвердився на Київському престолі.

Битва на р. Альта

1068 р.

Брати Ярославичі (Ізяслав, Святослав, Всеволод) зазнали поразки від половців і відступили до Києва. Після поразки в Києві спалахнуло велике повстання (1068р.) проти київського князя Ізяслава, внаслідок якого Ізяслав утік до родичів у Польщу. У квітні 1069 року він відвоював Київ за допомоги військ польського князя Болеслава II.

Битва на р. Каялі

1185 р.

Битва між руськими князями та половцями. Половці здобули блискучу перемогу — у полон було взято 4 руські князі, кілька тисяч руських воїнів, серед яких і ядро дружинного війська Новгород-Сіверської землі. Втечею врятувалися лише 15 русичів. Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича було взято в полон. Полон Ігоря тривав недовго: князь утік, тим самим врятувавши своїх підданих від уплати чималого викупу.  («Слово о полку Ігоревім»)

Битва на р. Калка

1223 р.

Битва між русько-половецькими силами і монгольським військом. Закінчилася перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецькі загони. У битві загинуло багато князів і родовитих бояр. Для Русі ж бій на Калці обернувся катастрофою. Історичний центр країни — південні і центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За п'ятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу У битві брав участь Данило Галицький.

Битва під Дорогичином

1238 р.

Битва, яка відбулася між військами галицько-волинського князя Данила Галицького і хрестоносцями Добжинського ордену. Закінчилась перемогою русичів. Данило Галицький розгромив німецьких лицарів Тевтонського ордену, очолюваних магістром Бруно. Наступ хрестоносців на Русь було зупинено.

Захоплення монголо-татарами Києва

1240 р.

Київ був зруйнований Батиєм. Останнє пристанище - Десятинна церква завалилася. У нерівному бою загинули майже всі оборонці Києва. Вороги захопили в полон пораненого воєводу Дмитра, але за хоробрість зберегли йому життя.

Битва під Ярославом на Сяні

1245 р.

Битва між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого. Перемога Данила Галицького. Боярська опозиція була остаточно знищена. Данило став повним володарем Галицько-Волинського князівства. Попри ці позитивні сторони були й негативні. Успіхи Романовичів стурбували Сарай-Бату – столицю Золотої Орди. Монголи вирішили підкорити собі Галицько-Волинське князівство, щоб запобігти його посиленню. Данило не мав на той час належних сил протистояти ординцям, а тому приїхав у Сарай наприкінці 1245 року й визнав сюзеренітет  Батия.

Битва на р. Синіх Водах

1362 р.

Битва між литовським військом Ольгерда  і татарський військом. Поразка Золотої Орди. Київщина, Переяславщина, Волинь, Поділля приєднані до Литви. Утворено Подільське воєводство, володарями якого стали племінники Ольгерда – князі Коріятовичі. Перемога литовсько-руського війська у битві поклала початок звільненню східнослов'янських народів від монголо-татарського іга.

Битва на р. Ворскла

1399 р.

Битва між литовським князем Вітовтом і татарським військом. Поразка Вітовта. Близько 20 князів було вбито. Після цієї поразки зупинилось становлення самостійної Литовсько-Руської держави й Вітовт вимушений був йти на зближення з Польщею.^. Його держава також втратила важко здобутий вихід до Чорного моря.

Грюнвальдська битва

15 липня

1410 р.

 Найбільша битва доби середньовіччя. Проти Тевтонського Ордену у складі війська короля Польського Владислава Ягайла і великого князя литовського Вітовта були поляки, білоруси, українці (Галичина, Поділля, Київщина, Сіверщина, Волинь), воїни зі Смоленська, чехи, а також невеликий загін татар. Тому Грюнвальдську битву називають ще «битвою народів». Тевтонський Орден був розбитий союзними військами. Зупинено  просування тевтонських лицарів  на Схід.

Битва під Вількомиром

1435 р.

Битва між між русько-польсько-литовськими військами великого князя Литовського Сигізмунда  Кейстутовича і військами великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича та союзників. Закінчилася перемогою військ Сигізмунда Кейстутовича, поклала кінець боротьбі за престол у Великому князівстві Литовському, сприяла початку ліквідації литовцями руських удільних князівств.

Битва під Оршею

1514 р

Битва  між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького - Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського і Королівства Польського, та 70 тис. московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога війська Костянтина Івановича Острозького. У битві загинуло 40 тисяч московських воїнів.