Оскар Уайльд(1854-1900)

Оскар Уайльд(1854-1900)Тімченко Максим«Любов до самого себе-це початок роману тривалістю на все життя."

Оскар Фінґал О’Флагерті Вілс Уайльд  (1854-1900) – ірландський філософ, естет, письменник, поет,казкар. Оскар Уайльд був представником літературно-художнього напряму естетизму.

Народився Оскар 16 жовтня 1854 року в Дубліні в сім’ї лікаря. Перша освіта в біографії Оскара Уайльда було отримано в будинку. Батьки, чудово освічені, прищепили йому з дитинства любов до книг і мовам.

Потім же 1864-1871 року Оскар провів в Королівській школі Портора, закінчивши яку з медаллю був направлений в Трініті-коледж. У цьому навчальному закладі Уайльд придбав не тільки знання, а ще деякі переконання, риси характеру, які він зберіг на все життя.

У біографії Оскара Уайльда не можна не відзначити роки його навчання в коледжі Магдалини в Оксфордському університеті: саме там він вперше прослухав лекції мистецтвознавця Джона Рескіна з естетики, які вплинули на нього надалі і сформували поведінку юнака.

Проходячи навчання в Оксфорді, він захопився ідеями прерафаелітів(тобто мистецтво), блищав у суспільстві здібностями і знанням мов. Крім того, саме в цей час сформувалося його трепетне ставлення до мистецтва, а також були написані перші твори, зокрема поема «Равенна», за яку його нагородили Ньюдігейтською премією.

Цікавим фактом з життя стала його поїздка в Париж після повернення до Англії, де Уайльд познайомився з такими іменитими письменниками, як Віктор Гюго, Поль Верлен, Еміль Золя та іншими відомими діячами мистецтва і культури.

У 1890 році письменник набуває карколомну Популярність: опублікований його роман «Портрет Доріана Грея». Твір викликав багато шуму: критики вважали роман скандальним і аморальним, але сам письменник, до того часу вже звик до пильної уваги і критики, ставився до цього спокійно.

Скандал. Майк Дуглас-коханець швидко зачарував Оскара Уайльда, і той закохався в молодого аристократа, але цей зв’язок незабаром став надбанням громадськості і перевернув все життя знаменитого естета. Незабаром батько Дугласа подав на нього до суду, звинувативши Уайльда у зв’язку з чоловіком, що було кримінально караним. Друзі письменника переконували його виїхати за кордон, але той не слухав і намагався відстояти свою честь в суді. Зрештою Оскара Уайльда засудили до двох років в’язниці.

Оскар Уайльд прожив яскраве життя, а закінчив її в безвісності на чужині. Після скандалу і в’язниці у письменника не залишилося нікого з друзів і шанувальників, навіть дружина покинула його. Альфред Дуглас теж перервав з ним стосунки. Після виходу з в’язниці письменник поїхав до Франції і жив під ім’ям Себастьяна Мельмота. Останній твір – автобіографічну “Баладу Редінгської в’язниці” – він написав за два роки до своєї смерті. Оскар Уайльд помер 30 листопада 1900 року від менінгіту.