Організація проектної діяльності на уроках природознавства в початкових класах

Чернівецька гімназія № 5

Чернівецька спеціалізована школа І ступеня № 23

Доповідь

на тему:

«Проектна діяльність

на уроках природознавства

в початкових класах»

Підготувала

Сопрович Тетяна Іванівна

вчитель початкових класів

СПШ № 23 м. Чернівців

Чернівці - 2018

Сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання. Адже він стимулює учнів до розв’язання проблем, які потребують певної суми знань; розвиває критичне мислення; формує навики роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання в співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.

Метод проектів – одна з конкретних можливостей використовувати життя для досягнення виховних та навчальних цілей.

Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – відеофільм, альбом, альманах, газета тощо.

Що дають проектні технології учням початкової школи?

Адаптуються у змінних життєвих ситуаціях.

Критично мислять.

Учні                                Вміють працювати з інформацією.

Комунікабельні.

Вміють співпрацювати.

Проектна діяльність відкриває в учнях здібності лідерів, які вміють організовувати роботу в своїх групах, азартних людей, які вміють доводити свою точку зору.

Розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності (навчитися жити разом).

Проект – це «п’ять П».

Проблема          Проектування (планування)         Пошук інформації

Продукт          Презентація.

Загальні поради до структури проекту:

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2.Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації) можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.

3.Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації,  творчих рішень.

4.Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.

5.Обговорення отриманих даних у групах (на уроках, у груповій роботі).

6. Захист проектів.

7.Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.

Плануючи проект, учитель повинен визначитися:

• чи відповідає діяльність, запланована проектом, віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку;
• чи мають учні необхідний досвід, виконання проектної роботи;
• чи ретельно сплановані етапи проекту;
• як запланований проект відповідає програмовим вимогам;
• яким мав би бути кінцевий результат;
• як досягнуть діти необхідного рівня знань із навчального предмета.

Проектне навчання створює умови гуманізації освіти шляхом відмови від репродуктивних методів надання і набуття знань, відмови від експлуатації пам’яті на користь стимулювання розуміння, міркування, самостійного набуття знань і використання їх у практичній діяльності.

Проектне навчання заохочує й підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:

• особистісно орієнтоване;
• має високий мотиваційний потенціал;
• дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

Проектна діяльність – процес складний тривалий і творчий. Він неможливий без емоцій, захоплення, самовідданої праці вчителя та наполегливої роботи учнів. Головне – уважно підійти до індивідуальних особливостей кожної дитини, щоб кожен працював натхненно з почуттям гордості й віри у свої можливості у самонавчанні й саморозвитку.

Метод проектів на уроках природознавства

Метод проектів я використовую на різних уроках. Так у цьому навчальному році учні мого класу працювали над проектом «Образ тварин в українських народних казках». Перед учнями були поставлені завдання. Але діти не просто читали, аналізували, шукали інформацію, а й складали свої власні казки, створювали малюнки. І як результат – дві дитячі казочки були надруковані у дитячому журналі «Колобок».

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках визначаю тематику, беручи до уваги навчальну ситуацію з курсу «Природознавство». У 1 і 2 класах програмою передбачено створення таких інформаційних проектів, як «Моє улюблене місце відпочинку», «Як облаштувати джерело», «Будьмо знайомі», «Походження назв рослин і тварин», «Як готуються до зими бджоли».

Під час захисту проектів діти вчаться слухати своїх товаришів, аналізувати їхню думку, зіставляти зі своєю. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати себе, у них формується вміння жити серед людей.

Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі проекти  і стають їх органічною частиною.

Таким чином, враховуючи інтереси і здібності учнів, дітям була запропонована тема проекту «Мурашки на захисті лісу». Перед дітьми були поставлені завдання: ознайомитися з життям та біологічними особливостями мурашок, їх значенням у природі. Діти були поділені на групи. Кожна група здійснювала літературно-пошукову роботу по темах: «Мурашки в народних прикметах», «Загадки про мурашок», «Мурашки в літературних творах». Свою роботу ми подали в «Чернівецький центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» та прийняли участь у Всеукраїнському еколого-натуралістичному поході «Біощит». За цю роботу нагороджені дипломом за ІІ місце в обласному етапі.

Також учні мого класу прийняли участь у Всеукраїнській природоохоронній акції «Ліси для нащадків». В ході цієї акції діти вивчали загальні відомості про ліс, взаємозв’язки в ньому, його значення, дізналися про те, як правильно зберігати насіння деревних порід, висаджувати і доглядати за лісом, охороняти його тощо.

Свої теоретичні знання про ліс учні закріплювали на практичних заняттях та під час екскурсій в парк ім. Т.Г.Шевченка, ботанічний сад, під час проведення навчально-пізнавальної гри «Лісовий лабіринт». В рамках акції особливо цікавими для учнів були практичні заняття по визначенню насіння деревних порід. Проводились різноманітні творчі конкурси: на кращу аплікацію з природного матеріалу та на кращий малюнок «Людина і ліс».

Ми працювали плідно, створили проект «Ліси для нащадків» та отримали диплом за І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Ліси для нащадків» та І місце в обласному етапі Всеукраїнської трудової акції «Юннатівський зеленбуд» та високі досягнення в проведенні практичної і дослідницької роботи.

Гімназистами нашої школи впродовж останніх років реалізовано екологічні проекти в місті і школі «Озеленення онкоцентру», «Озеленення кардіоцентру», «Веселкові барви зеленої школи». В цьому навчальному році старшокласники започаткували проект «Зелена держава», що є логічним продовженням попередніх проектів.

Для всіх аудиторій початкової школи, а саме на «Вулиці Мудрих пізнайликів природи» і «Вулиці Щедрих помагай ликів природи» виготовлено і прикріплено таблички з назвою «Осель Зеленої держави». Адресою мого класу є вулиця «Щедрих помагайликів природи», Оселя «Заповідна».

Одним із векторів реалізації проекту «Зелена держава» є ознайомлення дітей з природоохоронним законодавством, з видами флори і фауни, які потрібно охороняти і спонукання дітей до природоохоронної діяльності.

В рамках шкільного проекту ми зреалізували свій навчально-освітній проект «Сторінками Червоної книги». Учні збирали тематично-інформаційний матеріал про рослини, занесені до Червоної книги (легенди, казки, вірші); захищали свої проекти перед учнями 2-4 класів.

Попереду в нас ще багато роботи щодо цього проекту. Віримо, що в недалекому майбутньому не тільки наша школа буде «Зеленою державою», а й вся Україна у світі матиме славу екологічно чистої держави з екологічно свідомим народом. До цього прагнемо.

Робота за методом проектів на уроках природознавства дає учням змогу побачити усе розмаїття навколишнього природного середовища.

Важливим є те, що у процесі активної навчальної діяльності та роботи над проектом учні:

- спілкуються з учителем, батьками, рідними, сусідами, знайомими;

- приносять у клас літературу, аналізують прочитане;

- проводять навчальні екскурсії по рідному краю;

- відвідують музеї та виставки;

- займаються краєзнавчою роботою;

- співпрацюють з місцевим осередком Товариства охорони природи, засобами масової інформації.

На основі отриманої інформації:

- складають списки, звіти;

- випускають стінгазети, буклети;

- виступають перед учнями класу, школи, міста;

- пишуть замітки в місцеві журнали;

- фотографують;

- малюють.

Переконана, що метод проектів – це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання.

Діяльність вчителів та учнів при використані методів проектів

Використана література:

1. Метод проектів у початковій школі. «Початкова освіта. Бібліотека». – Київ, «Шкільний світ», 2007.

2. Андрусенко І. Проектна психологія. Журнал «Початкова освіта» № 8, лютий, 2010.

3. Кузнєцова Л. Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства. Журнал «Початкова школа», 2011.