Матеріали для вивчення теми "Еміграційна література"

Про матеріал
Матеріали для вивчення теми "Еміграційна література" містять основні відомості про українську еміграційну літератури
Перегляд файлу

3 хвилі еміграцій

1 хвиля  1870-1891 рр. до 1914 р. економічна, заробітчанська. Причини: безземельна, великі кредити, служба в Австро-Угорській армії, ловці людських душ.

2 хвиля. 1917-1920 рр. І Світова і ІІ Світова 1915-1941 рр. Період національного Відродження, переслідування української інтелігенції  1917-1920 рр. за участь у національно-визвольному  русі укр. інтелігенції. «Політична» еміграція. Павло Тичина, Сергій Єфремов, Олександр Олесь, Микола Шаповал, Тодось Осьмачка, Іван Багряний, духовенство, фабриканти. До 1926 р. Україна мала зв’язок з емігрантами. Голодомор 1932-33.

3 хвиля пов’язана із Великою Вітчизняною війною. Причини: невдалий початок війни, створення концтаборів, 41-43 р. було вивезено 3,5 млн. людей «робоча сила»; закінчилася війна, продовжується боротьба УПА, бандерівці, мельниківці закінчилися 1951р.; 1942 р. Сталін видав указ про  «ворогів народу». 1947 в західноєвропейських країнах залишається більше півмільйона українців.

Діяльність культурологічний організацій зарубіжжя

1 хвиля – 1917 у Монреалі (Канада) асоціація допомоги переселенців.

2 хвиля – товариство Святого Михаїла. 1922 емігранти з Галичини, Буковини, Закарпаття створили  робітниче допорогове товариство. Союз укр. самостійників 1927 СУС (молодіжні, чоловічі та жіночі організації). ОУН (орг. укр. націоналістів) 1929. УНО (укр. нац. об’єднання) 1932 – мельниківці. Ліга визволення України 1939 – бандерівці. Більшість громад на території Канади об’єдналися у національну координаційну раду (КУК – конгрес українців Канади).

До 1930 р. ряд цих організацій підтримували зв’язки з Україною, після репресій 30-х цей зв’язок припинився.

Повернулася спадщина Є.Маланюка, У.Самчука, О.Теліги, О.Ольжича, Є.Качуровського, Р. Купчинського, С.Черкасенка, Ю.Клена, І.Багряного, В.Барки, М. Лазорський «Степова квітка».

ОДУМ (організація демократичної укр. молоді).

КУК має НТШ, Вільну Академію Наук, інститут дослідників Волині. 1948 р. був створений координаційний осередок українців у Європі. 1967 у Нью-Йорку було створено світовий конгрес вільних українців (ВКВУ).

 1943р. МУР (мистецький укр.рух).

До  1990 років тема еміграції була заборонена. 1891 р до Канади прибули  перші кораблі.

Всесвітній  форум українців. Свято «Золотий гомін». Витоки укр. еміграції сягають у глибоку давнину, вони пов’язані ще з монголо-татарською навалою, із поразками військ Б. Хмельницького, І.Мазепи. певна територія України перебувала під владою Польщі, Литви, українцям приходилось шукати притулку в Туреччині, просто продавати свою робочу силу.

А.Кащенко «Зруйноване гніздо».

М. Лазовський «Патріот». Т.Бордуляк «Іван Бразилієць». А.Чайковський «Бразилійський гаразд».

Музика: «Заопрожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського.

Нашого цвіту пов всьому світу

Польща 600 тис

Бразилія 155 тис

Литва 45 тис

 

Румунія 300 тис

Парагвай 12 тис

Туркменія 35 тис

 

Словаччина 150 тис

Уругвай 10 тис

Вірменія 83 тис.

 

Чехія 50 тис

Венесуела 3,5 тис

 

 

Хорватія 50 тис

Австралія 35 тис

 

 

Словенія 25 тис

 Росія 4 млн. 362 тис

 

 

Франція 35 тис

Білорусія 291 тис

 

 

Великобританія 35 тис

Казахстан 896 тис

 

 

Німеччина 25 тис

Молдова 600 тис

 

 

Австрія 6 тис

Киргизія 108 тис

 

 

Бельгія  5 тис

Узбекистан 153 тис

 

 

Угорщина 3,5 тис

Латвія 9 тис

 

 

Америка США 1 млн 200 тис

Грузія 53 тис

 

 

Канада 1 млн

Естонія 44 тис

 

 

Аргентина 220 тис

Таджикистан 42 тис

 

 

 

Літ дискусія 1995-1998 розглядала проблеми постмодернізму, авангарду, результат цією дискусії – кілька наукових праць: Денисова «Феномен постмодернізму: контури і орієнтири». Т. Гундорова «Ніцше і український модернізм», Д. Наливайко «Про співвідношення декадансу, модернізму і авангардизму». У літературі наявні пародія, бурлеск, травестія, сатира, іронія, гумор, сарказм, тобто література звільнилася від художніх стереотипів та ідеологічного тиску.

 

Літературні псевдоніми

Псевдонім

Оригінальне ім’я

Василь Барка

Василь Очерет

Віщий Олег

Микола Вороний

Сивенький, Іваненко, Сумний

Володимир Самійленко

В.Чайченко, Іван Перекотиполе, Вільхівський

Борис Грінченко

В.Еллан-Блакитний

Василь Елланський

Василь Петрик

Василь Стус

Георгій Ней

Юрій Яновський

Григорій Косинка

Григорій Стрілець

Джеджалик, Мирон, Живий, Кремінь, Віршороб Голопупенко (100 псевдонімів та криптонімів)

Іван Франко

Зоїл

Богдан-Ігор Антонич

Іван Багряний

Іван Лозов’ягін

І.Карпенко-Карий

Іван Тобілевич

Квітка-Основ’яненко

Григорій Квітка

Леся Українка

Лариса Петрівна Косач-Квітка

Лорд Лістер

Валер’ян Підмогильний

Марія Вовчок

Марія Вілінська

Микола Хвильовий

Микола Фітільов

Нечуй-Левицький

Іван Левицький

Олег Ольжич

Олег Олександрович Кандиба

Олександр Олесь

Олександр Іванович Кандиба

Олена Пчілка

Ольга Драгоманова-Косач

Остап Вишня

Павло Губенко

Панас Мирний

Панас Рудченко

Хуторянин

Пантелеймон Куліш

Юрій Клен

Освальд Бургардт

 

doc
Додано
26 лютого 2019
Переглядів
602
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку