Оповідання «Делька» Пилипа Бабанського.

Українська мова      3 клас                                       Безпрозванна Т. С.
1.	Виразне читання вірша. Передбачення змісту твору за назвою. Читання/слухання оповідання та обговорення первинного сприйняття. Запис речень під диктування,  взаємоперевірка з опорою на зразок. Основа та закінчення. Спільнокореневі слова.	-  читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою/ 4 МОВ 2-2.1-2; -  прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо)/ 4 МОВ 2-2.1-1; -  записує текст (від руки чи за допомого клавіатури – за потреби) в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел/ 4 МОВ 3-3.1-1; -  читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою/ 4 МОВ 2-2.1-2; -  добирає та створює ілюстративний матеріал до художнього тексту/ 4 МОВ 2-2.6-1; - з’ясовує будову слова; утворює нові слова, пояснює роль         закінчень, значення префіксів і суфіксів для правильного вживання слів усно та на письмі/                          4 МОВ 5-4.1-1
2.	Робота з дитячою книжкою. Декламування улюблених віршів. Створення письмових повідомлень. Редагування тексту. Робота з орфографічним словником.	-  визначає мету читання й обирає відповідно до неї тексти (книжки) (для задоволення, розваги, знаходження потрібної інформації)/ 4 МОВ 2-2.5-1; -  пояснює, наскільки обрані тексти допомогли досягнути мети читання/ 4 МОВ 2-2.5-2; -  читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою/ 4 МОВ 2-2.1-2; -  створює самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування) на теми, які його / її цікавлять, за прочитаним твором, про ситуацію з життя в школі, сім’ї тощо, зважаючи на мету та адресата/                                         4 МОВ 3-3.1-2; -  вправно будує речення, зважаючи на мету висловлювання/ 4 МОВ 5-4.1-5; - перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір/ 4 МОВ 5-4.1-2 -добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтернеті/ 4 МОВ 2-2.5-3

 

Сценарій уроку

Гра «Зіпсований телефон»: передача ланцюжком короткого повідомлення

Важливо! Учні стають у коло. Учитель тихим голосом (або пошепки), так, щоб не було чутно іншим, вимовляє на вухо першому учаснику заздалегідь заготовлену, записану на аркуші паперу коротку фразу про подорож до моря.

НА МОРІ ГУДЕ СТРАШНА БУРЯ.

Перший учасник повинен так само тихо повторити сказане на вухо другому, той - третьому, і так далі, до кінця ланцюжка. Повторювати і перепитувати не можна. Останній учасник голосно вимовляє те, що він почув, після чого учитель голосно зачитує з паперу те, що було ним сказано першому учаснику. Як правило, на виході ланцюга виходить зовсім не те, що було на вході.

 

РОБОТА НАД РЕЧЕННЯМ

 

ПЕРЕГЛЯД  ВІДЕО «БУРЯ НА МОРІ» Антоніо Вівальді «Буря на морі»

Учитель пропонує послухати шум моря в бурю. Також учитель запитує, чи можуть учні пояснити значення слова буря (навальний вітер з дощем; грозою, а взимку — зі снігом). Обговорюється, чи бувають бурі на суходолі. Якщо учні, говорячи про море,  згадують слово шторм, то учитель пояснює, що шторм – це сильна буря, вітер на морі чи озері і викликане ними велике хвилювання води.  Буря та шторм – це синоніми. Є ще синоніми до слова буря – ураган (сильна руйнівна буря), хуртовина (буря зі снігом). Учитель запитує, хто з учнів може переказати почуту інформацію про синоніми до слова буря.

 

ДАЙМОНД

( творча  робота, семирядковий «вільний» вірш ) .

Алгоритм складання:

Перший та останній рядки – іменники–антоніми.

Другий рядок  – 2 прикметника чи дієприкметника, що відносяться до першого іменника.

Третій рядок – 3дієслова, що відносяться також до першого іменника.

Четвертий рядок – два протилежних за змістом непоширених речення, в якості підметів виступають іменники з першого та останнього рядків.

П’ятий та шостий – дзеркально повторюють 2-ий та 3-ій, тільки відносяться вже до останнього іменника.

БУРЯ  

Божевільна, важка, далека, люта, страшна.   

Бушує, вирує, гуде, лякає, хвилюється.

                                  чорна                                                                            білий

                                  неспокійна                                                                   тихий

Буря                          вечірня                              Штиль                               ранішній

                                  журиться                                                                     тішиться

                                  плаче                                                                            сміється

 

Настав, панує, втихомирився, опустився.

Легкий, невидимий, тихий, широкий, літній, ранішній.

ШТИЛЬ

( Робота з лексичним значенням слова. Антоніми. Омоніми. Пряме та переносне значення слова )

 

РОБОТА ІЗ СЛОВНИКОМ

Штиль – відсутність вітру на морі.

 

ПЕРЕГЛЯД  ВІДЕО «ШТИЛЬ НА МОРІ»

 

ДІЯЛЬНІСНИЙ МЕТОД

( серед запропонованих слів, знайти синоніми до «буря» )

Ураган, хуртовина, шторм, буревій, циклон, веселка, іній, туман, роса, дощ.

Слова, які залишилися – об'єднайте їх в одну групу та дайте їм загальну назву.      ( явища природи )

 

СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА

Буря, буревій, буряний, буряно, бурхливий.

( будова слова )

 

ГРА ІЗ СЛОВОМ

БУРЯ            К                        БУР'Я            Н

 

РОБОТА НАД ТЕКСТОМ «Делька» Пилипа Бабанського

 

 Передбачення змісту твору за назвою

     Поміркуйте, про що може розповідатися в оповіданні, яке називається «Делька»?

     Чого вам бракує для того, щоб передбачити зміст?

 

Виразне читання/слухання уривка оповідання «Делька» Пилипа Бабанського.

Делька

 

…Той пам’ятний ранок видався напрочуд гарним. Сонце ще не припікало, лише м’яко гріло крізь прозорий туманець. Легенькі хвильки ніжно лизали берег і покірно, майже безшумно відповзали в море.
Коли достатньо відійшли од берега, Сашко скомандував заякоритися, і хлопці почали тягати бичків.
Раптом прямо під носом у шаланди виринув дельфін. Ще молоденький, видно,- не більше метра завдовжки. Від подиву й захоплення хлопці завмерли.

Першим опам’ятався Сашко. І, як тільки дельфін виринув удруге, він кинув йому кілька щойно виловлених бичків. Дельфін пірнув – проковтнув, мабуть, ті рибинки – і знову вигулькнув, уже ближче до шаланди.
       Відтоді так і повелось: хлопці ловили бичків і, коли підпливав дельфін, віддавали йому весь вилов.
Спочатку дівчатка спостерігали за дельфіном з берега, а потім стали теж проситися на шаланду. Білява, з кучериками Оленька, коли побачила перед собою велику чорну тварину чи то із свинячим рильцем, чи з пташиним дзьобом, скрикнула:
        – Делька!
        Так дельфіна й назвали.
         Щовечора Делька підпливав до шаланди, наїдався щедро дарованими бичками. На прощання, кумедно перекидаючись над водою, немов цирковий артист, кілька разів обпливав шаланду, вишкіряв довгі білі зуби – усміхався, дякував за гостину – і зникав.
      А ось в оці штормові дні він пропав. Даремно хлопці випрошували рибу в місцевих ловців – пригощати було нікого…

 

 

Обговорення первинного сприйняття

     Як ви можете пояснити назву?

     Хто такий Делька?

     Від якого слова утворено це слово?

     Яке значення з’явилося у слова Делька, утвореного від слова дельфін? (Зменшувально-пестливе.)

     Який настрій викликав у вас початок цього оповідання?

     Як, ви думаєте, як це вдалось автору?

     З яким значенням трапилося багато слів у тексті?

     Випишіть у стовпчик слова зі зменшувально-пестливим значенням, поруч запишіть слова, від яких, на вашу думку, утворені ці слова

(туманець – туман, хвильки – хвилі, молоденький – молодий, рильце – рило, рибинки – риби, кучерики –кучері, дівчатка – дівчата)

     Чому не виписали слово бички?

     Чи є це слово зі зменшувально-пестливим значенням, утворене від слова бик? Бички – бик. (Омоніми, назва риби бички не утворена від слова бик.)

     Визначте в парах записаних слів основу та закінчення, корінь.

 

ХМАРА СЛІВ «ДЕЛЬКА»

 

Віднови послідовність

? Уночі почався шторм.   ( 2 )

? Я прокинувся вдосвіта. ( 1 )

? Гналися одна за одною високі хвилі.   ( 4 )

? Я люблю море завжди, а надто коли воно штормить.   ( 3 )

 

Каліграфічно списати у робочий зошит 3 речення.

 

ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА

 

Створення письмового повідомлення «Куди міг подітися Делька в шторм?»

( Перевірка сумнівних написань за орфографічним словником )

     Уявіть себе письменниками і поміркуйте, як могли б розвиватися події, якби в оповідання було продовження.

     Запишіть своє продовження оповідання. У разі сумнівів у написанні того чи іншого слова звертайтесь до орфографічного словника.

     Обміняйтеся зошитами та прочитайте текст один одного. Обговоріть, що вам сподобалося в текстах одне одного, а що, на вашу думку, бажано змінити або додати.

     Поміркуйте, що б ви уточнили у власному тексті після обговорення. Відредагуйте власний текст.

     Чи часто ви зверталися до орфографічного словника?

 

РОБОТА З ГРАФІЧНИМ ОРГАНІЗАТОРОМ «Шкала ставлень» за темою

«Чи варто людям піклуватися про морських тварин?»

 

     Як ви думаєте, чи має людина піклуватись про морських тварин?

     Про всіх, чи лише про окремих? Яким чином?

     Позначте свій вибір на «Шкалі ставлень».