Основні дати на НМТ з історії ( XVI ст - 1914 р)

Дата

Подія

1489

Перша згадка про козаків у писемних джерелах

1514

Битва біля м. Орша

1556

Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі

1556–1561

Створення Пересопницького Євангелія 

1569

Люблінська унія. Утворення Речі 

1572

Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа

1574

Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання грамоти) 

1576

Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії 

1578

Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)

1581

Видання Острозької Біблії І. Федорова

1582

Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII)

1586

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів

1588 

Третій Литовський статут (офіційно закріпачив селян Київського і Брацлавського воєводств)

1591–1593

Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою)

1596

Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)

1596

Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)

1615

Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. КонашевичаСагайдачного з Військом Запорозьким)

1616

Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок

1618

Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала ЧерніговоСіверщину та Смоленщину

1620

Відновлення вищої православної церковної ієрархії; 

1621

Хотинська війна 

1625

Куруківська угода 

1630

Повстання не реєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); «Тарасова ніч»; 

1631

Заснування П. Могилою Лаврської школи

1632

«Пункти для заспокоєння руського народу»

1632

Утворення Києво-Могилянської колегії

1635

Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак 

1637–1638

Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні

1638

«Ординації Війська Запорозького реєстрового

1638–1648

«Золотий спокій»

травень 16 48

Битва під Жовтими Водами

травень 16 48

Битва під Корсунем 

вересень 1 648

Битва під Пилявцями

вересень 1648

Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові

грудень 1648

Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва 

1649

Зборівська битва, Зборівський договір

1651

Берестецька битва, Білоцерківський  договір 

1652

Батозька битва (помста за Берестечко)

1652–1709

Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик

1653

Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша

1653

Битва під Жванцем, Камʼянецький договір 

1654

Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті»)

1654

Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині 

січень 1655

Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком

1656

Московсько-польське Віленське перемир’я 

жовтень 1656

Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах) 

1657

Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького

1657

Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)

1658

Гадяцький договір 

1659

Конотопська битва

1659

Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)

1660

Слободищенська угода

1663

Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю.

Хмельницьким

1665

Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті

1663–1664

Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя

1665–1676

П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»

1667

Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України

1668

П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра

1669

Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії

1669–1672

Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців»

1672–1687

І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. 

1672

підписання Бучацького договору

1677–1678

Перший і другий чигиринські походи Туреччини

1678–1679

«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної

України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем)

1681

Бахчисарайський мирний договір 

1686

«Вічний мир» між Московським царством і Річчю

Посполитою  Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові 

1687

Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); 

1687

Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою 

1689

Другий Кримський похід В. Голіцина

1702–1704

Повстання С. Палія «паліївщина»

1704–1709

Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи

1708

Україно-шведський союз, зруйнування Батурина

1708–1722

Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов)

1709

Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер

1709

Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва

1710

Смерть І. Мазепи

1710

«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П.

Орлика гетьманом

1711–1728

Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)

1713

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

1722–1727

Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)

1727–1734

Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський народ»

1734

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів)

1734

Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі 

1738–1759

Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»

1751- 1764

К. Розумовський – гетьман

1752

Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м.

Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії

(сучасні Луганська, Кіровоградська, частина Донецької областей)

1764

Остаточна ліквідація посади гетьмана

1764–1782

Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії)

1768–1774

Російсько-турецька війна, укладення  Кючук-Кайнарджійського договору

1768

Коліївщина 

1772

І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії)

1775

Остаточна ліквідація Запорозької Січі 

1780–1782

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

1781

Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генералгубернаторство)

Дата

Подія

1798

Видання «Енеїди» І. Котляревського 

1805

Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна)

1806–

1812

Російсько-турецька війна , укладання Бухарестського мирного договору

1810–

1825

Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк)

1812

Напад Наполеона Бонапарта на Росію

1813–

1830

Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі

1816–

1857

Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині)

1816

Створення освітнього товариства греко-католицьких священників 

1817

Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко)

1817

Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту Оссолінських

1818–

1819

Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський)

грудень 1825 – січень 1826

Повстання Чернігівського полку

1828–

1829

Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий)

1828

Ліквідація Задунайської Січі

1830–

Польське визвольне повстання

1831

1830-ті

– 1880-

ті

Промисловий переворот у Російській імперії

1831

Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі

1831

«Холерні бунти» на Закарпатті

1832

Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.)

1833–

1837

Діяльність  «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)

1834

Відкриття університету в Києві (Університет святого Володимира, ректор М. Максимович)

1837

Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я. Головацького)

1839

Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі

1840

Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург)

1844

Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

1841

Ліквідація судочинства за Литовським статутом

1846

Видання «Історії Русів» (Москва)

1846–

1847

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства 

1848

Скасування панщини в Галичині

1848

Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»

1848

«Весна народів» 

жовтен ь 1848

Собор руських вчених у Львові

1848–

1850

Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

1848–

1851

Діяльність Головної руської ради

1853–

1856

Кримська війна

1855

Селянський рух «Київська козаччина» 

1856

Селянський рух «У Таврію за волею»

1859

Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи

почато к 1860х

Діяльність «хлопоманів»

1860-ті

– 1890-

ті

Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого промислових центрів; прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва

1860

Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві Української громади

1861–

1862

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

19 лютого 1861

Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії 

1863

Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською мовою освітніх і релігійних видань)

1863–

1864

Польське національно-визвольне повстання 

1863–

1865

Будівництво залізниці Балта-Одеса

1865

Відкриття Новоросійського університету (Одеса)

1868

Створення у м. Львові товариства «Просвіта»

почато

к 1870х

Відновлення громадівського руху

1873

Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка)

1873–

1876

Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

1875

Відкриття Чернівецького університету

1876

Емський указ (заборона української мови імператором Олександром ІІ)

1890

Створення Русько-української радикальної партії (РУРП)

1891–

1893

Виникнення таємної студентської організації «Братство тарасівців»

1895

Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена)

1899

Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії

1900

Створення Радикальної української партії (РУП)

1900

Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»

1900

Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ»

1900

Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української Греко-Католицької Церкви

1901–

1902

Заснування Української народної партії

1905–

1907

Демократична революція в Російській імперії

9 січня

1905

«Кривава неділя»

1905

РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську демократично-радикальну партію (УДРП)

17 жовтня 1905

Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І Державної Думи

1905

Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств «Просвіта» (Катеринослав, Одеса)

1907

Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права для чоловіків

1908

Створення Товариства українських поступовців (ТУП)

1911

Справа «Бейліса»

1911

Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над виборцями до Австро-Угорського парламенту

1912

Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці»