Орієнтовний план навчального проекту:

1.       Тема--
2.       Актуальність теми--
3.       Об'єкт дослідження--
4.       Предмет дослідження--
5.       Хронологічні межі дослідження
6.       Мета навчального проекту
7.       Завдання
8.       Методи дослідження
9.       вид проекту- індивідуально-груповий
10. виконавці- учні 10 кл
11. терміни виконання проекту
12. висновок

 

 

План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11.висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок
План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок
План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок	План навчального проекту: 1.Тема-- 2.Актуальність теми-- 3.Об'єкт дослідження-- 4.Предмет дослідження-- 5.Хронологічні межі дослідження 6.Мета навчального проекту 6.Завдання 7.Методи дослідження 8.вид проекту- індивідуально-груповий 9.виконавці- учні 10 кл 10терміни виконання проекту 11. висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Між світовими війнами (1919–1939)

Політична мапа Європи.
Кінець 1930-х рр.

11 листопада 1918 р. закінчилася Перша світова війна. Багатонаціональні імперії (Османська, Німецька, Російська та Австро-Угорська) розпалися на дрібніші національні держави. 28 червня 1919 р. країни-учасниці війни уклали між собою Версальський мирний договір. У цьому договорі містився статут Ліги Націй, регулювалися питання політичного устрою Європи та визначалися кордони багатьох європейських країн. У період між світовими війнами геополітичне становище Центрально-Східної Європи змінилося.

Події у міжвоєнній Європі визначили подальшу долю українських земель в складі новоутворених держав. З середини листопада 1918 р. Румунія окупувала Буковину, ще раніше – Бессарабію і частину Мармарощини (Сигітщину). На території Української Народної Республіки (УНР), що до цього часу перестала існувати, була встановлена радянська влада. Внаслідок воєнних дій України з Польщею і більшовицькою Росією з 1919 р. Галичину, Холмщину, Підляшшя, Західну Волинь, Західне Полісся, Посяння і Лемківщину захопила Польща. Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, а Північна Буковина й Бессарабія були приєднані до Королівства Румунія.

Українські землі опинилися під окупацією різних за державним устроєм та політичним режимом країн. Землі Західної України в складі Польщі, Чехословаччини та Румунії розвивалися по-інакшому, аніж Центральна та Східна Україна, окупована більшовицькою Росією. Залежно від країни-окупанта відмінним був і розвиток західноукраїнських земель.

Більшовики вели жорстку політику щодо українців в складі СРСР. Тут були проведені так звана політика "воєнного комунізму", НЕПу, колективізація, індустріалізація (мілітаризація). Люди пережили Голодомори 1921–1922 рр. та 1932–1933 рр., сталінський терор.

Загарбання Буковини Румунією також супроводжувалося терором щодо місцевого населення. Румунізація всіх сфер українського життя здійснювалася задля досягнення далекоглядного плану окупантів утворити "Велику Румунію". Незважаючи на асиміляційну політику, на окупованих Румунією західноукраїнських землях українські національні сили вели легальну та підпільну боротьбу проти загарбників.

У Другій Речі Посполитій українці також зазнали утисків. Так зване "осадництво", політика  "санації",  "пацифікації", політичні процеси над лідерами УВО-ОУН пригнічували національний розвиток західноукраїнських земель в складі Польші. Попри дискримінаційну політику на цих теренах розвинулась українська кооперація, існувала відносно вільна преса, діяли десятки освітніх, культурних і спеціалізованих товариств ("Просвіта", "Рідна школа", "Українська бесіда", "Українська католицька організація", "Сільський господар" тощо).

Чехословаччина виявилась найдемократичнішою у ставленні до українців. Тут відносно вільно розвивалося українське шкільництво і наука, значні кошти інвестувались в господарське життя, різноманітнішим було політичне життя краю. Проте влада зволікала з наданням для краю обіцяної автономії. У березні 1939 р. національні українські сили скористалися політичною ситуацією для проголошення державної самостійності Карпатської України. Проте навесні 1939 р. після захоплення угорськими військами значної частини Карпатської України уряд на чолі з Президентом республіки А. Волошином перестав існувати.

Створені на основі Версальської системи договорів міждержавні кордони були предметом глибоких суперечок між європейськими країнами, які прагнули їх ревізії. Зокрема, у групі держав-ревізіоністів опинились Німеччина, Італія, Угорщина, Болгарія та інші країни. Сукупність міждержавних суперечностей і конфліктів, а також прагнення нацистської Німеччини до експансії призвели до початку Другої світової війни, в епіцентрі якої опинились українські землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учителям історії

 12.05.2005  608  0

Принади та труднощі предмета «історія» полягають у тому, що будь-яка тема — це нескінченна мозаїка подій, ситуацій, предметів побуту, осіб, людських прагнень і амбіцій, дипломатичної інтриги — той «аромат» історії, те живе життя, яке не хочеться «засушити» і яке не тільки навчає, але й виховує.

Пропонований навчальний проект призначений для здійснення учнями старших класів школи на уроках історії під час вивчення теми «Друга світова війна».

Тема навчального проекту. Наша повість про ту війну

Мета: вивчити тему «Друга світова війна», гранично вичерпавши, реалізувавши її можливості, у першу чергу — навчальні, тобто вивчити зміст теми, необхідний базисним навчальним планам і навчальним стандартам; навчити дітей проблематизації, цілепокладання, планування й виконання конкретних кроків і операцій із розв’язання проблеми, рефлексії, підготовки та проведення презентації та ін.

Тип проекту: інформаційний, ознайомлювально-орієнтовний історичний монопроект із відкритою, очевидною координацією.

Час роботи над проектом: приблизно 2 місяці.

Режим роботи: уроки й позаурочні заняття.

Забезпечення проекту: підручники й навчальні посібники різних авторів з історії, енциклопедії, довідники, монографії за темою, періодичні видання, белетристика, спогади учасників війни, ресурси Інтернету.

Знання, уміння, навички, необхідні для роботи в проекті: уміння працювати в інформаційному полі, використовуючи додаткову літературу; уміння осмислювати, структурувати нову інформацію, пов’язувати її з уже набутими знаннями, знаходити їй місце в канві уроку.

Специфічні знання, уміння, навички: проективні.

Мотивація до діяльності: сама навчальна проектна діяльність, інтерес до її результатів, бажання реалізуватися в спільній справі, а також інтерес до досліджуваного матеріалу.

Передбачувані надбання: нова, додаткова інформація з теми, яку раніше не використовували, здобута учнями самостійно й застосована ними на уроці; уміння здійснювати навчальну проектну діяльність; особистісні компетентності учнів.

Методика здійснення навчального проекту з історії

I. Моніторинговий етап

Перед початками роботи над проектом ми намагалися з’ясувати, яку мету ставлять перед собою учні, якою є мотивація їх навчальної діяльності на уроках історії. Із цією метою було проведене анкетування, яке показало таке:

•                       ставлять за мету дізнатися нове — 75 % учнів;
•                       дізнатися більше за програмовий матеріал, тобто те, «що не пишуть у підручниках»,— 35 %;
•                       прагнуть поглиблено вивчати історію «і щоб більше було уроків історії» — 10 %;
•                       хочуть поділитися своїми знаннями з однокласниками — 45 %;
•                       бажають поділитися своїми знаннями із учителем — 35 %;
•                       домагаються гарної оцінки — 60 %;
•                       ставлять за мету виявити себе й перевірити свої можливості — 30 % учнів.

Як бачимо, у багатьох учнів є позитивна мотивація до навчання, але мета розмита, неконкретна, наявні так звані спонтанна допитливість і стихійна зацікавленість. Не складно помітити, що якими б різними не видалися на перший погляд цілі вчителя й учнів, є точки дотику, спільні позиції, саме вони й дали змогу визначити проектну діяльність. Крім того, після анкетування з’ясувалося, що багато учнів пасивно ставляться до предмета, є байдужими до навчання в цілому. Виразно постає проблема: мала ефективність традиційних (здебільшого пояснювально-ілюстративного) методів вивчення історії для мети навчання, виховання й розвитку учнів.

II. Вступна бесіда

Для початку проекту вчитель провів вступну бесіду «Очевидні причини й таємні важелі Другої світової війни» з метою занурення в тему й у проектну діяльність.

III. Проблематизація

Після бесіди намагалися з’ясувати, що відомо учням із цієї теми, що зацікавило, що хотіли б дізнатися додатково, хто може поділитися інформацією із цієї теми, іншими словами, як нам вивчати тему так, щоб було цікавіше.

IV. Постановка учнями їх мети (проблеми)

Під час обговорення дійшли ідеї вивчати тему, виконуючи навчальний проект.

V. Орієнтовний результат

Спробували уявити, спланувати, який результат ми отримаємо. Припустили, що тема «Друга світова війна» має бути яскравішою, повнішою, цікавішою, ніж у підручнику. Ми немовбито заново її напишемо, пожвавимо, «розфарбуємо» матеріал підручника, зберемо матеріали про війну, підготуємо доповіді, повідомлення, есе, альбоми і презентуємо їх у класі. А всі напрацьовані матеріали складемо в окрему теку «Наша повість про Другу світову війну», яку подаруємо школі.

VI. Окреслення завдання з реалізації мети

Уявлений ідеальний результат дозволив окреслити кроки — завдання з реалізації мети:

•                       потрібно було визначити, які значеннєві розділи, частини містить наша «повість». Під час обговорення їх було визначено три: про учасників війні; про події війни; про матеріальне забезпечення війни;
•                       був оголошений конкурс на назву цих розділів;
•                       був оголошений конкурс на загальну назву проекту.

На конкурс було подано понад 100 пропозицій, комісія обрала найцікавіші. Під час роботи надійшла пропозиція встановити приз «Золота ідея» за кращу назву, за найцікавіші матеріали, за яскраві ідеї, що виникнуть на уроках.

Зрештою наш проект ми назвали «Наша повість про ту війну», вона складатиметься з 3 частин:

•                       «Портретна галерея війни»;
•                       «Будні війни»;
•                        «Речі війни».

Усі три частини «повісті» міститимуть окремі глави. Цей етап роботи мав перші несподіванки: найцікавіші назви запропонували учні-«тихоні».

VII. Затвердження виконавців

Наступним кроком стало затвердження виконавців проекту. Учні класу об’єдналися у групи по 3—5 осіб для пошуку матеріалів. Деякі діти воліли працювати самотужки, деякі захотіли написати про своїх прадідів, які брали участь у війні. Затвердили групу оформлювачів і групу комп’ютерного верстання, графік роботи й керівників розділів і проекту в цілому.

VIII. Ярмарок міні-проектів

Нарешті, відбувся ярмарок навчальних міні-проектів, глав нашої «повісті», тобто ярмарок тем для подальшої пошукової й дослідницької роботи. Їх пропонували як учитель, так і учні.

На ярмарок було запропоновано понад 50 тем. Обрали для осмислення 10.

У розділі «Портретна галерея війни»:

•                       «Генералісимус І. В. Сталін»;
•                       «Народний маршал Г. К. Жуков»;
•                       «Льотчики й льотчиці — герої війни»;
•                       «Як воював мій прадід»;
•                       «Фюрер Адольф Гітлер»;
•                       «Рудольф Гессе — єдиний в’язень Шпандау».

У розділі «Будні війни»:

•                       «Перл-Харбор — ганебний день Америки».

У розділі «Речі війни»:

•                       «Взуття, одяг солдатів»;
•                       «Озброєння, що забезпечило перемогу»;
•                       «Частівка б’є не гірше за гармату».

Як бачимо, найпривабливішою виявилася інформація про людей, і це не дивно: по-перше, юнацтво шукає приклади «життя з когось», по-друге, інтуїтивно відчуваючи безособовість історії (уже скільки про це писали!), намагається виправити цей недолік.

Хлопчиків, природно, зацікавила зброя, і зовсім незатребуваними залишилися бойові операції, як висловився один учень: «І так уся історія битвами забита!». На цьому завершився підготовчий етап нашого навчального проекту.

IХ. Основна робота над проектом

Почалася основна робота над проектом — пошуково-дослідницька діяльність: збирання матеріалів (на думку проектантів, «полювання за знаннями»), їх осмислення, структурування, оформлення. Вочевидь, що діяльність захоплює дітей, вони почали усвідомлювати свої можливості, інтереси, відшукувати нові джерела інформації; відбувалося перегрупування раніше створених груп, хтось виявив бажання працювати індивідуально, деякі ділилися інформацією, літературою з іншими. Були учні, які підготували по 2—3 повідомлення (!). У результаті до кінця роботи було створено не 10 розділів, як планували, а 24. Під час роботи перед учителем постали проблеми. Знадобилися консультації за межами уроків. Але найважливішим було «укласти» здобуті знання, «нашу повість» у навчальну програму. Довелося анонсувати майбутні уроки, обговорювати, що вивчатимемо на наступних, а учні вже самі «вбудовувалися» у них зі своїми доповідями, повідомленнями, альбомами та ін. Це дозволило постійно переглядати всю тему й наші досягнення, а не читати від параграфа до параграфа. Діяльність рефлексували. З’явилася ідея провести підсумкову конференцію або «круглий стіл» за підсумками проектної діяльності.

Х. Підготовка до презентації проекту

ХI. Оформлення продукту проектної діяльності — теки зі здобутою інформацією

ХII. Презентація проекту

Презентація навчального проекту відбувалася у формі підсумкової конференції, на якій учні проаналізували, як вони крок за кроком обмірковували й втілювали наш проект, які складнощі їх спіткали і як їх долали, що в них вийшло, що здобули й чого навчилися під час здійснення проектної діяльності, що нового вивчили з цієї теми. Потім передали в дарунок школі нашу «Повість…».

Висновки:

•                       навчальний проект в цілому мав успіх, у ньому взяли участь усі учні класу. Проектна діяльність збагатила особистісний досвід учнів, дозволила їм чіткіше усвідомити свої інтереси, удосконалювати вміння працювати з інформацією, актуалізувати знання з предмета й конкретної теми, застосовувати їх у своїй навчальній діяльності;
•                       під час проектної діяльності учні опанували навички самої цієї діяльності, навчилися формулювати мету діяльності, планувати її здійснення, проводити постійну рефлексію свого просування до мети, готувати й презентувати результати;
•                       проектування дозволило урізноманітнити комунікативні зв’язки учнів із соціумом;
•                       робота над проектом дала багатьом учням задоволення, можливість почуватися творцями, дослідниками нового, сприяла становленню особистісних компетентностей;
•                       учителеві проект дозволив розсунути межі навчальної програми, спланувати роботу з вивчення конкретного навчального матеріалу протягом тривалого часу й у різних формах, що дає підставу розглядати метод навчального проекту як новий, цікавий, досить ефективний засіб навчання, виховання й розвитку особистості школяра, затребуваний сучасною навчальною практикою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	План навчального проекту: Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат	План навчального проекту:                                        Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат
	План навчального проекту:                                        Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат	План навчального проекту:                                        Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат
	План навчального проекту:                                        Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат	План навчального проекту:                                        Тема-- Актуальність теми--   Об'єкт дослідження--   Предмет дослідження--   Хронологічні межі дослідження Мета навчального проекту   Завдання Методи дослідження вид проекту- індивідуально-груповий виконавці- учні 10 кл терміни виконання проекту    кінцевий результат