Стрес – це зупинка чи активатор руху?

Комунальна організація (установа, заклад)

«Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8

Шосткинської міської ради Сумської області»

Година психолога

Підготувала:

практичний психолог

Самофал Наталія

Федорівна

Шостка 2020

Мета: актуалізація поняття «стрес», ознайомлення учнів з методами профілактики та боротьби зі стресом, розвиток прагнення долати життєві труднощі та шукати варіанти виходу з складних ситуацій.

Аудиторія: учні 11 класу

Хід заняття

1.Привітання. Повідомлення теми заняття

2.Вправа  «Золоті піщинки»

Мета: виявити мотивацію та емоційний стан учасників щодо участі в занятті.

Хід вправи

Запишіть свої очікування від нашого заняття. Учні записують очікування на круглих стікерах жовтого кольору „золоті піщинки”, по-черзі підходять до плаката у вигляді пісочного годинника, озвучують очікування та приклеюють стікери у верхній половині годинника.

3.Вправа «Асоціації»

Мета: актуалізувати поняття «стрес».

Хід вправи:

На великому аркуші фліпчарту психолог пише фломастером великими літерами слово «СТРЕС» і пропонує учасникам озвучити асоціації, які виникають у них щодо цього слова.

Вислови учнів фіксуються навколо слова «Стрес».

Сьогодні ми з вами поговоримо про стрес, спробуємо з’ясувати чим він є: зупинкою чи активатором руху.

Питання для обговорення:

Що ж таке стрес?

4.Інформаційне повідомлення «Стрес»

Мета: ознайомити учнів з поняттям «стрес» та його видами.

Хід вправи

 Люди по різному реагують на стресову ситуацію. Для когось це означає зупинка. Деякі люди стресову ситуацію використовують як джерело енергії і натхнення для подальшого руху. І досягають неабияких висот.

Стрес - це реакція людського організму на все те, що з ним буває в житті. Більшість обставин і подій нашого життя (за винятком захворювань і фізичних травм), насправді, не є небезпечними для нас. Небезпечними їх робить наш мозок, тобто –  власна реакція на події.

Почуття любові, радості, ненависті, страху, гніву, інфекція, реакція організму на прийом ліків або сильну спеку (холод) може викликати у людини стрес. Отже, можна зробити висновок, що стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Повністю уникнути стресових ситуацій неможливо, та й, загалом, не потрібно. Тому що стрес - це наше життя, а його відсутність може означати смерть. Для того щоб зрозуміти, як звести до мінімуму вплив стресу на організм, потрібно правильно зрозуміти що ж таке стрес.

Організм людини при зіткненні з незрозумілим впливом спочатку відповідає реакцією тривоги, потім слідує фаза опору чинникам, які викликають стрес (стресори). Якщо стресори далі діють на організм, то може початися фаза виснаження боротьби. Це відбувається у випадку, коли організм вичерпав ресурси своїх захисних сил, і він захворює. Таким чином, психічна напруга протягом дуже тривалого часу, який викликає виснаження захисних сил організму, можна вважати причиною захворювань, які називаються психогенними.

Кожна людина по-своєму реагує на один і той же подразник. Один у стресовій ситуації втрачається, інший залишається незворушним. Хтось по малозначних приводу може прийти в збуджений стан, а деякі при цьому залишаються спокійними. Це знаходиться в прямій залежності від характеру людини, його індивідуальності і величини придбаних засобів захисту від стресу. Так виглядає стрес з точки зору науки.

5. Вправа «Заєць, лев»

Мета: розширити знання учнів про типи людей, які проявляються у стресових ситуаціях.

Хід вправи

 Учні об’єднуються у дві групи (заєць/лев).

Вам потрібно опрацювати текст і презентувати його ( у вигляді схеми чи малюнку  - на розсуд учнів)

По закінчення групи презентують напрацювання.

Існує дві реакції на стрес і страх.  Одні люди під час стресу відразу починають щось вирішувати, діяти. У них холодна голова і загострений розум. Людина чітко мислить, здійснює продумані дії.

Після закінчення стресової ситуації організм починає розслаблюватися, з’являється збудження та/або тремтіння, тобто запізніле відчуття страху. У стані стресу такі люди беруть відповідальність на себе і зберігають лідерську позицію. Це реакція лева або змії. «Леви» часто виводять інших з складних життєвих ситуацій. У стресовій ситуації вони прораховують всі варіанти, вибираючи найкращий. При цьому їм часто допомагає інтуїція. У «левів» у стані стресу виробляється норадреналін.

Люди «зайці» реагують розгубленістю збуджені і не можуть додуматися, що правильно необхідно робити. Людина відчуває що мліють ноги, руки, нічого не розуміє. Хочеться сховатися або втекти. Але щоб втекти часто не вистачає сили, адже організм просто відмовляється рухатися. Люди  «зайці» у стресових ситуаціях просто не можуть бути лідерами. Вони починають всіх зупиняти, гальмувати, ніби хочуть ще раз все гарно обдумати, зважити, перед прийняттям рішення. «Зайці» часто чекають, коли з’являться лідери і візьмуть відповідальність на себе. У «зайців» у стані стресу виробляється цисадреналін.

Питання для обговорення:

Щоб ви могли порекомендувати «зайцям» і «левам»?

Рекомендації фіксуються.

6.Вправа «Непідступні двері»

Мета: активізація учнів до пошуку варіантів виходу з складних ситуацій та подолання життєвих труднощів.

Хід вправи

Психолог зачитує історію для натхнення «Непідступні двері»

Перед смертю мудрець шукав учня, щоб передати йому свої знання. Учень повинен бути талановитим, розумним, і володіти певними знаннями і вміннями. Мудрець вирішив зібрати всіх учнів і обрати з них гідного. Зібралися сотні учнів. Мудрець промовив до них:

Дорогі мої учні, я зібрав вас для того, щоб дізнатися, хто мені зможе допомогти. Позаду мене стіна, в якій розташовані найбільші і найважчі двері з тих, що є у світі. Чи знайдеться серед вас той, хто сам, без допомоги  зможе відкрити ці двері?

Більшість учнів відмовилися брати участь у змаганні. Інші учні стали думати з чого складаються двері, як працює їх механізм, і прийшли до висновку, що це завдання їм непідсилу.

І лише один учень підійшов до непідступних дверей. Почав ретельно їх розглядати. Простукавши поверхню дверей, визначив їх приблизну товщину і наскільки міцний матеріал. Оглянув на скільки гарно змащені та надійні дверні завіси. З особливою увагою і ретельністю учень вивчив двері.

Учень зібрався з думками  і легенько штовхнув двері. На великий подив всіх присутніх двері легко відкрилися.

Запитання для обговорення:

Чи була у притчі стресова ситуація?

Як люди реагують на труднощі життя?

Який висновок можна зробити для себе?

Чи потрібно уникати стресових ситуацій?

7.Вправа «Два береги»

Мета: розвивати вміння негативні життєві ситуації перетворювати на позитивні, сприяти оптимістичному настрою.

Хід вправи:

Наприкінці навчання в школі багато учнів ЗНО сприймає як стресову ситуацію. Пропоную поговорити на цю тему більше.

1-й етап. Учні об’єднуються у дві команди «лівий берег» та «правий берег» . Перша група на ватмані пише позитивні моменти ЗНО, друга група – негативні. Обговорення  позитивних і негативних моментів. Відповіді груп можуть взаємодоповнюватися.

2-й етап. Учням дається завдання перетворити негативні моменти на позитивні або  нейтральні. («стан стресу» - перетворюємо на «психологічне тренування для всього організму».

Ведучий в кінці роботи трансформує роботу у вигляді річки і берегів. Недоліки потрапляють у річку і зникають за течією. А маючи позитивні моменти «на березі» підкріплює впевненість дітей.

Запитання для обговорення:

Враження від роботи?

Як ви можете використовувати надалі досвід цієї роботи?

8.Вправа «Афірмації»

Мета: активізувати учнів до пошуку афірмацій.

Хід вправи:

Афірмації для аутогенного тренування

Афірмація це – позитивне твердження. У стресових ситуаціях ми підсвідомо починаємо себе заспокоювати. Ви мабуть чули як лунає з вуст6 «Все буде добре».

 Учасники по коло висловлюють власну афірмацію, яка їм найбільше підходить. Обговорити можливі позитивні твердження для аутогенного тренування.

9. Вправа «Годинник»

Мета: з’ясувати враження учасників від заняття.

Хід вправи

На таких позитивних афірмаціях ми закінчуємо наше заняття. Прошу вас висловити думку, щодо питання, яке звучало на початку заняття: «Стрес – це зупинка, чи активатор руху?»

Учні висловлюють власну думку.

Чи впали чарівні „золоті піщинки” в нижню частинку годинника і чи збулись наші очікування?

Учні виходять до плакату з годинником. Знімають піщинки, обдумують свою відповідь, а тоді по-черзі говорять і прикріплюють піщинки у верхній чи нижній частині пісочного годинника.