Організація пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у природному довкіллі"

Організація пошуково-дослідницької діяльності дошкільників

у природному  довкіллі"

Реєстраційна картка проекту «Маленький метеоролог»....................3

Анотація.....................................................................4

І. Етап оцінювання

• Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування,

виявлення в ньому недоліків, протиріч........................................5

• Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування

визначеної проблеми..........................................................6

• Забезпечення проекту.....................................................8
• Тривалість проекту.......................................................8

ІІ. Етап безпосередньої роботи

• Мета проекту.............................................................9
• Завдання проекту.........................................................9
• Принципи проекту.......................................................10
• Очікувані результати…...................................................10
• Концептуалізація проектного педагогічного задуму.......................11
• Етапи реалізації проекту.................................................12

ІІІ. Подальший розвиток проекту...........................................14

Використана література....................................................15

Назва: Маленький метеоролог. Тип проекту: мегапроект.

Змістовий напрямок: Експериментальний, пошуково - дослідницький.

Характеристика проекту:

•                              За метою проективної діяльності – практичний, особистісно-орієнтовний.
•                              За змістом – інформаційно - дослідницький.
•                              За кінцевим результатом – практичний.
•                              За кількістю учасників – колективний.
•                              За тривалістю – довготерміновий.
•                              База реалізації проекту – Дошкільний навчальний заклад № 21 Департаменту освіти Вінницької міської ради.
•                              Учасники проекту – діти старших груп, їхні батьки, педагоги.
•                              Ресурси:

 Людські – керівники проекту, педагоги, батьки.

 Матеріально-технічні – технічне забезпечення (метеорологічні прилади)

 Інформаційні – методична література, періодичні педагогічні видання, інтернет–ресурси.

Сучасній людині простіше отримати інформацію про погоду із засобів масової інформації, але простіше - не означає краще і цікавіше. При спостереженні за явищами природи (рухом хмар, стану рослин, поведінкою тварин, при користуванні простими приладами, що допомагають визначити погоду) розвивається спостережливість, вміння робити висновки, узагальнення - все це важливо для загального розвитку дитини.

Дитинство - це радісна пора відкриттів. У процесі ознайомлення з природою і навколишньою дійсністю дитина вчиться говорити, мислити, спілкуватися, освоює норми соціальної та екологічної етики.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти має забезпечити здобування дошкільниками знань, які максимально відповідали б вимогам сьогодення. Це мають бути не лише теоретичні знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід.

Інтенсифікації навчально - виховного процесу з екологічного виховання дошкільнят, для здійснення елементарного прогнозування погоди допоможе створення метеомайданчика. Це - лабораторія синоптика під відкритим небом, де навчання ведеться шляхом спонукання дітей до спостережень за навколишнім середовищем у своїй місцевості.

Метеомайданчик дасть можливість ознайомити дітей з основними стандартними метеорологічними приладами, з методикою і технікою спостережень та обробкою отриманих результатів. Створення метеомайданчика на території дошкільного навчального закладу допоможе забезпечити проведення спостережень, практичних робіт, організувати систематичні спостереження за погодою, сезонними явищами в навколишній природі, а також вивчати мікроклімат території дитячого садка, підтримати ініціативу і активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями.

• Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування, виявлення в ньому недоліків, протиріч

На сучасному етапі розвитку суспільства, системи освіти та психолого- педагогічної науки вимоги до активного оволодіння дітьми навичок екологічної культури і підвищення екологічної грамотності всіх суб'єктів еколого-освітнього простору відчутно зросли. Як віднайти нові форми роботи що створять сприятливі умови для вирішення проблеми екологічного виховання та допоможуть у навчанні дітей основам екології та природокористування щоб освітній процес давав якісні результати? – ці запитання неодноразово ставила перед собою як адміністрація, так і педагоги, які мають творчий потенціал, переслідуючи бажанням підтримувати конкурентоспроможність нашого дошкільного навчального закладу.

Аналізуючи свою діяльність з ознайомлення дітей з природнім довкіллям, ми відмітили, що дитина дошкільного віку не завжди здатна помічати зміну погоди самостійно. На наш погляд, ця проблема, передусім, пов’язана з відсутністю у дошкільників інтересу до навколишньої дійсності. Це уміння щось побачити, здивуватися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як це відбувається, не відступити перед труднощами. Інтерес дарує дітям радість творчості, радість пізнання. Прогнозування – це пізнавальна діяльність, яка розвиває розумові здібності дитини, а у нашому випадку - залучає до етнографічної культури через ознайомлення з природою та формує бережливе ставлення до неї.

Спостереження за погодою складаються з визначення стану неба, наявності або відсутності опадів і вітру, ступеня тепла і холоду. Усі ці показники доцільно встановлювати за допомогою метеорологічних приладів, проте, багато дошкільнят погано знайомі з ними. Негативним є те, що у дошкільному навчальному закладі на недостатньому рівні створені умови для практики організації спостережень за явищами погоди з використанням вимірювальних приладів (термометр, водомір,

флюгер, пісочний годинник, і т.д.), крім того, цьому питанню досі приділялось недостатньо уваги в методичних розробках. Тож слід створити умови за яких щоденні спостереження погоди будуть організовані різноманітно, щоб активність дітей не знижувалася, а інтерес до спілкування з природнім довкіллям зростав.

Так ми прийшли до висновку, що нам необхідно привернути дитячу увагу до цього питання і запалити вогник пізнавальної діяльності, допомогти знайти взаємозв’язок між явищами природи. Для того, щоб створювати власні прогнози, а знайомий старшим дошкільнятам процес ознайомлення з природніми явищами зробити значно цікавішим, ми вирішили обладнати на території дошкільного навчального закладу елементарний метеорологічий майданчик, на якому «заняття маленьких метеорологів» діти сприйматимуть як нову цікаву рольову гру, ознайомляться з метеорологічними приладами і способами їх застосування на практиці. З його появою з’явиться можливість відійти від стереотипів у спостереженнях на прогулянці і занурити дітей у світ досліджень та відкриттів.

•              Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування визначеної проблеми

Надання дітям ініціативи у пізнавальній діяльності у природі, створення за допомогою різних засобів емоційно-стимулюючих осередків на ділянках освітніх закладів, розвиток у вихованців саморегуляції поведінки у екосередовищі, а також, виховання в них почуття відповідального ставлення до природи знайшло відображення у численних теоретичних та експериментальних дослідженнях українських і зарубіжних учених.

Окреслену проблему частково висвітлено: у філософії стосовно питання про соціально-економічний ідеал (В.Бондаренко, С.Кравченко); у психології – до- слідження відомих систем розвивального навчання (Л.Занков, В.Зеньковський, Д.Ельконін, В.Давидов, М.Поддьяков); у педагогіці - в аспектах: а) екологічного виховання (Н.Лисенко, С.Ніколаєва, Г.Тарасенко); б) природоохоронного виховання

(В.Грецова, Г.Марочко, Г.Міщик, З.Плохій); в) змісту і методів дошкільної освіти (Л.Артемова, А.Богуш, Н.Горопаха та ін.); г) струртурування й озеленення майданчиків дитячого будинку (С.Русова, В.Біленька, Н.Яришева) тощо.

Свого часу зарубіжні філософи, педагоги і психологи (Я.Коменський, Дж.Локк, Ж.Руссо, Й.Песталоцці та ін.) розглядали природу з позицій матеріаліс- тичного сенсуалізму як визначальне джерело формування емпіричного досвіду особистості з перших днів її входження в реальний світ. Українські вчені (К.Ушин- ський, С.Русова, А.Животко та ін.) заклали основи дещо іншої концепції - єдності та взаємовпливу людини і природи.

Сучасні психолого-педагогічні дослідження (Н.Лисенко, К.Назаренко, Г.Марочко, Л.Міщик, З.Плохій, Н.Яришева та ін.) зосереджені на вивченні виховання в дітей інтересу до погодніх умов, їх впливу на живі організми; поясненні змісту понять погода, метеорологія; пошуках змісту та методів формування уявлень про функції природи; на аналізі особливостей екологічного виховання та пізнанні впливу чинників довкілля на пізнання дітей; на окресленні світоглядно-ціннісних понять як результату і як чинника формування першооснов екологічної культури вихованців та ін.

Окремі науковці останніми роками працюють над педагогічною технологією формування  поняття  ―бережливе  ставлення  до  природи‖  на  матеріалі  обладнання осередків природи (В.Грецова, Г.Марочко та ін.), обґрунтовують визначальні критерії оцінювання впливу екологічного середовища на особистість за умови практичної взаємодії з рослинами (Н.Лисенко, К.Фабрі та ін.), виокремлюють основні напрями щодо ознайомлення дітей із сезонними явищами (С.Ніколаєва, З.Плохій та ін.), досліджують можливості засвоєння дітьми систематизованих знань про природу, використовуючи біоценологічні зв язки й сезонні ознаки (П.Саморукова, Н.Яришева та ін.), вивчають особливості формування в дітей шести- семирічного віку знань про залежність розвитку рослин від погодніх умов (І.Хайдурова, Н.Горопаха та ін.).

Проведений аналіз наукового доробку вчених є підставою для висновку, що використання метеорологічного майданчика в діяльності дошкільних навчальних закладів предметно ще не вивчався, і це дає можливість суттєво розширити параметри для формування у дітей елементарних уявлень про погоду та її значення в житті людини, ознайомлення старших дошкільників зі спеціальними приладами – помічниками для складання прогнозу погоди.

• Забезпечення проекту

Науково - методичне:

• електронний банк освітніх програм та педагогічних технологій щодо окресленої проблеми;
• науково – методична література;
• педагогічні рекомендації для педагогів, батьків.

Матеріально – технічне:

• залучення спонсорських коштів з метою реалізації проекту;
• виготовлення та придбання метеорологічних приладів;
• забезпечення матеріалами, необхідними для здійснення кожного заходу проекту.

• Тривалість освітнього проекту:

Проект довготерміновий, розрахований на період з вересня 2019 року по травень 2020 року.

• Мета проекту

Метою проекту є:

      Організація інтерактивного екологічного простору дитячого садка через створення метеорологічного майданчика на його території.

      Формування у дітей елементарних уявлень про погоду та її значення в житті людини, вміння виявляти зв’язки і закономірності на основі фактичних даних, явищ і процесів, які відбуваються в природі і фіксуються самими дошкільниками.

• Завдання проекту.

Головними актуальними завданнями є:

       Організувати пошуково - дослідницьку діяльність дітей на метеомайданчику для систематичних спостережень за погодою засобами гри;

       Формувати уявлення про значення погоди в житті людини, рослинного і тваринного світу;

       Ознайомити дітей з приладами - помічниками: компасом, термометром, опадоміром, флюгером барометром, снігоміром, сонячним годинником;

       Вчити складати прогноз погоди, використовуючи при цьому спеціальні прилади – помічники;

       Формувати уявлення про чотири частини світу;

       Дати дітям уявлення про залежність клімату в будь-якій точці планети від віддаленості від Сонця;

       Ознайомити з професією метеоролога;

        Формувати вміння використовувати набуті знання на практиці;      Виховувати любов та бережливе ставлення до довкілля.

• Принципи проекту.

Робота над проектом будуватиметься на наступних принципах:

      принцип індивідуалізації - розкриття особистісного потенціалу кожної

дитини;

      принцип проблемності - активізація розумових функцій, стимулювання

роботи пізнавальних процесів, розвиток творчих здібностей;

      принцип доступності - облік реальних розумових можливостей дітей дошкільного віку, рівня їх підготовленості та розвитку;

      принцип співпраці - орієнтація на пріоритет особистості, створення сприятливих умов для її розвитку.

• Очікувані результати:

      Дошкільники мають розвинені дослідницькі вміння (вміння виявляти проблему, спостерігати, експериментувати, аналізувати, узагальнювати);

      мають елементарні уявлення про явища природи та їх значення в житті людини, про професію метеоролога;

      мають сформовані навички користування приладами для спостережень

за погодою;

мають уявлення про температуру та тиск повітря, про напрямок вітру; уміють визначати час, кількість опадів, глибину сніжного покрову; знають прикмети, прислів’я, приказки про погоду та явища природи;

уміють прогнозувати погоду, використовуючи народні прикмети та

рослини–барометри.

• Концептуалізація проектного педагогічного задуму

Концептуальними положеннями нашого освітнього проекту є:

• наявність розвивального екологічного простору який стимулює дитину до пізнавальної активності, допитливості, прагнення до самостійного пізнання і роздуму;
• диференційована система підбору дослідницьких матеріалів, які сприяють розвитку інтелектуальної та експериментальної діяльності дітей;
•      інтенсифікація екологічного виховання за допомогою використання спеціальних та саморобних метеоприладів, які допоможуть навчити дітей елементарному прогнозуванню стану погоди;
• самостійний вибір тієї чи іншої діяльності, у якій діти хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте;
• використання художнього слова, малих фольклорних жанрів, відгадуванням загадок і придумування їх, моделювання предметів і ситуацій, самостійне здійснення дослідів;
• широке застосування дитячої праці у природі;
• інсталяція до плану освітньої роботи з дітьми занять із флористики, які передбачають оволодіння дітьми різноманітними прийомами роботи з природним матеріалом, а також сприяють розвиткові естетичних смаків, дитячої творчості; розширюють уявлення про навколишній світ, природу;
• широке використання таких форм організації дитячої діяльності: «Хвилинки споглядання», «Уроки мислення», пошуково-дослідницька діяльність, ведення зошитів спостережень, догляд за рослинами – барометрами, пошукові ситуації у повсякденному житті, щоденна індивідуальна робота навчально – пізнавального спрямування, групові, підгрупові, гурткові заняття, вільна і самостійна діяльність дітей у спеціально організованому середовищі;

-залучення батьків до придбання й виготовлення дидактичних матеріалів окреслених проектом, до участі в семінарах-практикумах, тренінґах із питань

розвитку пізнавальних інтересів дошкільників, спільному дозвіллі з метою оптимізації дитячо-батьківських відносин.

- здійснення особистісного підходу до кожного вихованця на основі врахування індивідуальних, психологічних та фізичних особливостей;

- у ході проведення експериментальної діяльності не потрібно поспішати давати дітям готові відповіді, слід надати їм можливість самим думати про причини того чи іншого явища, задавати їм навідні запитання, підводити їх до того, щоб

«відкриття» зробили вони самі.

1. Проектувати еколого – розвивальний простір ДНЗ відповідно до реалізації поставлених завдань.

2. Створювати єдині сприятливі умови для організації пошуково – дослідницької діяльності в сім’ї та ДНЗ

3. Удосконалювати якість освітньо – виховного процесу екологічного та пошуково – дослідницького напрямку шляхом інтеграції різних видів діяльності.