Застосування освітніх технологій, що спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти на уроках Захисту України

Презентація досвіду роботи на педраду з теми «Застосування педагогічними працівниками освітніх технологій, що спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти»

І. Соціальна та громадянська компетентності - складова виховання компетентного учня на уроках Захисту України

Громадянські та соціальні компетентності:

•   активність у житті класу та школи;
•   усвідомлення ідей демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, рівних прав і можливостей;
•   уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України;
•   співпраця з іншими особами для досягнення спільної мети;
•   повага до прав інших осіб;
•   виконувати громадський обов’язок щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України;

•   дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

Розвиток самодостатньої та свідомої особистості – це один із пріоритетів шкільної освіти ХХІ століття. Вміння взаємодіяти та спілкуватися з іншими людьми, почуття відповідальність за процеси, знання законів, які відбуваються у суспільстві вирізняють свідомого учасника державного життя.

Вище переліченні чинники є прикладом добре сформованої громадянської  та соціальної компетентностей. Враховуючи їх тісний взаємозв'язок, варто розуміти відмінності:

•    соціальна компетентність спрямована на виховання усвідомленого відчуття себе частиною суспільства та формування навичок ефективної комунікації;
•    громадянська компетентність стосується здатності розуміти, поважати та захищати права, інтереси й обов'язки людини.

Як розвивати громадянську та соціальну компетентності?

Для того, щоб досягти цієї мети, важливо наполегливо розвивати чимало особистісних характеристик, зокрема:

•    Уміти відповідати за свої слова та дії;
•    Бути патріотом, добре знати історію та усвідомлювати важливість незалежності;
•    Ефективно взаємодіяти з членами свого колективу; 
•    Знати власні права та виконувати обов’язки, власним прикладом мотивуючи інших робити так само;
•    Розуміти і щиро сповідувати демократичні цінності;
•    Цікавитися суспільно-політичним життям і бути готовими брати участь у ньому.

Ці компетентності найефективніше можна розвивати під час вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу, в тому числі при вивченні предмету Захист України.

Державотворчі процеси, які відбуваються в Україні останнім часом, зумовлюють необхідність вирішити проблеми виховання справжніх патріотів, національно свідомих громадян, відданих українців.

Одним із основних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, що має на меті оволодіння військовими професіями, забезпечити морально-політичну і практичну підготовку виконання обов'язку - захисту незалежності України.

У Законі України «Про загальну середню освіту» акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями. Саме заклад освіти має стати для кожної дитини місцем формування громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як правову, суверенну, незалежну, демократичну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Отримані в школі навички та військові знання визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту України. Важливу місце в цьому плані відіграє предмет «Захист України» як складова частина військово-патріотичного виховання, спрямована на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності. Саме на цих уроках діти набувають знання про нормативно-правову базу України з питань підготовки до служби у Збройних Силах України.

Актуальною метою предмета «Захист України» та військово-патріотичного виховання є:

- забезпечення єдності виховання, навчання, розвитку і психологічної підготовки молоді до захисту України;

- визначення основних напрямів удосконалення допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;

-  формування в молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання конституційного та громадянського обов'язку щодо захисту національних інтересів України;

- вироблення єдиних поглядів на проблему виховання громадянина та патріота.

Головними завданнями предмета є формування соціальної та громадської компетентностей, психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів на сучасні події, самовиховання і самопідготовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями і уявленнями, фізичний розвиток особистості.

Основною організаційною формою предмета «Захист України» є урок. Формування патріотичного виховання  учнів здійснюється у ході вивчення розділів предмету: Збройні Сили України на захисті України, Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни, Статути Збройних Сил України, тактична підготовка, вогнева підготовка, стройова підготовка, прикладна фізична підготовка.

Основний метод занять – розповідь у поєднанні з показом будови, роботи частин і механізмів на схемах, плакатах, макетах та навчальних зразках зброї, а також виконання практичних дій зі зброєю, навчально-тренувальні заняття. На заняттях учні готуються до виконання обов'язків солдата, знайомляться із специфікою військової праці, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують у собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма предмету «Захист Вітчизни» дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний та військовий час і пропагувати на уроках приклади героїчних вчинків українського народу, Збройних Сил.

У зміцненні патріотичних почуттів також велику роль відіграє героїчно-патріотичне виховання в позакласній роботі, яке покликане виробляти глибоке розуміння громадського обов’язку, формувати морально-психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, готовність стати на захист Батьківщини, оволодівати військово-технічними знаннями, а також вивчати героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил. Однією з продуктивних форм роботи з учнями, що стосується формування патріотичних цінностей є участь у Всеукраїнській військово-патріотичній спортивній грі «Сокіл», яку можна присвятити стройовій підготовці, фізичній підготовці, наданню домедичної допомоги, і звичайно, вивченню героїчних сторінок історії українського народу.

У напрямку організації патріотичного виховання учнів організовуються виставки присвячені різним періодам розвитку нашої держави, участь у заходах присвячених Дню Перемоги, Дню захисника та захисниці України, військово-спортивні естафети до Дня збройних Сил України, походи в музеї, відвідування місць історичних подій. 

 З метою формування соціальної та громадської компетентності, патріотичного виховання під час уроків та гурткової роботи проводяться різноманітні змагання та конкурси. Щорічно у жовтні, грудні та травні місяці проводяться командні змагання серед учнів. Святкові змагання « В здоровому тілі – здоровий дух»; військово-спортивні змагання «Майбутні олімпійці» серед учнів 9 – 11 класів та «Козацькому роду – нема переводу» серед учнів 5-8 класів; для учнів молодшої школи проводяться спортивні естафети.

Досвід проведення різноманітних заходів з військово-патріотичного виховання показує, що їх слід проводити систематично, цілеспрямовано і наполегливо. Вони сприяють зміцненню класного колективу, формують якості, необхідні майбутньому воїну, захиснику України.

 
ІІ. Наскрізні ключові компетентності:

1. Уміння вчитися — передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, уміння, бажання організувати свою працю для досягнення вдалого результату; опанування вмінь і навичок саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінювання.                                                                                                                                                                 

2. Здоров’я і безпека  — пов’язана з готовністю дотримувати здорового способу життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.                                                       

3. Громадська відповідальність — пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; передбачає опанування етики суспільних і міжособистісних взаємин, навичок соціальної активності, уміння організувати власну трудову й підприємницьку діяльність, уміння оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх з потребами ринку праці.                                                                                                         

ІІІ. Технології.

• Розвивальне навчання;
•  Інтерактивні методи  навчання;
• Проектні   технології                                                                                                                                                                                         Сьогодні існує чимало захопливих інноваційних технологій: методів, прийомів, дидактичних ігор, вправ, пошуково-ситуаційних і проблемних завдань, які розвивають творчу особистість, інтерес до пізнання, самостійність мислення, уміння приймати конкретні рішення, реалізовувати власні міні-проекти. Такими є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Це співнавчання (колективне, коопероване, навчання у співпраці), у якому вчитель та учні є суб’єктами навчання, тільки педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.                              

 Для зміцнення контролю за процесом навчання за умов використання інноваційних моделей навчання вчитель має попередньо добре підготуватися1: глибоко вивчити і продумати матеріал, зокрема додатковий; старанно спланувати й розробити заняття (визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання та можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття); мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем, а також до оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінювання роботи учнів; передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Інтерактивні технології навчання

1. Сприяю формуванню навичок критичного мислення, ухвалення рішень, розв’язання проблем.

2. Навчаю продуктивно спілкуватися, ставити питання, представляти різні точки зору, уміло й компетентно вести діалог.

3. Сприяю переосмисленню уявлень про образ свого «я» та свої емоції, осягненню та засвоєнню дітьми духовних цінностей.

4. Формую у молоді навички соціальної взаємодії, здатність до конструктивного розв’язання проблем, спілкування за умов інтеграційних процесів у полікультурному середовищ.

5. Розвиваю здатність дитини до відшукування нових знань, допомагають здійснити інтелектуальний прорив, формують активну життєву позицію.

6. Підвищую самооцінку дітей.

7. Заохочую до співпраці.

8. Сприяю усвідомленню стартових можливостей особистості, оцінюванню шансів і перспектив на майбутнє

Сучасні інтерактивні технології навчання

Методи технології кооперативного навчання (Робота в парах, «Два, чотири — всі разом», «Карусель», «Акваріум», робота в малих групах, ротаційні трійки)

Постановка й розв’язання проблемних питань (Аналіз ситуації, «Мікрофон», «Дерево рішень», «Ажурна пилка», «Навчаючи — учусь», «Незавершені речення»)

Методи опрацювання дискусійних питань («Дерево рішень», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Неперервна шкала думок», дискусія)

IV. Ресурси:

Статути ЗСУ, Конституція України, міжнародні правові акти, сучасна публіцистика, виконання проектів, з платформи «Всеосвіта» та «На урок».

V. Практичні результати учнів:

Підготовка учнів до військової служби та виконання військового обов’язку у запасі, дій у надзвичайних ситуаціях.

Учні навчилися працювати в парах, трійках та групах. Використовують отриманні знання в повсякденному житті.