Опорний конспект з української літератури "Види комічного"

Гумор

легке, добродушне висміювання

Народні анекдоти, усмішки Остапа Вишні

Іронія

прихована насмішка

Я знаю тільки те, що нічого не знаю (Сократ)

Молодець, що не виконав завдання! (на уроці) 

Сатира

гостре осудливе висміювання людської недосконалості, виражає різко негативне відношення автора до зображуваного, має гострий непримиренний викривальний характер

Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і спрагнучими чините бідних підданих, лежачи і сидячи, пожираєте, пиво трояко вибірне варите і в прірву ненаситного черева вливаєте…

«Послання до єпископів» І. Вишенського

Сарказм

зла, Їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті, з метою викоренення певного явища

«Сон» Т. Шевченка: А братія мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята, нехай, каже, може, так і треба!

«Кавказ» Т. Шевченка: Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам-царям слава!

Гротеск

перетворення дійсності за допомогою фантазії, поєднання в одному предметі несумісних якостей (фантастичне з реальним, трагічне з комічним), перебільшення чи переменшення зображуваного, вищий ступінь комічного

Як вийшла бабище  старая,

Крива, горбатая, сухая,

Запліснявіла, вся в шрамах,

Сіда, ряба, беззуба, коса,

Розхристана, простоволоса…

(Сівілла, «Енеїда» І. Котляревського)

Сцена «генерального мордобитія»

(«Сон» Т. Шевченка)

Карика-тура

гумористичний або сатиричний малюнок викривального характеру; смішне перекручування оригіналу

Тьотя Мотя ходила наполеоном

(«Мина Мазайло» М.Куліша)

Обок його цариця-небога, мова опеньок засушений, тонка, довгонога. А в городах, мов журавлі, замоштровались москалі.

(«Сон» Шевченка)

Пародія

комічне наслідування твору певного автора або літературного напряму

Поема «Енеїда» І. Котляревського – пародія на твір «Енеїду» Вергілія,

Роман «Дон Кіхот» де Сервантеса – пародія на лицарські романи

Шарж

різновид карикатури, що має м’який, доброзичливий гумор, легкий жарт

Від книжок вгинається поличка,

Струмом б’є із кожного рядка. 

Недарма ж бо томики Павличка

Пригорнулись до томів Франка.

Бурлеск

жанр гумористичної поезії, у якому героїчний зміст викладається грубою мовою, а про буденне говориться урочисто, піднесено

Зевес (верховний бог Олімпу) кружляв сивуху і оселедцем заїдав…

Еней прочумався, проспався і голодранців позбирався»

(«Енеїда» І. Котляревського)

Травестія

(пере-

одягання)

різновид бурлеску, коли серйозний твір переробляється, перелицьовується  в комічний

«Енеїда»: І. Котляревський взяв із поеми Вергілія лише основу сюжету, а античних героїв переодягнув в укр. одяг, переселив у нац. середовище (нац. страви, ігри, обряди, імена )