Навчання плаванню дошкільників та молодших школярів

Уманський гуманітарно-педагогічний коледж

ім. Т.Г.Шевченка

 

 

В.В.Черненко

Л.П.Черненко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умань-2008

 

Друкується у відповідності з рішенням педагогічної ради

Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу

ім. Т.Г. Шевченка

(протокол 12 від 30 серпня 2008 року)

 

 

 

 

 

Рецензенти:

Безверхня Г.В. – декан факультету фізичного виховання, кандидат наук з фізичного виховання та спорту Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини;

Ткаченко В.Т. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спортивних дисциплін Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини, заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Черненко В.В., Черненко Л.П.

Навчання плаванню дошкільників та молодших школярів (Методичні рекомендації). – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2008.-   с.

 

Посібник призначений для широкого кола читачів: викладачів, працівників дошкільної освіти, вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл, студентів педагогічних закладів та батьків.

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

__________________________________________________________________

 

Передмова

Історія розвитку плавання

Значення плавання для дитячого організму

Умови організації навчання плаванню

Інвентар та обладнання для занять плаванням

Забезпечення безпеки занять

Допомога потопаючому

Етапи навчання плаванню, їх завдання та зміст підготовчих вправ:

Етап 1. - ознайомлення дітей з водою:

а) прості рухи у воді;

б) занурення та вправи для дихання.

Етап 2. - спливання, лежання на воді, ковзання

Етап 3. - навчання плаванню відповідним способом:

а) навчання рухів ногами;

б) навчання рухів руками;

в) синхронність рухів руками, ногами та дихання.

Етап   4. - вдосконалення   техніки   плавання та

ознайомлення з елементарними поворотами

та стрибками у воду.

Методика прискореного навчання плаванню,

її суть та особливості використання.

Додатки

Література

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

Плаванням називається непотоплюваність у воді якого небудь тіла, його спроможність знаходитись на поверхні води в плавучому стані протягом певного часу. Розрізняють два основних види плавання: пасивне, або статичне, і активне, або динамічне.

Пасивне плавання - це плавання у стані статики, без рухів і активного самостійного подолання відстані. Просування вперед можливе тільки за рахунок течії води або хвилі.

Динамічне плавання - це плавання з активним просуванням вперед по поверхні води за рахунок зкоординованих рухів кінцівками при оптимальному положенні тіла і поглибленому диханні, яке забезпечує працюючі м'язи необхідною кількістю кисню.

Головною особливістю обох видів плавання є те, що занурене у воду тіло, по закону Архімеда, втрачає у вазі рівно стільки, скільки важить витіснена їм вода, тобто знаходиться в стані напівневагомості або повної невагомості.

 

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПЛАВАННЯ

Плавання відоме людині з давніх-давен. Займаючись полюванням, рибною ловлею, рятуючись від ворогів первісна людина долала вплав водні перепони, які зустрічались на її шляху. її діти з раннього віку грали і плавали в ріках, озерах, в морях і океанах, на берегах яких знаходились їх поселення.

В Єгипті за 3-4 тисячі років, а в Ассірії і Вавілоні за 2 тисячі років до н.е. люди вже уміли плавати. Про це свідчить зображення плавців, які дійшли до нас з тих часів. Широко поширене плавання було і в Древній Греції. Використовувалось воно, головним чином, представниками привелегійованих класів. Купання і плавання були необхідними гігієнічними процедурами до і після фізичних вправ. Крайню ступінь людського безкультур'я відображало прислів'я "Він не вміє ні плавати, ні читати". В Римі плавання також використовувалось в якості гігієнічної процедури, а також з метою загального фізичного розвитку. На початку нашої ери при банях почали будувати басейни для плавання з підігрівом води. Найбільш

відомі басейни при банях Каракалли (56 х 23 м) і Діоклетинських банях (100 х 50 м). В середні віки плавання використовувалось як засіб фізичного виховання рицарів. Поступово плавання на^Цуває спортивного характеру. На початку XVI століття у Венеції проводяться змагання з плавання. У 1583 році з'являється перше керівництво по плаванню. Його автором був датчанин Микола Вніман. З середини XVII століття при підготовці воїнів починається цілеспрямовано використовуватись навчання плаванню. Петро І включив його в обов'язкову програму підготовки офіцерів армії і флоту.

У XVII столітті в Росії вже розуміли важливість і корисність плавання як гігієнічної процедури і прикладної навички. В економічному місяцеслові за 1776 рік відмічалось: "По справедливості кожній молодій людині потрібно було б навчитись плавати, поскільки у багатьох випадках від вміння плавати залежить рятування життя".

Перші громадянські школи плавання в Росії з'являються на початку XIX століття. У 1834 році у Петербурзі відкрита школа плавання. її організував викладач гімнастики Паулі. В ній навчали різним видам плавання, в тому числі і зі зброєю.

У 1890 році вперше проводиться першість Європи з. плавання, у 1896 році його включають в програму перших Олімпійських ігор сучасності. У кінці XIX століття в Росії починають будувати закриті басейни для плавання. У 1891 році відкривається басейн при центральних банях у Москві. Будуються також басейни при військових навчальних закладах - Військово-морському, першому і другому кадетських корпусах, у Київському кадетському корпусі.

На сьогоднішній день плавання набуло широкої популярності. Заняття з плавання включені в програми дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, вузів всіх рівнів акредитації. Щорічно проводяться змагання різних рівнів з плавання. Плавання займає друге місце по кількості комплектів нагород в програмі сучасних Олімпійських ігор. До числа світової еліти плавців входять українці: Яна Клочкова, Ігор Лісогор, Борис Селантьєв, стрибунка у воду Олена Жупіна та інші.

 

ЗНАЧЕННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ

Купання, ігри у воді, плавання особливо корисні для дитячого організму. У воді зменшується статична напруга тіла, знижується навантаження на ще не сталий і податливий дитячий хребет, який в цьому випадку вірно формується, виробляється хороша постава. В той же час активні рухи ногами у воді у безопорному положенні укріплюють стопи дитини і попереджують розвиток плоскостопості. Систематичні заняття плаванням сприяють вдосконаленню органів кровообігу і дихання. Це відбувається завдяки ритмічній роботі м'язів, необхідності подолання опору води. Поліпшується серцева діяльність, рухливість грудної клітки, збільшується життєва ємкість легенів. Регулярні заняття плаванням позитивно впливають на загартування дитячого організму: вдосконалюється механізм терморегуляції, підвищуються імунологічні властивості. Укріплюється нервова система, міцнішим стає сон, поліпшується апетит, підвищується загальний тонус організму, удосконалюються рухи, збільшується витривалість.

 

УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ

Успішність навчання практичним навичкам плавання і ступінь його оздоровчого впливу залежить від того, наскільки чітко і вірно виконуються всі основні вимоги до його організації, виконуються міри безпеки та необхідні санітарно-гігієнічні правила.

В практиці навчання плаванню використовуються наступні типи басейнів:

1. Критий малорозмірний басейн.
2. Відкритий малорозмірний басейн.
3. Криті і відкриті басейни спортивного типу.
4. Збірно-розбірні басейни.

Природні водойми - водні станції; огороджені прибережні ділянки для занять на річці, озері, морі; відкриті басейни на березі водойм.

Купання дітей в природних водоймах і навчання їх плаванню може здійснюватись при наступних умовах: безвітряна погода, температура води 20-22°, температура повітря не нижче 24-25°, швидкість течії не більше

0,5 м/с. Перебування у воді в перші дні не повинно перевищувати 3-5 хвилин, а далі збільшується до 12-15хв.

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЗАНЯТЬ

Щоб заняття були безпечними для здоров'я і життя дітей і мали високу ефективність при навчанні їх плаванню, необхідно мати необхідний інвентар та обладнання: шест (2-2,5 м) для підтримки та страховки; рятувальні круги; поплавок "малині"; кольорові поплавки, прапорці для огородження місця купання на річці, озері і місця розташування дітей на березі. Інші підтримуючі засоби та іграшки використовуються для більш ефективної організації занять. Це: дошки з пінопласту, надувні іграшки (гумові круги, м'ячі), дрібні іграшки з твердої гуми (тонучі). Кількість дрібних іграшок повинно відповідати кількості дітей, які одночасно займаються у воді.

Для попередження нещасних випадків і травм на заняттях необхідно виконувати наступні вимоги і правила:

1. Проводити заняття у місцях, які повністю відповідають всім вимогам безпеки і гігієни.

2. Місця занять обов'язково огороджуються.
3. Дітям категорично забороняється запливати за огорожу.

4. Підтримувати на заняттях сувору дисципліну. Не допускати самовільного купання і плавання, стрибків у воду і пірнання, не дозволяти дітям штовхатись, пірнати на зустріч один одному, голосно кричати, звати на допомогу, якщо в цьому немає необхідності.

5. Допускати дітей до заняття тільки з дозволу лікаря.
6. Привчати дітей виходити з води тільки з дозволу вчителя.
7. Проводити перекличку дітей до входу у воду і після виходу з неї.
8. Не проводити заняття раніше ніж через годину-півтори після їжі.
9. Проводити заняття у воді з групами не більше 8-10 чоловік.

10.При проведенні занять присутність медпрацівника обов'язкова.

 

ДОПОМОГА ПОТОПАЮЧОМУ

Навчаючи плавати, треба пам'ятати, що навіть при самому суворому дотриманні мір безпеки і хорошій дисципліні на заняттях не завжди можна попередити   нещасні   випадки.   Під   час   занять   можуть   виникнути

непередбачувані випадки, на які вчитель повинен швидко реагувати, не розгубитись.

Дитині, яка терпить біду, треба кинути рятувальний круг, дошку із пінопласту або інші нетонучі предмети, тримаючись за які вона зможе залишатись на поверхні води до тих пір, поки не підпливе хтось із дорослих.

Якщо дитина, захлинувшись, зникне під водою, треба діяти швидко і без паніки. Треба винести її на сухе місце, всіх дітей, які знаходяться у воді, терміново вивести на берег, викликати лікаря. Потерпілому відкривають рот і очищають його від піску, мулу, води, слизу. Щоб видалити воду з дихальних шляхів, шлунку і рота, дитину кладуть животом до низу на коліно, так, щоб голова і ноги були опущені. Потім легко надавлюють на спину. Видаливши воду, дитину кладуть на рівну поверхню на спину, закидають голову і, ставши на коліна з боку, роблять штучне дихання. Однією рукою притримують голову у відкинутому положенні і затискають ніс. Другою рукою підтримують рот дитини напіввідкритим, надавлюючи на підборіддя. Потім роблять глибокий вдих і рівномірно вдихають повітря в рот потерпілому, добиваючись таким чином у нього вдих. Видих відбувається за рахунок спаду грудної клітки. В цей час надаючий допомогу робить черговий вдих і знову вдуває повітря в рот потерпілому. Чим менша дитина, тим менше повітря треба вдувати. Вдування рекомендується повторювати через кожні 4-5 секунд. Виконуючи штучне дихання, треба перевірити у потерпілого пульс. Якщо він відсутній, то штучне дихання продовжується масажем серця. Масаж робиться наступним чином: кисті рук кладуть одна на другу долонями вниз на відповідну частину грудей, роблять 4-5 поштовхових надавлювань на грудну клітку. Інтервал між надавлюваннями 1 секунда. Надавлювати слід з гори вниз швидким і досить сильним рухом. Після 4-5 надавлювань виконують 1-2 вдування повітря в легені. Всі ці дії продовжувати до появи самостійного дихання. Як тільки дихання відновиться напоїти дитину гарячим чаєм і зігріти її.

 

ЕТАПИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ
Процес навчання плавання можна умовно розділити на чотири етапи.

1. етап - ознайомлення дитини з водою. Він продовжується до того часу, поки дитина освоюється з водою, зможе без страху і впевнено, за допомогою дорослого і самостійно переміщуватись по дну, здійснювати найпростіші дії, гратися.
2. етап - набуття дітьми умінь і навичок, які допоможуть їм відчувати себе у воді більш надійно. На заняттях діти вчаться триматись на воді (спливати, лежати, ковзати), а також самостійно, вільно виконувати вправу: вдих - видих у воду декілька разів підряд (не менше 10).

Після цього діти навчаються плавати відповідним способом. В результаті третього етапу діти повинні вміти пропливти 10-15 метрів на мілині (глибина по груди), зберігаючи в основному погоджуючі рухи рук, ніг і дихання, що характерні для розучуваного способу плавання.

На останньому, четвертому навчальному етапі подовжується засвоєння і вдосконалення техніки способу плавання, простих поворотів, елементарних стрибків у воду. Діти набувають уміння плавати на глибокій воді (ноги не дістають дна).

 

 

Примірні підготовчі вправи І етапу

До цього етапу входять дві групи вправ:

1. Прості рухи у воді.

2. Занурювання і вправи для дихання.

 

Прості рухи у воді

Вправи цієї групи виконуються на мілкому місці (глибина по груди) в русі і стоячи на місці.

 

Вправи в ходьбі

Ходити по одному; тримаючись за руку вчителя; групою; тримаючись за палець чи обруч, який тримає вчитель; вздовж борту басейну, тримаючись за поручень; в заданому напрямку до умовного місця; на носках; високо піднімаючи коліна, парами, по кругу, тримаючись за руки; допомагаючи собі гребковими рухами рук, а також руки за спину; виконуючи-завдання вчителя - зупинитись, присісти, підстрибнути, повернутись; великими і малими кроками.

Вправи в бігу

Бігати: у вільному напрямку, в заданому напрямку; вбігати у воду і вибігати з неї на берег; високо піднімаючи коліна, допомагаючи собі руками, з розбігу падати у воду.

 

Вправи у стрибках

Підстрибувати: на двох ногах на місці (з підтримкою вчителя, тримаючись за поручень, а також без опори); стрибати в довжину з місця, підстрибнути і впасти у воду вперед.

Рухи руками

Поплескати по воді долонями; постукати по ній кулаком, рухи руками вправо-вліво, вгору-вниз. Особливе місце займають переміщення по дну на руках, випрямивши ноги. Ця вправа підводить до уміння приймати горизонтальне положення тіла у воді. Вона виконується на невеликій глибині з трудом засвоюється дітьми. Вчителю треба проявити терпіння, доки діти перестануть підгинати ноги під себе, як тільки вони опиняться в безопорному положенні, на плаву. Навчитись випрямляти ноги у воді допоможе вправа, яку можна назвати "покажи п'ятки" або "ноги плавають". Дітям дають переміщуватись по дну на руках (ходити) вперед ("Крокодили"), назад ("Раки"), боком вліво-вправо ("Краби"). Пізніше ці вправи ускладнюються з опущеним обличчям у воду, з видихом у воду, рухами ніг.

 

Методичні вказівки

Основне завдання - привчити дитину до води, навчити її без страху входити у воду, не боятись бризок.

Уміння вільно вести себе у воді приходить поступово. Причому в однієї дитини швидше, у іншої - повільніше. Форсувати цей процес не слід.

 

Занурювання і вправи для дихання

Вправи цієї групи спрямовані на ознайомлення з виштовхуючою силою води, на придбання навичок занурювання у воду, а також на навчання дихання з видихом у воду в умовах стискаючої дії води.

Вправи виконуються після вдиху і затримкою дихання під водою. Перші вправи слід виконувати тримаючись за опору чи руки партнера.

1. В.П. - вільне. Зробити вдих. Затримати дихання, опустити обличчя у воду, підняти голову над водою, зробити видих.
2. В.П. -парами, тримаючись за руки. Виконання поперемінно - вдих, присісти. Занурившись перший раз - рахуємо про себе до трьох, другий - до чотирьох і т.д.
3. Те ж, що і вправа 2. Зануритись із затримкою дихання до 10.

4. В.П. - нахил вперед, руки опущені у воду. Вдих, впасти вперед, зануритись у воду, затримати дихання, встати.

5. В.П. - вільне. Вдих, присісти, згрупуватись, прорахувати до 6-8, встати.

6. В.П. - з'єднати долоні, набрати у пригоршні воду, глибоко вдихнути, з силою видути воду з пригоршні. Вдих виконується через рот і ніс, видих - через рот.
7. В.П. - напівприсід, підборіддя торкається води, глибоко вдихнути, швидко і енергійно видихнути через рот, дмучи на поверхню води.

8. В.П. - те ж. Вдих, опустити обличчя у воду, енергійний видих.

9. В.П. - те ж. Вдих, присісти занурюючись у воду з головою, енергійний видих, встати.

10.Те ж, що і вправа 9, але виконати вправу 6-8 раз без зупинки.

11 .В.П. - взявшись за руки. Вдих, занурившись - видих ("Насос").

12.В.П. - нахил вперед, руки в упорі на колінах, обличчя опустити лівою щокою на воду. Вдих, повернути голову обличчям вниз (у воду) -видих. Для чергового вдиху голову повернути у В.П.

На першому етапі навчання плавання майже всі вправи проводяться у ігровій формі. Вчитель знаходиться з дітьми у воді.

 

Примірні підготовчі вправи 2-го етапу

В склад цього етапу входять 2 групи вправ:

1. Спливання і лежання на воді.
2. Ковзання.

Спливання і лежання на воді

За допомогою вправ цієї групи діти впевнюються в дії виштовхуючої сили води при умові, що після виконання глибоко вдиху дихання в достатній мірі затримується. Занурюючись у воду з головою, дитина повинна відчути, як виштовхуюча сила відриває її від дна, піднімає і утримує на поверхні.

Навчившись лежати на воді, дитина зможе вільно приймати різні В.П. для плавальних рухів.

Основними в цій групі є вправи "Зірочка" та "Стріла".

1. "Поплавок". В.П. - вільне. Вдих, присісти, групування, як можна довше затримати дихання, сплисти на поверхню води, встати.
2. "Медуза" В.П. і виконання те ж, що і вправа 1. Після спливання розвести в сторони руки і ноги і розслабити їх.
3. В.П. - вільне. Вдих, присісти, згрупуватись, сплисти у положення "поплавок", потім положення "медуза", знову "поплавок", встати.
4. В.П. - вільне. Вдих, впасти вперед на воду, зануритись, прийняти положення поплавок, встати.
5. В.П. - вільне. Вдих, виконати вправу "медуза", сплисти на поверхню, широко розвести в сторони руки і ноги, голову опустити, підборіддя притиснути до грудей. Зафіксувати у воді положення "зірочка", прорахувати до 6-8, встати.
6. В.П. - "зірочка". Повільним рухом - руки разом і швидко розвести їх в сторони.
7. В.П. - "зірочка". Швидко звести і повільно розвести ноги.
8. В.П. - "зірочка". Одночасно зводити і розводити руки і ноги.
9. В.П. - "зірочка". Звести руки і ноги і полежати у положенні "стріла" по можливості довше.

10.В.П. - вільне. Вдих, "поплавок", спливши прийняти положення

"стріла", знову "поплавок", встати.

11.В.П. - вільне. Вдих, зануритись, спливши у положення "зірочка",

"поплавок", "стріла" (в різник комбінація).

12.В.П. - ноги широко в сторони, руки в сторони - вгору. Самостійно,

або з допомогою лягти на спину в положення "зірочка".

13.В.П. - "зірочка" на спині, а) звести і розвести руки; б) звести і

розвести ноги; в) одночасно звести і розвести ноги та руки.

Ковзання

Сюди входить велика група вправ, кінцева мета яких - оволодіння вмінням зберігати рівновагу під час руху у воді. Ці вправи передбачають

горизонтальний рух тіла на поверхні води з фіксованим положенням рук і ніг. Вправи на ковзання сприяють тому, щоб діти навчились вірно і своєчасно приймати вихідне положення для послідуючого виконання рухів у будь-якому із способів плавання.

Ковзання виконується на грудях, на спині, на боці з різним положенням рук, відштовхуванням від дна або берега водойми.

1. В.П. - стоячи у воді по пояс обличчям до берега, руки вгорі, кисті з'єднано. Вдих, нахиляючись вперед напівприсісти, відштовхнувшись від дна вперед, лягти на воду, з'єднавши випрямлені ноги. В цьому положенні ковзати до берега.
2. В.П. - те ж, але одна рука випрямлена вперед, а друга - вздовж тулуба. Виконання те ж.

3. В.П. - те ж, але руки вздовж тулуба. Виконання те ж.
4. В.П. - те ж, але руки за спину. Виконання те ж.
5. В.П. - те ж, але руки за голову. Виконання те ж.
6. Ті ж вправи, лише ковзання на спині.
7. Ті ж вправи, лише із зміною рук під час ковзання.

Вправи і ігри на другому етапі навчання виконуються на більшій глибині, частіше без підтримки вчителя. Вчитель проводить заняття знаходячись на суші. При розучуванні нових вправ вчитель знаходиться разом з дітьми у воді до тих пір, доки вони не відчують себе більш впевнено.

Діти сприймають показ і пояснення нового завдання знаходячись на суші, а потім виконують їх у воді. Всі розучувані вправи, рухи повинні бути обов'язково показані вчителем в тих умовах, в яких вони будуть виконуватись. Особливо важливий показ вправ, які проводяться у воді: діти не тільки сприймають послідовність-рухів, а й упевнюються у тому, що їх виконання у воді можливе. Це надає їм впевненості і сміливості. Показувати вправи краще всього безпосередньо перед їх вихованням.

У навчанні плаванню дітей використовуються різноманітні ігри, підготовчі та спеціальні вправи. З більшістю вправ дітей знайомлять на березі, а потім розучують у воді.

Заняття з плавання, як і інші заняття з фізичної культури, умовно діляться на три частини: вступну - підготовчу, основну і заключну. В кожному занятті послідовно вирішуються слідуючі завдання: організація групи, ознайомлення з новими іграми і вправами на суші, повторення вивченого і розучування нових вправ у воді, а також деякі елементи техніки плавання і організоване завершення заняття.

Заняття розпочинаються із шикування групи, переклички. У кінці заняття вчитель повинен впевнитися, що всі діти вийшли з води. Заняття у воді завжди слід розпочинати з енергійних рухів. Закінчується заняття спокійним занурюванням з головою і видихом у воду. В залежності від підготовки дітей цю вправу слід повторювати підряд від 4-6 до 8-12 разів. В кінці проводяться також ігри спокійного характеру, на увагу і вільне плавання. Дозування вправ для хлопчиків і дівчаток однакове. Комплектування груп за силами дітей, за їх підготовкою.

Навчання плаванню на третьому етапі націлене на закріплення і вдосконалення тих навичок, які вони набули на другому етапі, продовжуються розучування рухів руками і ногами.

Більшість спеціалістів радять при початковому навчанні плаванню дітей

використовувати такі способи як "кроль" на грудях та на спині, а також спрощені різновиди цих способів. Для навчання спрощеними способами на грудях та на спині перш за все треба навчитись руху ногами. Навчившись руху ногами на спині, дитина уже зможе подолати значну відстань, так як при цьому вона зможе вільно дихати.

Техніка кожного спортивного способу плавання розучується по елементах. Спочатку виконуються вправи на засвоєння руху ногами, потім руками, а потім вправи на синхронність руху руками і ногами. Кожна із цих вправ вивчається в чотирьох положеннях, постійно ускладнюючи умови, що

в кінцевому результаті підводить дітей до виконання вправи в горизонтальному безопорному положенні.

Кожний елемент техніки плавання виконується в слідуючому порядку:

1. Ознайомлення з рухами на суші.
2. Розучування рухів у воді на місці (з опорою). При розучуванні руху ногами в якості нерухомої опори використовують бортик басейну, дно чи берег водойми. Рухи руками розучуються у положенні стоячи на дні (глибина води - по груди чи пояс).
3. Розучування рухів у воді в плаванні (з опорою). При вивченні руху ногами використовують плавальні дошки. Рухи руками вивчаються під час повільного пересування по дну, чи в плаванні за допомогою рук із підтримкою між ногами.
4. Розучування руху у воді (без опори).

Всі вправи цієї групи виконуються в ковзанні в плаванні. Потім здійснюється послідовне чергування вивчених елементів техніки і об'єднання їх в одне ціле в такому порядку:

1.   Рухи ногами з диханням.
2.   Рухи руками з диханням. 
3.   Рухи руками і ногами із затриманням дихання.
4.   Плавання з повною координацією рухів ногами та руками і диханням. Розучування техніки плавання по елементах прискорює процес навчання

і дозволяє зменшити кількість допущених помилок.

 

Вправи для навчання рухів ногами при плаванні "кролем"

на грудях та на спині

1.    В.П. - сісти на березі так, щоб випрямлені ноги лежали на воді. Упор

руками позаду, тулуб злегка відхилений назад, ноги підняті до поверхні

води. Виконання - поперемінні рухи ногами вгору - вниз. Темп рухів

задавати хлопками. Контролювати щоб ноги були випрямлені, носки,

відтягнуті.

2. В.П. - на відповідній глибині лягти грудьми на воду і прямими руками впертись у дно. Виконання - підняти таз і ноги до поверхні води, ноги випрямити і з'єднати, носки відтягнути. Вправа виконується з метою ознайомлення дітей з вихідними положенням для навчання рухів ногами.
3. В.П. - вправа 2. поперемінні рухи ногами вгору - вниз. Темп рухів задавати хлопками. Дихання вільне.
4. В.П. - виконання те ж, що і у праві 3. під час руху ногами зробити вдих і опустити обличчя у воду, затримати дихання, а потім видих у воду.
5. Виконуючи вправу 4 виконати декілька разів вдих-видих у воду не припиняючи руху ногами.
6. В.П. - ковзання на грудях. Виконання - після початку ковзання розпочати поперемінні рухи ногами вгору - вниз. Затримати дихання. Пропливти по воді по можливості якомога далі.
7.           В.П. - ковзання на спині. Виконання те ж, що і вправа 6.
8. В.П. - ковзання на грудях, руки вздовж тулуба. Виконання те ж, що і вправа 6.
9. В.П. - ковзання на спині, руки вздовж тулуба. Виконання - те ж, що і вправа 7.
10. В.П. - як при ковзанні на грудях, у випрямлених руках пінопластова дошка, гумовий круг або надувна іграшка. Виконання - відштовхнувшись від дна, поперемінні рухи ногами вгору - вниз. Дихання вільне.
11. В.П. - і виконання те ж, що і вправа 10, але зробити вдих і опустити обличчя у воду, затримати дихання.

12.   В.П. - і виконання те ж, що і вправа 11, але видих зробити у воду. Вдих виконувати у двох варіантах: піднімати голову вперед - вгору і повертаючи її в сторону.

13.   В.П. - як при ковзанні на спині, але підклавши під голову пінопластову дошку, або гумовий круг і утримувати їх руками. Виконання - робота ногами в положенні на спині.

14. В.П. - як при ковзанні на спині, але пінопластова дошка на животі. Виконання - те ж, що і вправа 13.

 

Методичні вказівки до навчання рухів ногами при плаванні "кролем" на грудях та спині.

1. Основними в цій групі є: вправи з рухами ніг в положенні ковзання на

спині (з підтримуючими засобами в руках) в чергуванні з диханням і роботою ніг і видихами у воду в положенні ковзання на грудях.

2. навчаючи дітей роботі ногами треба слідкувати за чистотою рухів, щоб уникнути досить великої амплітуди рухів і великого згинання ніг в колінах. Рухи ногами виконуються в основному за рахунок згинання і розгинання в тазостегновому суглобі. Стопи ніг повинні бути постійно розслаблені.
3. Поперемінні рухи ногами починають розучувати на суші перед заняттями у воді.

 

Навчання рухів руками при плаванні "кролем" на грудях та на спині.

Навчати рухам руками слід починати без виносу їх із води. Плавання без виносу рук із води не є спортивним способом і вивчається для того, щоб в короткий відрізок часу навчити плавати. Діти при навчанні плавання в більшості випадків легко засвоюють рухи руками, які допомагають просуванню вперед і забезпечують достатньо високе положення голови для виконання вдиху. Після цього переходять до навчання плавання з виносом рук із води.

1. Стоячи на місці.

2. З просуванням вперед.

3. Рух руками з рухомою опорою.

4. рух руками в ковзанні.

 

Методика прискореного навчання плаванню

Ця методика використовується в тих випадках. Коли кліматичні умови не дозволяють організувати і провести значну кількість занять (не більше 10) і коли із-за невисокої температури води час перебування дітей у воді складає не більше 5-15 хвилин.

Особливості цієї методики:

1. Навчання спрощеним способам плавання.

2. Виконання на сущі вправ, які допоможуть оволодіти плавальними рухами.
3. Широке   використання  так  званих  прийомів  направлених  дій, підтримки та допомоги.

4. Використання вправ з ластами.

 

Серія вправ в ластах

Дозволяє за 2-3 заняття навчити плавати. Ці вправи можна використовувати також для виправлення помилок в техніці грибкових рухів ногами плавців-самоучок. Ознакою невірних рухів ногами є те, що ласти заважають пливти, тягнуть на дно. Навчання доцільно починати з плавання "кролем" на спині.

Примірні вправи в ластах на суші:

1. В положенні стоячи відвести праву ногу назад так, щоб підйом ласта спирався на землю. Потім виконати вільний рух ногою вперед якби "фарбуючи" ластами, як кистю землю.

2.      Теж лівою ногою.
3.      Теж поперемінно лівою і правою ногою.

4. Теж сидячи або лежачи на лаві, намагаючись "фарбуючи" ластом стіну.
Після виконання на суші вправ з ластами діти швидко пливуть "кролем"

на спині з допомогою одних ніг. При невдалих спробах дитину відразу вивести на сушу і знову повторити вправу. Багато плавати в ластах не дозволяється, так як це може дати негативний ефект.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Булатова М.М., Сахновский К.П. Плавание для здоровья. - К.: Здоровье, 1988.
2.   Васильєв B.C. Обучение детей плаванию. - М.: ФиС, 1989.
3. Дубовис М.С., Короп Ю.О. Ігри та ігрові вправи для початкового навчання плавання. - К.: Рад.шк., 1991.
4.   Короп Ю.А., Цвек С.Ф. Обучение детей плаванию. - К.: Рад.шк., 1985.
5. Осокина Т.И., и др. Обучение плаванию в детском саду. - М.: Просвещение, 1991.
6.   Черняев Э.Г., и др. Как научить детей плавать. - К.: Рад.шк., 1987.
7. Кардамонова H.H. Плавание: лечение и спорт. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.