«Організація професійної діяльності практичного психолога на профілактику та протидію булінгу (цькування)»

«Організація професійної діяльності практичного психолога на профілактику та протидію булінгу (цькування)»Виконала: Д’яченко Ольга Олександрівна Вище професійне училище №7м. Кременчука Полтавської області Практичний психолог

2 ЗМІСТВСТУП...............................................................................................................................3 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ БУЛІНГУ(ЦЬКУВАННЯ) В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ……….4 Поняття булінгу (цькуванню) за українським законодавством………………..4 Поняття про булінг (цькування), ознаки тавиди……………………………………………………….………………………..4 Основні механізми розповсюдження булінгу (цькування) в учнівському середовищі та його наслідки………………………………………………….………………………...7 РОЗДІЛ ІІ. ПРОФІЛАКТИКА ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ВУЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ……………………………………………………9 Організація професійної діяльності практичного психолога на профілактику та протидію булінгу (цькуванню) у Вищому професійному училищі№7….………………………………………………………………………..……9 Розробка заняття, яке проводиться із здобувачами освіти під час проведення акції «16 днів проти насилля». Тренінг для здобувачів освіти «Ми всі різні -ми всі рівні»………………………………………………………………….......13 ВИСНОВОК …….………………………………………………….……………….....16 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...18

3 ВСТУПАктуальність теми зумовлена тим, що явище булінгу надзвичайно поширене всучасній школі, а його наслідки, беззаперечно, негативно впливають на самореалізацію особистості. Цю проблему з тих чи тих причин дуже часто замовчують, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблему не усувають, а навпаки, вона набуває більших обсягів та жорстокості. В такому контексті варто розуміти, що реформація сучасної школи можлива за умови створення соціально безпечного освітнього простору шляхом формування у здобувачів освіти вміння правильно поводитись у небезпечних та критичних ситуаціях загрози життю, честі та гідності особистості, булінгу (цькуванню), надавати допомогу собі та іншим. Тому профілактична робота має будуватися на принципах відкритості, чесності та формувати у здобувачів освіти практичні вміння та навички, які необхідні для життя в сучасних умовах. Свідченнями поширеності булінгу (цькуванню) в українському суспільстві стали численні публікації та репортажі на національному телебаченні, присвяченні насильству між дітьми в закладах освіти. Проблема булінгу (цькуванню) перебуває в центрі уваги вивчення багатьох дослідників. Ґрунтовні розробки проблеми здійснювались зарубіжними дослідниками, серед яких Д. Лейн, А. Пікас, Д. Олвеус, Е. Роланд, П. Хайнеманн. У вітчизняних наукових дослідженнях ця проблема лише починає розроблятися. Заслуговують на увагу праці О. Барліт, І. Гайдамашко, А. Губко та ін. Проте вітчизняні наукові роботи з означеної проблеми мають загальний характер, Недостатньо запропонованих форм і методів профілактики та корекції цього явища. Зважаючи на масштабність поширення булінгу (цькуванню), його дослідженнязараз є надзвичайно актуальним.

4 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ БУЛІНГУ ЦЬКУВАННЯ) В УЧНІВСЬКОМУСЕРЕДОВИЩІ.1.1. Поняття булінгу (цькуванню) за українським законодавством. В Україні кардинальні зміни стосовно булінгу відбулись у 2018 році – це явище було закріплено законодавчо, а з 19 січня 2019 року закон набув чинності. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопротидії булінгу (цькуванню)» розширює поняття булінгу, що визначається діями або бездіяльністю всіх учасників освітнього процесу. Тобто коло суб’єктів розширено: не лише дошкільнята, учні, школярі, а й студенти закладів професійно-технічної й вищої освіти, педагоги дитсадків, шкіл, закладів вищої освіти та всі учасники освітнього процесу й батьки. Закон включає в поняття булінгу випадки економічного та сексуального насильства, насильство із застосуванням засобів електронних комунікацій. Булінгом є також насилля проти неповнолітніх чи малолітніх осіб або насилля, вчинене ними стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого завдано шкоди психічному здоров’ю, а в деяких випадках фізичному. Зміни щодо протидії булінгу внесені в Закон «Про освіту», де визначено права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу, та в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Останній регулює адміністративну відповідальність учасників булінгу у вигляді штрафів та виправних робіт.1. 2. Поняття булінгу (цькування), ознаки та види. Уперше термін булінг (з англ. ‘bully’ – хуліган, забіяка, грубіян, насильник;«bullying» – цькування, залякування, третирування) з’явився на початку 70-х рр. XXст. у Скандинавії, де група дослідників вивчала явище насильства між дітьми в школі. Саме поняття булінг деякі автори розуміють по-різному і дають різну кваліфікацію його видів. Незвичний для нашого сприйняття термін булінг (цькування) тісно пов’язаний із такими поняттями, як насильство (застосування силових методів або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір; панування, влада людини над людиною), агресія (дії, спрямовані на порушення фізичної і психічної цілісності людини або групи людей). Агресія органічно пов’язана з насильством і є його природним підґрунтям. Поняття агресія ширше за поняття насильство, воно включає в себе поняття насильство, третирування (виявляти зневагу до когось, поводитися безцеремонно, не зважати на чиюсь думку), цькування (переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось). Усі ці поняття відображають різні аспекти такого явища, як булінг. Поняття булінг трактують від вузького (відеозйомка, бійки) до масштабного (насильство взагалі).

5 Булінг – соціально-педагогічна, психологічна проблема соціальне явище, властиве переважно підлітковим колективам. Булінг визначають як:сучасності. Цесоціальну взаємодію через яку одна людина (іноді декілька) зазнають нападів іншої людини (іноді декількох, але, зазвичай, не більше чотирьох) майже щодня впродовж тривалого періоду (декількох місяців), що викликає в жертви стан безпомічності й виключення з групи;сукупність соціальних, психологічних і педагогічних проблем, які охоплюють процес тривалого фізичного чи психологічного насилля з боку індивідаабо групи стосовно індивіда, що не може захистити себе в певній ситуації;поведінка, що може бути визначена як неодноразовий напад (фізичний,психологічний, соціальний або вербальний) тими, чия влада формально або ситуативно вища за тих, хто не має можливості захиститися, з наміром заподіяти страждання для досягнення власного задоволення. Відомий дослідник булінгу Д. Ольвеус (Dan Olweus) визначає три важливих компоненти:булінг – агресивна поведінка, що охоплює небажані, негативні дії;булінг охоплює патерн поведінки (патерн (від англ. patron) прийняті в певнійкультурі зразки та стереотипи поведінки), що постійно повторюється;булінг характеризується нерівністю влади або сили. Аналіз наукових робіт дає можливість визначити основні риси булінгу:систематичність;нерівність фізичних, психологічних і соціальних можливостей, які лежать в основі стосунків між жертвою й агресором, тобто агресор займає вище становище, ніж його жертва;взаємостосунки переслідувача й жертви;емоційне приниження, образа почуттів людини, що призводить до виключення її з групи. Отже, підґрунтям булінгу є статус, влада, конкуренція, лідерство. Це соціальна поведінка, що проявляється у відносно стійких групах і здатна залучати інших. Булінг охоплює нерівність сили та влади, що приводить жертву в стан, у якому вона не здатна ефективно захищатися від негативних дій. Це і є відмінною рисою булінгу від простого конфлікту. Серед причин булінгу в колективі вчені виділяють наступні:боротьба за лідерство; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів іневміння толерантно ставитися до них;агресивність і віктимність; наявність у дитини психічних і фізичних вад;заздрість;відсутність предметного дозвілля тощо.

6 Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширеніші види булінгу:фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя,поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистихречей, вимагання грошей);сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв). Чому булінг – не просто сварка? ЮНІСЕФ визначає булінг як небажану,агресивну поведінку школярів із метою залякування, демонстрації сили, приниження. Ось деякі ознаки булінгу, які відрізняють його від звичайної сварки чиконфлікту:завжди є три сторони учасників: агресор, жертва та спостерігач;може виникати неочікувано, коли дитина опиняється в ситуації переслідування або сама приєднується до агресора;негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я всіх учасниківсупроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву дражнять, шантажують, б’ють, залякують, висміюють, псують речі, принижують, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію/фото в соціальних мережах;якщо відбувся одного разу, може повторюватися знову й знову; дитині важко протистояти булінгу самотужки;у кривдника немає розкаяння, дії булінгу усвідомлені. Вважають, що жертвами булінгу стають діти чутливі, замкнуті, сором’язливі,тривожні, невпевнені в собі, нещасні, з низькою самоповагою, схильні до депресії,діти, які не мають жодного близького друга й успішнішне спілкуються з дорослими, ніж з однолітками (Дан Ольвеус). Однак провокувати знущання над собою можуть і сильні, обдаровані особистості. Перебуваючи у звичайній школі, обдарований ученьзапускає визначені механізми розвитку булінгу, викликає заздрість і роздратування однолітків високим рівнем знань, допитливістю, акумуляцією уваги вчителя. Унаслідок цього відбувається ізоляція обдарованого учня від класу. Погане ставлення до нього поступово стає причиною відповідної поведінки: неприйнята в класі дитина починає порушувати правила, діє імпульсивно й необдумано. Отже, булінг – соціальна-педагогічна проблема сучасності, явище яке негативно впливає на особистість.

71.3. Основні механізми розповсюдження булінгу в учнівському середовищі та його наслідки. Основні механізми розвитку булінгу (цькування):страх;заздрощі та конкуренція;неприйняття інакшості;бажання підпорядковувати когось власній волі;бажання витіснити когось із групи (колективу);бажання принизити іншого. Як соціально-психологічне явище булінг впливає на всіх учасників групи чи класу дітей, де він виникає. Зокрема Д. Ольвеус описав таку рольову структурубулінгу:учень, який є жертвою булінгу;учні, які здійснюють насилля, ініціюють і відіграють лідерські ролі в процесібулінгу – «булери», або переслідувачі, агресори;послідовники – учні, які позитивно ставляться до знущань над іншими й беруть активну участь у цьому, але зазвичай не є ініціаторами та не відіграють головної ролі;пасивні «булери» – учні, які відкрито підтримують булінг, наприклад через сміх чи привертання уваги до ситуації, проте не втручаються в неї;потенційні «булери» – учні, яким подобаються знущання, але вони не виявляють цього ззовні;«спостерігачі» (байдужі свідки) – учні, які не беруть участі в булінгу, і можуть вважати, що це не їхня справа, тобто виявляють байдуже ставлення до ситуації;«потенційні захисники» – ці учні негативно ставляться до насилля і вважають, що повинні допомогти жертві, проте нічого не роблять;«захисники» – учні, які виявляють негативне ставлення до явища, вони захищають жертву або намагаються їй допомогти. Булінг – переважно латентний (прихований) для інших осіб процес, але діти, якізазнали цькувань, отримують психологічну травму різного ступеня тяжкості, щопризводить до важких наслідків, аж до самогубства. Тому найнебезпечніші в цьому явищі наслідки. Причому наслідки і для жертв булінгу, і для булерів, і для спостерігачів, а саме:діти, які стають переслідувачами, більше, ніж їхні однолітки схильні до участі в бійках, до крадіжок, уживання алкоголю і куріння, у них низькі оцінки зішкільних предметів, вони також можуть носити зброю;

8діти, які лише спостерігають знущання, також, як і самі жертви, можуть почуватися в небезпеці. У них може спостерігатися страх, нездатність діяти, почуття провини за бездіяння, а також може виникати бажання приєднатися до процесу, особливо якщо в них немає стійкого ставлення до ситуації;у дітей, які стають об’єктами булінгу, відзначають такі симптоми (за Х. Лейманном):- перша група пов’язана з впливом стресу на когнітивні процеси, що спричиняють фізичні гіперреакції (порушення пам’яті, порушення концентрації уваги, депресія, апатія, швидке роздратування, загальна втома, агресивність, почуття незахищеності, фрустрація);друга група вказує на психосоматичні симптоми (нічні жахи, біль у шлунку, діарея, блювання, відчуття слабкості, втрата апетиту, стискання у горлі, схильність доплачу, почуття самотності);третя група поєднує симптоми, що виникають під впливом виділення стресовихгормонів і діяльності автономної нервової системи (біль у грудях, пітливість, сухість у роті, серцебиття, часте дихання);четверта група відображає симптоми, пов’язані з м’язовим напруженням (біль у спині, біль у задній частині шиї, біль у м’язах);п’ята група пов’язана з проблемами сну (труднощі під час засинання, переривчастий сон, раннє пробудження);шоста група симптомів: слабкість у ногах, загальна слабкість;сьома група: втрата свідомості, тремор (тремтіння тіла або окремих частин тіла. Отже, булінг – явище, що може виникнути в більш-менш організованих, сталих дитячих колективах, стосується і впливає на всіх його учасників, призводячи до порушення навчально-виховного процесу в закладі освіти, викликає тривалі наслідки для особистості, інколи віддалені в часі. Тому постає гостра потреба усвідомлення того, що ця проблема є, а також потребує розробки системи профілактичних заходів з попередження та подолання такого негативного соціально-психолого-педагогічного явища. Булінг (цькування) – це здійснення тривалого фізичного або психологічного насилля, яке не має характеру самозахисту, з боку одного індивіда або цілої групи щодо іншого індивіда, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. 8 із 10 українських дітей стикаються із булінгом у закладі освіти. 48% із тих, кого цькують – мовчать про це. 22% – вважають це нормою.

9 РОЗДІЛ 2. ПРОФІЛАКТИКА ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ. Організація професійної діяльності практичного психолога на профілактику та протидію булінгу (цькуванню) у Вищому професійному училищі №7 м. Кременчука. Мета профілактики булінгу (цькуванню) – це недопущення, в принципі, існування такого явища у стінах закладу освіти. Якщо цькування вже є, то насамперед потрібно зупинити й припинити дане явище. Кожен із здобувачів освіти повинен знати, які саме кроки необхідно зробити та бути готовим:розповісти про випадок булінгу своїм батькам або дорослим, яким вони довіряють, наприклад, майстру виробничого навчання, класному керівнику, практичному психологу, заступнику директора з виховної роботи, соціальному педагогу;поводитися впевнено;шукати друзів серед однолітків та одногрупників;уникати ситуацій, у яких можливий булінг (цькування);займатися послідовно відновленням своєї самооцінки за допомогою спеціаліста, (за потреби);не сподіватися (мріяти) помститися за допомогою ще більшої жорстокості; вчитися використовувати гумор – найпотужніша зброя проти вербальної агресії. Профілактика та подолання булінгу (цькування) є одним із пріоритетних напрямів роботи нашого училища. Насамперед – це є превентивне виховання здобувачів освіти. Система превентивних заходів, що здійснюються педагогічним колективом училища, сприяє засвоєнню здобувачами освіти не тільки певних знань щодо негативних впливів, а й набуттю життєвих принципів, установок, переконань, переваг, ставлень, які виражаються в поведінці, стосунках з оточуючими. Тобто превентивне виховання сприяє формуванню ціннісних ставлень до себе, сім’ї, родини, і як наслідок – до людей, суспільства, держави. Педагоги привертають увагу здобувачів освіти до проблем, висувають аргументи на користь безпечної поведінки,надають переконливу інформацію про ступені ризику, допомагають виробитинавички такої поведінки, створити ситуацію психологічного комфорту й захищеності. В нашому училищі створено систему роботи щодо попередження та протидії проявам булінгу (цькуванню). Ця система має кілька взаємопов’язаних між собоюнапрямів роботи:1. детальне вивчення наявності небезпечних явищ серед учнівськогоколективу, що передбачає аналіз ситуації в училищі, спостереження, моніторинг,

10оцінювання. Наскільки педагоги обізнані з поняттям «булінг», чи володіють вони в достатній мірі ситуацією? Чи знають здобувачі освіти, що таке «булінг», його види? Як не стати жертвою булінгу? Яка відповідальність за булінг та інші види агресії передбачена законом? Наскільки батьки обізнані з цим явищем? Як своєчасно зрозуміти, що з дитина стала жертвою булінгу? Психологічною службою училища створено базу інструментарію для діагностування рівня напруги та тривожності в учнівських колективах. Діагностування проводиться за такими напрямами: спостереження за міжособистісною поведінкою учнівської молоді, особливо за здобувачами освіти першого курсу; психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів; визначення рівня тривоги та депресії. Ця робота планується практичним психологом та проводиться протягом навчального року. Практичний психолог училища тісно співпрацює з майстрами виробничого навчання щодо питань профілактики булінгу та інших форм агресії. Проводить серед здобувачів освіти опитування щодо булінгу, як соціального явища, його форми, обговорюють проблему булінгу на виховних годинах. Так, серед здобувачів освіти систематично проведиться анкетування «Булінг та його прояви». Вхідне анкетування дає змогу визначити найважливіші питання, які цікавлять здобувачів освіти та педагогічних працівників. Виявити, з якими формами булінгу вони найчастіше стикаються. Анкета є анонімною та дає можливість зрозуміти, як реагують педагоги на випадки булінгу; розробити окремо заняття для педагогів з метою надання практичних навичок реагування на випадки булінгу в училищі. Після анкетування та визначення результатів розробляється цикл занять, виховних годин з попередження агресивної поведінки, навичок розв’язання конфлікту, протидії булінгу (цькуванню). В училищі велика увага приділяється створенню безпечного освітнього середовища. У разі необхідності надаються індивідуальні консультації здобувачам освіти та їх батькам. Я вважаю, що для здійснення превентивної діяльності та вирішення ситуації насилля чи булінгу важливо застосовувати командний підхід (класний керівник, майстер виробничого навчання, викладачі-предметники, соціальний педагог, практичний психолог, адміністрація, інші спеціалісти (за потребою)), слід працювати не лише з дитиною, яка стала жертвою чи агресором, а й планувати роботу з усією групою;2. формування у педагогічного колективу необхідних компетенцій, підвищення рівня обізнаності з даного питання, навчання педагогічного колективу стратегіям профілактики булінгу (цькуванню) і втручання при його виявленні. Питання попередження та протидії булінгу (цькуванню) розглядаються в училищі на нарадах майстрів виробничого навчання, де обговорюється особливості негативних явищ серед підлітків, вивчаються поняття «булінг» і «агресивна поведінка», «види булінгу», «учасники булінгу», «мотивація до булінгу» та інше; формуються навички

11ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь розпізнати існуючу проблему. Такі форми роботи дають змогу виробити спільний погляд педагогічних працівників на існуючі ризики, розробити конкретний план дій щодо попередження, протидії булінгу (цькуванню) та шляхи його реалізації;популяризація спорту. Спорт – універсальний засіб, що дозволяє ефективно протистояти будь-яким формам дитячої агресії, розвиває у підлітків такі соціальні навички, як ефективне спілкування, запобігання конфліктам і їх конструктивне розв’язання, підвищення рівня толерантності та інші. Існує простий аргумент, що коли дитина з групи займається спортом, це відволікає її від участі в асоціальній діяльності. Фізична діяльність поліпшує стан здоров’я, самопочуття та настрій. Тому спорт можна використовувати як базу для більш комплексних змін, зокрема і для профілактики булінгу. В нашому навчальному закладі проводиться велика робота щодо популяризації спорту серед учнівської молоді. На базі училища працюють спортивні секції з футболу, міні футболу, волейболу, легкої атлетики, тенісу. Щороку збільшується кількість учнів, які відвідують спортивні секції. Спорт став універсальною мовою, яка охоплює цінності веселощів, дружби, толерантності, дисципліни та досягнень. Педагогічний колектив училища активно використовує спорт як один із інструментів подолання конфліктів, зменшення соціальної напруги в колективах, зменшення рівня агресії, збільшення мотивації до навчання та самореалізації;проведення різних форм виховної діяльності, спрямованих на попередженнята протидію булінгу. В училищі складено план заходів з профілактики та протидії булінгу, який охоплює увесь освітній процес. Класні керівники планують необхідну кількість виховних годин на семестр з питань протидії булінгу. Обов’язково враховується вікові особливості здобувачів освіти. Здобувачі освіти розглядають життєві ситуації та навчаються знаходити правильне розв’язання конфліктних ситуацій. Також їм надаються конкретні рекомендації, як протистояти булінгу, як правильно себе поводити в ситуації, коли поряд чинять насилля. Найбільша проблема дітей підліткового віку – розповісти дорослим про факти булінгу. Класні керівники, майстри виробничого навчання, соціальний педагог, практичний психолог допомагають здобувачам освіти знайти спільну мову з дорослими. Ефективними на виховних годинах відповідної тематики є тренінгові вправи, перегляд відеороликів із подальшим їх обговоренням. Особливо емоційно сприймають учні відео, на яких відомі люди розповідають про те, що вони самі колись були жертвами булінгу і як вони вирішували цю проблему. Практичний психолог знайомить здобувачів освіти із корисними сайтами, на яких можна пройти тестування, знайти цікавий відеоматеріал, прочитати пам’ятки. Також учнів

12знайомляться із правовими аспектами даної теми. Під час занять пропонується моделювати різні конфліктні ситуації і вправлятися в асертивній поведінці (поведінці, яка поєднує внутрішню силу та ввічливість у стосунках з іншими людьми) на них. За окремим планом проводяться акція «16 днів проти насилля», тижні правових знань. Головна перевага таких заходів – це формування відповідальності здобувачів освіти за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Крім того, будь-які свята, конкурси, колективні творчі справи – це арсенал засобів для створення ситуації успіху для кожного здобувача освіти;5. організація роботи з батьківською громадськістю з питань попередження та протидії булінгу (цькуванню). Ми розуміємо, що значну роль у виникненні булінгу відіграє сім’я: батьки як агресорів, так і жертв відрізняються неконструктивними стилями вирішення конфліктів, проблемами в комунікації. Стилі батьківського виховання, якого дотримуються деякі батьки, не є ідеальним, і не є авторитетно- демократичним. Діти-агресори досить часто спостерігають ситуації насилля в сім’ї, а також зазнають тілесних покарань. Виникає так зване «коло насильства»: дитина бачить насильство в сім’ї, відтворює його в закладі освіти, а потім у власній родині, і цикл повторюється у наступному поколінні. У групі однолітків має місце ситуація соціального навчання: перший епізод насильницьких дій, що не отримав негативної оцінки з боку дорослих, стає «пусковим гачком» для поширення подібних ситуацій у групі. Тому саме практичний психолог, соціальний педагог, педагогічні працівники активно працювати з батьківською громадськістю щодо профілактики булінгу. Вивчення сімей, організація батьківського лекторію, розробка пам’яток для батьків, розміщення корисної інформації на сайті училища, розтлумачення нормативних документів, які стосуються відповідальності батьків та дітей за факти булінгу, організація індивідуальних консультацій та виступи на батьківських зборах практичного психолога та соціального педагога – усі ці заходи здійснюються з метою попередження негативних явищ в учнівському середовищі. Таким чином, об’єднання профілактичних засобів, усіх превентивних напрямків роботи дозволяє нам створити в училищі безпечний психологічний простір для здобувачів освіти, допомогти їм долати стресові ситуації, протистояти агресії. Результати цієї роботи не можна оцінити в цифрах або відсотках. Булінг яксоціальне явище неможливо викорінити взагалі, але можна досягти мінімізації таких проявів. Результатами своєї роботи ми вважаємо наступне: створення безпечного освітнього середовища, майстри виробничого навчання мають переважно довірливі стосунки із здобувачами освіти, будують співпрацю на засадах партнерства, жоден випадок агресивної поведінки серед здобувачів освіти не залишається без уваги

13майстра виробничого навчання, практичного психолога, заступника директора з виховної роботи.2.2. Розробка заняття, яке проводиться із здобувачами освіти під час проведення акції «16 днів проти насилля». Тренінг для здобувачів освіти «Ми всі різні - ми всі рівні». Мета: поглибити знання підлітків про конфлікт; сприяти формуванню позитивногоставлення до людей, мотивувати бажання оволодіти навичками конструктивного спілкування й соціальної взаємодії; навчити раціонально й послідовно діяти в конфліктних ситуаціях; учити контролювати власні емоції та дії; виховувати спостережливість, уважність до інших людей, здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе. Обладнання: стікери, ручки, «Валіза очікувань», атрибути для вправ, текст диктанту, ватман, паперові долоньки, клей. Цільова група: підлітки 16-17 років. Тривалість тренінгу: 45 хвилин. Хід тренінгуІ. Організаційна частина. ІІ. Вступ. Доброго дня усім! Мені приємно привітати всіх учасників нашої зустрічі. Сьогодні в нас буде дуже цікаве заняття з елементами тренінгу, тема якого – «Мивсі різні - ми всі рівні». Маю надію, що сьогодні ви зможете більше дізнатися як викорінити насилля завдяки толерантній поведінці. Сьогодні я пропоную вам вправи, які розвиватимуть толерантність. Пригадайте, що таке толерантність?Вправа «Валіза очікувань». Напишіть на стікерах свої очікування відсьогоднішнього заняття і складіть у нашу валізу. Правила тренінгу. На попередніх зустрічах ми прийняли правила тренінгу. Чи підходять вони нам сьогодні? Можливо хтось хочете додати, змінити?Тут і зараз. Піднята рука. Слухаю та поважаю. Говорю коротко та по теміЯ - позитив!ІІІ. Основна частина.Інтерактивна вправа «Чим ми схожі?». Мета: знайомство учасників один з одним, підвищення довіри один до одного.

14- Кожен із нас унікальний, особливий, неповторний. Але між нами є багато спільного. Спробуємо визначити наші спільні риси або зовнішні ознаки. Спочатку учасники безладно ходять по кімнаті і говорять кожному, хто зустрічається по 2 фрази, що починаються зі слів: Ти схожий на мене тим, що…Я відрізняюся від тебе тим, що…У результаті робиться висновок про те, що всі ми, по суті, схожі й у той же часрізні, але маємо право на ці відмінності, і ніхто не може нас змусити бути іншими. Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас?Чи хвилювалися ви, коли ви не були схожими на когось?Чи важко було знайти схожу рису в іншому?Чи можна дражнити, насміхатися, якщо людина відрізняється від тебе?Вправа «Приміряй на себе». Мета: спонукати учасників до висловлювання власних думок, емоцій, переживаньпід час вправи щодо «приміряння на себе» різних нозологій ; виховання толерантного відношення до дітей з особливими освітніми потребами. Обладнання: окуляри з наліпками, рукавиці (робочі), навушники, льодяник «чупа- чупс», текст диктанту. У нашому суспільстві є люди, яким доводиться долати більші труднощі щоб досягнути успіху, докладати більше зусиль, щоб виконувати повсякденні справи. Спробуємо уявити себе в такій ситуації. Учасники об’єднуються в групи, кожен учасник отримує щось з наступнихпредметів (рукавиці робочі, навушники, окуляри з наліпками), які будуть імітуватирізні нозології (порушення):порушення зору;порушення слуху;порушення опорно-рухового апарату;порушення мовлення. Один учасник з «чупа-чупсом» у роті читає текст, імітуючи порушеннямовлення у дітей, решта учасників одягнувши атрибути записують текст: Два кольори дві половини, і у Дніпра два береги,Та не розділять Україну на Схід і Захід вороги. Одна сім'я одна родина, Карпати, Південь і Донбас. Одна єдина Україна, назавжди об'єднала нас. Обговорення: Як ви почували себе у ролі дітей з різними особливостями?Що ви відчували під час виконання завдання?Які виникали емоції?Чи вдалося виконати завдання? Що заважало?

15 Чи задоволені результатом? Чому?Висновок: толерантна людина проявляє повагу до людей з інвалідністю, готова прийти на допомогу. Але чи означає толерантність – терпимість до всього? Хіба можна терпіти, якщо хтось затіває бійку, ображає інших? Саме тут і існує межа. Ми маємо багато прав, але не можемо дозволити порушувати права інших. Насмішки, образи, будь які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, що порушують її права йсвободи - це насильство.ІV. Заключна частина. Гра «Долоні». Кожен із нас не любить, коли його обзивають, ображають, коли йому говорять погані слова.- Перед вами аркуш, на якому запишіть слова, які вам не подобаються, на яківи ображаєтесь.- Що ви відчували, коли писали їх?А тепер на паперових долоньках напишіть слова, які вам подобаються, якими вам хочеться, щоб до вас зверталися. Давайте закриємо ті слова, що вам не подобаються, своїми долонями (здобувачі освіти закривають написані на аркуші слова своїми долонями, зачитуючивсім написане на долоні слово). Як ви почуваєтеся тепер?Вправа «Вузлики». Мета: сприяти згуртованості колективу, покращенню психологічного мікроклімату Хід виконання: пригадайте ситуації, які мали місце у спілкуванні один з одним і породжували образи, бажання до боротьби. Подивіться на мотузку із зав’язаними вузликами (можна використати шарф) в такій кількості, скільки учасників тренінгу. Потрібно, коли мотузка опинятиметься у руках учасника, йому необхідно розв’язати один вузлик і попросити за нього вибачення у того, кого колись приходилося ображати чи то словом, чи то ділом. Рефлексія: Як ви почуваєтесь?Чи легко було виконувати вправу?Що дало нам виконання завдання?Сьогодні ми з вами вчилися гідно поводитися в конфліктах і відпрацювали шляхи їх мирного врегулювання. Сподіваюсь, ви надалі будете їх використовувати та вдосконалювати свої стосунки з одногрупниками, друзями, знайомими. Успіхів вам у цьому!

16 ВИСНОВКИНа сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків. Особливого розповсюдження набувають прояви систематичної, довготривалої агресії одних підлітків по відношенню до інших, коли в ситуацію прояву агресії поступово «включається» весь учнівський колектив (група). Дані статистики тривожні: за останні 10 років рівень дитячої злочинності та дитячого насильства зріс удвічі. Підлітковий булінг за своєю природою є складним соціально-психологічним явищем. Булінг – це специфічна соціальна ситуація, яка виникає в групі, заснована на порушеннях у соціальних відносинах, яка передбачає специфічну групову динаміку (із перерозподілом ролей, статусів, групових норм, цінностей) та ситуацію, у якій прямо чи побічно задіяні всі члени учнівського колективу. Булінг – явище глобальне та масове. Важливим завданням сучасного закладу освіти є визнання існування проблеми булінгу (цькування) та створення відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища. Оскільки це досить складне явище, воно не має ні однозначного пояснення, ні універсальних способів подолання та запобігання. Одні вчені називають булінгом серйозні акти агресії, а інші – будь-які погрози й образи, без яких не обходиться будь-яке людське співтовариство. Дитячий булінг вкрай небезпечний, адже припадає на час дорослішання, самоідентифікації, формування особистості, засвоєння моральних норм, вироблення стереотипів у стосунках з протилежною статтю, позиціонування себе у колективі. Головними дійовими особами в булінгу є соціально незрілі особистості, чия поведінка «підігрівається» гормональними бурями й відповідно психічною нестабільністю як агресорів, так і жертв. Профілактика даного явища має утворювати собою систему дій, а не окремеодноразове реагування на інцидент. Спільна праця над вирішенням цієї проблеми обов’язково дасть результат. Для того, щоб училище могло взяти проблему булінгу під контроль, необхідно розвивати сприйнятливість до цієї теми у всіх учасників освітнього процесу для своєчасного розпізнавання проблеми та ефективної протидії. На практиці нерідковиявляється, що освітній заклад починає робити щось тільки тоді, коли розкриваються кричущі випадки булінгу, які просто не можна далі ігнорувати. Саме тому так важливо знати про те, як розпізнати булінг, які існують методи та можливості для проведення антибулінгової роботи, а також здійснювати довготривалу профілактику. Стати жертвою булінгу може будь-який здобувач освіти, незалежно від фізичних, інтелектуальних здібностей чи матеріального становища. Психологічну травму зазнають не лише учасники цькування, а й її свідки.

17 Ознайомлюючи себе та інших з різними видами булінгу, ми можемо зробити значний крок до викорінення цієї шкідливої поведінки та створення більш співчутливого суспільства. Булінг (цькування) – це неприпустиме явище у ВПУ№7 м. Кременчука і кожен є відповідальним за створення такої освітньої культури, де булінгу (цькуванню) немаємісця!

18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:1. Банкова Ю. Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити [Електронний ресурс] / Ю. Банкова. – Режим доступу: https://www.the- village.com.ua/village/children/children/263143-buling-u-shkoli-chomu-diti-tskuyut-ditey-i-scho-z-tsim-robiti. Барліт О. О. Соціально-педагогічна сутність булінгу як одна з головних проблем системи освіти [Електронний ресурс] / О. О. Барліт. – Режим доступу: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2012/24/14.pdf. Болюк З. А. Булінг або шкільне цькування: виклики та протидія [Електронний ресурс] / З. А. Болюк. – Режим доступу: http://nmc.if.ua. Булінг. Ми всі можемо допомогти це зупинити : посібник для батьків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.edu.gov.on.ca/eng/multi/ukrainian/bullyinguk.pdf. Гайдамашко І. А. Третирування у шкільному середовищі та причини йоговиникнення / І. А. Гайдамашко // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Педагогіка / Гол. ред. І. В. Козубовська. –Ужгород : Говерла, 2014. – Вип. 32. – С. 49 – 51. Губко А. А. Шкільний булінг як соціально-психологічний феномен / А. А. Губко // Вісник Чернігівського національного університету. Сер. : Психологічнінауки. – 2013. – Вип. 114. – С. 46 – 50. Дитина в ситуації шкільного насилля. Запобігання булінгу в шкільномусередовищі. Кібербулінг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://7.school-info.te.ua/blog/17-psihologija/159-ditina-v-situaciji-shkilnogo-nasillja-zapobigannja-bulingu-v-shkilnomu-seredovishchi-kiberbuling.Іваній О. М. Соціальна та кримінально-правова характеристика булінгу / О. М.Іваній // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2018. – Вип. 3. – Т. 2. Серія «Юридичні науки». – С. 107 – 110. Кириленко Марія. Шкільне цькування або булінг: вступ до теми [Електронний ресурс] / М. Кириленко. – Режим доступу: http://fp.com.ua/articles/shkilne-tskuvannya- abo-buling-vstup-do-temy/. Коваль Г. В. Сучасні підходи до визначення та класифікації булінгу в шкільнихпідліткових коллективах / Г. В. Коваль // Наукові праці Чорноморського державногоуніверситету ім. П. Могили. Серія : Педагогіка. – 2016. – Т. 269. – Вип. 257. – С. 7 –11. Кормило Оксана. Явище булінгу в освітньому просторі / О. Кормило //Проблеми гуманітарних наук. Серія «Психологія». – 2015. – Вип. 35. – С. 174 – 187. Лэйн Д. А. Школьная травля (буллинг). С чего начать? [Електронний ресурс] /Д. А. Лэйн. – Режим доступу: http://www.supporter.ru/docs/1056635892/bulling.doc.

19 Найдьонова Л. А. Кібер-булінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л. А. Найдьонова // Методичні рекомендації / Серія: На допомогу вчителю. Вип. 4. – К., 2011. – 34 с. Проблема булінгу очима підлітка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://glavcom.ua/specprojects/stopbullying/problema-bulingu-ochima-pidlitka- 471205.html. Сидорук І. Булінг як актуальна соціально-педагогічна проблема / І. Сидорук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки. – 2015. – № 1 (302) : Серія «Педагогічні науки». – С. 169 – 173. Стремецька В. Булінг у підліткових шкільних колективах / В. Стремецька // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. – 2014. – Вип. 31. – С. 177 – 179.