Основні форми організації занять з гімнастики в загальноосвітній школі

Основні форми організації занять з гімнастики в загальноосвітній школі

Гімнастика – один з універсальних засобів фізичного виховання. Серед різних фізичних вправ найважливіше місце належить гімнастичним. Різноманітність гімнастичних вправ робить гімнастику доступною для дітей різного віку, статі та фізичної підготовки.

Заняття гімнастикою підвищують життєдіяльність і працездатність організму дитини, сприяють формуванню правильної постави. Гімнастика розвиває гнучкість, спритність, витривалість, дисциплінує людину й удосконалює її тіло.

Гімнастичні вправи є унікальним засобом виховання, тому що їх використовують не тільки на заняттях  з фізичної культури, але й під час проведення ранкової гімнастики, фізкультхвилинок, свят тощо. Крім того, кожна гімнастична вправа, залежно від методу її виконання може виконувати різні функції.

Під формами занять розуміють способи організації виконання гімнастичних вправ. Уміння використовувати різноманітні форми занять у зв'язку з поставленими завданнями, конкретною ситуацією, особливостями контингенту - критерій педагогічної майстерності й організаторських здібностей вчителя.

До найважливіших форм занять гімнастикою належать:

1.   Ранкова гімнастика - зарядка.
2.   Фізкультурна пауза.
3.   Урок.
4.   Навчально-тренувальне заняття.
5.   Змагання.
6.   Свята і виступи.

Ранкова гімнастика, або так звана «зарядка» сприяє швидкому переходу від сну до робочого стану.

Виконання вправ на свіжому повітрі після «зарядки» сприяють загартуванню організму. Заняття ранковою гімнастикою виховують дисциплінованість, організованість, привчають дотримуватись режиму дня, сприяють виробленню й інших корисних звичок.

Ефективність впливу гімнастики на учнів залежить від того, наскільки вони правильно виконують вправи, дотримуються послідовності у їхньому виконанні та кількості повторень кожної окремої вправи.

Головне завдання фізкультурних пауз, як і фізкультурних хвилинок,- повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти м’язове і розумове напруження, попередити порушення постави.

Фізкультурні паузи проводяться у групах подовженого дня і в домашніх умовах учнями середніх і старших класів протягом 5-10 хв., кожних 50 – 60 хв. навчальної праці.

Спортивні свята та змагання є однією з форм фізичного виховання школярів, за допомогою якої вирішується цілий ряд важливих освітніх і оздоровчих завдань.

Орієнтування школярів на участь у змаганнях є стимулом сумлінного ставлення до навчання.

Незалежно від виду змагань всі вони включаються в загальний річний план роботи. А на початку навчального року розробляється положення і програма змагань.

Будь-яке змагання слід проводити грунтовно, без поспіху, забезпечуючи їх чітку організацію, яскравість і видовищність. Освітній, оздоровчий і тим більше виховний й пропагандистський ефект можливий за умови, якщо: програма змагань відповідає технічній і фізичній підготовленості учасників; методично правильно їх організація; є об’єктивність суддівства; уміле управління психоемоційним станом учасників і глядачів тощо.

Головне місце в практиці занять з гімнастики належить урочній формі. У фізичному вихованні прийнята єдина схема (структура) урочних занять, яка складається із трьох частин: підготовчої, основної і заключної.

Структуру уроку визначає його зміст. У свою чергу розв'язання завдань потребує конкретних засобів. Завдання і засоби уроку можуть бути успішно реалізовані при дотриманні принципів і методів. Крім того, на уроках виконуються різні види фізичних вправ. Отже, перед тим, як приступити до розглядання закономірностей побудови уроку, необхідно систематизувати уроки за їх основними ознаками.

Принцип розподілу уроків за їх цільовою спрямованістю, що мав місце у загальній дидактиці, знайшов своє відображення і в теорії уроку фізичної культури.

Класифікація уроків з фізичної культури виділяє п'ять їх типів:

1. вступний урок - проводиться на початку навчального року чи на початку навчальної чверті;
2.     навчальний - засвоєння нового матеріалу;
3.     тренувальний - повторення і закріплення матеріалу;
4. контрольний урок - перевірка знань, умінь і навичок, а також рівня фізичної підготовки учнів;
5.     навчально-тренувальний урок змішаного типу.

На навчальних уроках вивчення техніки фізичних вправ здійснюється у продовж перших двох етапів процесу навчання – початкового і поглибленого розучування.

Тренувальні уроки проводяться переважно з метою закріплення і вдосконалення фізичних вправ, розвитку фізичних якостей.

Основна мета цих уроків – завершити формування рухової навички в циклі навчання окремо взятої фізичної вправи з наступним переходом її в рухове уміння вищого порядку. На тренувальних уроках учні закріплюють навички  володіння технікою дії відповідно до досягнутого ступеня розвитку індивідуальних здібностей, розширюють діапазон варіативності техніки дій для ефективного використання її в різних умовах і з максимальним проявом фізичних якостей, а також проведення вихідних і підсумкових тестувань. Уроки такого типу проходять, як правило, у вигляді спортивних змагань із забезпеченням суворого порядку, дотриманням правил змагань, чіткої фіксації результатів.

Найбільш типовими є комбіновані уроки. Їх не слід планувати і проводити шаблонно,  за єдиною, назавжди визначеною схемою.

В абсолютній більшості занять присутні елементи навчання, тренування і контролю.

Завдання занять повинні бути чіткими і зрозумілими. Від правильного розподілу і постановки завдань залежить не тільки стратегія поведінки вчителя, але і вибір засобів, методів, форм організації занять.

Основним джерелом, що визначає зміст занять гімнастикою, є затверджена програма. Засобами занять з гімнастики є:

1. Програмові вправи.
2. Вправи, які забезпечують загальну і спеціальну фізичну підготовку учнів.
3. Підготовчі і підвідні вправи, що сприяють успішному навчанню учнів.
4. Вправи, які підвищують координаційні можливості учнів.

Урок гімнастики, як і заняття іншими видами фізичних вправ, складається з 3-х частин: підготовчої, основної і заключної.

Основне завдання підготовчої частини уроку - це налаштування учнів на заплановану діяльність. Поряд з цим головним завданням у підготовчій частині уроку вирішуються і освітні завдання такі як: формування в учнів навичок правильної постави, удосконалення координації рухів, навчання стройових вправ та інше. Найбільш типовий варіант побудови підготовчої частини наступний: шикування учнів, здача рапорту, повідомлення основних завдань уроку, виконання стройових і загальнорозвиваючих вправ.

Загальнорозвиваючі вправи можна проводити на місці та в русі як з предметами так і без них, з використанням парних та групових вправ, із включенням нескладних акробатичних та танцювальних вправ. У старших класах потрібно включати в розминку різні вправи з м'ячем (наприклад елементи баскетболу). Важливо, щоб підбір вправ забезпечував різнобічний вплив на організм учнів, для забезпечення достатньої щільності у підготовчу частину уроку необхідно включати, головним чином, знайомі і нескладні вправи. При складанні комплексу загально-розвиваючих вправ необхідно керуватися певними правилами. Спочатку треба давати вправи з невеликою амплітудою, які виконуватимуться у спокійному темпі і ритмічно. Амплітуду рухів і темп виконання необхідно збільшувати поступово. Також поступово, від вправи до вправи, необхідно збільшувати і дозування повторень. У комплекс не слід включати вправи, які потребують значних силових зусиль і нервового напруження. При визначенні кількості повторів необхідно враховувати ступінь підготовленості учнів і враховувати стать (дівчата та хлопці). Диференціювати навантаження для дівчаток і хлопчиків слід уже з 4 класу. Існують наступні способи проведення комплексу загальнорозвиваючих вправ: за показом, за розповіддю, за показом і розповіддю, за підрозділами (лідируючий).

Тривалість підготовчої частини залежить від завдань і змісту уроку та контингенту учнів. Чим більше навантаження передбачено дати в основній частині уроку, тим більш ретельніше та довше потрібно готувати організм учнів. Чим старші класи, тим розминка повинна проводитись довше ніж у молодших класах. Необхідно поряд із загальною розминкою в старших класах застосовувати засоби спеціальної розминки. В середньому тривалість підготовчої частини 7-12 хвилин.

Основна частина уроку.

 В основній частині, яка триває 25-35 хвилин, вирішуються головні завдання уроку:

1. Розвиток вольових і фізичних якостей учнів.
2. Формування життєво необхідних і спортивних рухових навичок.

Призначення цієї частини уроку направлене на оволодіння навчальним матеріалом програми з фізичної культури, куди входить придбання учнями спеціальних знань (теоретична підготовка), а також формування різних рухових вмінь та навичок, їх удосконалення. В основній частині використовуються вправи, що вимагають значних вольових зусиль: вправи на гімнастичних снарядах, опорні стрибки, акробатичні вправи, прикладні вправи, ЗРВ підвищеної інтенсивності (фізпідготовка). Вибір вправ залежить від завдань основної частини заняття, індивідуальних можливостей учнів та інших умов.

Загальні вимоги до проведення уроку:

1. Чітке уявлення про задану вправу.
2. Доступність.
3. Підвищення кількості повторень вправи у кожній спробі.
4. Оптимальна кількість повторень.
5. Безпечність виконання вправ.
6. Діяльність учнів в основній частині уроку може бути організована різними методами.
7. Фронтальний - виконання вправи всіма учнями одночасно під керівництвом учителя. Його застосовують під час проведення нескладних акробатичних вправ, вправ з рівноваги та ЗРВ. Використання цього методу сприяє підвищенню щільності уроку.
8. Груповий метод організації учнів - найпоширеніший при виконан­ні вправ на гімнастичних приладах. Клас об'єднують у групи (відділен­ня), кожна з яких займається на своєму приладі. Через певний час гру­пи міняються місцями, щоб упродовж уроку всі учні могли виконати всі вправи на всіх приладах. Прилади потрібно розташовувати таким чином, щоб відділення перебували спиною одне до одного й щоб учитель міг ба­чити всіх учнів.
9. Потоковий (коловий) метод полягає в переході від однієї вправи до іншої або від одного приладу до іншого. При цьому методі організації уроку вправи мають бути добре знайомі учням. Це можуть бути опорні стрибки, лазіння. Прилади розташовують по колу або квадрату, задля того щоб не було зіштовхувань та перешкод. Вправи слід підбирати таким чином, щоб біля приладу не виникало великого скупчення учнів. Через низьку пропускну здатність.
10. Ігровий метод - це метод, за допомогою якого можна проводити май­же всі види вправ. До уроку включають ігри з бігом, перекидами, стриб­ками, подоланням перешкод. Усі вправи виконують послідовно, як при подоланні смуги перешкод.

Заключна частина уроку

На заключну частину уроку відводиться відносно мало часу. В цій частині розв'язуються дуже важливі завдання:

1. Сприяння відновленню фізичної працездатності і психічної діяльності (розрядка).
2. Підведення підсумків. Учитель повинен висловити своє ставлення до всього, що було сказано на занятті: оцінити дисципліну учнів, їх активність, очікуваний і фактичний результат заняття. Дати завдання для самостійної роботи.

Урок закінчується організованим виходом  з місця заняття.

Під час активної рухової діяльності виникає небезпека отримання травми. Щоб уникнути цього, потрібно знати і дотримуватись головних вимог щодо техніки безпеки.