16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Опорний конспект з теми "Пробудження національного життя в Західній Україні"

Про матеріал

Опорний конспект з теми "Пробудження національного життя в Західній Україні" значно прискорить підготовку до уроку на відповідну тематику.

Перегляд файлу

Опорний конспект з теми: «Пробудження національного життя в Західній Україні».

Реформи Марії-Терезії (1740-1780 рр.) та Йосифа ІІ (1780-1790 рр.) – повторити

Подумати над впливом цих реформ на початок національного відродження на західноукраїнських землях!!!

Важливу роль у пробудженні національного життя у західноукраїнських землях мали реформи Марії-Терезії та Йосипа II, які сприяли розвиткові освіти, піднесли дух українського народу, ліквідували перепони культурно-освітнього розвитку українців, сприяли освіченості духовенства, стали носіями української національної ідеї.

У 1777 р. було проведено шкільну реформу, за якою в початкових класах навчання проводилося рідною мовою.

З 1784 р. було відновлено діяльність Львівського університету, на чотирьох кафедрах якого навчалося 250 студентів. При університеті діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці.

Фактично було ліквідовано перепони культурно-освітнього розвитку українців.

Передові діячі вели постійну боротьбу за розвиток української мови, її захист, за утвердження української національної свідомості.

Поширення української мови в народній школі, розвиток книгодрукування підготували ґрунт для подальшого розгортання національного відродження в Західній Україні.

 

Особливості національного відродження на західноукраїнських землях:

Процес національного відродження розпочався у Закарпатті наприкінці XVIII ст. (діяльність єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії А. Бачинського), звідти перейшов на Галичину, і лише в середині XIX ст. – на Буковину. Знайти інформацію про діяльність А. Бачинського на Закарпатті!!!

- Західні українці майже цілком утратили національну еліту, тому лідерство у національному відродженні перейшло до греко-католицького духовенства, що спричинило консервативний характер українського національного руху.

- Австрійська імперія використовувала український рух як противагу польському та угорському рухам.

- Значний вплив культури Наддніпрянщини.

- Основні етапи національного відродження: фольклорно-етнографічний – до 30-40-х років      XIX ст.; до кінця 40-х років – культурна стадія; починаючи від революції 1848 р. – перехід до політичного етапу.

- Із середини XIX ст. національний рух Західної України починає випереджати рух на Наддніпрянщині, який не міг вільно розвиватись через утиски з боку російської влади.

 

Початок національного відродження в Західній Україні

Передумови:

- покращення становища греко-католицького духовенства внаслідок реформ Марії-Терезії та      Йосифа II;

- засвоєння західноєвропейських ідей у Львівському університеті та «Барбареумі».

Перемишльський культурно-освітній гурток (20-30-ті роки XIX ст.) був заснований єпископом   М. Левицьким. Його учасники цікавилися вітчизняною історією, мовою, фольклором. Так,                        І. Могильницький у «Граматиці» доводив, що українська мова є окремою східнослов'янською мовою, поширеною на всіх українських землях.

«Руська трійця» - гурток студентів Львівської семінарії на чолі з М. Шашкевичем (до нього входили І. Вагилевич, Я. Головацький та ін,), створений у 1833 р. Головною метою «Руської трійці» вважалося формування патріотичного національного руху в Галичині за допомогою просвітництва. Гуртківці складали альманахи української літератури, найвідоміший із яких – «Русалка Дністровая» (1837 p.), перша україномовна книга, видана в Західній Україні (альманах був конфіскований австрійською владою).

 

Додаткові матеріали

Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків

Національну інтелігенцію на західноукраїнських землях представляло греко-католицьке духовенство, яке стало носієм української національної ідеї.

1.1808 р. Греко-католицьке духовенство домоглося відновлення Галицької митрополії (вона існувала протягом XIV ст. у Галицько-Волинській державі).

У складі митрополії було три єпископства: Львівське, Перемишльське, Холмське.

2. Місто Перемишль стало центром першої хвилі національного відродження:

• 1816 р. Єпископ греко-католицької церкви у Перемишлі Михайло Левицький та його помічник у шкільних справах Іван Могильницький організували Товариство галицьких греко-католицьких священиків, яке мало на меті поширення релігійної літератури українською мовою.

• 20-30-ті роки XIX ст. У Перемишлі створено новий культурно-освітній гурток, на чолі з єпископом Іваном Снігурським, довкола якого згуртувалося невелике коло представників національно свідомої інтелігенції: Іван Могильницький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Антін Добрянський, Іван Лаврівський.

Учасники гуртка збирали і пропагували:

- історичні матеріали;

- життя і мову народу;

- усну народну творчість;

- необхідність української мови в системі початкової освіти;

- необхідність розширення мережі початкових шкіл.

3. З’явилися перші граматики української мови: Івана Могильницького (1822 р.), Михайла Лучкая із Закарпаття (1830 p.), Йосипа Лозинського (1833р.), Йосипа Левицького (1834 p.).

4. Видано перші збірки народної творчості: «Пісні польські і руські люду галицького» (1833 р.) Вацлава Залеського; «Руське весілля» (1835 р.) Йосипа Лозинського.

5. Священики Іван Кутка та Василь Довгович із Закарпаття опублікували українською мовою головний збірник християнської моралі «Катехізис».

6. Священик Олександр Духневич із Закарпаття був дуже популярним своїми патріотичними віршами, сам написав і видав українською мовою буквар, підручники граматики, географії, посібник із педагогіки для вчителів.

7. Видавали і пропагували твори авторів з Наддніпрянської України.

Висновки

1. Діяльність членів гуртків пробудила інтерес передових діячів до національної спадщини і мови не лише в Галичині, а й в інших західноукраїнських землях.

2. Де був початок справжнього українського національного відродження під впливом ідей романтизму і слов’янського відродження.

 

Руська трійця (1833-1837 рр.) – громадсько-культурне об’єднання, за своїм характером – демократично-просвітницький гурток, що об’єднував 20 осіб)

Засновники гуртка – вихованці Львівської семінарії: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Походили з родини сільських священиків. Вони були пов’язані особистою дружбою, спільними інтересами та ідейними переконаннями, за що їх однокурсники прозвали «Руською трійцею». Цю назву вони дали і гуртку.

Завдання «Руської трійці»:

• за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою «підняти дух народний, просвітити народ»;

• допомогти народові усвідомити «гідність свою і свою силу»;

• пропагувати ідеї відродження української нації та культури;

• поширювати українські народні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель;

• популяризувати українську історію;

• розвивати національну самосвідомість українського народу;

• підтримувати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і підтримувати з ними зв’язки;

• перетворити народну мову на літературну. Це, на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило б його долю.

Діяльність «Руської трійці»:

1. Проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу («ходили в народ», записували народні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми, тощо).

2. Підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження.

3.1836 p. І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім». Це був перший в українській літературі переклад цієї історичної поеми. Утім надрукувати цей переклад він не зміг.

4.1836 p. М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для діточок в народних училищах руських». Світ вона побачила лише 1850 p., вже після смерті М. Шашкевича.

5. Члени «Руської трійці» почали виголошувати в церквах промови українською мовою.

6. М. Шашкевич виголосив свою промову українською мовою перед вищим духовенством і гостями у музеї семінарії (промови виголошували тоді лише німецькою, польською або латинською мовами).

7. Члени гуртка налагодили тісні стосунки з відомими діячами української культури – М. Максимовичем, І. Срезневським та з борцями за свободу Чехії, Словаччини, Словенії.

8. У 1834 р. гуртківці підготували до друку історико-літературний збірник «Зоря», в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка, про рух опришків. Віденська цензура заборонила видавати «Зорю».

9. У 1837 р. «Руська трійця» видала в Будапешті альманах «Русалка Дністрова», написаний українською мовою.

Особливість діяльності «Руської трійці»:

«Руська трійця», будучи яскравим представником культурницького етапу українського національного руху, одночасно зберігала певні риси етапу фольклорно-етнографічного і робила перші спроби прориву у політичний етап.

Альманах «Русалка Дністрова» (львівська цензура заборонила альманах, було конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250).

У «Русалці Дністровій»:

• друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи;

• звеличували боротьбу українського народу за своє визволення,

• проголошували необхідність возз’єднання всіх українських земель;

• засуджували іноземних поневолювачів українців;

• оспівували героїчну визвольну боротьбу народу.

Основні ідеї «Русалки Дністрової»:

1. Необхідність єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав.

2. Прославлення народних борців за соціальне і національне визволення.

3. Пропаганда ідей власної незалежності і утворення своєї державності.

Значення альманаху «Русалка Дністрова»

• Це була перша заява західних українців про своє існування, свою національну гідність.

• Я. Головацький так визначив значення «Русалки Дністрової»: «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити».

• Це була перша книга в Галичині, написана, народною українською мовою.

• Видання альманаху довело, що народна мова може бути літературною.

• Альманах залишив помітний слід у розвиткові національної свідомості в західноукраїнських землях.

• «Русалка Дністрова» поряд із «Кобзарем» Т. Шевченка стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу.

Видання «Русалки Дністрової» було вершиною діяльності «Руської трійці».

Членів «Руської трійці» переслідували власті і гурток розпався. Її організаторів було покарано. Маркіяна Шашкевича після висвячення на священика було переведено в одну з дрібних парафій, де він, виснажений тяжким життям, помер у 32-річному віці. Якову Головацькому протягом тривалого часу не давали сану священика. Під час революції 1848-1849 pp. в Австрії Я. Головацький став професором української мови та літератури, а згодом – ректором Львівського університету, однак  1867 р. змушений був емігрувати до Росії, де й помер 13 травня 1888 р. на посаді голови Віденської археографічної комісії. Іванові Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань, довелося прийняти католицьку віру.

Наслідки діяльності «Руської трійці»:

• поширювали українську мову і літературу;

• досліджували і популяризували історичне минуле;

• видали український альманах «Русалка Дністрова»;

• визначили головці програмні засади українського національного руху;

• пробуджували національну самосвідомість народу.

Значення діяльності «Руської трійці»:

1. Діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3. Патріотичні ідеї гуртка запалювали серця молодих галичан.

4. Члени «Руської трійці» започаткували новий етап у розвиткові національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.

5. Вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя.

6. Своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького.

7. Започаткували нову демократичну культуру в Галичині.

8. Під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на народні маси.

9. Учасники «Руської трійці» сприяли піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості народу Західної України.

10. Гуртківці перейшли від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань. Їхню діяльність І. Франко згодом назвав «явищем наскрізь революційним».

11. Відомий український історик О. Єфименко назвала членів «Руської трійці» трьома ластівками, «що відкрили весну відродження галицько-руської народності».

По можливості знайти додаткову інформацію!!!

Зробити висновок!!!Обов’язково!

docx
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
468
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку