ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

ТЕМА УРОКУ: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

МЕТА УРОКУ: познайомити учнів з поняттям «біологічна система», формувати системне  мислення; виховувати бережливе ставлення до свого організму.

ТИП УРОКУ: формування нових знань, умінь, навичок.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, робочий зошит,фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати біологічні системи.

ХІД УРОКУ:

І ЕТАП: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

ІІ ЕТАП: МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯІЛЬНОСТІ УЧНІВ.

прийом «проблемне питання»

Клітини багатоклітинного організму не можуть існувати поза цим організмом, вони гинуть. Як ви вважаєте, чому?

ІІІ ЕТАП: ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

ЩО НАЗИВАЮТЬ СИСТЕМОЮ? 

Система (від грец.  systema- ціле, складене із частин, поєднання) —це  безліч елементів, взаємозалежних і пов'язаних між собою, що утворюють цілісність, єдність.

Навколишній світ складається із систем. Існують неживі, або абіотичні, системи. А з появою людини з'явилися соціальні системи, наприклад етноси, нації, держави.

БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ.

До біологічних систем належать біологічні об'єкти різного рівня складності :клітини, тканини, органи, системи органів, організми, популяції, біоценози й екосистеми,  аж до біосфери в цілому, які, як правило, мають кілька рівнів структурно-функціональної організації.

Н-д, елементами клітини, як цілісної системи, є її органели, що пов'язані між собою, елементами тканин тварин — клітини й міжклітинна речовина, а органи є елементами цілісного організму.

Біологічним системам властива ієрархічність. Це означає, що система одного рівня організації може бути елементом системи більш високого рангу.

Наприклад, клітина — це складна система, що складається з елемен­тів — органел. Водночас клітина є елементом більш складної системи — тка­нини. Тканини, у свою чергу, утворюють органи, а органи — організм. Організми утворюють біологічні системи надорганізмового рівня, до яких належать популяції, види, біоценози, екосистеми та біосфера в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•    
•   Відкритість - обмін речовин з навколишнім середовищем.
•                  Стійкість, адаптація й гомеостаз. Здатність протистояти впливу зовнішнього середовища, використовуючи отриману ззовні енергію, й пристосовуватися до середовища проживання, підтримуючи при цьому сталість свого внутрішнього середовища.             
•                  Мінливість у ході індивідуального й історичного розвитку, тобто живі системи можуть еволюціонувати.
•                  Спадковість – передача спадкової інформації
•                  Подразливість – реагування на подразливість.
•                  Циклічність (повторюваність).

Найбільш цікавою для людини біологічною системою є її власний ор­ганізм.

Організм людини — це цілісна біологічна система, що складається із взаємозалежних та взаємопов'язаних між собою компонентів — клітин, тканин, органів і фізіологічних систем.

Жоден компонент людського орга­нізму не може довго існувати самостійно, тому що він не здатен виконувати одночасно всі функції живого.

Ієрархічність систем обумовила виділення кількох основних рів­нів організації живої природи:

1.               клітинного,
2.               організмового,
3.               популяційно-видового,
4.               біоценотичного, екосистемного й біосферного.

Від рівня до рівня спостерігається ускладнення біологічних систем та поява нових властивостей іякостей.

. Мотивація навчальної діяльності

 Вправа «Мікрофон».

— Чому необхідно вивчати організм людини?

Яку будову має клітина організму людини?

Що таке тканина?Які тканини організму вам відомі?

Що таке система?Які функції виконують системи?

Слово вчителя

Щоб жити, працювати, досягати успіхів, людина повинна піклуватися про своє здоров’я, захищати себе. Наші предки приділяли багато уваги своєму здоров’ю. Наприклад, у Запорізькій Січі існував культ фізичної досконалості людини: запорізькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично слабких людей; свій вільний час практично всі козаки присвячували виконанню фізичних вправ; одним з основних критеріїв переходу молодика в «істинного запорожця» була його фізична підготовка. Німецький дослідник Мюллер писав: «Військо без вождя — тіло без душі, а в міцного воїна — міцне тіло...» Вінницький полковник Іван Богун заслужено вважався кращим фехтувальником Європи. Він бився двома шаблями, перемагаючи в бою відразу кількох нападників. Легендарний Петро Сагайдачний «змалку привчався натягати лук, зброї та коня з рук не випускав, з негодою боровся не покрівцями, а витривалістю». Про Івана Мазепу один французький дипломат писав: «...тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, і їздець із нього знаменитий». У непрохідних дніпровських плавнях козацька молодь під наглядом досвідчених запорожців у постійній праці загартовувала своє здоров’я, силу і спритність.

Здоров’я є основною умовою самореалізації, а також найважливішою складовою особистого інтересу сучасної людини, оскільки проблеми зі здоров’ям можуть стати перешкодою на шляху до здійснення мрій та життєвих планів.

•  Яке значення для збереження здоров’я людини мають знання про неї?

•    Яка основна мета всіх наук, що вивчають людину?

Обговорення проблеми, підведення до висновку, що основна мета всіх біологічних, медичних, педагогічних наук, що вивчають людину,— виховувати фізично, морально та духовно здорову людину.

•                   Розповідь учителя

«Здоров’я — це нічого, але все без здоров’я — ніщо». Такий афоризм дійшов до нас ще з давніх часів. Про здоров’я багато кажуть, друкують у газетах і журналах, розмірковують на телебаченні. Народна мудрість стверджує, що найдорожчим у людини є її здоров’я, бо його не купиш за жодні гроші.

Запитання до учнів

•     Що таке здоров’я? Які асоціації викликає у вас цей термін?

•                   Узагальнення вчителя

За енциклопедичним словником, здоров’я — це стан функціонування організму людини як живої системи, що характеризується повною її рівновагою із зовнішнім середовищем і відсутністю виявлених хворобливих змін.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоров’я — це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань.

Про стан індивідуального фізичного здоров’я людини роблять висновок за даними антропометрії (розміри тіла: зріст стоячи, окружність грудної клітки, маса тіла та ін.), а також на підставі фізіологічних і біохімічних досліджень, оцінка яких здійснюється з урахуванням віку, статі, географічних, кліматичних та інших параметрів.

Запитання до учнів

•     Що ж може служити показниками здоров’я населення?

(Обговорення питання.)

•                   Доповнення вчителя

На думку вчених, цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я такі демографічні показники, як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя, тому що демографічні показники — це ще й дуже місткі критерії, що характеризують процес розвитку. Також ураховуються показники фізичного розвитку, інвалідності, захворюваності та хворобливості, ураженості окремими хворобами (туберкульоз, серцево-судинні, шлунково-кишкові, алергійні, онкологічні захворювання та ін.). Як показники стану здоров’я працюючих найчастіше використовують захворюваність із тимчасовою втратою працездатності.

•                   Складання опорного конспекту в зошитах

Найважливіші показники здоров’я населення:

•    Народжуваність

•    Смертність

•    Середня тривалість життя

•    Інвалідність

•    Захворюваність та ураження певними хворобами (туберкульоз, серцево-судинні, інфекційні, алергічні, онкологічні, шлунково-кишкові та ін.)

•                   Робота у творчих групах

Кожна група отримує вислів на тему «Здоров’я». Після опрацювання й обговорення висувають головні ідеї, які відтворюють у вигляді малюнка.

1 група — «У здоровому тілі — здоровий дух». (Народна мудрість)

2 група — «Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий». (Народна мудрість)

3 група — «Гроші втратив — нічого не втратив, а здоров’я втратив — усе втратив» .(Народна мудрість)

4 група — «Здоровий жебрак щасливіший від хворого короля». (Народна мудрість)

5 група — «Усуньте хибний спосіб життя — і хвороби зникнуть самі». (Народна мудрість)

6 група — «Ми п’ємо за здоров’я одне одного і псуємо власне здоров’я». (Дж. К. Джером)

(Обговорення висловів та презентація малюнків.)

Запитання до учнів

•    Які фактори, на вашу думку, зміцнюють здоров’я?

(Обговорення питання та складання опорного конспекту.)

Фактори, що зміцнюють здоров’я:

•    Висока рухова активність

•    Чіткий режим дня

•    Раціональне харчування

•    Загартовування

•    Особиста гігієна

•    Спілкування з природою

•    Спілкування з друзями

•    Внутрішня врівноваженість тощо

•                   Розповідь учителя

У наш час, незважаючи на великі успіхи медицини та поліпшення умов життя, кількість хворих не зменшується. Бурхливий науково-технічний прогрес, поява нових складних видів трудової діяльності змінюють звичний ритм та уклад життя. Зменшення обсягів фізичного навантаження, збільшення нервово-емоційного напруження, погіршення екологічних умов призводять до суттєвого порушення регуляції основних фізіологічних функцій організму. Як на ваш погляд, що таке «хвороба»?

•                   Узагальнення відповідей

Хвороба — це порушення нормальної життєдіяльності організму, унаслідок якого знижуються його пристосувальні можливості. І хоча організм частково компенсує виниклі порушення, хвороба завжди обмежує фізичні, психічні та соціальні можливості людини.

Запитання до учнів

•    Які фактори, на вашу думку, ослаблюють здоров’я?

(Обговорення питання та складання опорного конспекту.)

Фактори, що ослаблюють здоров’я:

•    Шкідливі звички

•    Порушення санітарно-гігієнічних умов

•    Неправильне харчування

•    Відсутність режиму праці й відпочинку

•    Зниження рухової активності

•                   Розповідь учителя

Всесвітня організація охорони здоров’я визначила 10 найбільш загрозливих для життя людини факторів. Це ожиріння, надмірна маса тіла; алкоголь; питна вода, що не відповідає санітарним нормам; неповноцінне харчування; тютюнопаління; антисанітарія; підвищення артеріального тиску; секс без засобів захисту; недостатній вміст заліза в крові; забруднення навколишнього середовища. Але ці фактори були визначені в певній послідовності, у залежності від впливу на організм.

•                   Вправа «Систематик»

Завдання групам: розставте у правильній, на вашу думку, послідовності фактори, які загрожують життю людини (після закінчення роботи представники груп на дошці, використовуючи підготовлені аркуші з факторами, розміщують їх у вибраній ними послідовності та аргументують свій вибір).

Відповідь:

1.   Недостатнє (неповноцінне) харчування

2.   Секс без засобів захисту

3.   Підвищення артеріального тиску

4.   Тютюнопаління

5.   Алкоголь

6.   Питна вода, що не відповідає санітарним нормам

7.   Антисанітарія

8.   Недостатній вміст заліза в крові

9.   Забруднення навколишнього середовища

10.  Ожиріння, надмірна маса тіла

Висновок: ці фактори не тільки негативно впливають на здоров’я, а й спричинюють понад 40 % усіх випадків смерті людей на планеті. Здоров’я не існує само по собі, не дається на все життя, не є постійним і незмінним. Про нього потрібно дбати, його необхідно берегти й примножувати протягом усього свідомого життя.

•                   Повідомлення учня

Система охорони здоров’я в Україні

Для вирішення проблеми збереження здоров’я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров’я (СОЗ), яка є сукупністю взаємопов’язаних підсистем: санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, науково-медичних, санітарно-епідеміологічних.

Однією зі стратегій системи охорони здоров’я є здійснення так званої первинної профілактики, яка є масовою й ефективною. Наприклад, будівництво очисних споруд або відповідні зміни технологічного процесу на підприємствах, які забруднюють атмосферне повітря, призводить до різкого зниження рівня злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, серцево-судинної системи та інших захворювань.

Другий напрям системи охорони здоров’я більш складний, бо він проводиться на індивідуальному рівні. Сутність вирішення цієї проблеми полягає у визначенні форм, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини.

Важливу роль у справі збереження здоров’я населення має визначення інформації про небезпеку навколишнього середовища. Така інформація повинна вміщувати значення показників негативності середовища, токсикологічних викидів виробництва, стану здоров’я населення. Наявність такої інформації дозволить населенню раціонально вибирати місця діяльності та проживання, раціонально використовувати методи й засоби захисту від дії небезпек. Але бути чи не бути здоровому — це, насамперед, залежить від самої людини: її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей, способу життя.

На основі вищесказаного можна погодитись із твердженням римського філософа Сенеки (4 р. до н. е.—65 р. н. е.): «Уміння продовжити життя — в умінні не скорочувати його».

Науки які вивчають людину

Здоров’я — це стан живого організму, за якого організм у цілому й усі органи здатні виконувати свої життєві функції. У світовому масштабі охороною здоров'я займається Всесвітня Організація охорони здоров'я (ВООЗ).

Хвороба — це патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи/ та функціонування організму або його частин.

Фізіологія — наука, яка вивчає закономірності функціонування й регуляції як організму людини в цілому, так і окремих його систем.

Анатомія — наука, яка вивчає форми і пропорції тіла людини та його частин, окремі органи, їхню макроскопічну й мікроскопічну будову.

Психологія — наука, яка вивчає психічну діяльність людини, закономірності її розвитку й функціонування.

Біохімія — наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, які лежать в основі їхньої життєдіяльності.

 Цитологія — наука, яка вивчає будову та функціонування клітин

Гістологія — наука, яка вивчає будову та особливості функціонування тканин.

Ендокринологія — наука, яка вивчає будову та особливості функціонування залоз внутрішньої секреції.

Генетика людини — наука, яка вивчає спадковість і мінливість людини.

•                   5. Узагальнення і закріплення знань

2.1.           Тестові завдання на визначення однієї правильної відповіді.

1.   Наука, яка вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.

А   ембріологія

Б    гістологія

В   цитологія

Г    анатомія

2.   Наука, яка досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.

А   екологія людини

Б    соціологія

В   валеологія

Г    гігієна

3.   Наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам.

А   валеологія

Б    медицина

В   генетика

Г    гігієна

4.   Наука, що вивчає методи здорового способу життя.

А   екологія

Б    медицина

В   валеологія

Г    основи здоров’я

5.   Метод реєстрації біострумів мозку при різних станах організму називається

А   електрокардіографією

Б    сканувальною томографією

В   рентгенографією

Г    енцефалографією

6.   Метод, який дозволяє одержати на екрані зображення внутрішніх органів у результаті відбиття ультразвукових хвиль від їхніх меж, називається

А   ендоскопією

Б    ультразвуковою діагностикою

В   рентгенографією

Г    електрокардіографією

2.2. Вправа «Установи відповідність».

Установіть відповідність між терміном та його визначенням.

Термін	Визначення
1    Гігієна	А   Наука про будову організму
2    Цитологія	Б    Наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я
3    Генетика	В   Наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах
4    Гістологія	Г    Наука про спадковість і мінливість організмів
5    Анатомія	Д   Наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах
6    Фізіологія	Е   Наука, яка вивчає будову і функції тканин
7    Біохімія	Є   Наука про функції та процеси життєдіяльності організму
8    Біофізика	Ж  Наука, яка вивчає будову і функції клітин

Відповідь:

•                   1 — Б, 2 — Ж, 3 — Г, 4 — Е, 5 — А, 6 — Є, 7 — Д, 8 — В.

5.1. Складання сенканів на теми «Здоров’я», «Хвороба».

5.2. Вправа «Вислов думку».

— Доведіть правильність (або помилковість ) твердження: «Твоє здоров’я — у твоїх руках».

5.3. Бесіда.

•                   6. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, дають визначення новим термінам, указують на фактори, які зміцнюють або ослаблюють здоров’я.

Учні також зачитують епіграф, записаний на дошці, визначають, чому саме ці слова доречні на сьогоднішньому уроці.

•                   7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.