Організація групової роботи на уроках математики в початкових класах

Групові форми роботи на уроках математики у початковій школі – це форми організації навчання в малих групах здобувачів освіти, об’єднаних загальною навчальною метою в опосередкованому керівництві вчителя і співпраці з однокласниками.

Під час групових форм роботи вчитель керує роботою кожного здобувача освіти опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем і здобувачами освіти набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки тоді, коли в групі виникають запитання, і школярі самі звертаються по допомогу до вчителя.

Групова освітня діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює здобувачів освіти одне від одного, а навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співпраці. У цьому випадку школярам набагато простіше звернутися за поясненням до однолітків, ніж до вчителя.

Групові форми роботи на уроках математики сприяють:

• розвитку співпраці та комунікації: участь у групових завданнях допомагає дітям вчитися співпрацювати, обговорювати математичні задачі та використовувати математичні терміни для висловлення своїх ідей;

• збагаченню математичного досвіду: здобувачі освіти можуть вчитися в інших дітей, бачити різні підходи до розв’язання завдань і розвивати свої власні математичні стратегії;

• підвищенню інтересу до вивчення математики: групові завдання можуть зробити навчання математики цікавішим і захопливим, оскільки діти навчаються разом і відчувають підтримку одне одного.

Важливою умовою вдалого впровадження групових форм роботи на уроках математики у початковій школі є процес формування груп усередині класу.

Кількість груп і кількість здобувачів освіти у групі залежить від:

• загальної кількості здобувачів освіти у класі;

• виду запропонованого завдання та його складності (складніші завдання вимагають більшої кількості учнів у кожній групі);

• характеру й обсягу опрацьовуваних знань;

• кількості необхідних матеріалів;

• часу, відведеного на виконання.

У групі зазвичай може бути від двох (тоді називаємо таку групу парою) до шести здобувачів освіти. За більшої кількості учасників у групі складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний здобувач освіти. Пари добре працюють для відносно невеликих завдань. А групи з 5–6 здобувачів освіти часто є громіздкими, бо деяким може не вистачати роботи.

Деякі способи об’єднання учнів у групи:

• за місцем розташуванням здобувачів освіти у класній кімнаті;

• за заздалегідь написаним учителем списком;

• за результатами лічби відповідно до кількості груп (наприклад, якщо необхідно сформувати шість груп — пронумеруємо групи від одного до шести і запропонуємо здобувачам освіти класу розрахуватися на «перший», «другий», «третій», «четвертий», «п’ятий», «шостий»; кожен після розрахунку прямує до відповідного номера групи);

• за певними уподобаннями (улюблений колір, пора року тощо);

• за результатами жеребкування (наприклад, якщо необхідно розбити клас на сім груп — учитель може запропонувати здобувачам освіти не дивлячись витягнути картки, на яких буде намальована кольорова пляма одного із семи кольорів, і об’єднатися в групи здобувачам освіти, що витягли карти з плямами одного кольору.

• за бажанням здобувачів освіти;

• вибір учителем лідерів, які вибирають здобувачів освіти до своєї групи тощо.

Технології групового навчання:

Чотири кути

Здобувачі освіти вибирають кут класної кімнати, щоб позначити свою позицію щодо істинності певного твердження (згоден, часткового згоден, частково не згоден, не згоден). Після цього вони беруть участь у дискусії.

Естафета

Учитель об’єднує здобувачів освіти у групи (по 5-6 учасників у кожній) і пропонує серію коротких однотипних завдань (кожен здобувач освіти розв’язує своє завдання). Здобувачі освіти кожної групи мають сидіти одне за одним (тобто в одному ряду), щоб легко передавати аркуш одне одному після виконання своєї частини роботи, поки завдання не закінчаться. Завдання на аркуші мають бути однакової складності та мати приблизно однакову кількість кроків, щоб робота була рівномірно розподілена між усіма учасниками групи. Групи можуть змагатися, хто швидше правильно розв’яже більшу кількість завдань на аркуші (якщо їх багато). Різним групам можна пропонувати як однакові, так і різні аркуші. Кожне завдання має бути візуально відокремлено від інших і містити місце для записів.

Станції

Здобувачі освіти об’єднуються в декілька груп (пар). У класній кімнаті організовано станції з різними завданнями. Одночасно різні групи здобувачів освіти перебувають на різних станціях. Оскільки кожна станція відображає різні аспекти однієї теми, здобувачам освіти потрібно пройти всі станції (але у своєму порядку), щоб досягти цілей уроку. Наприклад, якщо урок узагальнення і систематизації з теми «Дії з трицифровими числами», учитель може створити декілька станцій: станція 1 — додавання трицифрових чисел, станція 2 — віднімання трицифрових чисел, станція 3 — множення трицифрових чисел, станція 4 — ділення трицифрових чисел.

Пазли

Здобувачам освіти групи доручають опрацювати різні матеріали (іноді заздалегідь). Спершу здобувачі освіти створюють нові «експертні групи» (їх учасники опрацьовували однакові матеріали) і обговорюють матеріали в межах цих груп. Потім повертаються до своїх початкових груп і в них розказують про те, що вже докладно вивчили й обговорили з іншими.

Цю технологію легко відтворити і на синхронному онлайн-уроці з використанням сервісів для відеоконференцій, наприклад за допомогою функції розподілу учасників за різними залами.

Навколо

Учитель ставить перед класом відкрите запитання, що не має правильної чи єдиної відповіді. Здобувачі освіти працюють у групах (парах), записуючи свої думки з цього приводу. Учитель рандомно викликає здобувачів освіти, щоб вони висловили свої думки. Інші - закреслюють схожі відповіді, а потім деякі з них діляться своїми унікальними думками з рештою класу.

Карусель

Одна група здобувачів освіти утворює зовнішнє коло, а друга — внутрішнє, розміщуючись обличчям один до одного. Здобувачі освіти з двох різних кіл в парі обговорюють підказку чи завдання. Потім зовнішнє коло обертається так, щоб утворилися нові пари для наступного раунду.

Акваріум

Менша група здобувачів освіти обговорює тему (завдання), а решта спостерігає за процесом або по черзі входить до меншої групи, щоб узяти участь в обговоренні.

Цю технологію легко відтворити і на синхронному онлайн-уроці з використанням сервісів для відеоконференцій.

Подумай-Пари-Поділися

Кожен здобувач освіти має час для самостійних міркувань, перш ніж поділитися ними з іншим  у парі. Потім пари звітують про свої результати класу чи більшій групі.

Помітити й запитати

Технологія «Помітити й запитати» привчає здобувачів освіти аналізувати, знаходити спільні й відмінні ознаки, помічати закономірності чи суперечності та формулювати запитання. Учитель пропонує завдання (наприклад, проблемну ситуацію, малюнок, текстову задачу, вираз або набір тверджень), а вони озвучують, що помітили та що їх дивує (які питання в них виникають).

За потреби вчителі можуть надати додаткові підказки, як-от:

Про які величини йдеться?

Що можна полічити?

Що можна виміряти?

Як ще можна представити надану інформацію? Яку схему чи таблицю можна скласти? Які обчислення можна зробити?

Які залежності помічаєте?

Що спільне? Що відмінне?

Передай папір

Учитель об’єднує здобувачів освіти у групи (по 5-6 учасників у кожній) і пропонує одне завдання, яке вони мають розв’язати разом, по черзі записуючи кроки розв’язання. Здобувачі освіти передають одне одному аркуш, поки задача повністю не буде розв’язана. Кожен  робить записи своїм кольором (або підписує твердження, що ним були написані). Крім того, кожний здобувач освіти, коли отримує аркуш, аналізує написане до нього і може вносити виправлення до розв’язання попередніх здобувачів освіти. Групи можуть змагатися, хто швидше правильно розв’яже завдання.

Взаємне редагування робіт

Здобувачі освіти можуть проводити взаємооцінювання, надаючи зворотний зв’язок одне одному або взаємооцінюючи. Дослідження показують, що зворотний зв’язок, наданий однолітками, який містить пропозиції кроків для успішнішої роботи, може покращити навчання здобувачів освіти. Перш ніж дозволити учням виправляти роботи одне одного, вчителю необхідно встановити (або розробити) правила взаємодії та погодити їх зі здобувачами освіти.

За допомогою впровадження в процес навчання математики у початковій школі групових форм роботи здобувачі освіти набувають досвіду спілкування з однолітками, вчаться працювати в команді, висловлювати свою думку, відстоювати її, чути думки інших, дискутувати, змінювати свої погляди, переконувати, іти на компроміс, розподіляти роботу, оцінювати свою роботу в групі та роботу інших здобувачів освіти, презентувати результати своєї роботи тощо.

Отже, групові форми роботи дають змогу підвищити навчально-пізнавальну активність здобувачів освіти, сприяти формуванню в них не лише предметної, а й ключових компетентностей.