Організація форм роботи учнів під час вивчення інформаційних технологій

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради

«Академія неперервної освіти»

 

 

 

Організація дослідної роботи учнів в процесі вивчення інформаційних технологій

 

 

 

 

                                                Автор проекту:   Науменко Оксана Вікторівна

слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів інформатики, фізики та астрономії

Фастівського ліцею – інтернату

м. Фастів

 

Керівник: Ткач Віталій Анатолійович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Біла Церква

    2015

 

Зміст

1. Вступ ………………………………………………………………..3
2. Розділ 1………………………………………………………………5
3. Висновок ……………………………………………………………12
4. Список використаної літератури…………………………………..13
5. Додатки (урок, методичні матеріали)……………………………...14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ми живемо в епоху, коли відстань від най божевільніших фантазій до абсолютно реальної дійсності скорочується з неймовірною швидкістю.

Максим Горький

У сучасній педагогіці багато говориться про переорієнтацію освіти від передачі учням знань, умінь та навичок до формування компетентностей, здатностей, якостей. В сучасному світі ринкових відносин особливо важливо не тільки те, що людина багато знає, а те що вона вміє свої знання застосувати на практиці, готова і здатна це зробити. При цьому особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно проаналізувати проблемну ситуацію, здатності знайти цікаве (нестандартне) рішення проблеми, взяти відповідальність за прийняття рішення.

Чи готує сучасна школа людину до такої діяльності? Розуміння необхідності переорієнтувати процес навчання у суспільстві вже відчувається, але практична реалізація цих розумінь і поглядів здійснюється повільно. Не всі вчителі готові перебудувати навчально-виховний процес і націлити його на нові цінності. На мою думку дуже важливими для сучасної людини є дослідницькі компетентності. Формування таких компетентностей є дійсно нагальною потребою, яка викликана запитами нового часу, нового суспільства.

Дослідницькі компетентності різноманітні та багатогранні, деякі з них формуються традиційно і не вимагають спеціальної педагогічної системи. Дійсно, науковцями, дослідниками ставали і стають випускники загальноосвітньої та вищої школи, які відчували потяг до наукової діяльності, виявляли інтерес і мали певні здібності. Але на сьогодні постає задача майже кожного учня зробити дослідником, адже такі здатності є основою для продовження навчання протягом усього життя, успішної професійної діяльності у будь-якій сфері, побудови власної траєкторії самореалізації, розвитку та суспільного визнання. Той, хто пережив захват від краси логічного умовиводу, народження власної ідеї, з захопленням, забувши навіть про комп’ютерні іграшки, кинувся підтверджувати цю ідею та представляти на загал свої результати, той, хто особисто пережив миттєвості осяяння, назавжди в душі збереже відчуття сили розуму і все життя буде прагнути до нових перемог і відкриттів.

Більшість школярів, які сьогодні навчаються у школі, звикли до репродуктивної діяльності та відтворення готових знань, бо дуже рідко від них вимагається «політ думки». Задача вчителя, на сьогоднішній день, не зробити з дитини бездумного робота, який все робить автоматично, а виховати людину з цікавим мисленням, але приведе її в подальшому до цікавих і актуальних відкриттів.

  Розв’язання такої задачі зумовлює необхідність пошуку нових підходів, методів, прийомів навчання, а також розвитку методик викладання окремих предметів, поширення передового досвіду, розробки практичних рекомендацій застосування новітніх технологій при вивченні окремих предметів.

Учитель інформатики, який ближче за всіх стоїть до інновацій у педагогічних технологіях, покликаний забезпечити прорив до навчання через відкриття, через дослідження, має стати провідником до світу знань, необмеженого знаннями вчителів. Залучення учнів до участі у окремих різноманітних проектах та конкурсах сприяє підвищенню рівню зацікавленості і самостійності у здобуванні знань. Але досвід свідчить, що значних успіхів учні досягають тоді, коли систематично, цілеспрямовано і поступово, від уроку до уроку, від завдання до завдання ведеться робота по формуванню в учнів знань, умінь, навичків, здатностей до здійснення дослідницької діяльності, інакше кажучи, робота по формуванню дослідницької компетентності.

Що таке дослідницька компетентність, чому так важливо її формувати, і як це можуть робити вчителі інформатики розглянемо у цій роботі.

 

 

Розділ I

 

Неграмотним у XXIст. Буде не той, хто не вміє читати і писати, а той, хто не вміє засвоювати нові знання, забувати старі та змінювати набуті навички.

Елвін Тоффлер

Для того, щоб підготувати громадян до успішного життя та діяльності, потрібно чітко розуміти, якими мають бути люди, спеціалісти у XХІ столітті, тобто весь процес підготовки людини до життя повинен носити випереджальний характер, бути орієнтованим на майбутні запити суспільства, розв’язання проблем нового часу. Сучасна освіта розвивається з тим, щоб повніше і якісніше забезпечувати стимулювання розвитку особистості, професійних компетентностей протягом життя людини, взаємодію ринку освітніх послуг і ринку праці, впровадження єдиних вимог до кваліфікації та компетенції людини. Нова освітня парадигма – це свого роду стратегія «освіти для майбутнього». Базуючись на моделі дослідницької компетентності, можна стверджувати, що формування дослідницької компетентності потребує врахування значного розмаїття необхідних здатностей, а у зв’язку з цим інтеграції різних підходів і поглядів.

  З позиції особистісного підходу як провідний орієнтир і головний критерій успішності організації навчально-дослідницької діяльності виступає розвиток особистості, а саме набуття і збагачення дослідницького досвіду школярів. Основне завдання вчителя при цьому буде складатися не тільки в тому, щоб планувати загальну, єдину й обов'язкову для всіх лінію щодо організації дослідницької діяльності, а в тому, щоб допомагати кожному учневі з урахуванням наявного в нього досвіду, вдосконалювати свої індивідуальні здатності, розвиватися як особистість.

Задачний підхід до організації навчально-дослідницької діяльності акцентує увагу на тому факті, що засвоєння навчального (предметного) матеріалу відбувається за допомогою розв’язання спеціальних навчально-дослідницьких задач. При цьому важливо зауважити, що предметним матеріалом (змістом) навчання виступають не тільки фундаментальні освітні об’єкти, а й види й способи освітньої діяльності, в першу чергу дослідницької. Дослідницькі компетентності представляють для учня і засіб пізнання світу, і зміст його навчання. Основною одиницею навчально-дослідницької діяльності є навчально-дослідницькі задачі, що формулюються на основі навчального матеріалу, пред'являються у вигляді проблемного завдання, а їх розв’язання відповідає логіці дослідження й припускає певні дії.

Інформатика як навчальна дисципліна повинна сприяти цілісному сприйняттю світу, усвідомленню ролі інформаційних процесів, а також забезпечити учнів новими способами дій опрацювання даних, тому до розгляду на уроках інформатики доцільно і виправдано включати дослідницькі задачі з різних предметних галузей, розв’язання яких буде стимулювати активність і зацікавленість учнів у засвоєнні нових способів обробки даних засобами комп’ютерної техніки.

Говорячи про значення дослідницької діяльності для побудови держави з новою соціальною, економічною та політичною структурою, ми, безперечно, маємо на увазі, що ця діяльність сприяє всебічному розвитку особистості, відкриває для людини доступ до скарбниць людської мудрості.

Перед вчителями постає проблема навчити своїх учнів самостійній дослідницькій діяльності і створити при цьому середовище для розвитку творчої особистості.

Творча дослідницька діяльність, дозволяє повною мірою розкрити природні здібності учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити перед собою цілі й досягати їх.

Творча активність інтерпретується, як процес самоорганізації, що забезпечується наявністю пізнавальних задач. Творчість проявляється при самостійному дослідженні різного роду задач, пошуку вирішення проблем, а також уміння зорієнтуватися у тій чи іншій ситуації, вміння користуватися знаннями для реальних умов існування.

Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволяє учням вирішити різні проблеми в житті. До складу ключових компетентностей входять і пізнавальна, творча та самоосвітня компетентності, які найкраще розвиваються під час дослідницької діяльності.

При створенні умов та мотивації учнів для написання науково-дослідницьких робіт необхідно проводити не тільки індивідуальну роботу, як вважають більшість педагогів, але й розвивати необхідні навички та компетентності на уроках та в позаурочний час. Цей процес має бути системним, комплексним та охоплювати всіх учнів. На цьому шляху є кілька кроків, які на мою думку є обов’язковими.

Крок перший. Самостійна навчальна робота учнів.

Виконання науково-дослідницьких робіт потребує від дитини вміння працювати самостійно. Самостійна навчальна робота учнів - оволодіння науковими знаннями, практичними вміннями та навичками в усіх формах організації навчання, як під керівництвом учителя, так і без нього. Цілями такого навчання, з погляду перспективи написання науково-дослідницької роботи, мають бути:

• закріплення;
• поглиблення;
•  розширення;
•  систематизація знань.

 

Крок другий. Системне використання технології проблемного навчання.

Готуючи дітей до написання науково-дослідницьких робіт, слід звернути увагу на готовність дитини до такого виду діяльності. Потрібно, щоб дитина відчувала себе впевнено проводячи дослідження. На своїх уроках для досягнення цієї мети можна використовувати технологію проблемного навчання.

Проблемне навчання – така організація процесу навчання, в основі якої лежить створення викладачем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язанням навчальних проблем. Під час проблемного викладання вчитель поставивши проблему, розкриває шлях її вирішення, демонструє учням хід наукового мислення, змушує їх слідкувати за рухом думки до істини, робить їх співучасниками наукового пошуку. Користуючись цією технологією дуже просто організовувати будь-яку дослідницьку діяльність, адже учнів систематично спонукають до самостійного розмірковування, активного пошуку відповіді на проблемне питання. Дослідницька діяльність за таких умов є в повній мірі самостійним пошуком учнем розв’язання проблеми.

Крок третій. Проектна методика.

Основною метою створення проектів в контексті проблеми що розглядається є прищеплення учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки. Існує кілька типів проектів:творчі, ігрові, інформаційні, дослідницькі. Але для створення умов для проведення науково-дослідницьких робіт на уроках інформатики особливу увагу необхідно приділяти дослідницьким проектам. Саме цей тип проектів дозволяє школярам вчитися самостійно отримувати знання, критично оцінювати інформацію, висувати гіпотезу, доводити її право на існування.

Дослідницькі проекти мають структуру наближену до справжніх наукових досліджень. Вони припускають аргументацію актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об’єкта, цілей і завдань дослідження.

Обов’язкове висунення гіпотези дослідження, позначення методів дослідження й проведення експерименту. Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням висновків і позначенням проблем на подальшу перспективу дослідження.

Проектна технологія орієнтована перш за все на самостійну діяльність учнів, отже можна використовувати будь-який з типів проектів для створення умов для подальшого розвитку учнів і створення науково-дослідницьких робіт.

 

Крок четвертий. Пошук творчо розвинених дітей

Застосовуючи вище зазначені технології та методи необхідно створювати сприятливі умови та підготовку учнів до створення науково-дослідницьких робіт. Заохочувати та підтримувати в створенні науково-дослідницьких робіт можна всіх бажаючих учнів. Але не кожний учень зможе виконати цю роботу від початку до кінця, дотримуючись всіх вимог та проводячи глибокі дослідження з того чи іншого предмету. Тому перед педагогом стає завдання знайти творчо розвинену дитину та працювати з нею поглиблюючись в теорію та проводячи практичні дослідження. Це є запорукою успіху науково-дослідницької діяльності.

Виявлення творчо-обдарованих дітей пов’язане з аналізом розвитку конкретної дитини. Цей процес має пряме відношення до шкільного психолога та великої кількості тестів та діагностик. Тому необхідно спрямовувати зусилля на поступовий, поетапний пошук творчо розвинених дітей у процесі їх навчання за спеціальними програмами (найчастіше у системі додаткової освіти).

 

Крок п’ятий. Мотивація та етапи написання науково - дослідницьких робіт.

Проблема формування мотивації до науково-дослідницьких робіт завжди була актуальною. Як відомо, зміст досліджень, його значимість для школяра лежать в основі мотиваційної сфери. Від змісту досліджень залежить спрямованість школяра, тобто мотиви науково-дослідницької діяльності.

Як було зазначено вище, мотивації учнів сприяє метод проектів, але основним фактором є свідоме виконання роботи. Учень має точно знати для чого саме йому потрібні ці знання, вміння та навички.

Етапи написання науково-дослідницької роботи :

1. Створення вчителем мотивації.

2. Створення освітнього середовища, визначення мети досліджень та очікуваних результатів.

3. Вибір теми наукової роботи. Тема науково-дослідницької роботи має становити інтерес для учня, бути пов’язаною з його діяльністю та сприяти максимальному використанню здобутих знань, умінь, навичок і практичного досвіду.

4. Формулювання мети та основних завдань наукової роботи

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу учневі виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук матеріалу, проаналізувати основні факти, узагальнення з даної проблеми, підвищити якість роботи.

5. Складання змісту наукової роботи

На початку підготовки наукової роботи учню необхідно ознайомитись зі змістом наукових публікацій, переглянути періодичні видання з обраної теми та скласти розгорнутий зміст із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. Зміст науково-дослідницької роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

6. Виклад матеріалу наукової роботи

Матеріал роботи учень повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього потрібно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути літературні джерела і періодичні видання з даної проблеми і, взагалі, творчо підійти до написання науково-дослідницької роботи. Проаналізувавши статистичні данні, особисті враження та узагальнення, потрібно зробити належні висновки, висвітлити досягнуті успіхи і внести відповідні пропозиції, рекомендації щодо можливостей подальшого удосконалення діяльності об’єкта досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

На основі поданого матеріалу можна зробити висновок, що в умовах оновлення змісту і структури сучасної освіти проблема розвитку творчих здібностей учнів набуває нове звучання і вимагає подальшого осмислення. Наш час – час змін. Комп’ютер сьогодні проникає у всі сфери життя, стаючи інструментом вирішення багатьох проблем. Зараз нашій країні потрібні люди, здатні ухвалювати швидкі нестандартні рішення, що уміють творчо мислити.

Кажучи про розвиток творчих здібностей школярів, визначальним чинником є особові характеристики учнів, які в рамках освітнього процесу, побудованого на основі зовнішньої сфери взаємодії особистості, можуть підривати будь-які спроби для побудови цілеспрямованого процесу розвитку цих здібностей.

На підставі цього можна зробити висновок, що перетворення процесу навчання, в якому учні діляться на групи, кожний представник якої є особою з своїми особливостями, буде найефективнішим при самореалізації учнів.

В навчанні інформатики на уроках і позаурочний час необхідно створювати атмосферу творчого пошуку, що допомагає школяреві якомога більш повно розкрити свої здібності. Для цього на уроках необхідно використовувати елементи розвиваючого навчання: проблемні ситуації, творчі завдання, застосовувати проектний метод, привертати школярів до самостійної науково-дослідної діяльності.

Поєднання декількох технологій, використаних вчителем на уроці, дозволяє зробити кожний урок захоплюючим і неповторним.

Використання даних елементів в навчанні істотно підвищує рівень знань з інформатики, творчу і пізнавальну активність школярів. Тож бажаю вчителям досягти ще кращих результатів, адже на мою думку школа третього тисячоліття – це школа з творчо обдарованими педагогами, які виховують творчо розвинених дітей.

 

Список використаної літератури

1. Апатова Н.В. Інформаційні технології в шкільній освіті. – М., 2002. – 180 с.

2. Бочкін А.І., Гордєєва З.Ю. Інформатика: від ремесла – до технологій і творчості // Інформатика і освіта, 2004. – №1. – C. 12 – 14.

3. Гузєєв, В.В. Метод проектів як окремий випадок інтегрованої технології навчання М.: Знання, 1995.– 86 с.

4. Давидова Є.В. Розвиток дослідницької творчості учнів 10 – 11 класів // Інформатика і освіта, 2003 – №7. – С. 9 – 13.

5. Інтернетресурси: http://met-inform-uzh.ucoz.ua/dir/24

                                  http://metoduchka.ucoz.ua/

                                   http://fastivrayvo.at.ua/index/informatika/0-61

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

План – конспект уроку

Тема: «Комп’ютерні віруси»

Мета уроку:

•    засвоїти і закріпити знання з теми «По­няття про віруси, антивірусні програми»;

•    набути умінь та навичок в роботі з антивірусними програмами;

•  сформувати досконалі навички та знання у галузі комп'ютерних технологій;

•   розвивати інтерес до комп'ютерних знань;

•   сприяти розвитку уваги, пам'яті.

Обладнання:

•    посвідчення, картки з номером палуби, медалі;

•    завдання    «Знайди   відповідність» (2 екз.), текст для набору «Новини про ком­п'ютерні віруси» (1 екз.), кросворд (2 екз.);

•    комп'ютери, принтер, програми Power Point, Microsoft Word,

•    кошик з яблуками, миска з водою, руш­ник, пілотка.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Вступна частина. Організаційний момент.

Учитель. Наша команда подорожує океаном комп'ютерних знань. Ми побували на багатьох островах, дізналися багато нового, вдосконали­ли свої знання та навички і, звичайно ж, знай­шли собі цікавих друзів.

Матрос. Командо, капітане, земля! Я бачу землю! Це острів!

Учитель. Як чудово, це нові враження, знайомства. Я впевнена, ми чудово проведемо час. А ви?

Діти. Так! Причалюймо!

Капітан. Я як ваш капітан зійду на берег першим, для того, щоб дізнатися, що це за острів. Матросе, ходімо зі мною, поповнимо нашу провізію.

Учитель. Швидше повертайтеся... А ми з вами пограємо в нашу улюблену гру «Знайди зайве».

ГРА «ЗНАЙДИ ЗАЙВЕ» (3 хв)

Правила гри: потрібно знайти зайве слово з чотирьох поданих і пояснити, чого воно сто­сується. Правильні відповіді виділено жирним шрифтом.

1. Вінчестер:

а) кластер;

б) гігабайт;

в) файлова система;

г) бітрейт.

2. Монітор:

а) частота оновлення екрана;

б) швидкодія;

в) роздільна здатність;

г)дюйм. 

3. Процесор:

а) кеш 1-го та 2-го рівня;

б) частота;

в) апертурна решітка;

г) конвеєр.

4. Відеокарта:

а) графічний адаптер;

б) відеопам'ять;

в) частота роботи відеопроцесора;

г) файлова фрагментація.

5. Миша:

а.) цифрова;

б) оптична;

в) інфрачервона;

г) електромеханічна.

6. Клавіатура:

а) розкладка;

б) мала цифрова;

в) планшетний;

г) алфавітно-цифрова область.

7. Системний блок:

а) блок живлення;

б) контрастність;

в) електрична мережа;

г) кнопка перезавантаження.

8. Материнська плата:

а) час доступу;

б) чіпсет;

в)контролери;

г)адаптери.

9. Звукова карта:

а) кут огляду;

б) акустична система;

в) номінальна потужність;

г) пікова потужність.

10. Оперативна пам'ять:

а) пам'ять довільного доступу;

в) модуль;

                                                                              г) яскравість.

Капітан (повертається). Доброго дня! В мене для вас є сюрприз, пригощайтеся. (Подає кошик з яблуками.)

Лікар. Зачекайте, я повинна перевірити про­візію. (Підходить і дивиться.) Моя інтуїція мене не підвела, яблука заражені вірусом. Ка­пітане, а з вами все гаразд? Давайте я вас об­стежу. (Обстежує капітана.)

Матрос. Нарешті я повернувся, а капітан уже тут?

Учитель. Так. 

Лікар. Друзі, у мене для вас погана новина. З нашим капітаном сталася біда. Він втратив пам'ять, але поки я не знаю, що стало причи­ною цього.

Матрос. А я здогадуюсь. Блукаючи остро­вом, я дізнався, що це «Острів Вірусів». (Діти демонструють стурбованість.)

Учитель (визначення мети заняття)

Ми впораємося. Наше завдання:

• дізнатися, які бувають типи вірусів;
• причини, способи і наслідки зараження вірусом;
• які існують антивірусні засоби;
• як уникнути зараження вірусом, а якщо вже пізно — як його позбутися.

А найперша та найважливіша наша з вами мета — врятувати капітана! До роботи!!!

II. Основна частина

Учитель. Зараз я розповім вам про комп'ю­терні віруси, їх типи, способи та ознаки зара­ження вірусом, про захист від них.

Вступ

     Історія розвитку науки і техніки, як і істо­рія людства, має безліч прикладів драматично­го протистояння Добра і Зла. Не обійшлося без цього протистояння і в процесі комп'ютеризації суспільства.

    Вважають, що ідею створення комп'ютер­них вірусів окреслив письменник-фантаст Т. Дж.Райн, який в одній із своїх книжок, на­писаній у SILA в 1977р., описав епідемію, що за короткий час охопила близько 7000 ком­п'ютерів. Причиною епідемії став комп'ютер­ний вірус, котрий передавався від одного ком­п'ютера до іншого, пробирався в їх операційні системи і виводив комп'ютери з-під контролю.

    У 70-ті роки, коли вийшла книжка Т.Дж.Райна, описані в ній факти здавалися фантастикою, і мало хто міг передбачити, що вже наприкінці 80-х років XX ст. проблема комп'ютерних вірусів стане дійсністю, такою, що призведе до значних соціальних і матері­альних втрат.

    Ситуація з вірусами загострилася кілька років тому. Якщо раніше кожний був зайня­тий безпекою свого комп'ютера і своїх даних, то зі збільшенням кількості комп'ютерів, з поя­вою корпоративних ліній, виходом в Internet проблема постала по-новому.

Віруси для кожного...

•    Сворення Вірусу є бізнесом, причому не тільки для їх авторів, а й для тих, хто з цими вірусами бореться.

•    Для декого — це хобі: хобі — збирання вірусних колекцій і хобі— написання вірусів.

•   Іноді, створення вірусів — спосіб пока­зати свою зухвалість і незалежність, у деяких колах подібна діяльність просто необхідна для підняття свого престижу.             

•    Ще для когось віруси — це витвір ми­стецтва; бувають же лікарі за покликан­ням, це означає, що може бути і комп'ю­терний лікар за покли­канням.

•    Для деяких віру­си є приводом для філо­софствування на теми створення і розвитку комп'ютерів.

•   Але віруси — це також стаття криміналь­ного кодексу.

•   Для багатьох користувачів комп'ютерів віруси — це щоденний головний біль, причина збоїв у роботі комп'ютера.

Теоретичні відомості

       Вірус — це програма, яка виконує несанк­ціоновані дії, як правило, має руйнівну дію, а також здатна до саморозмноження з подаль­шим додаванням своїх копій до файлів, систем­них частин комп'ютера, і також на інші ком­п'ютери, об'єднані в мережу (причому дубліка­ти зберігають здатність до подальшого самопоширення).

Ознаки зараження вірусом можуть бути такими:

• Уповільнення роботи комп'ютера.
• Затримка при виконанні програм.
• Зміни в файлах.
• Зміна дати модифікації файлів без при­чини.
• Незрозумілі помилки Write-protection.
• Помилки при інсталяції та запуску WINDOWS.
• Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім TEMPLATE.
• Погана робота дисків.
• Зникнення файлів.
• Неспроможність завантажити комп'ютер.
• Неспроможність завантажити файли.
• Незрозумілі системні повідомлення, му­зикальні ефекти і т.д.
• І, взагалі, неспроможність нормально працювати.

 

Віруси можна поділити на класи за такими ознаками:

1) за середовищем перебування вірусу:

•    мережеві ;

•    файлові ;

• завантажувальні ;

•   файлово-завантажувальні віруси .

2) за способом зараження середовища пе­ребування:

•   резидентний вірус — при інфікуванні комп'ютера залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, що потім перехоплює звернення операційної системи до об'єктів за­раження й впроваджується в них (перебувають у пам'яті і є активними аж до вимикання або перезавантаження комп'ютера);

•    нерезидентні віруси — не заражають па­м'ять комп'ютера і є активними обмежений час. Деякі віруси залишають в оперативній па­м'яті невеликі резидентні програми, які не по­ширюють вірус;

3) за деструктивними можливостями:

•    нешкідливі — ті, які ніяк не впливають на роботу комп'ютера (крім зменшення вільної пам'яті на диску в результаті свого поширен­ня);

•    безпечні — вплив яких обме­жується    змен­шенням вільної пам'яті на диску й   графічними, звуковими ефек­тами;

•    небезпечні віруси — ті, які можуть призвес­ти до серйозних збоїв у роботі, або до втрати чи пошкодження інформації;

•    дуже небезпечні — ті, які можуть призве­сти до фізичного пошкодження обладнання (перезаписування ПЗП, виходу з ладу диско­вих пристроїв, пошкодження елементів мате­ринської плати тощо);

4) за особливостями алгоритму вірусу (навести приклади найпоширеніших та найвідоміши)

•    «Віруси-хробаки» (worm) — віруси, які поширюються в комп'ютерній мережі й, так само як і компаньйони-віруси, не змінюють фай­ли або сектори на дисках. Вони проникають у пам'ять комп'ютера з комп'ютерної мережі, встановлюють мережеві адреси інших комп'ю­терів і розсилають по цих адресах свої копії;

•    «Паразитичні» — всі віруси, які при поширенні своїх копій обов'язково змінюють вміст дискових секторів або файлів.

•    «Студентські»—украй примітивні віру­си, часто нерезидентні й ті, які містять велику кількість помилок.

•    «Стелс-віруси» (віруси-невидимки, stealth), що являють собою програми, які «підставляють» замість себе незаражені ділян­ки інформації. Крім цього, такі віруси при звер­танні до файлів використовують досить оригі­нальні алгоритми, що дозволяють приховува­ти їх діяльність від резидентних антивірусних моніторів.

•    «Поліморфік-віруси» (віруси-примари, або ті, які самі шифруються, polymorphic) — їх досить важко виявити, бо вони не мають сиг­натур, тобто не утримують жодної постійної ділянки коду. У більшості випадків два зразки того самого поліморфік-вірусу не будуть мати жодного збігу. Це досягається шифруванням основного тіла вірусу й модифікаціями програми-розшифровувача.

•    «Макро-віруси» — віруси цього сімейства використовують можливості макромов, вбудо­ваних у системи обробки даних (текстові редак­тори, електронні таблиці й т.д.). У цей час най­поширеніші макро-віруси текстові документи, що заражають редактори Microsoft Word.

•    «Троянські програми» (Trojans) — ви­конують шкідливі дії замість оголошених ле­гальних функцій або разом з ними. Вони не спроможні до самовідтворення і передаються тільки при копіюванні користувачем. Після запуску вони зазвичай знищують себе разом з іншими файлами на диску.

•    «Поштова бомба» — велика кількість електронних повідомлень (від 10 тис.), які відсилаються на електронну адресу користу­вача з метою виведення з ладу системи або перешкод для отримання корисних повідом­лень.

Засоби захисту від вірусів:

•    Детектори (сканери) — їх метою є поста­новка діагнозу, лікуванням буде займатися інша антивірусна програма або професійний програміст— «вірусолог»;

•    Фаги (поліфаги) — програми, спроможні найти і знищити вірус (фаги) або кілька вірусів (поліфаги);

•    Ревізори — цей тип антивірусів контро­лює всі можливі способи зараження комп'ю­терів;

•    Охоронці — резидентні програми, пос­тійно знаходяться у пам'яті комп'ютера і кон­тролюють усі операції;

•    Вакцини — використовуються для об­робки файлів і завантажувальних секторів з метою запобігання зараженню відомими віру­сами.

Висновок

     Отже, проблема захи­сту комп'ютерів від вірусів має велике зна­чення у наш час. Ця си­туація була зумовлена певними причинами. Раніше віруси просочу­валися на робочі місця з піратського диска, а за­раз — з ліцензійним ПЗ, через Інтернет. Усі нама­гаються виправити ситу­ацію, ігри на робочому місці частково заборо­нені, але...

       Звичайно, Word і Excel де-факто є міжна­родними стандартними редакторами, а макро-віруси не пишуть тільки ледачі. При достатньо активному документообігу, як із західними партнерами, так і всередині держави, макро-віруси можуть повністю паралізувати роботу компанії, на заході вже таке практикувалось.

      Друга проблема — Інтернет. Немає гарантії, що на файлових серверах вам не дадуть пару-трійку вірусів. Вихід один — захист. А тут, зви­чайно, постає проблема вибору — який анти­вірус кращий.

Учитель. Як Ви гадаєте, чи буде нам корис­ною ця інформація?

Діти. Так, вона нам дуже допоможе!

Учитель. Приступаємо до роботи за комп'ютерами. Ваше завдання — набрати текст про відомі в історії комп'ютерні віруси та новинки у сфері комп'ютерних вірусів з використанням можливостей тексто­вого редактора Word та роздрукувати його, а потім ознайомити всіх присутніх з цією інфор­мацією. До роботи!

ВІРУСИ, ВІДОМІ В ІСТОРІЇ (7хв)

         Під час досліджень, проведених однією з американських асоціацій з боротьби з комп'ю­терними вірусами, за сім місяців 1988 р. ком­п'ютери, які належали фірмам-членам асоці­ації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис. комп'ютерних систем, на відтворення яких було витрачено ба­гато часу і коштів.

       У кінці 1989 р. в пресі з'явилося повідомлен­ня про знаходження в Японії нового, надзви­чайно підступного і руйнівного вірусу (його на­звали «хробаком»). За короткий час він знищив велику кількість машин. Переповзаючи від комп'ютера до комп'ютера, по комунікаціях, «хробак» спроможний знищувати вміст пам'­яті, не залишаючи надій на відновлення даних.

      Розроблений у Пакистані в 1986 p., вірус отримав назву «Pakistanibrain». Він повністю замінює вміст стартового сектора і використо­вує 6 доповнюючих секторів, які помічені в FAT-диску як дефектні. Заражені дискети от­римують нове ім'я COPYRIGHT@BRAIN. На­слідками зараження цим вірусом можуть бути: уповільнене завантаження ОС, часткова втра­та даних.

      Близько 5 % виявлених заражень припадає на « Alameda Virus», який також належить до цієї групи. Цей вірус заміщує вміст завантажу­вального сектора, переписуючи і зберігаючи в ньому оригінал у першому вільному секторі на диску. Механізм і наслідки зараження цим віру­сом такі самі, як і в «Pakistani brain».

     «Israeli Virus» заражає програми типу СОМ, ЕХЕ. Вірус збільшує їх розмір на 1813 байти.

        Збитки, яких завдають комп'ютерні віруси, зростають, а їх небезпечність для таких важливих систем, як оборона, транспорт, зв'язок, поставила проблему комп'ютерних вірусів в ряд тих, які, як правило, знаходяться під пиль­ним наглядом органів державної безпеки.

Учитель, (звертається до групи № 1) А ті, що працюватимуть з книгою, повинні дізнати­ся про профілактичні засоби щодо зараження комп'ютерним вірусом. (Робота з підручни­ком.)

Учитель Моряки, бачу, ви вже потомились. Пропоную вам провести невелику розминку.

 

 

Хто вже, хто вже так стомивсь

Що ліворуч нахилився?

Хто вже спить?

Треба дружно всім вам встати

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить.

Навіть вітер не шумить.

Рано-вранці сонце встало

І проміння всім послало.

Руки в сторони та вгору —

 На носочки піднялись.

 Підніми голівку вгору —

 Й на долоньки подивись.

 Присідати ми почнемо,

 Добре ноги розімнемо.

 Раз — присіли, руки прямо.

 Встали — знову все так само.

 Повертаємося вправно,

 Все виконуємо гарно.

 Вліво-вправо повернулись

 І сусіду усміхнулись.

Учитель: Ви вже трохи розімнулись, тож давайте перейдемо до практич­ного завдання. Моя розповідь буде про найпопулярнішу антивірусну програму Kaspersky Antivirus. Я розповім про можливості програми, її основні елементи та їх призначення та про те, як її на­лагодити.

         Після цього, ті, хто ще не працював з ком­п'ютером, будуть мати таку можливість, а ті хто, вже працював, будуть за цим спостерігати. Вам необхідно налагодити програмне забез­печення та відсканувати вінчестер одного з ком­п'ютерів на предмет зараження вірусами.             

(Деякі фрагменти розповіді наведено ниж­че.)

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ KAV (3 хв) Anti-Virus Monitor — компонент, який по­стійно знаходиться в пам'яті ПК і на льоту пе­ревіряє всі програми, які запускаються, і ті файли, що використовують ці програми.

Монітор дозволяє запобігти проникненню ззовні і розмноження комп'ютерних вірусів.

Anti-Virus Scanner — перевіряє файли на диску на предмет їх зараження вірусом. Модуль призначений для знаходження та лікування вже заражених файлів.

Anti- Virus Updater — оновлення антивірусних баз. Нові бази містять найбільш повні спис­ки вірусів, що дозволяє виявляти та лікувати навіть найновіші їх різновиди.

Основні характеристики AVP 

•    області сканування (диски, дискети);

•    об'єкти сканування (файли, сектори, па­м'ять);

•    дії (лікування, звіт, видалення);

•    оновлення бази (через Інтернет);

•    перевірка (наприклад, щоденно). Практичне завдання: встановити антивірусну програму на один із комп'ютерів та відсканувати вінчестер на предмет зараження вірусами.

Діти сідають за комп'ютери та виконують завдання (3 хв)

Учитель. Отже через деякий час ми отри­маємо детальний звіт про стан зараження віру­сами нашого комп'ютера. А вам сподобалось працювати з програмою?

(Діти відповідають.)

Лікар. Так, ми дізналися багато нового та цікавого і вдосконалили свої вміння. Це допо­могло мені дізнатися про вірус, який атакував капітана. Не хвилюйтеся, з ним все гаразд, він уже прийшов до тями. Розумієте, його вірус був нешкідливим. Але пам'ятайте, не всі віруси такі, багато з них небезпечні — тому будьте дуже обережні.

Учитель. Це стосується не тільки комп'ю­терних вірусів, а й таких, які небезпечні для людини. Наприклад, вірус грипу дуже актуаль­ний для цієї пори року. Тому вдягайтеся теп­ліше.

Лікар. Стривайте, в мене є ідея, як врятува­ти сюрприз капітана. Потрібно просто вимити яблука і після цього їх можна їсти. Завжди па­м'ятайте, що перед тим як з'їсти якийсь овоч чи фрукт, його потрібно помити. Матросе, допо­можіть мені!

(Лікар та матрос миють яблука.)

Учитель. Ось і все, ми виконали найголов­ніше завдання і можемо вирушати далі в подо­рож.

III. Висновок.

Учитель. Хочу привітати вас із тим, що ви бездоганно впоралися з усіма труднощами, які приготував вам «Острів Вірусів».

Ви довели всім, що ви, кур­санти Клубу юних моряків, — не тільки знаєте елементи ПК, а й умієте їх підключати, відмінно працюєте з анти-вірусними базами та перевіряєте жорсткий диск комп'ютера на віруси.

А те, що всі так чудово впоралися з автоматизованим тестом, дає мені змогу спра­ведливо зазначити, що ви — фахівці з теми «Комп'ютерні віруси».

Командо, ви такі дружні, згуртовані й чудово виконуєте завдання разом. І саме завдя­ки вашим зусиллям ми вряту­вали нашого капітана.

 

Підсумки уроку

1. Рефлексія: учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

•    Що нового дізнались на уроці?
•    Чому навчились?
•    Чи досягли очікуваних результатів ви особливо, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?

2. Підбиття підсумків:

• Виставлення оцінок за роботу на уроці;
• Домашнє завдання: вивчити основні положення конспекту.