Урок фізичного виховання Основною формою фізичного виховання школярів, яка забезпечує необхідний рівень знань, умінь і навичок, передбачених навчальною програмою, є урок фізичної культури. Появу інтерактивних форм діяльності учнів на уроках фізичної культури можна визнати як тенденцію в діяльності вчителів у контексті особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми та розвитку в них креативного мислення.
Класифікація уроків Класифікація уроків з фізичної культури виділяє п'ять їх типів: вступний урок - проводиться на початку навчального року чи на початку навчальної чверті; навчальний - засвоєння нового матеріалу; тренувальний - повторення і закріплення матеріалу; контрольний урок - перевірка знань, умінь і навичок, а також рівня фізичної підготовки учнів; навчально-тренувальний урок змішаного типу.
Методи організації діяльності учнів на уроці Фронтальний - виконання вправи всіма учнями одночасно під керівництвом учителя. Груповий метод організації - клас об'єднують у групи (відділення), кожна з яких займається на своєму приладі. Через певний час групи міняються місцями. Потоковий метод - учні одну і ту ж вправу виконують по черзі, один за одним, безперервним потоком (можливість слідкувати за індивідуальним виконанням вправ). Таких потоків може бути два, три в залежності від конкретних умов. Метод колового тренування полягає в тому, що учнів поділяють на групи (4-8 груп) за фізичною підготовленістю. Кількість груп залежить від кількості місць занять (станції). На кожній станції учні виконують вправу або кілька вправ. Потім за сигналом учителя кожна група учнів переходить на інше місце занять. Ігровий метод - застосовується для проведення рухливих ігор та різних естафет (можна застосовувати в усіх частинах уроку).
Підготовча частина уроку Основне завдання підготовчої частини уроку - це налаштування учнів на заплановану діяльність. У підготовчій частині уроку вирішуються і освітні завдання такі як: формування в учнів навичок правильної постави, удосконалення координації рухів, навчання стройових вправ та інше. Найбільш типовий варіант побудови підготовчої частини наступний: шикування учнів, здача рапорту, повідомлення основних завдань уроку, виконання стройових і ЗРВ. Загальнорозвиваючі вправи можна проводити на місці та в русі як з предметами так і без них, з використанням парних та групових вправ, із включенням нескладних акробатичних та танцювальних вправ.
Основна частина уроку В основній частині, яка триває 25-35 хвилин, вирішуються головні завдання уроку: розвиток вольових і фізичних якостей учнів,формування життєво необхідних і спортивних рухових навичок. Призначення цієї частини уроку направлене на оволодіння навчальним матеріалом програми з фізичної культури, куди входить придбання учнями спеціальних знань (теоретична підготовка), а також формування різних рухових вмінь та навичок, їх удосконалення.
Заключна частина уроку На заключну частину уроку відводиться відносно мало часу. В цій частині розв'язуються дуже важливі завдання: сприяння відновленню фізичної працездатності і психічної діяльності (розрядка); підведення підсумків. Учитель повинен висловити своє ставлення до всього, що було сказано на занятті: оцінити дисципліну учнів, їх активність, очікуваний і фактичний результат заняття. Дати завдання для самостійної роботи.
“ Постійно шукати і творити, рухатися вперед в ногу з життям “ На сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи значне місце приділяється впровадженню в навчально-виховний процес інноваційних технологій, орієнтованих на перспективу розвитку нетрадиційних форм та систем оздоровлення що допоможе учням встановити зв’язки з природою, навчитись керувати своїми емоціями, поведінкою, рухами, досягти гармонії між тілом і духом. Методика проведення уроків фізичної культури у початковій школі має специфічні особливості. Нова програма для 1 класу розподілена не за видами спорту, а за “школами”, які містять вправи, що об'єднані за способами рухомої діяльності. З великим інтересом і радістю учні молодших класів сприймають уроки-свята, естафети, уроки-забави, уроки-змагання, інтегровані уроки фізичної культури з іншими предметами.
Основними принципамиу фізичному вихованні є: -принцип свідомості і активності; -принцип наочності; -принцип систематичності; -принцип доступності, -принцип міцності. Принцип свідомості й активності учнів У практиці процеси осмислення і активності взаємообумовлені. Осмислення неможливе без активної участі в ньому особистості, що займається. У свою чергу, активність можлива лише після осмислення мети діяльності.
Принцип наочності :Навчання вправи починається зі створення певного уявлення про особливості її виконання. При цьому створення уявлення повинно базуватися на зоровому, слуховому, тактильному і м’язовому сприйнятті. Отже, наочність здійснюється не тільки за допомогою бачення, але й шляхом мобілізації інших аналізаторів. Співвідношення методів (слова і демонстрації) і прийомів змінюється залежно від етапу засвоєння матеріалу, його складності, підготовленості і віку учнів. У цьому контексті виділяють три форми поєднання слова і наочності при навчанні фізичних вправ
Принцип доступності й індивідуалізації Дітям притаманні вікові і статеві відмінності. Більш того, діти одного віку і статі мають різні здібності, які необхідно враховувати у процесі навчання і виховання. Природа індивідуальних особливостей обумовлена: а) біологічними причинами (вік, стать, генетично обумовлені особливості, працездатність тощо); б) соціальними причинами (сім’я, школа, оточення); в) психічними процесами (сприйняття, пам’ять, мислення, воля, характер, схильності);
Принцип систематичності протягом всього часу навчання учнів у школі. Для їх успішного розв’язання Освітні, оздоровчі та виховні завдання фізичного виховання вирішуються необхідні цілеспрямовані і тривалі зусилля учнів… Звідси випливає одна із умов забезпечення ефективності навчально-виховної роботи з фізичного виховання, що полягає в необхідності тісного взаємозв’язку між уроками фізичної культури, наступності їх змісту. Нові знання, вміння, навички та рівні функціональних можливостей досягаються тільки на основі їх організаційного зв’язку з уже набутими. Ця закономірність лежить в основі принципу систематичності.
Принцип міцності і прогресування Добре засвоєною можна вважати таку вправу, при повторному виконанні якої, учень здатен показати кращий результат. Цього слід домагатися при виконанні як простих, так і складних вправ. Для міцного засвоєння фізичних вправ необхідно забезпечити достатню кількість повторень. При цьому треба пам’ятати, що велика кількість повторень в однакових умовах може привести до утворення стереотипу, який не піддається перебудові при зміні ситуації. У зв’язку з цим педагог повинен забезпечити варіативність виконання вправ (наприклад,…низький старт з різних стартових положень…).
Фізичне виховання має велике прикладне значення. Серед фізичних вправ, що застосовуються на уроках фізичної культури, дуже багато таких, які мають життєво важливе значення і застосовуються у повсякденному житті, в побуті. Завдання школи полягає в тому, щоб учні звикли до використання засобів фізичного виховання щодня в різних умовах навчання, праці та відпочинку. Всьому цьому діти вчаться, перш за все на уроках фізичної культури. Як за змістом, так і по організації уроки фізичної культури мають специфічні особливості. Вони проводяться в залі, на майданчику, в коридорі, де діти менш обмежені в рухах, а це створює особливі умови для організації дітей та проведення уроку.
Діти на уроках фізичної культури займаються не у звичайній шкільній формі, а в спеціальних костюмах, знаходяться в інших температурних умовах. Під час уроку їм доводиться неодноразово змінювати свої місця для виконання вправ і входити в багатоаспектний взаємодію один з одним. Крім того, вчитель може свідомо змінювати обстановку на уроці, коли діти несподівано для себе та інших змушені діяти в повній залежності від колективу. Уроки фізичної культури відрізняються великим різноманіттям рухових відчуттів, які впливають на організм учнів. Тому тут більше, ніж де-небудь, повинен здійснюватися індивідуальний підхід до учнів. Всі ці особливості посилюють відповідальність учителя за проведення уроків фізичної культури.