Тіла обертання
Тіла обертання – об'ємні тіла, що виникають при обертанні плоскої фігури, обмеженої кривою, навколо осі, що лежить в тій же площині.
Тіло обертання |
Означення |
Рисунок |
Формули: |
||
Площа бічної поверхні |
Площа повної поверхні |
Об’єм |
|||
Циліндр |
Тіло обертання, яке виходить при обертанні прямокутника навколо однієї зі сторін. Тіло, яке складається з двох кругів, які суміщаються паралельним перенесенням, та всіх відрізків, що сполучають відповідні точки цих кругів. Круги називаються основами циліндра, а відрізки, що сполучають відповідні точки кіл кругів, – твірними циліндра. |
Sбіч = 2πRH, де R – радіус основи циліндра, а H – висота циліндра.
|
Sповн = Sбіч + 2Sосн.
Sповн = 2πRH + 2 πR2
Sповн = 2πR(H+R) |
V= Sосн.H
V=πR2H |
|
Конус |
Тіло обертання, яке виходить при обертанні прямокутного трикутника навколо однієї зі сторін. Тіло, яке складається із круга – основи конуса; точки, яка не лежить у площині цього круга, – вершини конуса та всіх |
Площею бічної поверхні конуса є площа її розгортки. Розгорткою бічної поверхні конуса є круговий сектор.
|
Sповн.=Sбіч.+Sкола
Sповн.=πRl+πR2
Sповн.= πR(l+R) |
Об'єм конуса дорівнює одній третій добутку площі його основи на висоту: 𝑉 = 𝑆кола ⋅ 𝐻
𝑉 = 𝜋𝑅2𝐻 |
|
|
відрізків, що сполучають вершину конуса з точками основи. Твірні конуса – це відрізки, що з'єднують вершину з точками основи. Висота конуса – це перпендикуляр, проведений з вершини до центра основи. |
|
Площа бічної поверхні конуса дорівнює половині добутку довжини кола основи на твірну:
Sбіч = πRl, де l – твірна, R – радіус основи конуса. |
|
|
Зрізаний конус |
Тіло обертання, яке виходить при обертанні прямокутної трапеції навколо меншої бічної сторони. Осьовим перерізом зрізаного конуса, є рівнобедрена трапеція. |
|
S=π(R1+R2)L, де R1 і R2 − радіуси основ зрізаного конуса, L – твірна |
Sповн.=Sбіч.+Sкола1+ Sкола2
Sповн.= π(R1+R2)L +π𝑅12+π𝑅22 |
𝑉 =𝜋𝐻(𝑅12 +𝑅`1𝑅2 +𝑅22), де H – висота зрізаного конуса |
Куля (сфера) |
Тіло обертання, яке виходить при обертанні круга (кола) навколо діаметра. Тіло, що складається з усіх точок простору, відстань від яких до даної точки не перевищує заданої. Ця точка – центр кулі. Радіус – задана відстань. Поверхня кулі називається сферою. |
|
– |
Площа бічної поверхні кулі дорівнює почетвереній площі великого круга:
S=4πR2=πD2,
де R – радіус кулі (сфери), D – діаметр кулі (сфери) |
Об'єм кулі дорівнює добутку площі її поверхні на третину радіуса: 𝑉 = 𝑆𝑅
𝑉 = 4πR2𝑅
𝑉 = πR3
|