Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави. Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим російською федерацією, війни російської федерації проти України.
На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної україноцентричної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміна «національний», а «патріотичне виховання» сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.
Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи війни є пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання студентської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.
Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;формування мовленнєвої культури;спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи:принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в студентів відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах;принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.
Закони України. Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної"Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті, від 09.04.2015 № 314 Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, від 09.04.2015 № 315. Постанови Верховної Ради України. Постанова Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-IX "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році"Постанова Верховної Ради від 23.02.2017 № 1908-VIII "Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: "Ціннісні орієнтації сучасної української молоді«Постанова Верховної Ради України від 21.02.2017 № 1857-VIII «Про вшанування Героїв України та інформування громадян України про подвиги українських військових»
Укази Президента України«Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії» від 01.02. 2022 № 36/2022 Указ Президента України від 21.10.2020 № 459/2020 "Про відзначення 30-ї річниці незалежності України"Указ Президента України від 28.08.2019 № 162 «Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України»Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання від 18 травня 2019 року № 286/2019»Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»Листи Глави Адміністрації Президента України. Доручення Глави Адміністрації Президента України від 09.03.2016 № 46-01/530 «Про залучення учасників АТО, яким присвоєно звання Герой України, та членів родин загиблих військовослужбовців, яким це звання присвоєно посмертно, до проведення заходів з національно-патріотичного виховання»
Розпорядження Кабінету Міністрів України. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 112-р "Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки"Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 37-р "Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2025 року"Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 р. № 1233-р "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року"Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 710-р "Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні"Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №954-р «Про затвердження плану заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві»Постанови Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020 – 2025 роки»
Накази Міністерства освіти і науки України. Наказ МОН № 527 від 06.06.2022 року Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 Наказ МОН від 16 червня 2015 року № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»Листи Міністерства освіти і науки України. Лист МОН № 1/6267-22 від 10.06.22 року Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України. Лист МОН від 23.03.17 №1/9-168 «Про вшанування Героїв України – учасників АТО»Лист МОН України від 10.01.2017 № 1/9-3 «Щодо виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціатістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»Лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання»
У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання в коледжі очікується:забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.
Волонтерська діяльність як частина національно-патріотичного виховання 24 лютого 2022р. Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Попри найскладніші перешкоди українська нація не зламалася, а об'єдналася і з кожним днем стає ще міцнішою та непереможною. Ми захоплюємося рішучістю українців, які героїчно захищають Батьківщину: боронять свою свободу, евакуюють людей з гарячих точок, допомагають одне одному, розвінчують фейки та залучають свої знайомства для того, щоб голос України почула світова спільнота.
03.06.2022 та 08.06.2022 року викладачі, працівники, студенти та батьки ВСП «Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського НАУ» долучилися до діяльності громадської організації «Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій». Зібрали та відправили банки 0,5 л для підготовки тушонки для ЗСУ. 9 червня 2022 року було відправлено літні речі (жіночі, чоловічі, дитячі) для внутрішньо переміщених осіб.
Осінь 14 жовтня 2022 року ВСП «Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського НАУ» долучився до Волонтерського центру м. Білої Церкви і надали гуманітарну допомогу військовим на Донеччину у вигляді продуктів харчування, засобів особистої гігієни для чоловіків та жінок, нижньої білизни, шкарпеток та медикаментів.
Діяла благодійна ярмарка «БлагодіЯ» (осіння та зимова). Всього за ці ярмарки було зібрано 17510 гривень. Окрім ярмарок та провізії, були зібрані кошти на придбання нижньої білизни, ліхтариків та медикаментів у сумі:у вересні – 10950 грн,у жовтні – 13500 грн, у листопаді – 15318 грн. Збирали також і баночки на тушонку та окопні свічки
Пропозиції до проекту рішень : Особливу увагу в організації виховної роботи закладу спрямувати на національно-пратріотичне громадянське і військово-патріотичне виховання(Постійно, Заступник директора з виховної роботи та куратори груп);2. Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави(Постійно, Заступник директора з виховної роботи та куратори груп);3. Продовжити участь у благодійних акціях та у волонтерській роботі.(Постійно, Заступник директора з виховної роботи та куратори груп);