Організація робочого місця при виконані ручних робіт. Інструменти і пристосування.

 

                                                    ПЛАН УРОКУ

Тема програми: Охорона праці, пожежна безпека та електробезпека в навчальних майстернях. Виконання найпростіших ручних та машинних робіт.  Оволодіння прийомами працювати з обладнанням швейного виробництва. Оволодіння прийомами виконувати волого - теплову обробку.

Тема уроку: Організація робочого місця при виконані ручних робіт. Інструменти і пристосування.

Мета уроку:

а) навчальна – навчитися технологічно правильно організовувати  робоче місце при виконані ручних робіт. Вивчити нструменти і пристосування.

б) розвивальна  розвивати акуратність у роботі, сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості.

в) виховна  виховувати в учнів естетичний смак, терпеливість, любов до обраної професії.

Тип уроку: урок з формувань професійних умінь та навичок.

Вид уроку: урок – пояснення з одноразовим показом трудових прийомів.

Дидактичне забезпечення (друковане, наочне тощо): Борецька Є. П. «Технологія виготовлення  одягу», журнали «Бурда», «Ательє», інструкційно – технологічні карти, зразки виробів, картки контролю, картки дефектів.

Матеріально  технічне забезпечення (матеріали, обладнання, пристрої тощо): універсальні швейні машини, машина 51 кл., лекала, лінійка, ножиці, голка, крейда, прасувальний стіл з праскою, сантиметрова стрічка, нитки білі, кольорові, ножиці, деталі крою.

Міжпредметні зв'язки: охорона праці, технологія, конструювання, матеріалознавство, художнє оформлення костюма, спец малювання.

Методи навчання: пояснення, демонстрація прийомів або вправ виконання операцій.

Навчально-виробничі роботи: базовий блок.

Форма організації навчальної діяльності учнів: індивідуально - колективна.

Література: Борецька Є. П. «Технологія виготовлення  одягу», Труханова «Технологія виготовлення одягу».

Хід уроку

І. Організаційна частина (~5хв):

-         перевірка наявності учнів: кількість __ чол.

-         перевірка готовності учнів до уроку: учні готові до уроку.

-         допуск з техніки безпеки: допущено учнів в кількості __чол..

ІІ. Вступний інструктаж (~40хв):

2.1. Повідомлення теми програми.

2.2. Повідомлення теми уроку.

2.3. Повідомлення мети уроку.

2.4. Відновлення в пам’яті учнів теоретичних відомостей:

Фронтальне опитування. Запитання до учнів:

 Для повторення раніше вивченого матеріалу згадайте:

Правила техніки безпеки при виконанні ручних робіт.

Повторення правил техніки безпеки при виконанні ручних робіт.

2.5. Виклад нового матеріалу:

Ручні роботи можуть виконуватися сидячи і стоячи. Стіл для ручних робіт повинен мати гладеньку чисту робочу поверхню і ящики для зберігання інструментів і ниток. Конструкція стільця може бути різною, але вона повинна забезпечувати можливість поворотів і зміни висоти сидіння і опори для спини. Бажано використовувати гвинтові стільці.

Робоче місце повинно бути оснащене пересувний підставкою для розміщення ножиць, голок, бобін, наперстків, знімним сміттєзбиральником виробничого сміття, підставкою для ніг при роботі сидячи та гвинтовим стільцем. 

На робочому місці повинні знаходитися тільки необхідні для роботи деталі виробів та інструменти. Ті з них, які при роботі беруть правою рукою, повинні розташовуватися на правій стороні столу, а ті, що беруть лівою рукою, — відповідно на лівій стороні столу.

Великий вплив на самопочуття працюючого і якість виконання технологічної операції має правильна робоча поза. Сидіти за столом при виконанні робіт потрібно рівно, так, щоб руки спиралися на стіл або підлокітники. Хребет прямий, спина спирається на спинку стільця. Відстань від очей працюючого до виробу повинно бути близько 30 см. Робоча зона повинна бути достатньо освітлена.

Ноги слід тримати на підставці або перекладині.

 

Характеристика інструментів та пристроїв для виконання ручних робіт.

ІНСТРУМЕНТИ – це предмети, без яких не можливо виконувати ручні роботи (голка, нитки, наперсток, ножиці, сантиметрова стрічка, лінійка, крейда кравецька).

Наперсток – металевий ковпачок, на поверхні якого розміщені виїмки, і який одягають на палець, щоб запобігти проколюванню його вушком голки під час шиття. Наперсток використовують для полегшення проштовхування голки крізь товщину тканини. Наперсток повинен бути не погнутим, без іржі, без отворів на ділянках впадинок, без зазубрин на ділянці сточування денця. Наперстки можуть бути з дном – для виготовлення легкого одягу (такі наперстки більш гігієнічні та вигідні) та без дна – для виготовлення верхнього одягу. Наперстки підбирають та надягають на середній палець правої (лівої) руки.

Номер наперстка	Діаметр наперстка, мм			Висота наперстка, мм
2	15	11	15 – 19
3	16	12	15 – 20
4	17	13	15 – 20
5	18	14	15 – 21
8	17	14	15
10	15	15	15
12	19	16	15

Голка – це металевий стержень загострений з одного кінця, тупий з іншого. На тупому кінці є отвір для нитки – вушко. Голка повинна бути пружна, добре відшліфована, з поступовим потовщенням від вістря до вушка, вістря повинне бути гострим.

Номер голки	Діаметр голки, мм	Довжина голки, мм	Номер бавовняних ниток	Призначення голки
1	0,6	35	80 – 100	Для пошиття виробів з тонких і легких, м’яких бавовняних, шовкових вовняних тканин
2	0,7	30	80 – 100
3	0,7	40	80 – 100 50 – 80
4	0,8	30	50 – 80	Для пошиття виробів з синтетичних тканин, а також з тканин середньої щільності і товщини (вовняних, костюмних і бавовняних одягової групи)
5	0,8	30	50 – 60
6	0,9	35	40 – 50
7	0,9	45	30 – 40 10 – 20	Для пришивання ґудзиків, гачків на щільних і середніх за щільністю тканинах
8	1,0	40	30 – 40
9	1,0	50	30 – 40	Для пошиття виробів з грубововняних тканин одягової групи (драп, пальтові тканини)
10	1,2	50	30 – 40
11	1,6	75	10	Для пошиття виробів з брезентових тканин, мішків
12	1,8	80	10

Залежно від діаметрів та довжини голки поділяють за номерами від першого до дванадцятого, а залежно від номерів голки мають різне призначення.

В цілому голки призначаються для протягування нитки крізь товщу тканини (для з’єднання деталей виробів, для виконання оздоблювальних строчок).

Нитки – гнучке й міцне тіло з малими поперечними розмірами. Застосовують для з’єднання деталей виробів, для виконання оздоблювальних строчок. Нитки бувають різними залежно від сировини, з якої їх виготовляють: бавовняні, шовкові, лавсанові, капронові та ін. Бавовняні застосовують для тимчасового з’єднання деталей, тимчасового закріплення країв, постійного внутрішнього з’єднання деталей та ін. Бавовняні нитки поділяються за номерами залежно від товщини від 10 до 100 (через 10), тобто № 10,20,…,100. Чим більший номер, тим тонша нитка. Шовкові нитки застосовують для виконання оздоблювальних строчок: №65 – для платтяно-сорочкового асортименту, №33 – для костюмно-платтяного асортименту. Зараз широко застосовують армовані та лавсанові нитки як для з’єднання деталей виробів, так і для виконання оздоблювальних строчок. Крім того є капронові нитки, нитки «гарус» та інші. 

Нитки необхідно обирати залежно від виду тканини та виконуваної роботи.

Ножиці застосовують для розрізування тканини, підрізання деталей виробу, обрізання кінців ниток. Ножиці повинні добре закриватися, а леза заходити одне за одне не менше як на 2 – 3мм і добре різати. Ножиці в неробочому стані повинні бути закритими.

Ножиці відрізняються між собою за довжиною і тому діляться за номерами.

Номер ножиців	Довжина, см	Призначення
1	38,0	Для вирізання лекал з картону і розкроювання товстих тканин
2	33,5	Для підрізання деталей виробів із тканин середньої густини та товщини
3	25,0	Для розкрою вовняних платтяних тканин
4	23,0	Для підрізання деталей виробів із легких вовняних, шовкових тканин
5	19,0
6	18,0	Для підрізання зайвої тканини у швах, деталях підкладки, розрізання входу в кишеню
7	15,0
8	9,0	Для обрізання кінців ниток

Сантиметрова стрічка – це гнучка, стійка проти розтягування стрічка, з прогумованого чи проклеєного матеріалу, довжиною 100 – 150 см, шириною приблизно 1,5 – 2 см, на яку нанесені сантиметрові, п’ятиміліметрові та міліметрові поділки. Сантиметрова стрічка необхідна для зняття мірок з фігури людини, вимірювання та відкладання вимірів на виробі.

Лінійка – предмет у вигляді плоского прямокутника, виготовлений з пластмаси, металу, чи дерева, на який нанесені сантиметрові, п’ятиміліметрові та міліметрові поділки. Лінійка у деяких випадках може замінювати сантиметрову стрічку, та необхідна для вимірювання, відкладання величин та проведення прямих ліній.

Крейда кравецька (змилок) застосовується для нанесення креслення викройки на тканину, для нанесення ліній, контрольних знаків та точок. Крейду потрібно загострювати таким чином, щоб товщина проведених ліній становила 1мм. При використанні лінійки для проведення ліній крейду слід тримати під кутом до неї, біля самого стику лінійки з тканиною. Крейду тримають під прямим кутом до тканини, якщо наносять ліній без лінійки.

Пристрої – це предмети, без яких можна обійтися при виготовленні виробів, але вони допомагають покращити якість обробки і швидкість виконання роботи.

Різець – це зубчасте коліщатко, що обертається на ручці. Застосовують для перенесення ліній і знаків з креслення на папір або тканину.

Просічка – це металевий стержень, на одному кінці якого є ніж (лезо) у вигляді петлі. Застосовують для прорубки (прорізання) отворів для петель, що будуть обметуватися в ручну. Ніж на просічці може бути різної форми і довжини (форми прямої або з вічком), тому його і підбирають в залежності від форми та довжини петлі.

Кілочок – пластмасовий, кістяний, металевий стержень, із загостреним одним кінцем. Застосовують для виймання ниток, виправлення кутів лацканів, бортів та ін., для проколу отворів в тканині чи шкірі під час пришивання гачків та петель.

Манекен – об’ємна форма із картону, гіпсу, дротів, пластмаси та ін. матеріалів, що імітують фігуру людини. Застосовують для перевірки правильного з’єднання основних деталей в процесі виготовлення виробу (для перевірки з’єднання бічних, плечових зрізів, вшивання рукавів, коміра та ін.). манекени бувають чоловічі, жіночі та дитячі різних розмірів та призначення.

Лекало – це форма якої-небудь деталі виробу із картону. За призначенням лекала поділяють на контрольні та робочі. Контрольні лекала призначені для перевірки та контролю робочих лекал, робочі – для розкрою швейних виробів, перевірки крою. Контрольні лекала в свою чергу поділяються на лекала-оригінали (розробляють на базовий розмір і зріст) та лекала-еталони (розробляють на всі розміри та росту, які рекомендовані для певної повнотної групи).

Робочі лекала виготовляють на основі лекал-еталонів, вони призначені для виконання розкладок, для обкрейдування, виготовлення трафаретів, для перевірки якості крою, для нанесення допоміжних ліній та ін.

Робочі лекала поділяють на: основні (лекала деталей основи – пілочки, спинки, рукава, нижнього коміра, половинок брюк, полотнищ спідниці), похідні (лекала, що розробляються на базі основних – це лекала деталей верху: підборт, верхній комір, пати, кишені, пояса, клапани; лекала деталей підкладки: підкладка пілочки, спинки, рукава; лекала деталей прикладу: прокладка, ватин, синтепон та ін.) та допоміжні (лекала необхідні для уточнення контурів деталей або місце розташування деталей в процесі виготовлення одягу).

 

Дефекти, які виникають при

 

2.6.Перевірка якості засвоєння учнями нового матеріалу.

Бесіда, фронтальне опитування:

Отже підіб’ємо підсумок сьогоднішнього уроку. Що ми сьогодні вивчили?

      - теоретичного матеріалу;

      - трудових прийомів;

      - способів виправлення можливих дефектів.

2.7. Повідомлення учням денного завдання.

2.8. Пропоную учням зайняти робочі місця.

ІІІ – Поточний інструктаж (~270хв):.

3 .1. Перевірка організації робочих місць учнів і своєчасності початку роботи.

3. 2. Перевірка правильності виконання трудових прийомів.

3.3. Перевірка дотримання учнями безпечних умов праці

3.4. Перевірка дотримання ТУ виконання роботи.

3.5. Проведення індивідуальних інструктажів з учнями.

3.6. Перевірка якості роботи і виконання денного завдання.

ІV – Заключний інструктаж (~20хв):.

4.1. Підведення підсумків роботи за день.

4.2. Повідомлення учням оцінок.

 Відмічаю кращих учнів та повідомляю оцінки.

4.3. Аналіз типових помилок, які виникли під час виконання денного завдання.

Назвати основні недоліки, які виникли під час виконання робіт та їх проаналізувати.

Назвати способи виправлення дефектів.

4.4. Разом з учнями визначаємо кращі роботи.

4.5. Повідомлення домашнього завдання