ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

УДК:159.922.76 – 056.2/.3(045)

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ  ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ БАТЬКІВ ДІТЕЙ  З  ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

                                                                                                              О. А.  Барабаш

                                                                                        м.Запоріжжя

 

 

       Питання  психолого-педагогічної  підтримки сучасної  сім'ї  що виховує  дитину  з особливими освітніми потребами (далі ООП)  давно хвилюють не лише фахівців, а  й  звичайних громадян нашої  держави. Роль сім'ї у вихованні дитини  протягом багатьох років була і  є   вкрай  важливою. Сім'я  є саме тим осередком, де людина   знаходить  свої основні   цінності,  ставлення до найголовніших моментів життя, де  в дитини формуються  інтелектуальні  та  життєві   вміння.

         Мета статті спирається на  одну   з  головних  ідей сьогодення  – це впровадження  в практику роботи з  батьками усвідомлених  підходів  до  батьківства, допомога в побудові виховного простору. Якщо сім'я виховує дитину з ООП необхідність допомоги зростає. Батьки, дуже часто, не приймають діагноз або проблему дитини, іноді завищують вимоги до дитини, не враховуючи проблеми здоров’я,особливостей розвитку, що приводить у невідповідності реального рівня розвитку дитини  до сподівань,  надій батьків. Як результат – конфлікт  з дитиною, з   педагогами.  Це важким  тягарем лягає на  дитину.

       Аналізуючи  власний досвід роботи  з сім’ями,  досвід колег, можна зробити висновок, що найбільш значимими  є  форми  роботи  зі  збагачення  теоретичних та практичних знань батьків (збори,  індивідуальні   консультації, різноманітні  клуби, тренінги, вивчення  батьками  психолого-педагогічної. літератури по вихованню дітей і т. п.).

         Система комплексної психологічної допомоги складається з наступних  напрямків роботи: дослідження рівня .розвитку  дитини,  консультування та психокорекція. Отримати комплексну допомогу та підтримку сім’я може в інклюзивно-ресурсному центрі  (далі   ІРЦ) де батьки мають можливість отримати консультаційну та корекційну допомогу спеціалістів (психолога, реабілітолога, логопеда, дефектолога).  

      Батьки відповідальні за розвиток і здоров`я своїх дітей, але не завжди розуміють, що саме потрібно робити для щастя і здоров`я своєї дитини, часто не знають як себе поводити з дитиною в тій чи іншій ситуації . Тому, одне з найважливіших завдань психологів  – допомогти батькам повірити  в себе, у власні сили, аби вони могли подолати всі проблеми. До кожної родини слід віднайти індивідуальний підхід, оскільки в кожної є свої потреби, можливості та пріоритети; одні потребують більшої підтримки, інші – меншої.

      Саме завдяки підтримці спеціалістів ІРЦ батьки отримують необхідний досвід і стають менш залежними від фахівців, коли приймають рішення стосовно догляду за дітьми з особливими потребами та визначення їхнього майбутнього. Перший крок для рішення цих проблем - налагодження взаємозв`язку сім`ї  та закладу  освіти. Запорукою добрих стосунків між закладом освіти   і сім’єю  є повага,  некритичне  ставлення  і  співчуття.

        Сім`я заслуговує на поважне ставлення з боку педагогів , тільки в такому разі  батьки відкриють свої проблеми і звертатимуться по допомогу. Якщо батьки не наважуються звернутися з  проблемою до спеціалістів, педагоги можуть    ініціювати  розмову на теми, про які батьки   не знають як сказати. Наприклад, чимало батьків «особливих» дітей спочатку приховують свій гнів, образу, розпач. Коли ж вони бачать, що психолог  розуміє їхні переживання, вони охоче йдуть на контакт. Часто трапляється так,що одні  родини повністю задоволені своєю взаємодією з фахівцями, іншим може здаватися, що їхню точку зору не враховують, і це призводить до втрати довіри. Це шкодить дитині. Тому  завжди  потрібно  пам’ятати, що допомога  дитині ґрунтується, перш за все, на підтримці її батьків. Така підтримка повинна бути направлена головним чином на розвиток впевненості, забезпечення потреб, суспільному визнанні.

     На першому етапі роботи з батьками психологу важливо встановити довірливі, відверті  стосунки з батьками. З цією метою використовуємо бесіду. Другий етап проводиться за підсумками діагностичного обстеження дитини. На цьому етапі ставляться наступні цілі: детальне обговорення загального стану психічного розвитку дитини; роз’яснення конкретних заходів допомоги з врахуванням особливостей  розвитку (сильних та слабких сторін), особливостей захворювання, можливостей  сім’ї. Психолог виявляє проблеми батьків , їх відношення до труднощів дитини, планує подальші бесіди з метою обговорення динаміки під час корекційної роботи. 

       На етапі корекційно-розвиткової  роботи психологу  необхідно формувати у батьків ті компетентності, які додають дефектологічних розумінь, включати батьків доучасті в корекційних заняттях з їх дитиною. Найбільш  ефективними серед форм  роботи з батьками  є спільні обговорення з  ходу і  результатів  корекційного впливу,  аналіз  можливих   причин   незначних  покращень  і  спільне складання рекомендацій  по подоланню негативних тенденцій в розвитку  дитини;  індивідуальні   практикуми   по   навчанню батьків  спільним формам діяльності  з дитиною. Система цілеспрямованої роботи  з  батьками  з метою підвищення їх компетентності та формуванню адекватної    оцінки   стану їх  дитини  повинна стати частиною комплексної програми  корекційного впливу  на розвиток   дитини з ООП.

           На етапі діагностичної роботи спеціаліст виявляє причини, що перешкоджають нормальному розвитку дитини , порушують життєдіяльність родини, визначення особливих освітніх потреб на даний проміжок часу.

           У батьків завжди є потреба у набутті нових знань з питань виховання, навчання, особливостей розвитку. Для збагачення педагогічного досвіду батьків ефективні такі форми роботи: «батьківський лекторій»,«клуб для батьків», «тренінг»,«практикум»та інш. Консультативна робота – ефективна в плані врахування індивідуальних потреб сім`ї. Організація «консультативного пункту», «телефону довіри», які повинні допомогти під час ситуацій, що виникають в будь-який час.

                                            Методи консультування:

•                 емпатійне слухання
•                 надання інформації,рекомендацій по проблемі
•                 розповсюдження  буклетів,  листівок,  плакатів
•                 флеш-консультування

         Щоб взаємодія батьків з педагогами була ефективною бажано враховувати:

• прогрес розвитку дитини;
• потребу батьків бути зрозумілими ;
• не робити поспішних висновків стосовно можливостей дитини;
• індивідуально підбирати способи роботи з сім`єю та дитиною;
• бажано влаштовувати  зустрічі з спеціалістами ,що супроводжують освітній  процес дитини.

     

              Основними методами психологічного  вивчення сім'ї є спостереження      і експеримент.У якості  додаткових методів традиційно використовують бесіду -  інтерв'ю,              вивчення  документації  про              досліджуваних, аналіз продуктів їх діяльності               та інш. Проведення експериментального  психологічного дослідження  вимагає залучення              достатнього  числа  діагностичних методик у рамках того або іншого методу. З цієї причини застосовуються   стандартизовані методики, проективні методики.Такі як: тест «Кінестетичний  малюнок   сім’ї»,  методика  Рене  Жиля.

 Інші  аспекти  взаємовідносин   батьків   і  дітей  досліджуються за  допомогою наступних   соціально-психологічпих    методик:

- Сімейна  генограма (Р.Гуєрин і Е.Пендагаст,1986Е.Ейдеміллер,Олексан- дрова, 2003) зручна для виявлення міжгенераційпих проблем і допомагає отримати різноманітну соціальну інформацію про сім'ю. Для цього її потрібно доповнити даними про соціальний, культурний, економічний статус генетичних сімей, їх етнічну й конфесійну прина­лежність.

- Шкала сімейного оточення (ШСО) призначена для вивчення пси­хологічного клімату в сім'ях усіх типів. В її основі лежить оригіналь­на методика Family Environmental Scale (FES), запропонована R.Moos у 1974 р.; у нашій країні адаптована С.Купріяновим (1985).

- Шкала сімейної адаптації й згуртованості (FACES-3) (автори - Д.Ол-сон, Дж.Портпер, І.Лаві (1985), адаптована у Науково-дослідному пси­хоневрологічному інституті ім.В.Бехтерева).

- Тест „Батьківсько-дитячі стосунки" (PARI) (автори - Е.Шефер, Р.Белл, 1959; адаптований Г.Нещерет)

- Тест-опитувальник батьківського ставлення (ОРО) (А.Варга, В.Столін) е психодіагиостичним інструментом, орієнтованим на вияв­лення батьківського ставлення в осіб, що звертаються за психологіч­ною допомогою з питань виховання дітей і спілкування з ними.

- Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі (1954), адап­тована Л.Собчик (1990, 2001).

- Опитувильиик дослідження емоційної сфери дитячо-батьківської взає­модії (Е.Захарова).

- Опитувильиик Т.Ахеибаха для батьків дітей 4-18 років ,  та інші.

         Фахівці  ІРЦ  допомагають родині визначити проблему дитини і пропонують шляхи  в рішенні виявленої проблеми. Вибір форми навчання дитини з особливими освітніми потребами  є прерогативою батьків. Це право їм надають основні законодавчі документи (Закони «Про освіту», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про охорону дитинства», «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»). Втім, важливо впевнити батьків, що  це рішення варто приймати спільно з фахівцями - медиками, психологами, педагогами, дефектологами, які допоможуть зважити всі «за» і «проти», керуючись гаслом «не зашкодь». Тому  намагаюсь переконати батьків в тому, що необхідно зважати на об’єктивні показники розвитку своєї дитини з особливими потребами. Якщо освітній рівень родини достатній , матеріально - побутові умови задовільні, то перебування дитини в загальноосвітньому закладі матиме позитивні результати, оскільки соціалізація дошкільника з особливими потребами або школяра  не може відбуватися в умовах ізоляції, яка є, наприклад, в спеціальних навчальних закладах. Звертаю увагу, що слід враховувати також безбар’єрність доступу, наявності кабінету, де надаються додаткові корекційно - реабілітаційні послуги дитині з особливостями психофізичного розвитку різнопрофільними фахівцями, забезпечення відповідними навчально - методичними та технічними ресурсами . Налагодження партнерських стосунків між батьками та всіма фахівцями , які працюють у нашому ІРЦ та надають допомогу дитині з особливими потребами , є першочерговим завданням . Тому у своїй практичній діяльності (у роботі з батьками ) я наголошую , що чим раніше дитина отримає допомогу від лікаря, психолога, логопеда, сурдопедагога, тим швидше вона буде реабілітована соматично та психічно , тим продуктивнішою стане її навчальна діяльність .

         Важливо,надавати  консультативну  допомогу враховуючи вік дітей. Дошкільна освіта - перший ступінь в системі безперервного навчання . Тому дошкільна установа сприяє розвитку інтелектуального, емоційного, фізичного, соціального потенціалу, здійснює підготовку до навчання в школі. Необхідно показати батькам важливість періоду розвитку в якому знаходиться дитина в даний час. Так в  дошкільному віці закладаються основи соціальної компетентності дитини :

•  вміння орієнтуватися у світі людей ;
•  здатність розуміти інших , їх потреби , особливості поведінки ;
•  вміння поважати людей , допомагати їм турбуватися про них ;
•  обирати відповідні ситуації спілкування та спільної діяльності;
•  вміння співчувати, співпереживати , бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.

        Наголошую батькам, що на формування особистості дитини впливає і загальна атмосфера в сім’ї, форми і способи взаємодії дорослих і дітей , що в них існують. Батькам дуже важливо приймати свою дитину, любити її , казати їй про це, поважати як особливу, але ще маленьку людину, зважати на її почуття, бути прикладом для наслідування. Адже родина - природний осередок людських почуттів , де дитина опановує серцем і душею основи моралі , коли у неї розвивається почуття доброти, совісті, чуйності, правдивості, любові до всього живого.

         Працюючи з батьками дітей з особливими потребами,що навчаються в інклюзивних групах, я намагаюсь дати їм відчути , що вони не одинокі, що вони - члени команди (групи індивідуального супроводу дошкільника, в яку включені психолог, логопед, музичний керівник, інструктор з фізичного виховання,медсестра, вихователі, методист).

       Для батьків дітей шкільного віку необхідна більш детальна інформація про програми навчання , способи допомоги дитині під час освітньої діяльності. Однією із форм співпраці вчителів  із сім’єю є ведення індивідуальних зошитів, консультування, психолого-педагогічна просвіта батьків, зокрема , виступи на батьківських зборах, виготовлення інформаційніих   бюлетнів у «Куточок для батьків ».

       Проблеми  батьків  що виховують дитину з ООП  дуже різні, не прості,

вирішити їх  в межах однієї  консультації неможливо. Необхідною умовою роботи психолога з даною категорією є організована багатократна система зустрічей. Іноді батьки  схильні  сприймати психолога  як рятівника  від проблем. В такому разі батькам потрібно пояснити, що лише активна двостороння діяльність здатна принести результати. Батьки повинні  розуміти, що корекційна робота направлена  на створення оптимальних умов для розвитку дитини і тому в корекції може знадобитися і участь інших членів сім'ї. Проблема, яку намагається вирішити  один з батьків, не є лише його особистою. Ця проблема загальнородинна, а значить, вирішувати її необхідно всією сім'єю. Інакше можливий оборотний процес і ефективність роботи буде дуже низька.

       Під час корекційної роботи з сім`єю ефективним є використанн арт-технологій, аналізу ситуацій, розвиток соціальних можливостей через моделювання ситуацій, використання інноваційних технологій, спільні заняття батьків і  дітей, тренінги.

       Психокорекційну  допомогу   сім'ям    з   дітьми, що мають відхилення в розвитку,  доцільно   розбити  на   окремі   блоки, зміст кожного блоку може змінюватися   залежно   від проблем конкретної сім'ї і ситуації розвитку, що існує  в  ній,  від   успішності   виконання   того  або іншого  блоку. Успішне виконання одного блоку сприяє успіху в іншому.

       Таким   чином, психологічна   допомоги   батькам,  що виховують дітей з обмеженими можливостями здоров'я, це цілеспрямована психологічна дія що   якісно змінює роль батьків. Вони   активно  включаються в  корекційну роботу  організовану   спеціалістом. Останній   надає   необхідну  допомогу направлену    на  формування   адекватних   батьківсько – дитячих відносин. Своєчасно   надана   педагогічна   допомога  оптимізує   особовий  розвиток дитини   і сприяє зняттю психологічних проблем у самих батьків.                                                                                                         

                                                                                                              

 

                                                                                                               

                                                                                                                    Додаток

 

Тренінг для батьків дітей з ООП                                     

Тема : «Формування адекватного сприйняття батьками своїх дітей»

Мета:  підвищення  компетентності  батьків  в  вихованні  дітей;  формування відповідального ставлення до фізичного,психічного, інтелектуального розвитку   дитини   з  особливими   освітніми    потребами.

 Завдання:

-надання вчасної психологічної та інформаційної допомоги сім`ям , що виховують  дитину з ООП;

-формування ефективної батьківської позиції;

-розвиток  відповідальності батьків за соціалізацію дитини;

-побудова  позитивного  образу дитини,її майбутнього через зміну батьківських  уявлень;

-формування інтереса батьків до особистісного розвитку дитини на основі компенсаторних можливостей;

-навчання батьків корекційно-розвивальній  взаємодії з дитиною.

Цільова  група:  батьки дітей з особливими освітніми потребами  що відвідують  ІРЦ .

Термін   реалізації: 1 раз на місяць (з січня  по травень 2019 року)

 План   тренінгу:

1 блок  -  «Особливості  взаємодії  батьків  з дитиною »-   січень

2 блок  -  « Спілкування  з  дитиною»                                   - лютий

3 блок   -  «Як  виражати батьківську любов»                     - березень

4 блок  -  «Вчимося  вимагати та контролювати»               - квітень

5 блок  -  «Особливості  інклюзивної   освіти»                       - травень

 

 

 І  блок   тренінгу для батьків

Тема :    Особливості  взаємодії  батьків з  дитиною .

Мета: усвідомлення  відмінностей між внутрішнім світом дитини і  дорослого (сприйняття ,емоційні  переживання , мотиви, потреби ,поведінка); набуття  навичок аналіза  причин поведінки дитини, виходячи з  позиції  своєї  дитини.

 

№ з/п	Вид роботи	Орієнтовна тривалість (хв.)	Ресурсне забезпечення
1. Організаційна частина
1.1.	Привітання учасникам тренінгу.	3 хв.
1.2.	Вправа «Знайомство»	10 хв.	аркуші  паперу маркери
2. Теоретична частина
2.1.	Оголошення теми,мети, правил  тренінгу	3 хв.
2.2	Інформаційне повідомлення «Інклюзивно ресурсний центр – допомога батькам у вихованні дитини з особливими освітніми потребами»	10 хв.	презентація
3.Практична частина (Виконання комплексу вправ, направлених на корекцію порушень проблем в спілкуванні)
3.1.	Анкетування батьків стосовно впровадження інклюзивної освіти в ЗДО та школі.	7 хв.	Бланки анкет
3.2.	Вправа «Ідеальна дитина – ідеальні батьки»	5 хв.	аркуші паперу на кожного  учасника, маркери
3.3.	Вправа «Коли мені складно спілкуватися з дитиною, то я ...".	5 хв.
3.4.	Заповнення таблиці «Сам і разом з дитиною»	5 хв.
3.5.	Вправа «Сильні сторони моєї дитини»	5 хв.
4. Заключна частина
4.1.	Вправа «Поема про дитячо-батьківську взаємодію»	5 хв.
4.2	Підведення пісумків	5 хв.
4.3.	Ритуал прощання	5 хв.

 

Хід тренінгу :

I.Організаційна  частина

Розминка-привітання

1. Вправа "Знайомство"

Мета: створити позитивний емоційний настрій в групі.

Інструкція: ведучий пропонує представитися групі спочатку від свого імені, а потім від імені своєї дитини. Можна назвати свій вік, професію, інтереси.

 

ІІ. Теоретична  частина

 1. Оголошення мети і завдань тренінгу.

Інформаційне повідомлення «Інклюзивний центр – допомога батькам у вихованні дитини з  особливими освітніми потребами»

 

ІІІ. Практична  частина

Анкетування батьків стосовно впровадження інклюзивної освіти в школі.    

Вправа «Ідеальна дитина – ідеальні батьки».

Інструкція. Батьки описують на листочках ідеальну, на їхню думку, дитину та ідеальних батьків. Бажаючі зачитують свої описи, а потім ведучий запитує: «А хто знає таких людей? Чи є вони в природі? Група приходить висновку, що ідеальних людей немає. Ведучий пропонує розірвати листочки з описами і прийняти своїх дітей і себе самих такими, які є.

Вправа "Коли мені складно спілкуватися з дитиною, то я ...".

 Інструкція. Учасники по черзі  називаютьсвої проблеми, труднощі в спілкуванні  з дитиною та можливі способи їх вирішення. Якщо виникає заминка,    то группа   пропонує   свої    варіанти вирішення проблемних ситуацій.

Заповнення таблиці «Сам і разом з дитиною».

Батьки повинні згадати і розподілити на дві колонки справи, обов'язки, які

          їх діти можуть виконувати самостійно і тільки за їхньої участі.

          Обговорення таблиці з питань: «Чи є у вас зіткнення з дитиною на грунті   виконання будь-яких справ?», «Що він може виконувати і що він повинен  виконувати сам?»

Висновки:

- При взаємодії з дитиною намагайтеся пам'ятати про те, як ви спілкуєтеся з нею.

- Поступово знімайте з себе турботу і відповідальність за особисті справи вашої   дитини.

- Дозволяйте їй помилятися. Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати «самостійною».

 Вправа "Сильні сторони моєї дитини"

          Інструкція. Батьки говорять про сильні сторонни своєї дитини, про те, що  вважають цінним у своїй дитині. Потім йде обговорення про те, як можна використовувати ці якості. Перегляд відео про важливість  віри в дитину.

         ІV. Заключна частина.

1.  Вправа «Поема про дитячо-батьківську взаємодію»

         Мета:   узагальнення отриманого досвіду, зворотний зв'язок про тренінг.

    Процедура  проведення.   

 Кожен  учасник  пише  свій  рядок  і завертає аркуш (щоб наступний не міг   прочитати),  потім  передає  аркуш сусідові  ліворуч  і  той    дописує  свій  рядок, що  продовжує  поему,  тощо. Після того,  як  кожний  напише  по  одному рядку  на  аркуші,  закінчена  поема повертається ведучому, який її зачитує.

Підведення підсумків.

Прощання

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Аладьин А.А. Робота шкільного психолога з сім'єю. Проблеми і перспективи / / Психологія. Вип. 2. - 1996. - С. 28-34.

2. Бібліотечка шкільного психолога. Вип. 2. Психологічна служба школи. - Мозир: Риф «Білий вітер», 1998. - 132 с.

3.Психологія сім’ї. Навч. посібник./Під ред.В.М.Поліщука / - Суми.: Унів.книга, 2008.- 240 с.

4. Семиченко В. А. Мистецтво взаєморозуміння: Психологія та педагогіка сімейного спілкування / Семиченко В. А., Заслуженюк В. С- К., 1998. -155 с.

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

 

 Бібліотека психологічної літератури: http://psylib.kiev.ua/