Основи християнської етики. " ТРИ ДЕРЕВА".

                                              ТРИ ДЕРЕВА

Ведучий : Дуже давно в далекій країні на вершині гори росли три деревця і мріяли про те,чим би вони хотіли стати, коли виростуть.                                      1 дерево: Коли я виросту і мене зрубають, розпилять на дошки, то нехай зробили б з них скрию для коштовностей.                                                             2 дерево: А що таке коштовності?                                                                                          1 дерево: Ну це яскраві камінці, які схожі на зірочки. Їх носять як прикрасу та дуже бережуть. Вони коштують багато грошей. Коли мене до краю наповнять такими камінцями, це буде так гарно.                                                    2 дерево:  Можливо і гарно, але яка від цього користь? Ось коли я виросту,мене зрубають ,розпилять на дошки…                                                       1 дерево:   Чому ти за мною повторюєш?                                                                        2 дерево:   Нічого я не повторюю. Слухай: зрубають, розпиляють на дошки-міцні, надійні дошки і збудують чудовий вітрильник, Я буду плати у великих водах і служити могутньому царю. Я буду найміцнішим кораблем у всьому світі !                                                                                                                                     1 дерево:    А ти, третє дерево чому мовчиш? Твоя черга.                                                        3 дерево: Не хочу щоб мене зрубали і розпиляли на дошки.                                                  2 дерево:  Не хочеш? А чого ж ти хочеш?                                                                             3 дерево:   Я хотіло б назавжди залишитися на цій гірській вершині. Я хочу вирости таким високим,  щоб людям, які зупиняться подивитися на мене, доводилось би піднімати очі до неба і задуматися про Бога.                                            2 дерево: А якщо вони не будуть задумуватися? Якщо будуть проходити повз тебе? Ти так і будеш стояти без користі? Ні, кораблем бути краще. Корабель безумовно потрібен людям!                                                                                                1 дерево: І скриня потрібна річ …                                                                                            3 дерево: Знову ти зі своєю скринею.                                                                              Ведучий. Тихіше, тихіше , не сперечайтеся !Всі ваші прекрасні мрії  прекрасні. Нехай вони збудуться. На добраніч , діти!                                              Пролітали роки , падали дощі, світило сонце, і три маленьких деревця стали високими, та міцними деревами. І ось одного разу на вершину гори піднявся лісоруб.                                                                                                                         Лісоруб:  (глянувши на перше дерево)Це гарне дерево. (кладе на плече руку) . Саме про таке говорив мій перший замовник. ( імітує рубання дерева).                     1 дерево: Тепер з мене зроблять чудову скриню, і я буду зберігати прекрасні коштовності.                                                                                                                     Лісоруб: ( дивлячись на друге дерево, кладе руку на пояс) .Це міцне дерево. Про таке мене просив другий замовник. (імітує рубання дерева).                         2 дерево: Тепер я буду плавати у великих водах. Я буду міцним кораблем,гідним возити царів.                                                                           Лісоруб:  ( підходить до третього дерева,третє дерево зі смутком дивиться в небо і розчаровано схиляє голову)  А це дерево піде на склад, до нього не має особливих вимог.                                                                                                                   Ведучий.  Промайнуло декілька місяців, а може і років…Що ж сталося з нашими деревами?                                                                                                                Перше дерево, будучи колись таким гарним, не оздобили золотом і не наповнили коштовностями, з нього зробили годівницю для тварин.                              Друге дерево тішилося, коли лісоруб приніс його на корабельню, але там ніколи не будували великих вітрильників. І дерево, будучи колись таким могутнім, було розпиляне на  тоненькі дошки, з яких майстрували звичайний рибацький човен.                                                                                                          Третє дерево було шоковане, коли його розпиляли на бруси і склали в штабель на складі.                                                                                                                    Як сумно все сталось…зовсім не так як мріялось…бідні дерева, що вони відчувають? Але зачекайте, ця історія ще не закінчилася…                                          Пройшло декілька місяців, а можливо і років - і одного разу… Перше дерево, Ти чуєш мене?Відгукнись, де ти? (з»являється 1 дерево)                                                  1 дерево:Де ж ще бути годівниці для тварин- певно що в хліву…як же мені не повезло!                                                                                                                               Ведучий.  Тобі там погано?                                                                                                          1 дерево: Тут темно та волого. Пахне гноєм. В мене накладають сіно, а я так мріяло зберігати  в собі скарби!                                                                               Ведучий. А зірки ти бачиш?                                                                                                        1 дерево: Трішечки, крізь щілину в дверях. Одна така яскрава – вона засяяла цієї ночі і світить прямо сюди.                                                                                                                                           Ведучий. А це хто?                                                                                                              1 дерево:  Вчора одна бідна сім’я зайшла на ночівлю і до того ж в них народився хлопчик . Навіть в напівтемряві видно, який Він гарненький!       Ведучий. Хлопчик…вночі…в хліву…  і зірка… невже це (погляд в зал)- хто б міг подумати, що в хліву, в годівниці для тварин може лежати найцінніший скарб усього світу…                                                                                                 1 дерево: Скарб? Ти сказав - скарб?!                                                                                  Ведучий . Я сказав «найцінніший скарб усього світу», тому що ця Дитина - Божий Дар для людей, і він дорожчий всіх скарбів разом взятих.                      1 дерево:Так, це правда, я відчуваю це. І це краще найбільшої мрії !     Ведучий. Йшли роки, а друге дерево, як и пам’ятаєте, ставши човном, служило рибалкам…де ти, друге дерево?                                                                            2 дерево: Тут, посередині  озера.                                                                                          Ведучий. Здається, що тобі не так вже й погано живеться? Сонце, хвилі – це ж майже те, про що ти мріяло?                                                                                             2 дерево: Так, але мені вже ніколи не возити царів. Я вожу рибу і наскрізь увібрав її запах.  Ще інколи я перевожу людей, звичайних людей…     Ведучий. А сьогодні?                                                                                                         2 дерево:Тринадцять чоловік, якісь подорожуючі, вчитель та учні. Він так втомився, що заснув прямо на кормі. Несподівано розпочалася жахлива буря з громом та блискавками. Яка велика буря ! Мої дошки тремтіли під ударами хвиль - їх зробили занадто тонкими. Небезпека, яка загрожувала позбавити життя моїх пасажирів, була дуже великою! І коли учні зрозуміли, що гинуть, вони кинулись до Вчителя і розбудили Його. Він встав, протягнув руку, щось сказав -  і все затихло. Не розумію, як це йому вдалося?...                           Ведучий. Вітер і буря підкорилась своєму Творцю.                                                          2 дерево:Це означає…означає, що Він…                                                      Ведучий. Цар природи і всього всесвіту  !                                                                            2 дерево:Сам Бог – в рибальському човні, в простому одязі мозолями на руках?                                                                                                                              Ведучий. Ти стало кораблем, але чи можеш ти сказати, що твоя мрія збулася?.                                                                                                                                   2 дерево: це набагато більше ніж я мріяло.                                                                      Ведучий. Пролітали роки  і ось одного разу, в п’ятницю зранку,третє дерево було потривожене, коли бруси, нарізані з нього, витягнули із забутого штабеля. Воно здригнулося, коли його проносили крізь розгніваний, крикливий натовп. Воно здригнулося, коли до нього прибивали людські руки, воно переживало почуття безвихідності та відчаю, коли по ньому стікала на землю кров розп’ятого…                                                                                    3 дерево: (відчайдушно кричить) Та що ж це робиться?!                                                              1 дерево:(виходить на перед) Як можна знущатись над красою?!...                     2 дерево:Нічого, він сильніший їх усіх! Зараз Він їм покаже!                                       3 дерево: Ні, невже ти не бачиш, який Він обезсилений! Допоможіть хто небуть  !!!( звертається до ведучого) чому ви стоїте???                                         Ведучий. Те що відбувається неможливо зупинити.                                                             3 дерево (кричить)  Але ж Йому дуже боляче !!! ( дерева закривають обличчя руками і відвертаються).                                                                                           3 дерево: (звертається до ведучого) Він помер?                                                    Ведучий. Так…                                                                                                                              3 дерево: Але чому Він дозволив себе вбити?!                                                               Всі дерева разом: Так, чому, чому?                                                                             Ведучий. Він Сам так вирішив.                                                                                                1 дерево: Вирішив померти?                                                                                                              Ведучий. Так померти замість нас, людей. Він прийняв смерть за наші гріхи, щоб ми могли жити.                                                                                                                3 дерево:Так ось для чого я знадобився - для хреста.                                                Ведучий. І дивлячись на тебе, люди будуть згадувати Бога.                                         3 дерево: Якого вони вбили? Який жахливий кінець цієї історії.                          Ведучий. Хто вам сказав, що це кінець? Дивіться !( лірична музика)                                1 дерево: Знову світло ? Що це значить?                                                                    Ведучий. Світло проганяє темряву, і Той, кого ми з вами оплакували, знову живий !                                                                                                                                       2 дерево: Він Воскрес ?                                                                                                         Ведучий. Так !  І це радісна новина, правда?                                                                         2 дерево: але хіба таке буває?                                                                                                  Ведучий. Чи могла смерть утримати Того, хтоє Життя? Адже Божа любов сильніша за смерть ! Це вона, Божа любов, може зробити прекрасним, як зробила першому дереву, визнавши гідним його стати колискою для Спасителя світу. Це вона, Божа любов, робить сильним, як зробила другому дереву, удостоївши Його везти Царя всесвіту. І коли люди дивляться на третє дерево, вони згадують про саму радісну та чудову новину, яка коли-небудь звіщала людям : Христос воскрес !                                                                                        Всі дерева разом: Воістину Воскрес!                                                                                   Ведучий. Дивлячись на хрест, люди думають про подвиг божої любові, яка подарувала світові ЖИТТЯ!