ЗАНЯТТЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ: "Суцільна колективізація України"

Про матеріал

Заняття можна використати для підготовки учнів до складання ЗНО з історії України. Заняття проводиться за планом.

1. Аграрна політика більшовиків до початку колективізація.

2. Причини колективізації.

3. Підготовка до суцільної колективізації.

Наприкінці заняття слухачам пропонують випереджувальні завдання щодо підготовки повідомлення про організацію Голодомору українських та зарубіжних істориків, їх оцінка цього явища.

Перегляд файлу

Тернопільська обласна державна адміністрація

Управління освіти та науки

Заліщицька районна державна адміністрація

Відділ з питань освіти, молоді і спорту

Заліщицька державна гімназія

 

 

 

 

 

Розробив та провів викладач секції історії України Заліщицької філії Тернопільського обласного відділення МАН України, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, „Вчитель-методист” Василь Дяків

 

 

 

 

 

2018


Тема. Суцільна колективізація України.

Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки суцільної колективізації; показати, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами; з'ясувати передумови, масштаби і наслідки голодомору 1932–1933 pp.; допомогти слухачам усвідомити трагедію народу, трагедію окремої людини того часу; розвивати в слухачів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навич­ки роботи зі статистичним матеріалом як з джерелом історичних знань.

Категорії та поняття для засвоєння: націоналізація землі; комуна; радгосп; хлібозаго­тівельна криза; колгосп; артіль; «розкуркулювання»; багатоукладність економіки.

1927–1928 рр. – хлібозаготівельна криза, поїздка Й. Сталіна до Сибіру (січень 1928 p.); січень 1928 p.– рішення РНК СРСР про достроковий збір із селян усіх платежів, початок надзвичайних заходів у сільському господарстві; листопад 1929 р.– постанова пленуму ЦК ВКП(б) про здійснення в найкоротший строк су­цільної колективізації та «розкуркулювання».

Обладнання заняття: посібник, політична карта світу, атлас.

План.

1. Аграрна політика більшовиків до початку колективізація.

2. Причини колективізації.

3. Підготовка до суцільної колективізації.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ  СЛУХАЧІВ

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями посібника. Перевіряється також таблиця «Підсумки індустріалізації (1928–1940 pp.)».

Бесіда.

  1. Назвіть особливості індустріалізації в УСРР.
  2. Чи була реальна альтернатива форсованій індустріалізації?
  3. Припустіть, якою б могла стати країна наприкінці 30-х pp. І XX ст., якщо б було згорнуто неп.

4. Про що свідчать дані табл. 1 (див. с 246)?

5. Про що свідчать дані табл. 2 (див. с 247)?

6. Які висновки ви можете зробити на основі аналізу таблиць?

7. У якому стані перебувала економіка західних країн і США у 1929–1933 pp.?

8. Як світова економічна криза: а) впливала на процес індустріа­лізації в СРСР; б) використовувалася керівництвом ВКП(б) в ідеоло­гічній боротьбі?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово викладача.

Викладач спрямовує слухачів на ґрунтовне опанування теми, її важливість для розуміння аграрних процесів не тільки того часу, а й актуальності наслідків суцільної колективізації в сучасних умовах.

1. Аграрна політика більшовиків до початку колективізації.

Викладач пропонує слухачам згадати матеріал, вивчений на попередніх заняттях. Це дасть класу можливість систематизувати й узагальнити вже відомі факти, прокласти логічні містки до зазначеної теми.

Бесіда.

  1. Схарактеризуйте політику більшовиків в аграрному питанні до їх приходу до влади.
  2. Назвіть основні ідеї «Декрету про землю».
  3. Що таке соціалізація землі?
  4. Що таке «воєнний комунізм»?
  5. Що таке продрозкладка?
  6. Коли продрозкладку було запроваджено в Росії і коли – в Україні?
  7. Чим пояснити, що продрозкладку ввели в Україні пізніше?
  8. Чому в 1919 р. більшовики висунули гасло утворення на селі «великого соціалістичного виробництва»?
  9. Що таке колективне господарство (колгосп)?
  10.     У чому полягає різниця між артіллю і комуною?
  11.     Чому спроба більшовиків створити радгоспи і комуни в Україні у 1919–1920 pp. не мала успіху?
  12.                                                                                                                                                                                      Чим пояснити, що більшовики на VIII з'їзді Рад у грудні 1920ІИ вирішили спиратися на одноосібних селян?

Далі слухачам пропонується згадати засади нової економічної політики в галузі сільського господарства. Логічним продовженням розпочатої розмови має стати звернення до таблиці.

СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВА СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ у 1917 і 1923 pp.

Роки

Бідняки

Середняки

Куркулі

1917

58%

30%

12%

1923

34%

63%

3%

Запитання.

  1.  Як і чому змінився класовий склад села протягом першого п'ятиріччя після Жовтневої революції?
  2.  Що таке кооперація?
  3.  Як і чому змінилися погляди В. Леніна від 1918 р. щодо кооперації? (В. Ленін розумів, що в країні, де переважну більшість складали селяни, неможливо побудувати соціалізм без їх залучення до цього процесу. Він вбачав у кооперації шлях до поєднання приватних і державних інтересів, неодноразово підкреслював: соціалізм – це лад цивілізованих кооператорів.)

Розповідь викладача.

Викладач нагадує, що всіма видами кооперації в Україні наприкінці 20-х pp. було охоплено 85 % селянських господарств.

У бесіді зі слухачами є нагода з'ясувати ленінські принципи кооперації селян (у лівій частині таблиці).

ЛЕНІНСЬКІ ПРИНЦИПИ КООПЕРАЦІЇ

 

1. Добровільність

2. Поступовість

3. Різноманітність форм

4. Перехід від нижчих форм до вищих

5. Врахування місцевих умов

6. Фінансова і матеріальна допомога міста селу

 

Запитання.

  1.  Чому таблиця складається з двох частин? (Логіка підказує, що |ці принципи були знехтувані, отже, у правій частині таблиці будуть І зафіксовані інші засади.)
  2.  У складанні якої порівняльної таблиці ви вже маєте досвід? І («"Воєнний комунізм" і неп ».)

3. Дайте назву правій частині таблиці. (Принципи колективізації.)
Справді, підкреслює вчитель, партійне керівництво після смерті В. Леніна спершу доволі послідовно втілювало в життя настанови вождя.

4. Чим ви можете це підтвердити? (Бурхливий розквіт кооперації.)

Рішення XV з'їзду ВКП(б) 1927 р. передбачали саме поступовий і добровільний, несилуваний процес кооперації. А проте, як відомо, було здійснено перехід до швидких темпів і жорстких методів.

Запитання.

  1.  Поясніть, чому. (Проголошений на XIV з'їзді партії у 1925 р. курс на індустріалізацію, лінія на її прискорення, схвалена XV з'їз­дом, збіглися з черговою хлібозаготівельною кризою.)
  2.  Які два питання загострилися у зв'язку із кризою? (Фінансу­вання індустріалізації і забезпечення хлібом міста.)
  3.  У чому полягала сутність засобів для ліквідації кризи, запро­понованих Й. Сталіним під час його поїздки до Сибіру в січні 1928 p.?

Доповнюючи відповіді слухачів, викладач зазначає, що наслідком поїздки Сталіна до Сибіру стало рішення РНК СРСР у січні 1928 р. про достроковий збір з селян усіх видів платежів. Практично це означало початок надзвичайних заходів у сільському господарстві. Хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. переборювалася екстраор­динарними засобами: з допомогою обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни. Усі на акції з арсеналу «воєнного комунізму» проводилися місцевими opганами влади під суворим наглядом ДПУ.

Лише на Дніпропетровщині під час хлібозаготівель 1928 р. було віддано під суд 1200 громадян, а понад 3 тис. сімей виселено. Опора на незаможників, стимулювання владою їх боротьби з рештою селянства породжували зловживання, почуття безкарності. Тільки впродовж 1928 р. було арештовано 33 тис. «куркулів».

Намагаючись вийти зі скрути, влада в червні 1929 р. фактично відновила продрозкладку, а 3 липня 1929 р. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів». Сільські ради за цією постановою одержали право накладати штрафи до п'ятиразового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи. Так нещадний метод «ліквідації куркульства як класу» почав застосовуватися ще до сумнозвісної сталінської вказівки (січень 1930 p.).

Викладач знову звертає увагу на таблицю «Соціально-класова структура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 рр.»

Запитання.

  1. Що являли собою 3 % «куркулів» у 1923 p.? (Це було нове заможне селянство, в основному колишні середняки, навіть бідняки, які збільшили свій прибуток старанним, вмілим господарюванням.)
  2. А що сталося з дореволюційним типом куркуля-лихваря? (Йога майже повсюди ліквідували в процесі аграрних перетворень 1920-1923 рр.)

Викладач повідомляє, що в 1927 р. «куркульство» України разом із сім'ями складало близько 5,4 % населення. Але навіть у тих, хто мав по 16 га ріллі й більше, частка найманої праці становила всього 5,9 %, а робочий день самих хазяїв, їх важка праця в середньому тривали 11 годин.

Запитання.

То проти яких селян були спрямовані надзвичайні заходи 1928–1 1929 рр.?

2. Причини колективізації.

Розповідь викладача.

Й. Сталін та його оточення з часом дедалі більше переконувались, що потреби індустріалізації простіше можна гарантовано задовольнити, спираючись не на 25–30 млн. індивідуальних селянських господарств, а на 200–300 тис. колгоспів. Тому відбулася кардинальна зміна поглядів: не держава має залежати від значної кількості неконтрольованих індивідуальних селянських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусять пере-Вбувати в залежності від держави.

Крім того, у сталінських планах колективізація розглядалася не тільки як джерело таких вкрай потрібних коштів – разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до нівелювання і власне знищення багатоукладності (кооперативних, приватних, орендних форм) в економіці.

Як результат попередньої роботи у ході співбесіди визначаються причини колективізації (слухачі занотовують їх у зошити):

1. Економічні: а) через нестачу зерна в державі (хлібозаготівельна криза 1927–1928 pp.) могли зірватися форсовані темпи індустріалізації; б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.

2. Політичні: а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше
керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств; б) згідно з ідеологічними догмами того часу дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки; в) наявність передумов для колективізації (що полегшувало підготовку до цього перевороту на селі), оскільки націоналізація землі у 1917 р. звільнювала державу від необхідності виплачувати селянам компенсацію за землю під час вступу до колгоспу, по-друге, фактом були успіхи непу у розвитку сільського господарства, по-третє, не можна не враховувати також попередній досвід організації колективних господарств (радгоспів, комун у 1919–1920 рр.), і, нарешті, існували розроблені В. Леніним принципи кооперування селян.

Проміжний підсумок.

XV з'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації.

3. Підготовка до суцільної колективізації.

Розповідь викладача.

– Як йшла підготовка до колективізації у 1928–1929 pp.?

Після відповідей і при потребі певних уточнень до них викладач про­понує класові занотувати в зошитах, у чому полягала ця підготовка:

1) згортання непу?

2) заміна продподатку силовим вилученням хліба у селян;

3) заборона приватної торгівлі;

4) тиск на «куркульство» (штрафи, обшуки, розпродаж майна тих, хто не розрахувався з державою, арешти за відмову здавати хліб);

5) покарання місцевих партійних працівників за м'якотілість «у боротьбі з «куркульством»;

6) відмова від ленінських принципів кооперації й рішень XV з'їзд ВКП(б).

Цілком логічним у цьому зв'язку було прийняття в листопадні 1929 р. пленумом ЦК ВКП(б) постанови про суцільну колективізацію в найстисліші строки та «розкуркулювання». Не мине й місяця, як Й. Сталін зажадає піти ще далі. На Всесоюзній конференції, аграрників-марксистів у грудні він поставить завдання взагалі «ліквідації куркульства як класу».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СЛУХАЧІВ

Опитування.

  1.  Як формувався хлібний фонд держави після скасування продрозкладки?
  2.          Чому партійне керівництво на чолі з Й. Сталіним відкинуло ленінський план кооперації селян?
  3.          Чи існував зв'язок між форсованою індустріалізацією і колективізацією?
  4.          Чи була можливість добровільного і швидкого об'єднання власності індивідуальних селянських господарств?
  5.          Коли почався тиск на «куркуля»?
  6.          Назвіть причини колективізації.

V. ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Заключне слово вчителя.

Переходом до політики суцільної колективізації було покладена край навіть найменшим відхиленням від затвердженої директивної; лінії, проведення якої кардинально змінювало ситуацію на селі та; й власне систему господарювання на землі.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

  1. Опрацювати конспект.
  2. Підготувати відповіді на запитання і завдання 1, 2 [36, с 275].

3. Одному-двом слухачам дається випереджальне завдання підготувати повідомлення про оцінки сучасними істориками причин і масштабів голодомору 1932–1933 pp. я Україні для виступу на занятті. (Варто провести з ними бесіду, порекомендувати відповідну літературу.)

doc
Додано
30 липня 2018
Переглядів
296
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку