Основи професійного самовизначення

Про матеріал
ознайомити учнів з основними функціями професійної діяльності, видами діяльнос¬ті людини, сферами й галузями професійної діяльності людини; дати уявлення про основні поняття культури праці; навчити визначати основні компоненти процесу вибору майбутньої професії; розширювати уявлення про професії, формувати на¬вички усвідомленого вибору професії з урахуванням особистих якостей і суспільних потреб
Перегляд файлу

Тема уроку:

ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними функціями професійної діяльності, видами діяльнос­ті людини, сферами й галузями професійної діяльності людини; дати уявлення про основні поняття культури праці; навчити визначати основні компоненти процесу вибору майбутньої професії; розширювати уявлення про професії, формувати на­вички усвідомленого вибору професії з урахуванням особистих якостей і суспільних потреб.             

Очікувані результати: учні характеризують основні функції професійної діяльності людини, пояс­нюють основні поняття культури праці, суть професійного становлення, визначають основні компоненти процесу вибору майбутньої професії.

Основні поняття: основні види діяльності людини (гра, навчання, праця);

функції професійної діяльності; типи професій («людина — природа», «люди­на — техніка», «людина — людина», «людина — знакова система», «людина — художній образ»); класи професій; відділи професій; групи професій; професійне самовизначення; професіограма; професійні проби; кар'єра; формула вибору про­фесії; культура праці; професійна етика; професійна компетентність; професіона­лізм; професійний саморозвиток;професійна майстерність; творчість.

Тип уроку: комбінований

                                         Хід уроку:

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Заслуховуються й коментуються повідомлення учнів.

1. Основні види діяльності людини.

Розповідь учителя

Видів діяльності людини існує величезна кількість. Проте у всьому їхньому різноманітті е найголовніші, що забезпечують існування людини й формування її як особистості.

Розрізняють три види діяльності, що змінюють одна одну й співіснують протягом усього життєвого шляху: гра, навчання й праця. Вони розрізняються за кінцевими результатами, продук­том діяльності, організацією, особливостями мотивації.

Робота в малих групах

Картка 1. Гра.

Гра не створює суспільно значимого продукту. У грі почина­ється формування людини як суб’єкта діяльності, і в цьому її ве­личезне значення. Завдання гри: доставити учасникам переживань і емоцій, змоделювати процеси, в яких можна придбати новий до­свід через безпосередню практичну участь. Відносини, що склада­ються між людьми в грі, як правило, мають штучний характер у тому розумінні цього слова, що оточуючими вони не сприйма­ються всерйоз і не є підставою для висновків про людину. Ігри мають велике значення в житті людей, для дітей — перш за все розвиваюче. У дорослих гра не є провідним видом діяльності, а служить засобом спілкування й розрядки. Людина зберігає ігро­ве поводження довго після закінчення дитячого етапу розвитку. Ігрове поводження й ігрові відносини мало впливають на реальні взаємини дорослих.

Картка 2. Навчання.

Навчання  є безпосередньою підготовкою до праці; воно роз­виває людину розумово, фізично, естетично й лише на кінцево­му етапі освоєння професії пов’язане зі створенням матеріальних і культурних цінностей. Воно виступає як вид діяльності, метою якого є набуття людиною знань, умінь і навичок. Знання — це інформація про значимі властивості світу, необхідна для успішної організації тих або інших видів теоретичної або практичної діяль­ності. Навички — це дії, сформовані в результаті відпрацьовуван­ня. Уміння — це способи виконання дій, засновані на придбаних знаннях і навичках.

Картка 3. Праця.

Основним видом діяльності людини є праця — створення сус­пільно значимого продукту (матеріального або нематеріального). Це може бути врожай, вирощений колгоспником, сталь, виплавлена сталеваром, наукове відкриття вченого, урок, проведений учите­лем, картина, книга, написана письменником, зачіска, створена перукарем. Праця — це діяльність за обов'язковим завданням, результати якої — це безпосередньо цінність для самої людини, інших людей, суспільства, Праця створила людину. Саме в праці й для праці виникли й розвинулися в ході історії людські почуття, воля, людське пізнання світу. Праця це основний вид людської діяльності, що має вирішальне значення й для суспільства в ціло­му, і для кожної окремої людини. Створення суспільно корисних речей — головна ознака праці, що відрізняє її від інших видів ді­яльності. Змінюючи в процесі праці природні умови свого життя, людина змінює й свою власну природу, розвиває свої здібності.

Представники груп виступають із повідомленнями

Завдання (фронтальна робота).

Тест

  1. Що не належить до основних видів діяльності людини?

а) Гра; б) творчість; в) праця.

  1. Створення суспільно корисних речей — це ознака:

а) гри; б) праці; в) навчання.

  1. Придбання людиною нових знань — це мета:

а) гри; б) навчання; в) праці.

  1. Мета гри — це:

а) одержання переживань, емоцій;

б) створення матеріального продукту;

в) набуття навичок. 

 2. Основні функції професійної діяльності.

Розповідь учителя

1. Розвиток професійного становлення особистості:

  • професіоналізація й адаптація особистості в навколишньо­му середовищі;
  • реалізація професійного потенціалу особистості;
  • професійна самоосвіта;
  • самопізнання, самоаналіз, саморозвиток особистості. Більш докладно вчитель характеризує поняття «професіона­лізація».

Професіоналізація — це процес становлення професіонала. Цей процес включає:

  • вибір людиною професії з урахуванням власних можливос­тей і здібностей;
  • освоєння правил і норм професії:
  • формування й усвідомлення себе як професіонала;
  • розвиток своєї особистості засобами професії.

2. Дослідження й перетворення навколишньої дійсності:

  • створення духовних і матеріальних благ і цінностей;
  • сприяння загальному й професійному розвитку особистості й оточуючих; 
  • одержання засобів для життя людини й суспільства;
  • розробка теоретичних положень у прикладних сферах еко­номіки.

3. Реалізація принципів і пріоритетів державної політики:

  • інформаційно-комунікативна функція;
  • індустріально-економічне співробітництво;
  • навчально-пізнавальна функція.

Завдання: Схарактеризуйте функції професійної діяльності людини.

Функції професійної діяльності

Суть функції

1.

 

2.

 

3.

 

 3. Професійна діяльність.

Розповідь учителя

Відповідно до поділу суспільної праці економіка містить у собі дві великі сфери діяльності: виробничу (сферу матеріального виробництва) і невиробничу.

До сфери матеріального виробництва належать усі галузі, що виробляють або доводять до споживачів матеріальні блага. У промисловості, сільському господарстві, будівництві необхідні для суспільства засоби виробництва (матеріали, маши­ни, спорудження й т. ін.) і предмети споживання (продукти, одяг, взуття й т. ін.). Вантажний транспорт, зв’язок з обслуговування ви­робництва, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут також належать до сфери матеріаль­ного виробництва, тому що вони сприяють створенню продукції й забезпечують її реалізацію.

Робота в малих групах

Завдання:

1. Використовуючи свої знання за курсом «Географія», запов­ніть схему «Сфера матеріального виробництва».

               image1

2. Заповніть таблицю «Сфера матеріального виробництва», наведіть приклади.

    Учитель організовує обговорення результатів роботи в малих групах.

 


Розповідь учителя

До невиробничої сфери належать галузі, що здійснюють ме­дичне, культурно-побутове обслуговування населення, керування, планування й інші суспільні функції. Ця сфера впливає на поліп­шення умов праці, побуту людей, підвищення життєвого рівня.

         Робота в малих групах

Завдання:

1. Використовуючи свої знання за курсом «Географія», запов­ніть схему «Невиробнича сфера».

image2

2. Заповніть таблицю «Невиробнича сфера», наведіть приклади.

     Учитель організовує обговорення результатів роботи в малих групах.

Розповідь учителя

Для роботи в різних галузях матеріального виробництва й не­виробничої сфери необхідні люди різних професій і спеціальностей. У сучасному суспільстві існує величезна кількість професій. їхнє число й перелік постійно змінюються: деякі професії «відмирають», застарівають, їх заміняють нові.

«Мікрофон»

  • Наведіть приклади зниклих професій. Назвіть професії, які з’явилися порівняно недавно.

Класифікувати професії можна за різними ознаками (за пер­шою літерою назви, належністю до галузі господарства й т. ін.). Але молоді люди, що стоять перед вибором професії, не завжди точно знають назву професії, що їх цікавить. Найбільш зручною є класифікація, що побудована на ознаках, зумовлених особистими якостями людини (здібностями, станову здоров’я, особистим життє­вим досвідом і т. ін.). При такій класифікації професії поєднують за типами (залежно від об’єкта або предмета праці), класами (за­лежно від мети праці), групами (залежно від умов праці).

А.Залежно від об'єкта або предмета праці, від того, із чим або з ким працює людина, усі професії розподіляють на п’ять ти­пів.

Під час розповіді вчитель разом з учнями складає таблицю «Типи професій».

Завдання:   Визначте, до якого типу належать професії ваших батьків.

                                      ТИПИ ПРОФЕСІЙ

Назва типу

Предмет (об’єкт праці)

Приклади професій (спеціальностей)

«Людина-Природа» (П)

 

 

«Людина-Техніка» (Т)

 

 

«Людина-Людина» (Л)

 

 

«Людина-знаковаСистема» (З)

 

 

«Людина-Художній

Образ» (Х)

 

 

 

 «Ажурна пилка»

Робота з використанням дидактичних карток.

Картка 1. «Людинаприрода».

Представників цих професій поєднує одна дуже важлива якістьлюбов до природи. Але любов не споглядальна, котра при­таманна практично всім людям, які вважають природу найбільш сприятливим середовищем для відпочинку, а діяльна, пов’язана з пізнанням її законів і їх застосуванням. Одна справа — любити тварин і рослини, бавитися з ними, радіти їм. І зовсім іншарегулярно, день у день доглядати за ними, спостерігати, лікувати, вигулювати, незважаючи на особистий час і плани.

Фахівець зобов’язаний:

  • усе знати про живі організми;
  •   прогнозeвати можливі зміни в них і вживати відповідних заходів;
  •   бути ініціативним і самостійним у розв’язанні конкрет­них завдань;
  •   бути турботливим, терплячим, далекоглядним;
  • бути спокійним і врівноваженим.

Предметом праці для. представників більшості професій типу «людинаприрода» є:

  •   тварини, умови їхнього зростання, життя;
  • рослини, умови їхнього вирощування;

Фахівцям у цій сфері доводиться виконувати такі види ді­яльності:

вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин або тварин (агроном, мікробіолог, Зоотехнік, гідро­біолог, агрохімік, фітопатолог);             

  •   вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісівник, рільник, квіткар, городник, птахівник, тваринник, садів­ник, бджоляр);
  •   проводити профілактику захворювань рослин і тварин (ветеринар, лікар карантинної служби).

Психологічні вимоги професій «людинаприрода»:

  • розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оці­нювати мінливі природні фактори;
  •   оскільки результати діяльності виявляються лише за досить тривалий час, фахівець повинен мати терпін­ня, наполегливість, має бути готовим працювати поза колективами, іноді за нелегких погодних умову у бруді й т. ін.

Картка 2. «Людинатехніка».

Особливість технічних об’єктів полягає в тому, що вони, як правило, можуть бути точно виміряні за багатьма ознаками. При їхній обробці, перетворенні, переміщенні або оцінюванні від пра­цівника вимагається точність, визначеність дій. Техніка як предмет праці надає широких можливостей для новаторства, вигадки, творчості.

Важливі умови для успіху в цій сфері: 

  •   технічна фантазія;
  • здатність подумки поєднувати і роз’єднувати технічні об’єкти та їхні частини;
  • практичне мислення.

Предметом праці для представників більшості професій типу

«людина — техніка» є:

  • технічні об’єкти (машини, механізми);
  • матеріали, види, енергії.

Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими видами діяльності:

  • створення, монтаж, складання технічних пристроїв (фахів­ці проектують, конструюють Технікові системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. З окремих вузлів, деталей складають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх);             
  • експлуатація технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);             
  • ремонт технічних пристроїв (фахівці виявляють, роз­пізнають несправності технічних систем, Приладів, ме­ханізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

Психологічні вимоги професій «людина — техніка»

  • гарна координація рухів;
  • точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприй­мання;
  • розвинене технічне й творче мислення й уяві;
  • уміння переключати й концентрувати увагу;
  • спостережливість.

          Картка 3. «Людиназнакова система».

Ми зустрічаємося зі знаками значно частіше, ніж зазвичай уявляємо собі. Це цифри, коди, умовні знаки, природні або штуч­ні мови, креслення, таблиці, формули. У будь-якому разі людина сприймає знак як символ реального об'єкта або явища.

Щоб успішно працювати в будь-якій професії цього типу, необхідно вміти:

  • абстрагуватися від реальних фізичних, хімічних, механіч­них властивостей предметів;
  • подумки поринати у світ, здавалося б, сухих позначень І зосереджуватися на відомостях, які вони несуть у собі;
  • уявляти й сприймати характеристики реальних явищ або об’єктів, що стоять за знаками;
  • особливі вимоги професії цього Шипу пред’являють до уваги.

Предметом праці для представників більшості професій

типу «людина — знакова система» є:

  •   тексти рідною або іноземною мовою (редактор, коректор, друкарка, діловод, телеграфіст, оператор комп’ютерного набору );
  •   цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ, економіст, бухгалтер, статистик);
  • креслення, схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копіювальник, штурмані геодезист);
  •   звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, зву­кооператор).

Психологічні вимоги професій «людина знакова система»:

  •   гарна оперативна й механічна пам’ять;
  •                   здатність до тривалої концентрації, уваги на абстрагованому (знаковому) матеріалі;

          - гарне розподіляння і переключення уваги;

  •   точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками;
  •   посидючість, терпіння;
  • логічне мислення.

Картка 4. «Людина — художній образ».

Найважливіші вимоги, які пред’являють професії, пов’язані з образотворчою, музичною, літературно-художньою, акторсько - сценічною діяльністю людини:

  •   наявність здібності до мистецтв;
  •   творча уява;
  •   образне мислення;
  •   талант;
  •   працьовитість.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людинамистецтво» є:

  • художній образ, способи його вибудовування.

 Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими ви­дами діяльності:

  •   створення, проектування художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф);             
  •   відтворення, виготовлення різних виробів за зразком
  • (ювелір, реставратор, \гравер, музикант, актор, столяр-

червонодеревець) 

V розмноження художніх творів у масовому виробництві (майстер із розпису порцеляни шліфувальник по каменю й кришталю, маляр, друкар).

Психологічні вимоги професій «людинамистецтво»:

  •   художні здібності;
  • розвинене зорове сприйняття;
  •   спостережливість, зорова пам’ять:
  •   наочно-образне мислення;
  •   творча уява;
  • знання психологічних законів емоційного впливу на людей.

        Картка 5. «Людиналюдина». 

Навіть вибираючи професію, не пов'язану безпосередньо зі спілкуванням, ви вчините правильно, якщо зверніть увагу на то­вариськість і контактність. Зважте, до кого ви волієтедо людей чи до себе? Із ким би ви хотіли спілкуватися із собою чи з іншими? Головний зміст праці в професіях типу «людиналю­дина» зводиться до взаємодії між людьми. Якщо не налагодиться ця взаємодія, то не налагодиться і робота.             

  • Якості, необхідні для роботи з людьми:
  • стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми;
  •   потреба в спілкуванні; 
  •   здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, швидко розуміти наміри, помисли, настрій людей;
  •   уміння розбиратися в людських стосунках;
  • гарна пам’ять (уміння утримувати в голові імена й осо­бливості багатьох людей);
  • уміння знаходити спільну мову з різними людьми;
  •   терпіння тощо.

Предметом праці для представників більшості професій типу «Людиналюдина» є:

       - люди.

Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими; ви­дами діяльності

' виховання, навчання людей (вихователь, учитель, спор­тивний тренер);

  •   медичне обслуговування (лікар, фельдшер, медсестра, нянька);
  •   побутове обслуговування (продавець, перукар, офіціант, вахтер);
  •   інформаційне обслуговування (бібліотекар, екскурсовод, лектор);

захист суспільства й держави (юрист, міліціонер, інспек­тор, військовослужбовець).

Психологічні вимоги професій «людиналюдина»:

  •   прагнення до спілкування, уміння легко вступати в кон­такт із незнайомими людьми;
  • стійке гарне самопочуття при роботі з людьми;
  •   доброзичливість, чуйність;
  •   витримка;
  •   уміння стримувати емоції;
  •        здатність аналізувати поводження оточуючих і своє влас­не, розуміти наміри й настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння влагоджувати конфлікти між ними, організовувати їхню взаємодію;
  •   здатність подумки, ставити себе на. місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини;
  •   здатність володіти мовою, мімікою, жестами;
  • розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різ­ними людьми;
  • уміння переконувати людей;
  •   акуратність, пунктуальність, зібраність;
  •   знання психології людей.

Учитель організовує перевірку засвоєння матеріалу

Тест

Виберіть усі правильні відповіді.

  1. Знання психологічних законів емоційного впливу на лю­дей — це психологічна вимога професій типу:

а) «людина — техніка»; 

б) «людина — знакова система»;

в) «людина — художній образ»;

г) «людина — людина»;

д) «людина — природа».

  1. Перукар — це фахівець зі сфери професій типу: а} «людина — техніка»;

б) «людина — знакова система»;

в) «людина — художній образ»;

г) «людина — людина»;

д) «людина — природа».

  1. Уміння переконувати важливе для професій типу;

а) «людина — техніка»;

б) «людина — знакова система»; 

в) «Людина — художній образ»;

г) «людина — людина»;

д) «людина — природа».

  1. Особливі вимоги до уваги пред’являють професії типу:

а) «людина — техніка»;

б) «людина — знакова система»;

в) «людина — художній образ»;

г) «людина — людина»;

д) «людина — природа». 

  1. Бути турботливою, терплячою, далекоглядною має бути лю­дина з професією типу::

а) «людина — техніка»;

б) «людина — знакова система»;

в) «людина — художній образ»;

г) «людина — людина»; :

д) «людина — природа».

Б.    Цілі праці людини відрізняються багатоаспектністю й роз­маїтістю, але їх можна об’єднати за трьома напрямками;

  • довідатися, розпізнати, оцінити, перевірити;
  • перетворити, обробити, організувати;
  • вигадати, винайти, створити.

                                             КЛАСИ ПРОФЕСІЙ:

    Назва класу

          Мета праці

     Приклади професій (спеціальностей)

Гностичні професії (Г)

Розпізнати, довідатися, оцінити, перевірити, розрізнити

Контролер ОТК, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, контролер радіоапаратури, санітарний лікар, нормувальник, літературний критик, слідчий, експерт

Реформаторські професії (Р)

Перетворити, перемістити, обробити, організувати

Учитель, слюсар, кравець, водій, художник з розпису тканини, токар

Дослідницькі професії (Д)

Сконструювати, дослідити, винайти, розшукати, створити

Розкроювальник верху взуття, закрійник, селекціонер, конструктор, композитор, художник, дизайнер з інтер’єру, перукар-модельєр, візажист

В. Залежно від знарядь праці, що застосовуються під час ро­боти, професії підрозділяють на відділи.

                                          ВІДДІЛИ   ПРОФЕСІЙ:

Назва

Знаряддя праці

Приклади професій (спеціальностей)

Професії, пов’язані з використанням

ручної праці (Р)

Ручні і механізовані знаряддя праці

Хірург, столяр, ювелір, монтажник радіоапаратури, кресляр, шахтар, художник, гравер, письменник, медична сестра

Професії, пов’язані з використанням машин з ручним керуванням (М)

Верстати, машини з ручним керуванням

Токар, фрезерувальник, водій, машиніст тепловоза, крана, тракторист, водій трамвая, тролейбуса

Професії, пов’язані з використанням автоматизованих систем керування (А)

Автоматизовані системи керування, автоматичні прилади

Диспетчер енергоблоку, оператор автоматизованих ліній, сталевар, оператори  хімічного, молочного, м’ясопереробного виробництва, друкар

Професії, пов’язані з функціональними засобами праці (Ф)

Жести, міміка, смислові й емоційні інтонації при вимові слів і фраз

Учитель, актор, тренер, співак, диригент, вихователь дитячого садка, диктор, артист цирку


Г. Для будь-якої людини немаловажними є умови, в яких вона працює або працюватиме. Так, існують професії, що висува­ють певні вимоги до фізичного й психічного стану здоров’я пра­цівника.

                                         ГРУПИ ПРОФЕСІЙ:

Назва групи

Приклади професій (спеціальностей)

Праця в умовах звичайного побутового мікроклімату (З)

Економіст, учитель, бухгалтер, артист балету, актор

Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (В)

Пожежник, тракторист, будівельник, дорожний  робітник, городник, агроном, двірник

Праця за незвичайних (екстремальних) умов:під землею, водою, на дуже великій висоті, у повітряному просторі, у «гарячих» цехах, цехах зі шкідливими умовами виробництва (Н)

Водолаз, шахтар, спелеолог, прохідник метро, сталевар, коваль, льотчик, працівники хімічних виробництв, промисловий альпініст

Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я й життя людей, суспільні й матеріальні цінності (М)

Учитель, спортивний тренер, інкасатор, касир, міліціонер, лікар

Завдання:     Визначте, до якої групи належать професії ваших батьків.                                                 Узагальнюючи розповідь про класифікації професій, учитель робить висновок, що будь-яку професію відповідно до цієї класифі­кації можна подати у вигляді формули, використовуючи відповідні буквені позначення:

  • групи професій (П В Н М);
  • відділи професій (Р М А Ф);
  • класи професій (Г Р Д);
  • типи професій (П Т Л З X).

Розповідь учителя 

Визначити свої схильності до професій різного типу можна, пройшовши професійне тестування. Анкета «Пізнай себе» дозво­ляє виявити кращий тип майбутньої професії відповідно до своїх схильностей до того або іншого виду діяльності.

Анкета  «Пізнай себе»

Ця анкета допоможе визначити напрямок і глибину ваших інтересів за типами професій.  Відповідайте «так» або «ні».

1. Легко, без внутрішньої скутості вступаю в спілкування з не­знайомими людьми.

2. Із задоволенням і подовгу можу щось майструвати, шити» в’язати тощо.

     3.  Намагаюся додати навколишньому середовищу естетичного вигляду. Багато хто вважають, що мені це вдається.

4. Регулярно й із задоволенням доглядаю за рослинами й тва­ринами..

5. Із задоволенням і подовгу можу щось підраховувати, обчис­лювати або креслити.

6. Із задоволенням проводжу час із однолітками або малятами, коли їх необхідно чимось зайняти, захопити або допомог­ти їм.

7. Із задоволенням допомагаю старшим доглядати за тваринами або рослинами.

8. Зазвичай я роблю мало помилок у письмових роботах.

9. Мої вироби зазвичай викликають інтерес однолітків або до­рослих.

10. На думку інших людей, у мене є здібності до певної галузі мистецтва.

11. Із задоволенням читаю літературу про рослинний і тваринний світ.

12. Беру активну участь у художній самодіяльності.

13. Із задоволенням читаю про конструкцію й роботу різник ме­ханізмів і машин.

14. Із задоволенням і подовгу можу розв’язувати головоломки, ребуси, кросворди, складні логічні завдання.

15. Легко влагоджую розбіжності між однолітками й тими, хто молодший за мене.

 16. На думку інших людей, у мене є здібності до роботи з технікою.

 17. Результати моєї художньої творчості схвалюють зовсім не­знайомі люди.

 18. Старші вважають, що в мене є здібності до роботи з біологіч­ними об’єктами (рослинами й тваринами).

 19. Зазвичай мені вдається докладно й зрозуміло для інших ви­кладати думки в письмовій формі.

20. Майже ніколи ні з ким не сварюся.

21. Результати моєї технічної творчості схвалюють навіть незна­йомі люди. 1

22. Без особливих зусиль запам’ятовую іноземні слова.

23. Мені часто трапляється допомагати незнайомим людям.

24. Подовгу можу займатися улюбленим заняттям (займатись музикою, малювати тощо).

25. Мені подобаються ставити досліди, що впливають на розвиток рослинних або тваринних організмів.

26. Люблю розбиратися в будові механізмів, машин, приладів.

27. Мені зазвичай вдається переконати однолітків у доцільності того або іншого плану дій.

28. Із задоволенням спостерігаю за тваринами» вивчаю рослини.

29. Із задоволенням читаю науково-популярну літературу, публі­цистику.

       30.  Випробовую свої сили в живописі, музиці тощо, намагаючись осягнути секрети цього мистецтва.

                                                 КЛЮЧ ДО ВІДПОВІДЕЙ:

   Номер запитання анкети

           Тип професії

      Кількість балів

4, 7, 11, 18*, 25*, 28

Людина-природа (П)

 

2, 9*, 13, 16*, 21, 26

Людина-техніка (Т)

 

1, 6, 15*, 20, 23*, 27

Людина-людина (Л)

 

5, 8, 14*, 19*, 22, 29

Людина-знакова система (З)

 

3, 10*, 12, 17*, 24, 30

Людина-художній образ (Х)

 

       За таблицею підрахуйте кількість балів і визначте кращий тип майбутньої професії. За відповідь «так» нараховується один бал. За відповідь «так» на запитання, позначене в таблиці знаком «*», нараховується два бали.

Висновок:  Для мене кращими є професії типу ....

 

4.  Професійне самовизначення

Розповідь учителя

Правильному вибору професії сприяє кількість і вірогідність інформації про умови й характер праці, її зміст. Такі відомості можна одержати, вивчаючи довідкову літературу, беручи участь у виробничому процесі, узагальнюючи досвід і знання фахівців, аналізуючи потреби ринку праці  у вашому регіоні.

А.  Професіограма 

Джерелом інформації про професії є професіограма — комп­лексна характеристику професії.  Професіограма — це науково обґрунтовані норми й вимоги професії до видів професійної діяльності та якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно дотримувати вимоги професії, одержувати необхідний для суспільства продукт і разом із тим створюють умови для розвитку особистості самого працівника. Можна сказати, що професіограма — це уза­гальнена еталонна модель успішного фахівця в певній галузі. Із професіограми людина одержу« відомості про об’єктивний зміст праці, про психологічні якості, що вимагаються від людини. Разом із тим професіограма — це не жорстка стандартна схема, а гнучка орієнтовна основа розвитку фахівця. Професіограма має не скову­вати індивідуальний творчий розвиток фахівця, а лише надавати орієнтири об’єктивних вимог професії до людини. Професіограма може змінюватися в міру зміни професії, тому звертатися до про­фесіограми необхідно так чи інакше впродовж усього професійного життя кожній працюючій людині для того, щоб здійснювати корек­цію психологічних Якостей з урахуванням сучасних вимог професії. Такими є призначення й функції професіограми.

Учитель ознайомлює учнів з алгоритмом побудови професіо­грами, що передбачає такі характеристики професії:

а) назва професії;

б) значення й місце в суспільстві, соціальна потреба;

в) вид праці (механічна, ручна, автоматизована);

г) предмет і продукт праці;

д) знання й уміння, необхідні для роботи;

е) умови роботи, устаткування робочого місця;

є) режим праці (змінність, монотонність) і відпочинку;

ж) медичні протипоказання;

з) вплив професії на особистість (розвиток розумових здібнос­тей людини, формування рис характеру, загальний куль­турний рівень);

и) вимоги до особистісних якостей; і


і) шляхи одержання професії (навчальні заклади, умови вступу);

ї) перспективи професійного зростання;

к) споріднені професії.

Зразок професіограми '

Лікар

Професія лікаря завжди належала до числа престижних і со­ціально важливих. Адже саме в його руках опиняється найцінніше, що є в людини,- її життя.

Праця лікаря складається з трьох основних елементів: роз­пізнавання недуги (діагностика), лікування й профілактика.

Робота лікаряце, у першу чергу, напружена розумова праця, хоча деякі спеціалісти, наприклад хірурги, стоматологи й ін.. мають висококласно володіти технічними засобами й ін­струментами.

Лікар має володіти знаннями із загальної медицини — ана­томії людини (будова людського організму), Нормальної й пато­логічної фізіології (особливості функціонування організму за нор­мальних умов і за різних хворобливих станів), гістології (будова органів і тканин людського організму на клітинному рівні), фар­макології, мікробіології, гігієни, біології, а також володіти знан­нями за своєю спеціальністю (педіатр, кардіолог, ендокринолог, хірург тощо). Тільки лікар, який володіє комплексними знаннями, здатний поставити правильний діагноз, що є гарантією успішного лікування.

Праця лікаряце праця з підвищеною моральною відпо­відальністю за життя й здоров'я інших людей. Даючи клятву Гіпократа, лікар несе відповідальність не лише перед хворим, його рідними і близькими, але й перед своєю совістю. Лікар має бути високоморальною людиною з усталеними життєвими принци­пами.

Режим роботи лікаря залежить від місця його роботипо­ліклініка, стаціонар, служба «Швидкої допомоги» й ін. Але неза­лежно від спеціальності й місця роботи лікар зобов'язаний надати допомогу потерпілому або хворому будь-якого часу доби.

До медичних протипоказань для одержання професії лікаря належать психічні захворювання, пов’язані з розумовою відсталіс­тю або серйозними психічними розладами. Важка хронічна хвороба або який-небудь фізичний недолік не є перешкодою для одержання медичних спеціальностей, не пов’язаних із/ значними фізичними навантаженнями.

Лікарем може бути вольова людина, здатна приймати об­мірковані, іноді ризиковані й нестандартні рішення. Це має бути фахівець високого класу з розвиненими діловими й професійними якостями. Лікар має бути чуйним, здатним до співчуття й спів­переживання. Професія лікаря накладає відбиток на ^характер людини, формуючи такі якості, як відповідальність; рішучість, доброта, і сприяючи розвитку розумових здібностей. Лікар має підвищувати свій професійний рівень протягом упродовж життя, щоб бути в курсі останніх  досягнень медицини.             

Професію лікаря можна одержати у вищому навчальному закладі — медичному університеті або академії. Для вступу не­обхідно успішно здати три іспити: з хімії (або фізики), біології  й  української  мови. Після закінчення медичного університету випускники можуть підвищити свій професійний рівень, навчаючись у клінічній ординатурі, аспірантурі. Таким чином, загальний строк навчання професії лікаря — 12 років.

Спорідненими професіями вважаються професії генетика, біо­лога, біохіміка, фізіолога й ін.             

Висновок. Складання професіограми дозволить розширити уявлення про майбутню професію, оцінити свою профпридатність, визначити якості, які слід розвивати.

Б. Професійні проби

Важливим елементом процесу професійного самовизначення е проведення професійних проб. В основу професійних проб покладені ідеї професора С. Фукуями (Японія), згідно з якими професій­на проба: є найбільш важливим етапом у професійній орієнтації. Професійна проба — це профіспит (профперевірка), що моделює елементи конкретного виду професійної діяльності та сприяє сві­домому, обґрунтованому вибору професії.

Під час професійних проб:

  •   повідомляються базові відомості про конкретний вид про­фесійної діяльності;
  •   моделюються основні елементи певного виду професійної діяльності;
  •   визначається рівень готовності учнів до виконання проб;
  •   забезпечуються умови для якісного виконання професій­них проб;
  •   виявляються інтереси учнів до цього виду практичної діяльності;
  •   формуються потреби в подальшому вивченні й удоскона­люванні професійної діяльності.

Професійна проба включає в себе:

Навчальний етап, у якому передбачене одержання загальної інформації про професійну діяльність.

Мета цього етапу полягає в підготовці учнів до виконання професійної проби й одержання інформації про професійну діяль­ність у певній галузі.

По проходженні цього етапу учні мають знати:

  •   зміст і характер праці в певних сферах діяльності;
  •   вимоги, що висуваються до особистісних і професійних якостей людини; ,
  •   правила, техніки безпеки, санітарії й гігієни;
  •   затребуваність професії на ринку праці в регіоні:
  •   шляхи одержання професії;
  •   загальні теоретичні відомості, інструменти, матеріали, устаткування й правила їх використання.

Основою підготовчого періоду є теоретична підготовка в по­єднанні з практикою, що полягає в повторенні окремих прийомів роботи з обраної спеціальності.

Практичний етап є основою професійної проби й полягає у виконанні певних конкретних завдань. У ході цього етапу учні безпосередньо створюють певний продукт діяльності в обраній сфе­рі, реалізуючи при цьому свої теоретичні знання й практичні на­вички, отримані на попередніх етапах професійної проби.

Висновок. У процесі тієї або іншої професійної проби актуалі­зуються отримані знання й уявлення про певну сферу професійної діяльності, формуються початкові професійні вміння й уявлення про себе як про суб’єкт професійної діяльності. У процесі професій­них проб можна одержати досвід обраної людиною роботи і намага­тися визначити, чи відповідає характер такої роботи її здібностям

і вмінням. Професійні проби диференціюються за віком (І—III кла­си, ІV-VII класи, VІІІ-ІХ класи, Х-ХІ класи).

В. Планування кар’єри

Професійне самовизначення припускає також вибір кар’єри.

«Мозковий штурм»

  • Як ви розумієте, що таке кар’єра?

Учитель коментує й коригує ідеї »учнів.

Кар’єру (італ. саггіега біг, життєвий шлях, поприще, від латин, саггиз — віз, візок) — це просування службовими сходами, успіх у житті. Кар’єру як траєкторію свого^руху людина вибудовує власноруч, ураховуючи головним Whom свої власні цілі, бажання й установки.

Професійне самовизначення - це процес формування свого ставлення до професійної трудової Діяльності,й спосіб її самореалізації. Результатом професійного  самовизначення є вибір про­фесії. Щоб прийняти правильне рішення, необхідно врахувати безліч факторів — свої бажання, психологічні особливості й мож­ливості, а також потреби суспільства. Існує формула вибору профе­сії — стратегія успіху, що в загальному вигляді показує, як зро­бити оптимальний вибір.             

Формула вибору професіїстратегія успіху

 

image7Хочу — бажання, інтереси, прагнення

 Можу — здібності, таланти, стан здоров’я

Необхідно — стан ринку праці,

 соціально-економічні ,проблеми в регіоні

 

— зона оптимального вибору  професії

Висновок. Зона оптимального вибору професії перебуває в ділянці перетину особистих бажань, інтересів людини, її здібностей

і соціально-економічних потреб суспільства в спеціалістах певної професії.

5. Культура праці

Розповідь учителя

Культура праці включає такі компоненти:

  • сприятливі умови праці (організація робочого місця, ди­зайн приміщення, температурний режим 22-24 °С, воло­гість — 40-60 % та ін.);
  • зовнішній вигляд співробітників (dress-code у багатьох компаніях та на підприємствах, наявність робочого одягу);
  • сприятливий соціально-психологічний клімат (дотриман­ня професійної етики — взаємоповага, конфіденційність, компетентність, толерантність, чесність, відповідальність за результати праці);
  • наявність відповідної професійної підготовки;
  • Дотримання правил техніки безпеки;
  • наявність креативних, /проективних (уміння планувати свою професійну діяльність), комунікаційних (дотримання правил людського спілкування) умінь.

6. Професійна етика

Заслуховуються підготовлені повідомлення учнів.

Розповідь учителя

Учитель систематизує й узагальнює повідомлення учнів.

Професійна етика —це система моральних принципів, норм

і правил поведінки фахівці з урахуванням особливостей його про­фесійної діяльності й конкретної ситуації. Професійна етика Має бути невід’ємною складовою частиною підготовки кожного фахів­ця. Зміст будь-якої професійної етики ґрунтується на загальних та окремих принципах.

Загальні принципи професійної етики, що базуються на за­гальнолюдських нормах моралі, Припускають:

а) професійну солідарність, що іноді переростає в корпора­тивність;

б) особливе, розуміння обов’язку й честі;

в) особливу форму відповідальності, зумовлену предметом і ро­дом діяльності.

Окремі принципи випливають із конкретних умов, змісту й специфіки тієї або іншої професії й виражаються в основному в моральних кодексах — вимогах щодо фахівців.

Професіональні етики, як правило, стосуються лише тих ви­дів професійної діяльності, в яких є різного роду залежність людей від Дій професіонала, тобто наслідки або процеси цих дій вплива­ють на життя й долі інших людей або людства.

У зв’язку з цим виділяються традиційні види професійної етики (педагогічна, медична, юридична, етика вченого) і порів­няно нові види професійної етики, поява або актуалізація яких пов’язана зі зростанням ролі «людського фактора» в певному виді діяльності (інженерна етика) або посиленням його впливу в сус­пільстві (журналістська етика, біоетика).

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙ

                     Назва професії

         Принципи професійної етики

Лікар

 

Учитель

 

Учений

 

Офіцер

 

Бухгалтер

 

Менеджер

 

Юрист

 

Журналіст

 

Актор

 

Художник

 

Письменник

 

Працівник правоохоронних органів

 

Висновок. Межа між припустимим і неприпустимим, між службовим обов’язком і вимогам моральності дуже хитка й ха­рактерна для кожного конкретного випадку. І лише високі осо­бисті якості людини,  атмосфера чесності й справедливості усього суспільства можуть гарантувати дотримання етичних норм.

 7.  Професійне становлення особистості

Бесіда

       1. Сформулюйте критерії, за якими ми можемо сказати про людину:

«Вона — професіонал своєї справи».

      2.Чи можна стати професіоналом, одержавши лише початкові

знання за професією?

   3. Як стати професіоналом?

Розповідь учителя

Учитель систематизує відповіді учнів.

Професіонал — професійно навчена вихована людина, яка пройшла певний шлях професійного розвитку. Цей шлях займає досить велику частину життя людини. І тільки у віці дорослості людина формується як професіонал. У процесі професійного роз­витку й саморозвитку людина досягає високого рівня професійної компетентності. Під професіоналізмом розуміється особлива влас­тивість людей систематично, ефективно й надійно займатися склад­ною діяльністю в найрізноманітніших умовах. Професіоналізм — це висока підготовленість до виконання завдань професійної діяльнос­ті. Професіоналізм людини — це не тільки досягнення нею високих виробничих показників, але й особливості її професійної мотивації, система її прагнень, ціннісних орієнтацій, змісту праці для самої людини. Професіоналізм надає можливість досягати значних якіс­них і кількісних результатів праці при менших витратах фізичних

і розумових сил на основі використання раціональних прийомів виконання робочих завдань. Професіоналізм фахівця виявляється в систематичному підвищенні кваліфікації (професійний самороз­виток), творчій активності. Результатом професійного становлення є професійна майстерність і здатність до творчості — створення оригінального продукту.

Завдання. Складіть схему «Як стати професіоналом».

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Тест

  1. Результатом професійного становлення є:

а) професійне самовизначення;

б) професійна творчість;

в) професійна майстерність.

  1.  Норми професійної етики поширюються, як правило, на сфе­ру професійної діяльності:

а) «людина — знакова система»;

б) «людина — людина»;

в) «людина — техніка»;

г) «людина — художній образ»;

 д) «людина — природа».

  1. Рівень майстерності, якого досягає людина на шляху про­фесійного становлення, називається:

а) професійною компетентністю;

б) професійною вмілістю; 

в) професійною навченістю. 

  1. Досягнення професійної компетентності припадає, зазвичай на періоди: 

а) пізньої юності;

б) дорослості; 

в) зрілості.

  1. Комплексна характеристика професії, в якій описані її особливості, зміст і характер праці, називається:              *

а) психограмою;

б) професіограмою;

в) професіографічним описом. 

  1. Залежно від предмета праці професії розподіляють:

а) на 3 типи;

б) на 4 типи;

в) на 5 типів.

  1. Професія «лікар» — це професія типу:

а) «людина — знакова система»;

б) «людина — людина»;

в) «людина — техніка»;

г) «людина — художній образ»;

д) «людина-природа».

  1. Компонентом культури, пращ є:

а) сприятливий соціально-психологічний клімат;

б) високий рівень компетентності співробітників;

в) великий колектив.

  1. Принцип «Не нашкодь!» — це принцип професійної етики професій типу: ,

а) «людина — знакова система»;

б) «людина — людина»;

в) «людина-техніка»;

г) «людина — художній образ»;

д) «людина—природа».

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Ми розглянули основні види діяльності людини: працю, навчання, гру.

Суспільна праця назавжди виділила людину зі світу тварин. Будучи необхідною умовою, існування й розвитку людства, пра­ця — та основа, на якій відбувається психічний розвиток особистос­ті. Навчання — це своєрідний підготовчий етап до трудової діяль­ності й характеризується спрямованістю на оволодіння знаннями, вироблення певних умінь і навичок. Зрозуміло, що оволодіння всім обсягом знань, умінь і навичок є нелегкою працею, вимагає вольо­вих зусиль і напруги як розумових, так і фізичних сил. У процесі навчання в школі в учнів розвиваються вольові якості, необхідні в праці, формуються цілеспрямованість, відповідальність, потреба постійно збагачувати свій розум знаннями. Таким чином, процес навчання в загальноосвітній школі — це необхідний етап підготов­ки до будь-якого виду трудової діяльності. Правильний вибір про­фесії  є важливим для будь-якої людини. Оптимальне порівняння своїх здібностей, бажань і потреб суспільства — стратегія успіху при виборі професії. Це одна зі складових становлення особистості як професіонала.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Виконати завдання в робочому зошиті.
  2. Доповнити таблицю «Особливості професійної етики різних професій».
  3. Підготувати повідомлення «Історія портфоліо», «Види портфоліо».

 

docx
Додано
29 березня
Переглядів
185
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку