Основи спортивної медицини

Основи спортивної медицини Виконала Студентка 471-М групи Войтенко Вікторія

План:1. Поняття про спортивну медицину історична довідка її становлення в Україні. 2. Зміст завдання спортивної медицини як складової частини системи охорони здоров'я. 3. Організація лікарсько-фізкультурної служби . Лікарсько-фізкультурний диспансер.4. Форми роботи спортивного лікаря.

«Ніщо так не виснажує і не руйнує організм людини як тривала фізична бездіяльність…» Аристотель

Спортивна медицина - галузь медицини, що вивчає проблеми фізичної культури і спорту. Основні завдання спортивної медицини: вивчення впливу на організм фізичних вправ як фактора зміцнення здоров'я підвищення працездатності і довголіття обґрунтування раціональної методики фізичних вправ і спортивного тренування.

В даний час спортивна медицина визнана як окрема галузь медичних знань, що розширює існуючі уявлення про функціональних можливостях людського організму щодо всіх форм фізичної активності

Спортивна медицина вивчає також умови зовнішнього середовища, які сприяють ефективності фізичних вправ, розробляє заходи попередження і лікування шкідливих наслідків неправильного застосування фізичних вправ. Поряд з масовими спостереженнями ,проводяться також експериментальні дослідження в лабораторіях, стаціонарах, лікарсько-фізкультурних диспансерах , спортзалах, на стадіонах

Ключ до розуміння відмінності спортивної медицини від інших медичних спеціальностей дає системний підхід. У спорті «нормою» функціонування людського організму є специфічна спортивна діяльність спортсмена – на відміну від «звичайної» медицини, у якій «нормою» є звичайне існування людини. Спортивна медицина повинна вивчати та спостерігати спортсмена насамперед у процесі здійснення ним цієї специфічної спортивної діяльності, а спортивний лікар разом із тренером повинен готувати його саме до цієї діяльності.

Енерговитрати сучасної людини різко скоротилися і, за даними ВООЗ, знаходяться на межі підтримки нормальної життєдіяльності. Згубний вплив гіпокінезії на здоров'я людини доведено численними експериментальними

За даними офіційної статистики: Здорове населення України не перевищує 15%. Особливу тривогу викликає стан здоров'я підростаючих поколінь. кожна п'ята дитина народжується з патологією. 90-95% випускників шкіл мають відхилення у стані здоров'я – від функціональних порушень до серйозних хронічних захворювань, третина у тому числі обмежує вибір професії. 50-75% учнів та студентів мають незадовільну фізичну підготовленість, низькі функціональні показники, прискорені та різко прискорені темпи біологічного старіння. 65% юнаків за станом здоров'я не можуть бути призвані до служби армії. Збільшення випадків раптової смерті на звичайних уроках з фізичної культуру.

«Скільки не вкладай грошей у діагностику та лікування хвороб, здоров'я нації не покращає». Міністр охорони здоров'я Канади Марк

Від чого залежить здоров’я людини? 1%- випадки 10%- медицина 15%- спадковість 15%- навкол. серед. 59%- спосіб життя

Види рухової активності

Через кілька місяців занять виникає чіткий позитивний ефект:зменшуються чи зникають скарги на поганесамопочуття;покращується сон;підвищується працездатність;зменшується жирова частина маси тіла;сповільнюється пульс;знижується артеріальний тиск;прискорюються відновлювальні процеси. Оздоровчий ефект проявляється навіть при початку занять у 60-70 років та старше.

ЗАВДАННЯ СПОРТИВНОЇ МЕДИЦИНИ:1. Удосконалення існуючих та розробка нових методів визначення функціональних можливостей та стану здоров'я людини.2. Розробка ефективних методів відновлення та підвищення фізичної та розумовоїпрацездатності.3. Своєчасна діагностика відхилень у стані здоров'я, що виникають при впливі неадекватних фізичних навантажень, їх корекція та лікування.

Завдання спортивної медицини:4. Вивчення структури захворюваності та особливостей перебігу захворювань у осіб, які займаються фізичною культурою та спортом.5. Розробка заходів профілактики передпатологічних станів та патологічних змін принераціональне використання фізичної активності.

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ – комплекс заходів щодовідновленню здоров'я та працездатності людини засобами фізичної культури та іншими фізичними засобами.

ОРГАНІЗАЦІЯ лікарсько-фізкультурної служби в Україні: Медичне забезпечення осіб, які займаються різнимивидами фізичних вправ здійснюютьспеціалізовані лікувально-профілактичніустанови – ЛІКУВАЛЬНО-ФІЗКУЛЬТУРНІДИСПАНСЕРИ та під їх організаційно-методичним керівництвомлікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я

Основними формами роботи в СМ є: Лікарські обстеження осіб, які займаються фізичною культурою (ФК) та спортом, які поділяються на:1) Первинні.2) Повторні.3) Додаткові лікарські обстеження.

При первинному лікарському обстеженні лікарвирішує питання про допуск до занять ФК та ​​спортом. Без лікарського дозволу тренер абовикладач фіз. виховання не має правадопускати новачка до занять. При лікарському обстеженні визначаютьстан здоров'я, фізичний розвиток тапристосовність організму до дозованихфізичним навантаженням.

При повторних лікарських обстеженняхвизначається вплив регулярних занять ФК таспортом на стан здоров'я, фізичнийрозвиток та функціональний стан організмуспортсмена. Такі обстеження є обов'язковими для всіхспортсменів і проводяться періодично 2-5 разів нарік, залежно від стану здоров'я таспортивної кваліфікації.

Додаткові лікарські обстеженняорганізовуються для вирішення питання про допускспортсменів до змагань, а також длявирішення питання про можливість приступити дотренувань після перенесених захворюваньабо травм, після тривалих перерв узаняттях, при явищах перевтоми (зарекомендації тренера або на проханняспортсмена) проводять за 3 дні до змагань.