Біографія. Оскар народився 16 жовтня 1854 року в Дубліні, його батько був лікарем-хірургом, а мати письменницею і журналісткою. Першу освіту Оскар Уайльд здобув удома. Батьки, чудово освічені, прищепили йому з дитинства любов до книг і мов. З 1864 по 1871 Оскар Уайльд навчався в Королівській школі Портора (поблизу Дубліна), яку закінчив із золотою медаллю. Уайльд був удостоєний Королівської шкільної стипендії для навчання в дублінському Трініті-коледжі (коледжі Св. Трійці). З 1871 по 1874 він навчався у Трініті-коледжі.
У цьому навчальному закладі Уайльд придбав не тільки знання, а ще деякі переконання, риси характеру, які він зберіг на все життя. У 1874 році Уайльд, удостоївся стипендії на навчання в Оксфордському коледжі Магдалини на класичному відділенні. Ще під час студентства Оскар подорожував по Європі, а також написав кілька творів. За поему «Равенна» отримав Ньюдігейтську премію. Після закінчення університету в 1878 рокці, він оселився в Лондоні, їздив по США з лекціями. Трініті-коледж в Дубліні, Дублінський університет. Оксфордський коледж Магдалини
Перший опублікований збірник Уайльда «Вірші» вийшов в 1881 році. Повернувшись до Лондона, Оскар одружується на Констанції Ллойд (у них було 2 сина, для яких він сам писав і видавав казки). Наступний період його життя був літературно плідний. Він працював журналістом (був редактором журналу «Жіночий світ»), а також написав безліч оповідань в той час. У 1891 році був опублікований популярний роман Уайльда «Портрет Доріана Грея», а написаний він був у 1890..
Дотепність письменника прекрасно проявилося в комедіях «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним», «Саломея» (1891). Після любовного зв’язку з Альфредом Дугласом (він кинув сім’ю через ці відносини), маркіз Куїнсберрі подав на Уайльда до суду. Оскар був засуджений на два роки в’язниці, в якій остаточно зламався морально. Звільнившись у 1897 році, оселився у Франції, змінивши ім’я на Себастьяна Мельмота, написав «Баладу Редінзької в’язниці». Оскар Вайльд і Альфред Дуглас
30 листопада 1900 життя Уайльда обірвалося в результаті хвороби (менінгіту), викликаний ушною інфекцією. У 1910році перепоховання на кладовищіПер-Лашез, Париж, Франція. Могила Оскара Вайльда. Баньо. Його могилу прикрашає скульптура крилатого сфінкса, скульптор Джейк Єпстайн. Дана скульптура овіяна легендою, що поцілувавши її отримаєш вічне кохання.
Роман “Портрет Доріана Грея” мав реальне підґрунтя. У Оскара Уайльда у приятелях був художник на ім’я Безіл Ворд. Уайльд, зустрівши одного разу у його майстерні надзвичайно красивого натурщика, вигукнув: “Який жаль, що і йому не минути старості зі всією її потворністю!”. На це Безіл відповів, що готовий малювати кожного року портрет, щоб закони природи — старіння людини відбивались на портреті, а не на зовнішності красеня-натурщика.Історія створення роману
О. Уайльд написав «Портрет Доріана Грея» на замовлення одного американського журналу Написав у рекордно короткий строк — трохи більше, ніж за два тижні, бо уклав парі, що здатен створити роман саме в такий термін. У липні 1890 р. роман опублікували в американському журналі «Ліппінкотс Манслі Мегазін». У квітні 1891 р., набувши нового вигляду, роман вийшов окремою книжкою.
Джерела роману “Портрет Доріана Грея” має паралелі з багатьма творами світової літератури. Так, подібні за сюжетом і розкритими проблемами, роману О. Уайльда передували такі твори:1) Роман англійця Чарльза Метюріна “Мельмот Блукач” (1820)2) Повість-казка німецького письменника А. Шаміссо “Історія Петера Шлеміля” (1814) 3) Роман Гюїсмана “Навпаки” (1884) 4) Повість Бальзака “Шагренева шкіра” 5) Гете “Фауст”.6) Повість-казка Гофмана “Малюк Цахес”.7) Едгар Аллан По. “Вільям Вільсон” 8) Р. Л. Стівенсон “Дивна історія доктора Джекілла і містера Гайда”
Словникова робота:Інтелектуальний роман – різновид роману, у якому увага автора зосереджена не стільки на зображенні самого життя, людських характерів, скільки на актуальних для певної доби інтелектуальних і загальнокультурних проблемах, нерідко наповнений відповідними дискусіями та висловлюваннями, насичений складним інтелектуальним підтекстом, посиланнями на різноманітні літературні, мистецькі, філософські твори. Парадокс (з гр. мови – дивне, несподіване): - вислів, що суперечить загальноприйнятій точки зору або здоровому глузду; - незвичне явище, що не відповідає загальноприйнятим уявленням, міркуванням, що приводить до наслідків, внутрішньо суперечливих чи несподіваних, які мають фатальну форму; - оригінальність мислення його автора.
Словникова робота: Естетизм – 1) збірна назва літературно-мистецьких течій, які у своїх маніфестах і творах висувають на перше місце естетичні програми та естетичні особливості мистецтва (“парнасці”, символісти, “неокласики” та ін.); 2) філософська теорія, яка обстоює пріоритет мистецтва, його художню автономність, вічну красу і силу. Естет – людина, яка звертає особливу увагу на естетичні явища, будує життя за принципами прекрасного. Гедонізм (у перекладі з грецької – насолода) – філософсько- етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, сенсом життя. Гедоніст – людина, яка живе, намагаючись отримати якомога більше насолоди від життя.