організація самостійної роботи школяра як суб'єкта навчальної діяльності

 

 

 

 

 

Організація самостійної роботи школяра як суб’єкта навчальної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ ……………….. ………………………………………………………… ……3

 

Розділ 1. Навчити мислити і діяти (формування потреби, умінь і навичок самостійної навчальної роботи)  …………………………………………………...5

 

Розділ 2. Самостійна робота з картою як один із напрямів формування просторової компетентності ………………………………………………………..7

 

Розділ 3. Різні види самостійної роботи з підручником  …………… ………….11

 

Розділ 4. Формування інформаційної компетентності через роботу з історичними документами  ………………………………………………………..19

 

Розділ 5. Домашнє завдання: місце, роль у навчально – виховному процесі………………………………………………………………………………23

 

Розділ 6. Система уроків з історії Україні у 9 класі з теми «Модернізація українського суспільства в середині – другій половині ХІХ століття» ……………………………………………………………………………………….27

 

 

Список використаної літератури …………………………………………………41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

     У програмі з історії для 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що завданнями шкільної історичної освіти є:

• розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;
• отримання та засвоєння учнями системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;
• ознайомлення їх з духовними і культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
• формування в учнів умінь визначати, підбирати і використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле, різні види історичних джерел, утому числі текстові, візуальні та усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного середовища ( музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури), інформаційно – комп’ютерні технології, а також умінь представляти  обґрунтовані та структуровані знання, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контроверсійні і суперечливі теми.

     Через це, сучасний урок історії вимагає аналітичної роботи учня над новим матеріалом, широкого впровадження у шкільну практику різноманітних моделей активного навчання, від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв’язання проблемних завдань до самостійної пошуково – дослідницької роботи. У зв’язку з цим зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

     Більшість педагогів минулого та сьогодення саме самостійність (самостійну роботу) учня на уроці вважали і вважають запорукою міцних знань, розвинутих умінь, сформованих навичок – всього того, що ми сьогодні вкладаємо в поняття «учнівські компетентності».

     Значення  учнівської самостійної роботи на сучасному етапі розвитку історичної освіти важко переоцінити. Про її вагому роль у навчанні історії сьогодні пишуть майже всі. В основі організації діяльності  школярів із джерелами інформації (підручником, посібником, хрестоматією, атласом, ілюстрацією тощо) лежить самостійна робота школяра. Сприйняття, усвідомлення, розуміння, відтворення навчального матеріалу неможливі без самостійної діяльності. Підготовку усної або письмової  відповіді, повідомлень, виступів, рефератів також важко уявити без самостійної роботи. Організаційним джерелом практичних, лабораторних, дослідницьких робіт також була і залишається самостійна робота. Без самостійної роботи учнів немислимий розвиток критичного мислення, оцінювання історичних фактів, аналіз джерел, формулювання власних суджень тощо. Сучасні форми, способи, прийоми самостійної роботи на уроках історії потребують не лише ґрунтовного вивчення, систематизації, а й переосмислення в контексті переходу від навчання історії до її дослідження.

     На якому етапі навчання історії варто використовувати прийоми самостійної роботи? Які з форм та прийомів самостійної роботи є найбільш ефективними? Як навчити учнів працювати самостійно? Чи існують окремі алгоритми організації самостійної діяльності школярів? На ці та деякі інші запитання спробуємо дати відповідь та проілюструємо її прикладами з практики навчання історії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

 

Навчити мислити і діяти

(формування потреби, умінь і навичок

самостійної навчальної роботи)

 

     На протязі століть йшов пошук досконалих методів навчання історії педагогами, психологами узагальнювався певний досвід, пропонувались нові ідеї в цій галузі.

     У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої історії, без перекручень і фальсифікацій. На сторінках преси з’являється ряд альтернативних думок на певні історичні проблеми і, навіть, цілі періоди, обсяг знань надзвичайно швидко збільшується.

     Сучасним школярам дуже важко розібратися, правильно оцінити ряд подій виходячи з того потоку інформації (часом досить суперечливої), яка виплескується на нас з боку  преси, радіо і телебачення. У зв’язку з цим виникає необхідність вирішення ряду проблем. Однією з таким проблем, яка потребує негайного вирішення, є проблема формування в процесі навчання активного, самостійного, творчого мислення школярів. Учням потрібно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань.

     В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

     Розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:

• відношення вчителя до проявів самостійності;
• уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;
• уміння виділяти головне і другорядне;
• оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;
• наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, що вивчається;
• самостійне застосування засвоєних знань;
• оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

     Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватися певних умов:

• чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;
• характер запитань і завдань для самостійної роботи та їх послідовність на різних етапах повинен змінюватися;
• завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;
• повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);
• повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;
• важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;
• повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

     Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються в навчальний процес. Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність учителя, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов’язаної з подоланням учнями певних труднощів і підведення підсумків виконання і об’єктивна оцінка роботи.

     Можна виокремити такі види самостійної  роботи на уроках історії:

• складання простих і розгорнутих планів з окремих тем і питань;
• складання тематичних, порівняльних, хронологічний, синхронічних таблиць, різних видів схем;
• робота з матеріалами періодичної преси;
• підготовка рефератів, повідомлень, біографій історичних постатей;
• колективний аналіз тексту підручника (вміння виділяти головне);
• робота з тематичними картками;
• складання тез прочитаного матеріалу;
• самостійне ведення історичного словника;
• складання хронологічних карток;
• робота учнів над висновками як по окремому уроку, так і по темі в цілому;
• складання рецензії на історичну літературу;
• розкриття, опис історичної карти, складання розповідей за картинами;
• складання ребусів, кросвордів, головоломок та історичні теми;
• розв’язування тестів.

     Саме в самостійній роботі найбільше можуть проявитися мотивація учня, його цілеспрямованість, а також самоорганізація, самоконтроль й інші особисті якості. От чому самостійна робота школяра  може бути основою перебудови його позицій і ролі у навчальному процесі на суб’єкта навчальної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

 

Самостійна робота з картою як один із напрямів

формування просторової компетентності

 

     Процес мислення починається там, де є місце подиву, де народжується запитання. Учитель повинен завжди і в усьому спонукати учнів до роботи думки і самостійного  мислення. Самостійна робота з картою на уроці важлива як для сприйняття, так і усвідомлення нових знань, як під час закріплення, так і під час повторювально – узагальнювальних уроків.

     Самостійна робота учнів з картою, яку організовують  зазвичай у процесі викладу вчителя, є логічним продовженням розповіді педагога.

     Сформувати стійкі навички і вміння учнів працювати з історичною картою на початковому етапі дає змогу алгоритм – інструкція, що допомагає правильно організувати самостійну роботу дітей з історичною картою.

Алгоритм – інструкція роботи з історичною картою:

1.Знайдіть в атласі карту, необхідну для проведення роботи,скористайтесь для цього атласом.

2.Перевірте за назвою карти правильність свого вибору.

3.Розпочинати роботу з історичною картою потрібно з уважного ознайомлення з умовними позначеннями; звертайте увагу на цифрові позначення історико – географічних об’єктів.

4.Зверніть увагу на кольорові позначення історичних та географічних об’єктів.

5.Уважно ознайомтесь із завданням.

6.Для пошуку об’єкта умовно поділіть карту на квадрати. Переходьте зліва направо від одного умовного квадрата до іншого і зверху вниз від одного ряду до іншого.

7.Звертайте увагу на цифрові показники карти.

8.Намагайтеся бачити всю карту, а не окремі її об’єкти.

9.Особливу увагу звертайте на завдання, де пропонується порівняти або описати історико – просторові об’єкти.

10.На історичній карті дрібниці мають особливе значення.

     У процесі роботи учні набувають умінь користуватися умовними знаками, масштабом, формулюють зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком.

     Зміст самостійних робіт з картою, згідно з вимогами чинних програм, протягом усіх курсів історії ускладнюється. Важливою умовою успіху самостійних робіт з картою є їх систематичне проведення і своєчасне закріплення прийомів роботи.

     Організація робіт з історичною картою на уроках історії вчить школярів самостійно переносити знання в нову ситуацію, бачити нові функції знайомих предметів і, найголовніше, поповнювати знання та уявлення про історичні події елементами просторових структур. Лише використовуючи багатий арсенал наявних методичних прийомів, вчитель досягає того, що учні перестають боятися карти і будуть бачити в ній надійного помічника під час вивчення  курсу історії. За символами карти вони бачитимуть живу історичну дійсність.

 

Приклади самостійної роботи учнів з картою

 

Історія України. 9 клас

Тема  «Сільське господарство»

 Робота в групах. Використовуючи карту історичного атласу «Господарство українських земель у середині ХІХ століття» заповніть таблиці «Спеціалізація районів»

Таблиця 1 ( перша група)

Тваринництво			Губернії
ВРХ	Свині	Вівці

Таблиця 2 (друга група)

Рослинництво							Губернії
льон	конопля	тютюн	зернові	цукровий буряк	кукуруд- за	карто- пля

 

Історія України. 9 клас

Тема «Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет. Наука. Наукові товариства. М.Грушевський»

Завдання: використовуючи карту історичного атласу «Українське шкільництво на рубежі ХІХ і ХХ століть» визначте і порівняйте регіони навчання школярів –українців рідною мовою.

 

Історія України. 8 клас

Тема «Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні»

Завдання: опрацюйте карту історичного атласу «Запорізька Січ у ХУІ – першій половині ХУІІ століть»  і матеріал підручника та назвіть напрями морських походів козаків, хто їх очолив, які невільницькі ринки були захоплені козаками.

 

Історія України.8 клас

Тема «Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно – ужиткове мистецтво»

Використовуючи карту історичного атласу «Культура України у ХУІ – першій половині ХУІІ ст..» дайте відповідь на питання:

1.Назвіть міста, де фортеці та замки, що були збудовані в середні віки, були перебудовані в ХУ – першій половині ХУІ ст.

2.На якій території України спостерігається замкове будівництво?

3.Чому в ХУІ столітті Південна Київщина та Брацлавщина не мали замкових споруд?

 

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Релігія та церква в середньовічній Європі»

Завдання: використовуючи карту історичного атласу «Держави хрестоносців» закінчіть речення «Держави хрестоносців на Сході…»

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Китай»

Користуючись картою історичного атласу «Країни Азії в ХІІІ – ХУ ст. Монгольські завоювання» дайте відповідь на питання:

1.Які войовничі племена здійснювали напади на Китай у ХІІІ столітті?

2.Які держави існували в Китаї напередодні монгольського завоювання?

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Індія»

Використовуючи матеріал підручника та карту історичного атласу «Країни Азії в ХІІІ – ХУ ст. Монгольські завоювання» підготуйте розповіді на задані теми:

І група – «Географічне положення Індії»

ІІ група – «Розвиток сільського господарства в Індії»

ІІІ група – «Розвиток ремесла та торгівлі в Індії»

 

Історія Україна. Всесвітня історія (інтегрований курс). 6 клас

Тема «Утворення Єгипетської держави. Природно – географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід».

Використовуючи матеріал підручника та відомості карти в історичному атласі «Передня Азія та Єгипет» складіть тематичну таблицю «Вплив природніх факторів на розвиток землеробства і скотарства»

Природні фактори, що сприяли розвитку землеробства і скотарства	Природні фактори, що заважали розвитку землеробства і скотарства

 

Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс). 6 клас    

Тема «Давня Індія. Природно – географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід Аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та повсякденне життя. Держава Ашоки.  Варни.»

Використовуючи карту історичного атласу «Стародавні Індія та Китай» дайте відповідь на питання:

1.На якому півострові лежить Індія?

2.Якими морями, океаном омивається Індія?

3.Де і які гори пролягають на території Індії?

4.Порівняйте територію Індії та Китаю.

5.Визначте, в якому напрямку потрібно рухатися, щоб із Месопотамії потрапити в Індію.

6.На що багата земля Індії?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3

 

Різні види самостійної роботи з підручником

 

     Дуже важливо навчити учня працювати з книжкою і в школі, і вдома, виробляти в нього звичку «копатися в книжках». Гарний підручник дає можливість набагато краще організувати найрізноманітніші види роботи з ним, активізувати розумову діяльність учнів, розвивати в них активність, самостійність, творчу уяву.

     Робота з книгою – це робота з текстом та графічним матеріалом підручника:

• складання схем і таблиць;
• складання плану відповіді за прочитаним текстом;
•  складання простого, складного та цитатного плану ;
• пошук відповіді на раніше поставлені запитання;
• робота з історичними  джерелами.

     Найкращий засіб засвоєння знань за обсягом – це фіксація їх як  образів. Схеми й таблиці є засобами виокремлення головного, вони є конденсатом інформації. Складаючи схеми й таблиці, учень застосовує логічні операції – аналіз, синтез, порівняння, умінні переробити й узагальнити навчальний матеріал, синтезувати й утілити графічно. Це власне, те, що надає таблицям і схемам подібності. Водночас вони мають й істотні відмінності.

     Схема – графічне зображення історичної реальності, де окремі частини, ознаки явища зображено умовними знаками – геометричними фігурами, символами, написами, а відносини й зв’язки позначено їхнім взаємним розташуванням; а також лініями і стрілочками. У методиці викладання виокремлюють наступні види схем:

• логічні;
• послідовні;
• діаграми;
• графіки;
• технічні;
• локальні.

     Таблиця, за визначенням О.Вагіна, - це синтетичний матеріал досліджуваної теми, графічне зображення історичного матеріалу у вигляді порівняльних, тематичних і хронологічних граф з метою їх заповнення учнями. У таблицях, на відміну від схем, немає умовних позначень явищ. Таблиці поділяються на:

• тематичні;
• порівняльні;
• хронологічні;
• синхроністичні.

 

 

 

Приклади організації самостійної роботи учнів

зі складання схем,  таблиць

 

Історія України. 9 клас

Тема «Українські землі у складі  Російської імперії: адміністративно – територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення повсякденних рис буржуазного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст»

Завдання: опрацюйте матеріал підручника та складіть схему «Адміністративно – територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії»

 

Історія України. 9 клас

Тема «Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно – територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Зміни у побуті, стилі та традиціях міста і села»

Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника та заповніть усно тематичну таблицю «Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ»

Реформи	аграрна	релігійна	в галузі освіти
Марії Терезії , Йосифа ІІ

 

Історія України. 9 клас

Тема «Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько – турецькій війні 1806 – 1812 рр. та Російсько – французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.»

Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника та заповніть усно тематичну таблицю «Україна в Російсько – турецькій війні 1806 – 1812 рр.»

Причини війни	Привід до війни	Хід війни	Умови Бухарестського мирного договору	Наслідки війни для України

 

 

Історія України. 9 клас

Тема «Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 року. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.»

Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника та складіть хронологічну таблицю  «Виступи селян у Галичині, Буковині, Закарпатті у першій половині ХІХ століття»

 

Дата	Подія	Наслідки

 

Історія України. 9 клас.

Тема «Особливості розвитку культури. Капіталізація та її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.»

Завдання учням: використовуючи матеріал підручника складіть схеми та за складеними схемами схарактеризуйте стан розвитку освіти.

І група – схема «Система початкової освіти», ІІ група – «Система середньої освіти», ІІІ група – «Система вищої освіти».

 

Історія України. 9 клас.

Тема «Москвофільство і малоросійство. Подвійна лояльність української еліти. Український соціалізм. М.Драгоманов.»

Завдання учням: використовуючи матеріал підручника складіть порівняльну таблицю «Суспільно – політичні течії в Україні в другій половині ХІХ ст.»

Назва течії	Москвофільство	Малоросійство
Причини виникнення
Територія поширення
Представники
Цілі, основні положення

 

Історія України. 9 клас

Тема «Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І.Франко. Утворення УНД та УСДП. Самостійницька політика партій Західної України. Українці в галицькому сеймі та австрійському парламенті. Українці – самостійники (М.Міхновський та Ю.Бачинський)».

Завдання учням: використовуючи матеріал підручника та історичного джерела заповніть тематичну  таблицю «Перші політичні партії в Західній Україні»

Назва політичної партії	Рік заснування	Лідери політичної партії	Програмна мета
Русько – українська радикальна партія (РУРП)
Українська соціал – демократична партія (УСДП)
Українська націонал – демократична партія (УНДП)

 

Історія України. 9 клас

Тема «Основні течії суспільно – політичного руху в 50 – 60 – х роках ХІХ століття на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно – освітнє товариство «Просвіта». Польське повстання 1863 – 1864 рр. і Україна»

Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника та заповніть усно таблицю «Польське повстання 1863 – 1864 рр. і Україна»

Течії польського національного руху
Причини повстання
Територія, яку охопило повстання
Участь українців у повстанні
Причини поразки повстання

 

Завдання учням: опрацюйте матеріал тематичних карток та заповніть схеми.

І група - «Напрямки діяльності товариства «Просвіта», ІІ група -

«Напрямки діяльності Літературно – Наукового товариства імені Т.Шевченка»

 

Всесвітня історія. 9 клас

Тема «Боротьба Пруссії та Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини в 1871 році. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію»

Завдання учням: за розповіддю вчителя та використовуючи історичний атлас складіть хронологічну таблицю «Об’єднання Німеччини»

Дата	Подія	Наслідки

 

 

Історія України. 8 клас

Тема «Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько – татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі»

Робота в групах. Завдання учням: скласти таблицю за матеріалом підручника.

Таблиця «Гетьмани України»

Лівобережна Україна		Правобережна Україна
Гетьман, роки гетьманування	Основні події	Гетьман, роки гетьманування	Основні події

 

 

Історія України. 8 клас

Тема «Гетьман К.Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Румянцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини»

 Завдання учням: скласти хронологічну таблицю «Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини»

Дата	Подія

 

 

     Працюючи з підручником учні повинні вміти самостійно здобувати з тексту потрібну інформацію, розповідати про історичні події і явища та описувати їх, давати історичну характеристику видатним діячам, формулювати емоційно – ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб, визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій, висловлювати власну точку зору щодо історичної інформації й обґрунтовувати її.

 

Приклади організації самостійної роботи учнів

із формування спеціальних умінь і навичок

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Матеріальний світ і суспільство»

Завдання учням: опрацювати матеріал підручника та виписати тези, що характеризують технічні винаходи та вдосконалення.

 

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Повсякденне життя Західної Європи»

Використовуючи матеріал підручника,  виконайте завдання:

І група – «Домашня оселя» (Зобразіть на малюнку житло селянина та міського жителя).

ІІ група – «Стіл простолюдина» ( Складіть меню для селянської родини, родини багатого громадянина на сніданок, обід та вечерю).

ІІІ група – «Нові напої» ( Які нові напої з’явилися , з чого їх виробляли, де споживали?).

ІУ група – «Правила пишного застілля» ( Уявіть собі, що ви запрошені на бенкет до знатної особи ХУІ  століття. Спробуйте скласти розповідь про поведінку гостей за столом).

У група – «Капризи моди» (Чому в ХУІ столітті законодавцем моди стала Іспанія і як виглядало вбрання іспанців?).

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Нідерланди»

Завдання для учнів: опрацюйте матеріал підручника і дайте відповідь на питання: «Які чинники сприяли піднесенню Нідерландів?»

 

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Англія»

Завдання письмової самостійної роботи: виписати зміни в економіці та суспільстві . (Метод одного речення).

 

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Тридцятилітня війна. Вестфальський мир»

Завдання: використовуючи матеріал підручника та історичний атлас охарактеризуйте чеський, датський, шведський, франко – шведський періоди війни ( завдання для ІУ груп).

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Польська держава»

Завдання для роботи в групах:

І група – скориставшись підручником та історичним атласом охарактеризуйте характер взаємовідносин Польського королівства і Московського царства.

ІІ група –скориставшись підручником та історичним атласом охарактеризуйте характер взаємовідносин Польського королівства і Швеції.

ІІІ група – скориставшись підручником та історичним атласом охарактеризуйте характер взаємовідносин Польського королівства та Османської імперії.

ІУ група – чому ІІ половину ХУІІ століття називають епохою потрясінь і занепаду?.

 

Всесвітня історія. 8 клас

Тема «Правління Івана ІУ Грозного. Смутний час. Воцаріння династії Романових»

Завдання для учнів: опрацюйте матеріал підручника і дайте відповідь на питання:

1.До яких крайніх заходів Іван ІУ вдався на початку 1564 року?

2.Що таке опричнина?

3.До яких наслідків призвела опричнина?

 

 

 

Історія України. 9 клас

Тема «Початок національного Відродження. Національна ідея в суспільно – політичному русі України. «Історія русів». Новгород – Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині».

Завдання учням: опрацюйте текст підручника і складіть тези до питання «Українське культурне відродження на Слобожанщині».

 

Історія України. 9 клас

Тема «Початок промислової революції. Формування фабрично – заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії».

Завдання учням: за розповіддю вчителя запишіть у зошит факти, що свідчать про розвиток капіталістичних відносин у промисловості.

 

Історія України. 9 клас

Тема «Сільське господарство»

Завдання учням: опрацюйте матеріал підручника та визначте головні ознаки феодально – кріпосницької системи.

 

Історія України. 9 клас

Тема «Соціально – економічне становище українського населення під владою Російської та Австрійської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців».

Робота в групах за матеріалом підручника.

І група – виписати в зошит форми протесту селян в Україні в першій половині ХІХ століття.

ІІ група – виписати в зошит форми протесту українського робітництва в першій половині ХІХ століття.

 

Історія України. 9 клас

Тема «Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 року. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті».

Завдання учням: складіть план до питання «Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка»

 

Історія України. 9 клас

Тема «Українські підприємці благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків. Особливості релігійного  життя».

Завдання для роботи в групах за матеріалом підручника.

І група – скласти тезисний план щодо благодійної діяльності Б.Ханенка.

ІІ група – скласти тезисний план щодо благодійної діяльності роду Терещенків.

 

 

Історія України. 8 клас

Тема «Битва на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови української козацької держави»

Завдання учням: використовуючи матеріал підручника, продовжіть речення:

1.Українська держава має…

2.Українська держава мала виникнути в …

3.Основою устрою Української козацької держави мали стати порядки…

4.Правити українською козацькою державою мав…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4

 

Формування інформаційної компетентності

через роботу з історичними документами

 

     У чому ж полягає значення застосування історичних документів.

     По – перша, за допомогою документа реалізується принцип наочності в навчанні історії. Документ робить розповідь учителя жвавою і яскравою, а розповідь більш переконливою. Значимість документа також у тім, що сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого,створює відчуття духу епохи.

     По – друге, за допомогою документа в учнів формується інтерес до історії. Залучення нових фактів дозволяє їм відчути дух епохи. Як відзначав методист дореволюційної школи В.Уланів, зрозумілими, живими і трошки смішними здаються учням князі, «що пишуть своїм заповітом цілим своїм розумом, у своєму здоров’ї, що розподіляють свої пояси, коробки, сердолікові буси, разом з конями, селами і слугами. Старий документ також служить яскравою ілюстрацією давньої мови і форми думки, яким виступає залишок старовини для характеристики побуту і потреб віджилих поколінь».

     По – третє, при роботі з документами в учнів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості. В учнів формуються уміння навчальної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення. На уроках учні довідуються про значимість документів для історичної науки, бачать у них слід діяльності людей, які жили у минулому.

     Документ, підібраний для уроку, повинен:

• відповідати цілям і завданням навчання історії;
• відображати основні, найбільш типові факти і події епохи;
• бути органічно пов’язаним із програмним матеріалом, сприяти актуалізації історичних знань, щоб можна було запропонувати учням пізнавальні питання і завдання;
• бути доступним учням за змістом й обсягом;
• бути цікавим;
• містити побутові і сюжетні подробиці, що дозволяють диференціювати навчання, конкретизувати  уявлення учнів про ті чи інші події, явища, процеси;
• здійснювати на них певний емоційний вплив;
• мати літературні і наукові достоїнства, достатню інформативність для розвитку пізнавальної самостійності і зацікавленості, удосконалення прийомів розумової праці.

     Писемні історичні джерела або історичні документи прийнято поділяти на первинні і вторинні. Під первинними джерелами розуміються неопрацьовані свідчення учасників подій та їх очевидців. Під вторинними – описи і міркування істориків, журналістів, коментаторів, оглядачів тощо.

     Вирізняють:

• документи державного характеру: грамоти, укази, закони;
• документи історичного характеру: літописи, хронічки, анали, історичні твори;
• документи особистісного характеру: спогади  (мемуари), щоденники, листи, свідчення очевидців;
• статистичні матеріали;
• пам’ятки художньої літератури: твори усної народної творчості, літературні твори.

Існують й інші варіанти структурування історичних документів за змістом:

• літописи;
• законодавчі акти;
• ділова документація;
• приватні акти;
• статистичні джерела;
• періодична преса;
• особисті документи: документи, щоденники, листи;
• літературні пам’ятки;
• публіцистика і політичні твори;
• наукові праці.

     Робота учнів з документом, поступово ускладнюється з урахуванням їх віку і пізнавальних можливостей, а також рівня  підготовленості. У 5 – 6 класах використовується найбільш простий матеріал оповідального й описового характеру; обсяг його не перевищує 10 – 15 рядків; у 7 – 8 класах зростає кількість аналізованих господарських і юридичних документів; у 9 класі все ширше використовуються політичні, програмні документи.

     Роль документів і завдань, що містяться в них, полягає у тім, щоб виявити протиріччя в навчальному матеріалі. Завдання розробляються на різних рівнях складності з урахуванням пізнавальних можливостей учнів. Схема вивчення така: аналіз документа – витяг з нього фактів – їх інтерпретація в усній розповіді, рольовій грі, письмовому творі (малюнку). Можливе сполучення документального опису і карти; правового документа і щоденникових записів; мемуарів, листів і портрета тієї чи іншої особи.

 

Приклади організації самостійної роботи учнів

із історичними документами

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Людина в середньовіччі»

Завдання учням: опрацюйте матеріал історичного документа та дайте відповіді на питання:

1.Що стало основою ненависті до євреїв?

2.Чому тих євреїв, що охрестилися, залишили живими?

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема: Англія»

Завдання учням: використовуючи матеріал історичного документу  дайте відповіді на питання:

1.Яким було озброєння у англів?

2.Чому перемогли нормани?

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Туреччина»

Завдання учням: використовуючи матеріал історичного документу, дайте оцінку військовим здібностям султана Мехмеда ІІ.

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Китай»

Завдання учням: використовуючи інформацію документу, дайте відповідь на питання:

1.Поміркуйте, чи могла така людина як Хуан Чао полегшити становище народу?

 

Завдання учням: за інформацією документа опишіть життя середньовічного китайського міста.

 

 

Історія України. 8 клас

Тема «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Д.Вишневецький. Життя та побут козаків»

Робота над історичною задачею «Відомий український історик І.Крип’якевич писав про українське козацтво, що у «степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; знов під впливом сеї господарки і у війні зі степовими ордами повстала нова козацька суспільність, зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Чи поділяєте ви наведену думку? Наведіть факти, які її підтверджують або спростовують.

 

Історія України. 8 клас

Тема «Передумови Національно – визвольної війни. Б.Хмельницький, його соратники».

Завдання учням: використовуючи інформацію історичних документів, дайте відповіді на питання:

1.Які факти свідчать про погіршення становища міщан та селян, зростання магнатського землеволодіння на українських землях?

2.Які факти свідчать про посилення релігійного утиску в Україні щодо православного населення?

 

Історія України. 8 клас

Тема «Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі»

Завдання учням: опрацюйте документ та дайте відповіді на запитання:

1.Як характеризує І.Сірка польський хроніст, на що він звертає увагу?

2.Кого І.Сірко вважав головними ворогами?

 

Історія України. 8 клас

Тема «Україна в подіях Північної війни. Українсько – шведський союз.

Воєнно – політичні акції російського царя проти українців»

Завдання учням: опрацюйте матеріал історичного документу та визначте, яким був статус українських земель та гетьмана в союзі зі шведським королем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5

 

Домашнє завдання: місце, роль

у навчально – виховному процесі

 

     Проблема домашнього  завдання хвилює учнів, вчителів, батьків. Часто воно стає темою дискусій, батьківських зборів, педагогічних конференцій  та нарад. У цьому немає нічого дивного. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти досить актуальним залишається питання щодо місця та значення домашнього завдання в навчальному процесі. Існують різні точки зору щодо місця та значення домашнього завдання в процесі навчання. Ось деякі з них:

• домашнє  завдання – це продовження роботи, яка була розпочата на уроці;
• це закріплення матеріалу, який вивчався на уроці;
• повинно мати випереджувальний характер;
• повинно виконуватись з використанням додаткових джерел;
• це один із видів організації самостійної роботи учнів;
• повинно мати на меті розвиток творчих здібностей учнів.

     Учитель повинен чітко знати, яку мету він переслідує, коли дає домашнє завдання. Домашнє завдання повинно бути мотивованим. Учень чітко повинен знати, для чого він виконує цю роботу. Щоб обґрунтувати необхідність домашнього завдання, треба:

• виявити якості особистості, розвиток яких виконує завдання;
• довести, що це необхідно знати для подальшого вивчення теми чи для закріплення, для вивчення нової теми чи для виконання якоїсь подальшої роботи;
• пояснити, чому не можна виконати цього завдання на уроці, а необхідно його опрацювати вдома.

     Проблему домашнього завдання можна і треба вирішувати лише з позиції системного підходу до неї:

• домашні завдання повинні ретельно мотивуватися;
• мета, з якою задається домашнє завдання, повинна відповідати меті і завданням уроку;
• матеріал домашнього завдання повинен бути переважно диференційованим, враховуючи особисті здібності кожного учня;
• хід виконання домашнього завдання повинен коментуватися вчителем, а також обов’язково перевірятися.

     Домашнє завдання виконує такі функції:

• запам’ятовування і тренування;
• застосовування матеріалу в нестандартних ситуаціях;
• контроль за вивченим матеріалом;
• самоконтроль;
• систематизація;
• самостійне ознайомлення з новим матеріалом;
• випереджувальне вивчення теми.

     Виходячи із вимог   програми вчителі можуть раціонально чергувати  виконання різноманітних видів домашніх завдань. В цьому випадку необхідно керуватися  державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, названими в програмі.

     Ось яким може бути орієнтовний зміст домашніх завдань з історії:

• на основі матеріалів підручника та довідкової літератури скласти таблицю;
• довести неминучість певної події;
• підготувати наукове повідомлення;
• дати відповідь, в чому різниця між певними фактами, явищами, подіями;
• на основі знань, матеріалу підручника, додаткової літератури виявити основний зміст подій, отриманий результат оформити у формі таблиці;
• за допомогою матеріалів підручника і додаткової літератури дайте свій варіант причин та явищ;
• чи погоджуєтесь ви з існуючою точкою зору на певні події; підкріпіть це або відкиньте за допомогою конкретних фактів в залежності від вашої позиції.;проаналізуйте факти, поясніть причини, покажіть наслідки;
• яке пояснення певного поняття вам здається найбільш достовірним і чому;
• з яким положенням даної статті ви погоджуєтесь; висловіть свою гіпотезу з приводу цього питання;
• чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що…;
• знайти спільне і відмінне у ході певних подій.

     З метою формування інтересу до знань можна пропонувати окремим учням завдання, які не є обов’зковими для всіх.

     Для повноцінного виконання домашніх завдань вчитель на уроці повинен приділяти значну увагу виробленню в учнів найважливіших логічних операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, обґрунтування висновків. Учні повинні володіти прийомами самостійної роботи. У завданнях слід відділяти головне від другорядного, підбирати такі вправи, щоб в процесі їх розв’язання відбувалося поглиблення і закріплення знань, розвиток мислення учнів, формування вмінь і навичок.

     Як бачимо учитель повинен дотримуватися методики подання домашнього завдання, яка рекомендує роз’яснювати учням його характер і зміст, давати поради, щодо вибору раціональних методів роботи над завданням.

 

 

Приклади домашніх завдань

 

Історія України. 8 клас

Тема «Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков»

Диференційоване домашнє завдання в групах.

І група – скласти не менше 10 запитань до матеріалу параграфу.

ІІ група – скласти не менше 2 історичних задач.

ІІІ група – скласти порівняльну таблицю «Становище православної і греко – католицької церков в Україні в першій половині ХУІІ століття»

 

Питання для порівняння	Православна церква	Греко – католицька церква

 

 

Історія України. 8 клас

Тема «Молдавські походи Б.Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо – і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року».

Диференційоване домашнє завдання в групах.

І група – скласти не менше 6 запитань до тесту параграфа.

ІІ група – скласти 2 історичні задачі.

ІІІ група – скласти 12 тестових завдань.

 

Історія України. 8 клас

Тема «Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією».

Домашнє завдання для учнів з високим рівнем знань.

Завдання 1 «Висловте власну оцінку діяльності Б.Хмельницького у розбудові Української козацької держави».

Завдання 2 «Проаналізуйте досягнення і прорахунки Б.Хмельницького у роки національно – визвольної війни українського народу».

 

Історія України. 8 клас

Тема «Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько – татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі».

Диференційоване домашнє завдання в групах.

І група – підготувати 6 запитань до тексту параграфу.

ІІ група – виконати завдання на контурній карті.

ІІІ група – скласти розгорнутий план до питання «Гетьманування П.Дорошенка».

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Арабський Халіфат»

Заповнити таблицю «Мусульманська культура в епоху Середньовіччя»

Галузі культури	Основні досягнення	Визначні пам’ятки
Наука
Література
Архітектура

 

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Релігія та церква в середньовічні Європі»

Домашнє завдання в групах.

І група – виконати завдання на контурній карті.

ІІ група – написати твір – роздум «Роль релігії та церкви в житті середньовічної Європи», у якому необхідно, посилаючись на історичні факти, висвітлити як позитивні, так і негативні аспекти діяльності церкви в епоху, що вивчається, а також висвітлити власне ставлення до означеної проблеми.

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Узагальнення і систематизація знань. Самостійна робота. Виконання різнорівневих завдань. Народження середньовічного світу, особливості його розвитку».

Скласти кросворд за темою «Народження середньовічного світу, особливості його розвитку».

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Центральна та Східна Європа»

Підготувати усні повідомлення про Польщу, Угорщину, Чехію, Болгарію.

 

Всесвітня історія. 7 клас

Тема «Утворення та зміцнення Московської держави»

Диференційоване домашнє завдання.

І група – скласти план до пунктів 4 – 5 параграфу.

ІІ група – підготувати розповідь про життя і творчість Андрія Рубльова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 6

 

Система уроків з історії України у 9 класі

з теми «Модернізація українського суспільства

в середині – другій половині ХІХ століття»

 

Урок 1.

Тема. Вплив аграрної реформи уряду Франца – Йосифа 1848 року на розвиток економіки в західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні.

Мета:з’ясувати особливості соціально – економічного розвитку західноукраїнських земель після 1848 року на Наддніпрянської  України напередодні селянської реформи 1861 року, її особливостями та наслідками; формувати уявлення про реформи як явище, що викликане глибокими соціально – економічними причинами і має далекосяжні наслідки; формувати уміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, працювати з історичними атласами, документами, підручником; виховувати розуміння того, що між правами людини і соціально – економічним станом суспільства існує безпосередній зв’язок.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання:підручник з історії України для 9 класу, історичні атласи, тематичні картки «Особливості соціально – економічного розвитку західноукраїнських земель після реформ 1848, 1853 років»

Основні дати: 19 лютого 1861 рік – ліквідація кріпосного права в Російській імперії.

Базові поняття та терміни: реформа, кооператив, модернізація

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

Питання для бесіди:

• Чому модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ століття розпочалася з реформування сільського господарства.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.

У.Вивчення нового матеріалу.

1.Вплив аграрної реформи 1848 року на розвиток економіки західноукраїнських земель.

А) Бесіда з учнями:

- в чому була суть аграрної реформи 1848 року?

Б)Самостійна робота учнів з таблицею «Особливості соціально – економічного розвитку західноукраїнських земель після реформ 1848, 1853 років»

Завдання учням у групах.

І група – скласти усну розповідь за темою «Соціально – економічне становище західноукраїнських земель після  аграрної реформи Франца – Йосифа».

ІІ група – дати відповідь на питання: «Як ви гадаєте, що було основною причиною відставання західноукраїнських земель від інших територій Австрійської імперії?»

Таблиця «Особливості соціально – економічного розвитку західноукраїнських земель після реформ 1848, 1853 років»

Чинники, що перешкоджали соціально – економічному розвитку	Ознаки зародження капіталістичних відносин
1.Промисловий переворот розпочався в 40 – 50 – х роках ХІХ століття, затягнувся на багато років через колоніальну політику Австрійської імперії.	1.Оренда поміщицької землі становила близько 30%
2.В Східній Галичині, Північній Буковині 75% населення були зайняті в сільському господарстві.	2.Розвиток внутрішнього ринку – збут в Австрію хліба та худоби.
3.На Закарпатті 85 % населення мешкало на селі.	3.Спеціалізація регіонів: гірські райони – тваринництво, рівнинні райони – вирощування пшениці.
4.Австійський уряд чинив перешкоди для розвитку обробних галузей промисловості.	4.Трипільна система змінювалась системою сівозміни.
5.Австрійський уряд постачав на українські землі промислові товари за завищеними цінами, накладав на промислових товаровиробників чималі податки.	5.Застосовування мінеральних добрив.
6.Кріпосницьке господарство дуже повільно переростало в буржуазне.	6.Створення сільськогосподарських кооперативів.
7.49% земель належало поміщикам.
8.Скорочення земельних наділів селян.
9.Існування пропінації.
10.Ліса та пасовиська в переважній більшості належали поміщикам.

2.Селянська реформа в Наддніпрянській Україні.

А) Бесіда з учнями:

- в чому виявилася криза феодально – кріпосницької системи господарювання на середину ХІХ століття?

Б) Причини проведення реформи (конспект в зошит):

- низька продуктивність праці в поміщицький господарствах;

- кріпосницька система – гальмо подальшого економічного зростання;

- масове зубожіння селян;

- тривалі організовані антикріпосницькі виступи;

- розорення поміщицьких господарств;

- активізація суспільного руху, в якому взяли участь: інтелігенція, поміщики, студентство.

В)Робота з картою історичного атласу с.6 «Господарство українських земель у середині ХІХ століття»

Завдання учням:

• Які губернії мали найбільшу питому вагу селян – кріпаків у всьому населенні губернії, а які найменшу? Чим це було зумовлено?
• Чиє землеволодіння переважало – поміщиків чи поміщицьких селян?

Г)Розповідь вчителя.

Січень 1857 року – створення Таємного комітету для розгляду проектів аграрної реформи. У 1858 році він був перейменований у Головний комітет у селянській справі. Діяли також губернські комітети. Реформа проводилася «зверху, Олександром ІІ». Головні документи селянської реформи були такі – «Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності», «Положення про викуп селянами їхніх садиб та польових угідь»

Схема «Аграрна реформа в Наддніпрянській Україні»

 

 Дата проведення – 19 лютого 1861 року

 

 Суть реформи

 

 одержання селянами особистої свободи, однак до сплати

                                    викупу мали відробляти панщину і сплачувати оброк;

 набуття селянами економічних прав;

                                          набуття селянами права на власну землю;

                                          селяни сплачували викуп за земельний наділ протягом

                                     49 років;

 до переходу на викуп селяни працювали на панщині або

                                     сплачували оброк;

 розмір земельної селянської ділянки визначався

                                     відповідно до закону і за узгодженням із поміщиком;

                                     «надлишок» землі вилучався на користь поміщика;

                                     такі землі одержали назву «відрізки».

 впровадження системи селянського самоврядування.

 

Д) Самостійна робота учнів із історичним джерелом «Загальне положення про селян, що вийшли із кріпосної залежності», «Положення про поземельне облаштування селян, оселених в малоросійських губерніях», «Положення 19 лютого 1861 року про викуп селянами їхніх садиб та польових угідь» в підручнику с.137 – 138.

Завдання для учнів: знайдіть документальне підтвердження відповідним пунктам схеми «Аграрна реформа в Наддніпрянській Україні».

Е)Самостійна робота учнів з підручником.

Завдання для учнів: опрацюйте матеріал підручника на с. 140 – 141 та заповніть усно таблицю «Наслідки аграрної реформи 1861 року»

Таблиця «Наслідки аграрної реформи 1861 року»

Позитивні наслідки	Негативні наслідки

УІ.Систематизація та узагальнення знань учнів.

Гра «Запитання – відповідь» ( частина школярів ставить запитання по вивченій темі на уроці, а друга частина дає відповіді).

УІІ.Підсумок уроку

Завдання учням. Продовжити речення «Я думаю, що скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні  сприяло утвердженню таки особистих прав …

УІІІ.Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфу 19. І група виконати письмово завдання 2 с.141, ІІ група – завдання 6 с. 141 в підручнику.

 

 

 

Урок 2.

Тема. Зміни в сільському господарстві . Капіталізація. Ринкові відносини. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової еміграції.

Мета:схарактеризувати розвиток ринкових відносин, процеси капіталізації в сільському господарстві Наддніпрянської України, визначити причини, напрями та наслідки міграційних процесів в Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях, удосконалювати навички роботи учнів з підручником, вмінням складати текстові таблиці, працювати з історичними джерелами; сприяти вихованню ціннісних ставлень до праці, почуття господаря на землі.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: підручники з історії України для 9 класу, історичні атласи.

Базові поняття та терміни: прусський, американський шляхи розвитку сільського господарства, капіталізація, ринкові відносини, еміграція, трудова еміграція, експорт, імпорт.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

А)Усне індивідуальне опитування:

1.Розкажіть про особливості розвитку сільського господарства в західноукраїнських землях.

2.Схарактеризуйте основні положення аграрної реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні.

3.Визначте позитивні та негативні наслідки аграрної реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні.

Б)Письмове домашнє завдання.

І група .«Кріпосницька система господарювання в Російській імперії повністю себе вичерпала і стала гальмом подальшого економічного зростання». Доберіть факти на підтвердження цієї тези.

ІІ група . «Ви переконаєтесь, що все, що можна було зробити для захисту користей поміщиків, - зроблено», - сказав російський імператор Олександр ІІ, підписуючи маніфест про визволення селян. Наведіть аргументи на підтвердження або спростування цього висновку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Оголошення теми, завдань уроку.

У.Вивчення нового матеріалу.

1.Розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні. Ринкові відносини. Капіталізація. Зміни у соціальній структурі суспільства.

А)Самостійна робота учнів з підручником. Завдання для роботи в парах:опрацювати матеріал підручника на с.141 – 144 та назвати характерні риси розвитку сільського господарства. Результати оформити в таблиці «Розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в пореформений період»

Таблиця «Розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в пореформений період» (зразок таблиці).

Чинники, які сприяли розвитку сільського господарства	Чинники, які гальмували розвиток сільського господарства
1.Перетворення землі на товар.	1.Обезземелення селян.
2.Розвиток сільського господарства американським шляхом.	2.Розвиток сільського господарства прусським шляхом.
3.Зростання чисельності вільнонайманих працівників.	3.Зростання посівних площ призвело до скорочення пасовищ.
4.Використання техніки, що призвело до продуктивності праці і зростання товарності виробництва.	4.Феодальні пережитки у вигляді відробітків на Чернігівщині.
5.Збільшення посівних площ зернових та технічних культур.
6.Розвиток внутрішнього ринку.
7.тваринництво набуло товарного характеру.
8.Спеціалізація регіонів.
9.Формування сільської буржуазії.

Б)Інформаційна довідка вчителя. «Характерною ознакою пореформеного періоду в Російській імперії було швидке розшарування селянства на сільську буржуазію, середнє селянство, сільські пролетарі.

2.Початок трудової еміграції.

А)Робота над поняттями «еміграція», «трудова еміграція».

Б)Бесіда з учнями:

- Які причини еміграції українців з Наддніпрянської України та західноукраїнських земель ви можете назвати?

В)Робота з документом с. 148 в підручнику.

Завдання школярам: які причини еміграції українських селян із західноукраїнських земель названо в документі.

Причини еміграції (конспект в зошит):

• Природній приріст населення в другій половині ХІХ століття.
• Безземелля і малоземелля селян.
• Безробіття через надлишок працездатного населення.
• Великі податки, які повинно було сплачувати населення західноукраїнських земель.
• Низький рівень життя населення.

Г) Самостійна робота учнів із картою в підручнику на с.147.Завдання учням: використовуючи карту, доповнити схему «Еміграція українців»

Схема «Еміграція українців»

 

 

                  Західноукраїнські землі             Наддніпрянська Україна

 

 

УІ. Систематизація та узагальнення знань учнів.

Дайте відповіді на питання:

1.Поясніть особливості прусського та американського шляхів розвитку сільського господарства.

2.Назвіть прогресивні зміни, що сталися в сільському господарстві.

3.Які чинники перешкоджали стрімкому розвитку сільського господарства?

 

УІІ. Підсумок уроку.

Учні самостійно підводять підсумки уроку.

 

УІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст параграфу 20, підготувати усні відповіді на питання 1,2,4,5 на с.148 – 149 в підручнику, виконати письмово завдання 3 с.149 в підручнику.

 

 

Урок 3.

Тема.  Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні.

Мета:схарактеризувати особливості промислового перевороту та наслідки промислового перевороту на українських землях; визначити особливості промислового розвитку східноукраїнських земель у порівнянні  із західноукраїнськими землями; вчити учнів пояснювати та застосовувати поняття та терміни «індустріалізація», «модернізація», «монополія»,»синдикат», «промисловий переворот»;формувати в учнів вміння й навички простежувати причинно – наслідкові зв’язки історичних процесів, використовувати різні джерела інформації, складати текстові таблиці та схеми; виховувати шанобливе ставлення до успіхів у розвитку економіки, досягнутих попередніми поколіннями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни та поняття: промисловий переворот, модернізація, індустріалізація, монополія, синдикат.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда з учнями:

1.Поясніть особливості прусського та американського шляхів розвитку сільського господарства.

2.Назвіть прогресивні зміни в сільському господарстві в пореформений період.

3.Які чинники перешкоджали стрімкому розвитку сільського господарства?

4.Назвіть причини еміграції українського населення?

5.Назвіть напрямки еміграції селян із Наддніпрянської України та західноукраїнських земель.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми та завдань уроку.

У.Вивчення нового матеріалу.

1.Особливості і перебіг промислового перевороту в Наддніпрянській Україні.

А)Бесіда з учнями:

1.Поясніть поняття «промисловий переворот».

2.Коли розпочався промисловий переворот на українських землях?

Б)Самостійна робота учнів з підручником в групах. Завдання групам:

І група – виписати основні чинники, які сприяли розвитку промисловості на українських землях Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

ІІ, ІІІ групи – скласти текстову таблицю «Особливості промислового розвитку Наддніпрянської Україна»

Таблиця «Особливості промислового розвитку Наддніпрянської України»

№ з/п	Галузі промисловості	Райони найбільшого поширення	Володіння російських промисловців	Володіння іноземних підприємців
1.	Кам’яновугільна промисловість
2.	Металургійна промисловість
3.	Сільськогосподарське машинобудування

ІУ, У групи – охарактеризувати розвиток транспорту, визначити чому українські землі мали статус напівколонії.

В)Робота із схемою «Наслідки промислового перевороту в Наддніпрянській Україні» ( схему коментують учні).

Схема «Наслідки промислового перевороту в Наддніпрянській Україні»

 

 

здійснення               розгортання            зростання                       формування

індустріалізації       широкого                 кількості населення     двох

                                  промислового         в степовій смузі           промислових

                                  будівництва на       України                         регіонів

                                  Півдні України                                              Південного та

                                                                                                          Донецько –

                                                                                                          Криворізького

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни.

Г)Пояснення вчителя.

Монополістичний капіталізм монополії синдикат

Монополістичний капіталізм – нова стадія економічного розвитку.

Монополії (великі об’єднання підприємців в одній чи кількох галузях)придушують вільну конкуренцію, ділять між собою ринку збуту, регулюють ціни на продукцію.

Синдикат – монополістичне об’єднання, створене для спільного продажу товарів.

2.Формування фабрично – заводської промисловості в західноукраїнських землях.

Самостійна робота учнів з підручником с. 154 – 155. Завдання: скласти план – відповідь до питання «Формування фабрично заводської промисловості на західноукраїнських землях».

УІ.Систематизація та узагальнення знань учнів.

1.Історик О.Субтельний писав: «Землі Габсбургів, населені західними українцями, були ще в більшій мірі внутрішньою колонією, ніж Східна Україна в Російській імперії». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? В чому проявлялось колоніальне становище українських земель. Відповідь аргументуйте.

2.Доведіть або спростуйте твердження : «Як і західна Україна, так і Наддніпрянщина в другій половині ХІХ століття перетворилась на високо розвинуті аграрно – індустріальні  райони імперій, але роль українських підприємств в ній була незначною?»

УІІ.Підсумок уроку.

Учні підводять підсумки уроку.

УІІІ.Домашнє завдання.

Опрацювати текст параграфу 21, параграф 19 повторити.

 

 

 

Урок 4.

Тема. Розвиток міст і сіл. Розвиток внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини  Яхненків і Симиренків.

Мета: схарактеризувати розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в західноукраїнських землях та Наддніпрянській Україні, розвиток банківської справи;визначити роль міст в соціально – економічному розвитку, проаналізувати співвідношення сільського та міського населення України наприкінці ХІХ століття, соціально – демографічні зміни в Україні впродовж 60 – 90 –х рр.. ХІХ століття;визначити роль українських підприємців в соціально – економічному розвитку українських земель; удосконалювати навички роботи із підручником, вчити учнів простежувати причинно – наслідкові зв’язки різних історичних процесів, складати історичні портрети відомих особистостей; виховувати шанобливе ставлення до успіхів розвитку економіки, досягнутих попередніми поколіннями.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник з історії України для 9 класу, історичні атласи.

Основні терміни та поняття: внутрішня, зовнішня торгівля, урбанізація, фургонники, коробейники, біржі, аграрно – індустріальний район Російської імперії.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

Самостійна робота (фронтальне усне опитування):

1.Вкажіть дату завершення промислового перевороту в українських землях.

2.Вкажіть дату проведення селянської реформи в Наддніпрянській Україні.

3.Що таке індустріалізація?

4.Що таке синдикат?

5.Коли була проведена аграрна реформа в Західній Україні?

6.Назвіть залізниці, які були побудовані в Західній Україні в другій половині ХІХ століття.

7.Назвіть основні причини еміграції українських селян.

8 – 9.Вкажіть основні положення селянської реформи 1861 року.

10 – 11.Доведіть або спростуйте ствердження «Як Західна Україна, так і Наддніпрянщина в другій половині ХІХ століття перетворилися на високо розвинуті аграрно – індустріальні райони імперій, але роль українських підприємців в них була незначною». Відповідь аргументуйте.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.

У.Вивчення нового матеріалу.

1.Розвиток торгівлі (розширення внутрішнього ринку).

А)Бесіда з учнями:

- Проаналізуйте причини, що зумовили розвиток торгівлі у другій половині ХІХ століття.

Б)Самостійна робота учнів з підручником  в групах. Завдання для груп.

І група – визначте характерні риси розвитку внутрішньої торгівлі .

ІІ група – визначте характерні риси розвитку зовнішньої  торгівлі.

ІІІ група – визначте характерні риси розвитку торгівлі на західноукраїнських землях.

В) Розповідь вчителя Харків

 Київ  Одеса

Державний банк в Росії

 

Схема «Банки»

 

акціонерні                 Приватні банки     Філії Селянського поземельного банку

                       міські                                  Філії дворянського банку

                                              комерційні

Висновок: Україна перетворилася на високо розвинутий аграрно – індустріальний регіон Російської імперії, де уряд здійснював економічну політику, спрямовану на зміцнення позицій метрополії.

2.Розвиток міст

А)Робота над поняттям  «урбанізація» (с. 234 в підручнику).

Б) Робота із схемою в підручнику «Співвідношення міського, сільського населення України наприкінці ХІХ століття» (с.158 в підручнику).

Запитання до схеми:

1.В яких із губерній міське населення переважало над сільським?

2.В яких губерніях сільське населення переважало над міським?

3.В яких губерніях частка міського населення була найбільша? Як ви думаєте, з чим це пов’язане?

В)Самостійна робота учнів із підручником.

 Завдання: використовуючи текстовий матеріал підручника та ілюстрації опишіть українське місто кінця ХІХ століття

3.Родини Яхненків і Симиренків ( на самостійне домашнє опрацювання)

УІ. Систематизація та узагальнення знань учнів.

Гра «Запитання – відповідь». ( Умови гри: гра проводиться у парах. Один учень ставить запитання, інший дає відповідь).

УІІ. Підсумок уроку.

Учні підводять підсумок уроку самостійно.

УІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфа 22, дати усні відповіді на питання 1 – 4 с.164; використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення про одного з українських підприємців з родини Яхненків або Симиренків.

 

 

 

 

Урок 5.

Тема. Реформи адміністративно – політичного управління 60 – 70 – х років ХІХ століття у підросійській Україні.

Мета: проаналізувати реформи адміністративно – політичного управління 60 – 70 – х років ХІХ століття у під російській Україні: земську, судову, міську, військову, шкільну, цензури, фінансову; з’ясувати вплив реформ 60 – 70 – х  років ХІХ століття на соціально – економічний розвиток і політичне становище в Україні; формувати уявлення про реформи як про явище, що викликане глибокими соціально – економічними причинами і має далекосяжні наслідки; удосконалювати навички роботи з підручником, формувати вміння та навички учнів  щодо складання тематичних таблиць; сприяти вихованню того, що між правами людини і соціально – економічним станом суспільства існує безпосередній зв’язок.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з історії України для 9 класу, історичні атласи.

Основні терміни і поняття: реформа, політична система, адміністративно – політичний устрій, земства, цензура.

Основні дати:1864 рік – проведення земської, судової реформ та    

                                           реформування початкової освіти

                          1870 рік – проведення міської реформи.

                          1862 – 1877 роки – проведення військової реформи.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

1.Усне індивідуальне опитування.

1.Схарактреизуйте розвиток внутрішньої торгівлі в пореформений період.

2.Розкрийте головні риси зовнішньої торгівлі.

3.Визначте характерні риси розвитку торгівлі на західноукраїнських землях.

4.Які банки діяли в Україні?

5.Розкажіть про розвиток міст в Україні.

2.Повідомлення учнів про родини Яхненків та Симиренків.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.

У.Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда з учнями:

1.Що таке реформа?

2.В чому суть аграрної (селянської) реформи 1861 року.

УІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Земська реформа.

А) Розповідь вчителя.

Земська реформа проводилась з метою поліпшення системи управління.

Зміст реформи: утворення земств – органів місцевого земельного самоврядування губернського та повітового рівнів. У земському самоврядуванні брало участь усе населення, яке мало земельну власність: дворянство, духовенство, міщани, селяни. Земство складалося з повітових чи губернських земських зборів та їх виконавчих органів – управ. До повітових зборів входили гласні (виборні члени повітових чи земських зборів), обрані  на 3- річний термін по трьох куріях (розряд виборців за майновою чи іншою ознакою): на зборах землевласників повіту, волосних зборах селян та міських власників. Гласні, обрані на повітових зборах, утворювали губернське зібрання. Повноваження земств обмежувалися доглядом та ремонтом доріг, організацією охорони здоров'я, будівництвом та утриманням шкіл, налагодженням поштового зв’язку, розподілом державних грошових зборів, збиранням статистичних відомостей.

Б)Завдання для учнів: визначте позитивні та негативні сторони земської реформи.

2.Судова реформа.

А)Судова реформа була проведена у 1864 році.

Б)Схема «Зал судових засідань»

 

Судді Звинувачення                                                     Підсудний                                                                                          Захист (адвокат)   Присяжні засідателі       Преса, глядачі

В)Робота зі схемою «Судова система за реформою 1864 року»

Учні коментують схему.

Схема «Судова система за реформою 1864 року»

   

        судові палати:        губернії:            сенат -                          мирові судді

        Київська,                окружні              касаційні

        Одеська,                 суди                    функції

        Харківська                                                                                          з’їзд мирових суддів

Висновок: позитивні та негативні наслідки судової реформи.

3.Міська реформа.

А)Робота із схемою «Міська реформа» - учитель коментує схему.

Схема «Міська реформа»

 

            дата проведення – 1870 рік

            мета: заміна органів міського самоврядування, запроваджених

                       Катериною ІІ

 зміст: створення міських дум – безстанових органів самоврядування

                          міст, міські думи мали міські управи на чолі з головою.

Б)Завдання для учнів: визначте, в чому було прогресивне значення міської реформи.

4.Військова реформа, реформа початкової освіти, перетворення в галузі середньої освіти, статути університетів, зміни в галузі цензури, реформа податкової та кредитної систем.

А)Самостійна робота з підручником. Завдання для учнів: заповнити усно таблицю «Реформи 60 – 70 – х років ХІХ століття».

Таблиця «Реформи 60 – 70 – х років ХІХ століття»

Назва реформи	Рік проведення	Основний зміст	Значення реформи

Б)Учні разом з вчителем підводять підсумки проведення реформ.

УІІ. Систематизація та узагальнення.

Гра «Незакінчене речення» (умови гри: учні по черзі одним реченням розповідають той матеріал, що розглядався на уроці. Завдання кожного наступного учня – своїм реченням продовжити попереднє висловлювання).

УІІ.Підсумок уроку.

Підсумки уроку учні підводять самостійно.

УІІІ.Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфу 23, дати письмову відповідь на питання «Які наслідки для українських земель мало, на ваш розсуд,проведення реформ 60 – 70 – х років ХІХ століття»;  повторити матеріал параграфів 19 -22.

 

 

Урок 6.

Тема.Узагальнення. Усне опитування. Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ століття.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ століття»; провести контрольну перевірку знань учнів, виявити прогалини в знаннях учнів;удосконалювати вміння та навички учнів будувати зв’язну розповідь, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки історичних подій, пояснювати та застосовувати вивчені терміни та поняття; сприяти вихованню самостійності, наполегливості, працелюбності.

Тип уроку: урок узагальнення та контролю

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда з учнями:

1.Яку тему ми вивчали?

2.Які основні історичні терміни та поняття з цієї теми вам запам’яталися?

3.Які основні дати цієї теми ви можете назвати?

4.Які основні події ви запам’ятали?

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.

У.Усне опитування

Завдання та запитання для усного опитування:

1.Дайте визначення понять: промисловий переворот, пропінація, еміграція, трудова еміграція, відрізки, викупна операція, монополія, синдикат, індустріалізація.

2.Вкажіть дати названих подій:

- початок та завершення промислового перевороту в Наддніпрянській Україні;

- аграрна реформа в західноукраїнських землях та Наддніпрянській Україні;

- проведення земської, судової, міської, військової реформ, реформи початкової освіти, середньої освіти, зміни в галузях цензури, реформа податкової та кредитної систем;

3.Дайте відповіді на запитання:

- схарактеризуйте основні положення аграрної реформи 1861 року;

- поясніть особливості прусського та американського шляхів розвитку сільського господарства;

- проаналізуйте розвиток сільського господарства в пореформений період в Наддніпрянській Україні;

- схарактеризуйте особливості промислового перевороту в українських землях;

- схарактеризуйте розвиток торгівлі в пореформений період;

- розкажіть про розвиток міст в українських землях;

- визначте основні положення реформ 60 – 70 – х років ХІХ століття та особливості їх проведення в українських землях;

- «Добою великих реформ було названо 1860 – 1870 роки в Росії та Наддніпрянській Україні. Чому ці «великі  реформи зазнали критики». Які ви бачите основні недоліки в реформах?

- доведіть або спростуйте твердження: «Як Західна Україна, так і Наддніпрянщина в другій половині ХІХ століття перетворилися на високо розвинуті аграрно – індустріальні райони імперії, але роль українських підприємців в них була незначною». Аргументуйте свою відповідь.

УІ.Підсумок уроку.

УІІ.Домашнє завдання.

Підготувати тестові завдання до теми «Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ століття».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1.До проблеми формування картографічних умінь зверталися…(за матеріалами публікацій останніх років) // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. №6 – 7. – С. 18 – 19.

2.Іванова Н.І. самостійна робота з картою як один із напрямів формування просторової компетентності // Історія та правознавство. – 2013. - № 14 – 15. – С.7 – 10.

3.Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. – Х.: Вид. група  «Основа», 2007. – 112 с. – (Б – ка журн. «Історія та правознавство», Вип. 6 (42)).

4.Л.О.Рачкова. Роль домашнього завдання у навчально – виховному процесі // Завучу. Усе для роботи. – 2009. - №10. – С. 2 – 3.

5.Мисан В.О. Сучасний урок історії: начально – методичний посібник / Віктор Мисан. – К.: Шк. Світ, 2010. – 120 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

6. Олександр Худобець. Використання схем і таблиць на уроці історії // Історія і суспільствознавство в школах Україна: теорія та методика навчання. – 2011. - №2. – С.47 – 48.

7.Тукало Е.П. Формування інформаційної компетентності через роботу з історичними джерелами // Історія та правознавство. – 2013. - №26. – С. 5 – 8.

8. Чернишова Р.І. Проблема організації самостійної роботи школяра як суб’єкта навчальної діяльності // Управління школою. – 2004. - № 3. – С. 10 – 11.