Осінні барви України

Інтегроване свято, яке поєднало дві тематики: осінь та завершення адаптаційного періоду в 1 класі

Осінні барви України

 

-Доброго дня, шановні наші гості, батьки, вчителі. Сьогодні ми зібралися на свято ОСЕНІ.

Осінь – чудова пора року, вона підводить підсумки прожитого і дає надію на майбутнє. А нинішня осінь – особлива. Вона подарувала нам багато чудових і теплих днів, а до нашої шкільної родини привела прекрасних діток, наших маленьких першокласників. Тож нехай їхнє шкільне життя буде безтурботним і цікавим, а праця плідною.

    Ой, як гарно в цей ранковий час

    Сонечко всміхається до нас!

    Сонечко низенько чи високо

    Посилає Землі уклін,

    З ним приходять пори року

    І приносять безліч змін.

ОСІНЬ  :     Завітала я до вас в Україну, одягла в червоне намисто калину,

                   Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини, айстри різнобарвні, горішки ліщини,

                  Буряки цукрові, кукурудза стигла, гарбузи медові, різні повидла,

                 Варення, соління, гриби в маринаді….

                 Мені щедрій осені всі у вас раді: і білочка в лісі, і в садочку квіти,

                І горобчик в полі, і дорослі, і діти.

(ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ «ЩО НАМ ОСІНЬ ПРИНЕСЕ»)

ОСІНЬ:        Та не сама я до вас прийшла – своїх синочків привела.

                     У місяця вересня щедра рука, заходьте, вас із  двору гука.

                    І яблука трусить з гілок, і сипле в портфелі сливок,

                    Солодкий зрива виноград, і кожен з нас вересню рад.

                    Бо щедра, ой щедра рука у вересня – трудівника.

ВЕРЕСЕНЬ:   Добридень, дорогі гості, зачекалися мене?

                       У серпанку павутинки білі ниточки снуються,

                       Вже тумани по долині у ранкову пору в’ються.

                      В лісі верес розкриває свої келишки бузкові,

                     І багрянець покриває пишні грона калинові.

Вчитель:

-Назва першого місяця осені пов’язана з цвітінням чудової медоносної рослини – вересом. В народі кажуть «ВЕРЕСЕНЬ СУМІЩАЄ ЛІТО І ОСІНЬ», бо саме в цей час уперше тепло з холодом зустрічаються.

ВЕРЕСЕНЬ:     Пливе туман сріблястий в лузі над синім поглядом ріки.

                        Верба за літечком у тузі скида червоні кісники,

                       Земля ще сонечком полита, осінні фарби зігріва.

                       Чита лелека в книзі літа про землю – матінку слова.

Вчитель:

-Та не варто сумувати, бо для нас осінь – це пора нового навчального року. Сьогодні дехто з нас вперше розпочав свій перший навчальний рік.

ВЕРЕСЕНЬ:     У південний край землі відлітають журавлі,

                        Знов лункий шкільний дзвінок нас покликав на урок. (звучить пісня про школу)

Минуло не так багато часу, як ці маленькі хлопчики й дівчатка вперше переступили поріг нашої школи. Як вони чекали цього, мріючи стати першокласниками. За цей час наші першокласники вже багато чого навчились: уважно слухати вчителя, чемно поводитись на уроці, самостійно готуватися до уроку. А пригадаймо, якими незнайками і неумійками ми були у перші дні.

ПЕРШОКЛАСНИКИ:  Я на уроці перший раз! Тепер я учениця.

                                      Ввійшла учителька  у клас, не знаю як годиться:

                                       Сидіти треба чи вставать? Поняття я не маю.

                                       Мене до дошки просять йти – я руку підіймаю,

                                       Бо я мала і мало ще що знаю!

 

                                     Що писати треба чисто – дуже добре знає всяк.

                                     Тільки ручка норовиста не приборкаю ніяк.

                                     Бо вилазить за лінійку, наче місця їй нема!

                                     Через це і неохайний зошит мій тепер з письма.

                                      Ой та ручка! Їй, невірній, мабуть всоте говорю:

                                     Знай, що я також настирний, я тебе таки скорю.

 

                                     А скільки школярів у нас! Є в класі дві Віки й одна Катеринка,

                                     Дениско, Діанка і шустра Настинка. Володя та Влад дають всьому лад.

Діти, а чи справді знання такі важливі для всіх? Давайте подивимось про це казку.

П’єса «Як котик Лінусь перестав лінитися»

1ведучий : Жили на світі два коти Лінусь і Мурчик – два брати.

2ведучий: Лінусь на сонечку лежав, а школи він не поважав.

ЛІНУСЬ:  Навіщо  мені вчитися? Не люблю трудитися!

                 Краще буду тут лежати, вгору лапки задирати.

                 Спати буду скільки схочу! Дні і ночі, дні ночі!

1ведучий: А Мурчик вчився так, як слід, це був старанний дуже кіт.

Мурчик (з підручником):

                                         Ходжу я в школу залюбки!

                                         Читати вчуся я книжки,

                                         Писати й рахувати,

                                         Щоб все на світі знати!

 

2ведучий: Якось до котів у гості

                    Завітав знайомий хлопчик.

                    Рибку він приніс смачну,

                    Та шкода – лише одну!

Хлопчик : Дам тому , хто відгадає,

                   Сім плюс три.

                    Хто знає?

Мурчик: десять.

1ведучий:Мурчик відповів і смачненьку рибку з’їв!

                    А лінусь цього не знав, тільки лапку облизав.

2ведучий:А потім завітала Яна.

Яна:  Ось це – свіжесенька сметана.

           Хто скаже скільки два і шість ,

           Той цю смачну сметанку з’їсть.

           Лінусю, скільки?

Лінусь: Я не знаю…

Яна:Тоді я в Мурчика спитаю.

Мурчик: Це вісім, точно знаю я!

Яна:Бери сметанка це – твоя!

Лінусь:То он як вигідно навчатись!

              Не буду більше лінуватись!

               Піду до школи і навчусь!(бере портфель)

Ведучі,  Мурчик, хлопчик, Яна:Ти правильно сказав, котусю!

( звучить пісня «Вчать у школі»)

Першокласники

Ми тепер не просто діти -

Шестирічки-неумійки,

Ми прийшли у перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

 

В мене братик добре вчиться,

І я вчитимусь так само.

Буду гарна учениця,

Буду радувати маму.

 

Я буду бабусі своїй у підмозі,

Матусю буду зустрічать на порозі,

І татків я ремінь подалі сховаю,

Бо буду вже чемним – це точно я знаю.

 

Будем вчитись залюбки,

Берегти свої книжки.

Обіцяємо це  вам –

Вчителям усім й батькам.

Тож коли ви обіцяєте нам залюбки вчитися і стати гарними учнями , ми із задоволенням сьогодні посвячуємо вас у ПЕРШОКЛАСНИКИ.(осінь вручає значок першокласника)

Отже ви першокласники, які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте?

              Я прийшов до школи вчитись, бо поставив за мету:

              Скоро стану президентом, тільки трохи підросту.

             

              Я також прийшла навчатись, бо я знаю вже давно:

              Стану може агрономом, може зіркою кіно.

    

             Буду вчитися як слід, виросту - побачу світ.

             Я наукою займусь, в професуру доберусь.

              Поки що казати рано, може заміж я піду .

              Чи фотомоделлю стану, як за зростом підійду.

Мрійте! Мріяти не рано! Роки дуже швидко мчать.

Якщо будете старанні, в школі вас всього навчать.

 

ОСІНЬ:  Прийшла пора збирання урожаю, тому й погоду гарну я тримаю,

               Аби устигли хлібороби славні із щедрих нив у цей погожий час

               Позвозити весь урожай в комори – нехай собі лежить там про запас.

-А тепер ОСІНЬ хоче перевірити чи знаєте ви, які овочі збираються до зимової комори.

(ОСІНЬ читає загадки про овочі , на відгадку з’являються овочі.)

Інсценізація «Сперечались овочі» за В.Пароновою https://www.youtube.com/watch?v=giT6b1r6-B0&t=49s

 

ОСІНЬ :   Годі вам вже сперечатись, будем танцям ми навчатись.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося відразу золоте,

Принишкли і дерева, і кущі,

Уже осінні перші йдуть дощі.

Жовтень – другий місяць осені. Сучасна назва місяця пов’язана з кольором листя на деревах. Глянеш і замилуєшся: неначе чарівник пофарбував усе в золото навколо. У жовтні дні дедалі коротші, а ночі довші й темніші. Володарює холодний вітер, дощ срібними нитками прошиває небо.

ОСІНЬ :      Подивись на видноколі мов змінилися ліси,

                    Хто це їх у жовтий колір так барвисто покрасив?

-Діти, тож який місяць фарбує все навколо золотом?

-Сьогодні ЖОВТЕНЬ не може завітати до нас на свято, бо має багато роботи, але просить нас допомогти йому віднайти дерева, які потрібно ще пофарбувати.( на картках діти отримують завдання)

 НКЛЕ     БЕВРА     РЕЗЕБА      УБД

ОСІНЬ  :        В  ясний жовтневий день злітають листки з старенької верби,

                      З собою частку забирають її осінньої журби.

                       І ряска в завозі тихенько плете зелені килимки,

                       На них гойдаються тихенько вербові човники – листки.

Звучить пісня «Жовте листя»

ОСІНЬ:      Похмурий, сину, ти та сірий, пташки полинули у вирій,

                   Мовчить діброва, мов німа, вже близько зимонька – зима!

ЛИСТОПАД:        

   Зникли білесенькі хмаринки, небо синє свинцеве,

   Зрідка снуються сніжинки в це переддення грудневе.

 

- Назва останнього місяця  осені не потребує особливих пояснень, у цю пору з дерев опадає листя , ліс стає незатишним,непривітним.

-Листопад… чомусь він завжди  приходить до нас сумний і похмурий. Може , це від того, що робити  йому в цю пору нічого? Адже усе листя його менший брат пострушував.

 

Хлопчик -деревце

Дощик сиплеться з кленочка     ,

Дощик жовтий, золотий…

А зелені ще дубочки

Хочуть осінь обійти.

Ой, навіщо мені листя ,

Коли вже іде зима,

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

Краще скину я листочки

І тихесенько засну.

Буду спати, буду ждати

Сонце, радість і весну .

-А хмари цього тільки й чекали :вирвались на волю, знялися в небо і сіють на землю дрібним холодним дощиком. Ніхто не радіє такій погоді, тож  недарма в народі так говорять:

«Незакінчене речення»

   Листопад зимі  …….. (ворота відчиняє..)

   Листопад  …….. (білими) кіньми їде.

   Листопад – не лютий, проте спитає ……….( чи одягнений , чи взутий?)

ЛИСТОПАД      

 Ходімо, матінко, а то зима нас ще тут застане.

ОСІНЬ                Так , прийшла пора прощатися .

                           Любі гості, милі діти!

                            Виростайте всі здорові, чуйні серцем, чесні, щирі!

                            Виростайте в дружбі й мирі!