Волейбол – це спорт, в якому змагаються дві команди на ігровому майданчику, який розділений сіткою. Для специфічних обставин передбачаються різноманітні варіанті гри для того, щоб багатогранність волейболу була доступна кожному. Ціль гри – направити м’яч над сіткою, щоб він торкнувся майданчика суперника та запобігти такій самій спробі суперника. Команда має три удари для повернення м’яча (додатково до торкання на блоці). М’яч вводиться в гру подачею: гравець, що подає, ударом направляє м’яч через сітку супернику. Розігрування триває до приземлення м’яча на ігровий майданчик, виходу м’яча «за» або помилки команди при поверненні м’яча. У волейболі команда, що виграла розігрування, отримує очко (система «Розігрування - очко»). Коли команда, що приймає, виграє розігрування, вона здобуває очко і право подавати, а її гравці переходять на одну позицію за годинниковою стрілкою.
Ігрове поле включає ігровий майданчик і вільну зону. Воно повинно бути прямокутним і симетричним. Ігровий майданчик – це прямокутник розміром 18х9м, оточений з усіх боків вільною зоною шириною мінімум 3 метри. Вільний ігровий простір – це простір над ігровим полем, який вільний від будь-яких перешкод. Мінімальна висота вільного ігрового простору над ігровим полем складає 7м від ігрової поверхні. Для ФІВБ, Світових і Офіційних Змагань вільна зона повинна бути 5м від бокових ліній та 6,5м від лицьових ліній. Вільний ігровий простір повинен бути заввишки мінімум 12,5м від ігрової поверхні.
Обмежувальні лінії Дві бокові і дві лицьові лінії обмежують ігровий майданчик. Бокові і лицьові лінії входять в розміри ігрового майданчика. Центральна лінія Вісь центральної лінії розділяє ігровий майданчик на два рівні майданчики розміром 9х9м кожен; однак вся ширина лінії вважається такою, що належить обом майданчикам в рівній мірі. Ця лінія проведена під сіткою від однієї бокової лінії до іншої бокової лінії. Лінія атаки На кожному майданчику лінія атаки, задній край якої нанесений на відстані 3 м від осі центральної лінії, позначає передню зону. Для ФІВБ, Світових і Офіційних Змагань лінія атаки продовжена додатковими пунктирними лініями від бокових ліній, п’ятьма 15см короткими лініями, шириною 5см, нанесеними через 20см, загальною довжиною 1,75м. «Обмежуюча лінія головного тренера» (пунктирна лінія, яка простягається від лінії атаки до лицьової лінії майданчика, паралельно до бокової лінії, на відстані 1,75м від неї) складається з 15см коротких ліній, нанесених через 20см, для позначення меж дії головного тренера.
Зона подачі Зона подачі – це ділянка шириною 9м позаду кожної лицьової лінії. Вона обмежена з боків двома короткими лініями завдовжки 15см кожна, нанесеними на відстані 20см позаду лицьової лінії, як продовження бокових ліній. Обидві короткі лінії включені в ширину зони подачі. По глибині зона подачі продовжується до кінця вільної зони. Сітка встановлюється вертикально над віссю центральної лінії. Верхній край сітки встановлюється на висоті 2,43 м для чоловіків і 2,24 м для жінок. Висота сітки вимірюється в середині ігрового майданчика. Висота сітки (над двома боковими лініями) повинна бути однаковою і не повинна перевищувати офіційну висоту більш ніж на 2 см.
Сітка шириною 1м і довжиною від 9,50 до 10м (з 25-50см за боковими стрічками на кожній стороні) та складається з чорних комірок у формі квадрата із стороною 10см. Для ФІВБ, Світових і Офіційних Змагань в зв’язку з особливим регламентом змагань, розмір комірок сітки може бути змінений, для сприяння рекламі згідно маркетингових угод. Верхній край сітки формує горизонтальна стрічка шириною 7см (складена вдвічі біла парусина прошита по всій довжині). Кожен кінець стрічки має отвір, через який пропущений шнур, що кріпить стрічку до стійок для натягу її верхнього краю. Всередині стрічки знаходиться гнучкий трос для кріплення сітки до стійок і натягування її верхнього краю. Внизу сітки є інша горизонтальна стрічка шириною 5см, аналогічна верхній стрічці, через яку пропущений шнур. Цей шнур призначений для кріплення сітки до стійок і натягування її нижнього краю. БОКОВІ СТРІЧКИ Дві білі стрічки прикріплені вертикально до сітки і розташовані прямо над кожною боковою лінією. Їх ширина 5см і довжина 1м, і вони вважаються частиною сітки. АНТЕНИ Антена – це гнучкий стержень завдовжки 1,80м і діаметром 10мм, виготовлений зі скловолокна або подібного до нього матеріалу. Антена прикріплюється із зовнішнього краю кожної бокової стрічки. Антени розташовані на протилежних сторонах сітки. Кожна антена здіймається над сіткою на 80см і пофарбована смугами контрастних кольорів шириною 10см, переважно червоного і білого. Антени вважаються частиною сітки і обмежують з боків площину переходу.
М’яч повинен бути сферичним, з покриттям зробленим з еластичної натуральної або синтетичної шкіри і з внутрішньою камерою, зробленою з гуми або подібного до неї матеріалу. Його колір може бути однотонним світлим або комбінацією кольорів. Матеріал з синтетичної шкіри і комбінації кольорів м’ячів, які використовуються в Офіційних Міжнародних змаганнях, повинні відповідати стандартам ФІВБ. Його окружність 65-67 см і його вага 260-280 гр. Його внутрішній тиск повинен бути від 0,30 до 0,325 кг/см ОДНОМАНІТНІСТЬ М’ЯЧІВ Всі м’ячі, які використовуються в матчі, повинні мати однакові стандарти щодо окружності, ваги, тиску, типу, кольору і т.д.
Очко Команда набирає очко: 1 при успішному приземленні м’яча на майданчик суперника; 2 коли команда суперника здійснює помилку;3 коли команда суперника отримує зауваження. Помилка Команда здійснює помилку виконуючи ігрову дію всупереч правилам (або іншим чином порушуючи їх). Судді оцінюють помилки і визначають наслідки відповідно до Правил: 1 якщо дві або більше помилки здійснені послідовно, то береться до уваги тільки перша помилка; 2 якщо дві або більше помилки здійснені суперниками одночасно, то це вважається ПОДВІЙНОЮ ПОМИЛКОЮ і розігрування переграється. Розігрування – це послідовність ігрових дій з моменту удару на подачі гравцем, що подає, до того моменту, коли м’яч вийде з гри. Завершене розігрування – це послідовність ігрових дій в результаті яких здобувається очко. Якщо команда, що подає, виграє розігрування - вона набирає очко і продовжує подавати. Якщо команда, що приймає, виграє розігрування – вона набирає очко і повинна подавати наступною. ВИГРАШ ПАРТІЇ Партія (за винятком вирішальної 5-ої партії) виграється командою, яка першою набирає 25 очок з перевагою мінімум в два очки. У разі рівного рахунку 24-24, гра триває до досягнення переваги в 2 очки (26-24; 27-25… ВИГРАШ МАТЧУ Переможцем матчу є команда, яка виграє три партії. При рівному рахунку 2-2, вирішальна партія (5-а) грається до 15 очок з мінімальною перевагою в 2 очки.
У грі завжди повинні брати участь по шість гравців від кожної команди. Стартове розташування команди вказує порядок переходу гравців на майданчику. Цей порядок повинен бути збережений впродовж всієї партії. Перед початком кожної партії головний тренер повинен надати стартове розташування своєї команди, заповнив картку розташування або через електронний пристрій, якщо він використовується. Гравці, які не включені в стартове розташування на дану партію, є в цій партії запасними (окрім гравців Ліберо). Позиції гравців пронумеровані таким чином:1 три гравці вздовж сітки є гравцями передньої лінії і займають позиції 4 (передній-лівий), 3 (передній-центральний), і 2 (передній-правий); 2 інші три гравці є гравцями задньої лінії, займаючи позиції 5 (задній-лівий), 6 (задній-центральний) і 1 (задній-правий). Взаємна відповідність позицій між гравцями: 1 кожен гравець задньої лінії повинен бути розташований далі від центральної лінії, ніж відповідний гравець передньої лінії
Перерва - це час між завершеним розігруванням м’яча і свистком першого судді на наступну подачу. Тільки ТАЙМ-АУТИ і ЗАМІНИ є звичайними ігровими перервами. КІЛЬКІСТЬ ЗВИЧАЙНИХ ІГРОВИХ ПЕРЕРВ Кожна команда має право максимум на два тайм-аути та на шість замін гравців у кожній партії. Для ФІВБ, Світових та Офіційних змагань для дорослих, ФІВБ може зменшити, до одного, кількість командних та/або Технічних Тайм-Аутів для конкретних подій відповідно до спонсорських, маркетингових та телевізійних угод. Запит тайм-ауту повинен бути зроблений відповідним жестом, коли м’яч знаходиться поза грою та до свистка на подачу. Всі запитані тайм-аути тривають 30 секунд. Для ФІВБ, Світових та Офіційних Змагань є обов’язковим використання зумера і потім жесту для запиту тайм-ауту. Для ФІВБ, Світових і Офіційних Змагань, в 1-4 партіях є два додаткових 60-секундних «Технічних Тайм-Аути», які застосовуються автоматично, коли команда-лідер набирає 8-е і 16-е очко.
ГРАВЕЦЬ ЛІБЕРОКожна команда має право призначити зі списку гравців в протоколі не більше двох (2) спеціалізованих захисних гравців Ліберо. На ФІВБ, Світових і Офіційних Змаганнях, у випадку коли більше 12 гравців зареєстровано в протоколі, ДВА гравця Ліберо є обов’язковими в списку гравців. Гравці Ліберо повинні бути записані в протоколі до матчу Ліберо, який знаходиться на майданчику, є Діючим Ліберо. Якщо є другий Ліберо – він/вона буде діяти як другий Ліберо. Тільки один Ліберо може знаходитись на майданчику в будь-який час. ЕКІПІРУВАННЯ Гравці Ліберо повинні носити форму (або спеціальну накидку/нагрудник для перепризначеного Ліберо), яка має домінуючий колір, що відрізняється від будь-якого кольору форми інших членів команди. Ця форма повинна явно контрастувати з формою інших членів команди. Форма Ліберо може мати інший дизайн, але повинна бути пронумерована аналогічно до форми інших членів команди..
ДІЇ, ДОЗВОЛЕНІ ЛІБЕРО 1. Ліберо дозволяється заміщувати будь-якого гравця на задній лінії. 2. він/вона обмежений в діях, як гравець задньої лінії, і йому не дозволяється завершувати атакуючий удар з будь-якого місця (включаючи ігровий майданчик і вільну зону), якщо в момент торкання м’яч знаходиться повністю вище верхнього краю сітки.3. він/вона не може подавати, блокувати або здійснювати спробу блокування. 4. гравець не може завершувати атакуючий удар вище верхнього краю сітки, якщо м’яч був спрямований Ліберо зверху пальцями зі своєї передньої зони. М’яч може бути вільно атакований, якщо Ліберо здійснює аналогічні дії за межами своєї передньої зони. Заміщення Ліберо Заміщення, в яких приймає участь Ліберо, не вважаються звичайними (регулярними) замінами. Їх кількість не обмежена, але повинно бути завершене розігрування між двома заміщеннями Ліберо Регулярний гравець може замістити і бути заміщений будь яким Ліберо. Діючий Ліберо може бути заміщений тільки регулярним гравцем якого він замістив на цій позиції або другим Ліберо.
;Спочатку для гри використовували тенісну сітку та баскетбольний м’яч, а число учнів які були залучені в грі не обмежувалось. Нову гру Вільяма Морган назвав «мінтонет» і лише через рік вона одержала нову назву — «волейбол». У 1900 році був створений перший, спеціально розроблений м'яч для цього виду спорту. До цього в грі як правило використовували баскетбольний м'яч. Волейбол доволі фізично виснажливий вид спорту, адже кожен гравець команди за гру робить понад 250 стрибків. Волейбол є єдиною спортивною грою, де необхідно закинути м’яч на сторону супротивника, щоб він торкнувся підлоги. Під час гри важливий результат, гра не обмежена часом. Кожен учасник на ігровому полі має свою спеціалізацію. Швидкість кинутого м’яча може досягати 130 кілометрів на годину. Цікаві факти
У 1983 році був поставлений рекорд відвідуваності турніру з волейболу. Подивитися на «бій» між СРСР і Бразилією прийшло майже 100 000 чоловік. Міжнародна федерація волейболу є однією з найбільших у світі. У неї входять 218 країн всієї планети, а існує вона з 1947 року. Подача м’яча в стрибку встановилася в волейболі після матчу, що відбувся в 1894 році. Саме тоді, на Олімпійських іграх, бразильська команда постійно використовувала цей метод в грі. Така віддача дозволила зайняти їм друге місце і була прийнята в основні комбінації з м’ячем у волейболі. Найдовший волейбольний поєдинок в історії тривав протягом 75 годин та 30 хвилин. Відбувся він у містечку Кінгстон, що у Північній Кароліні (США)Після виходу еартини «Вигнанець» у світ, м’яч, яким грав головний актор, був виставлений на аукціон. Це викликало шалений ажіотаж фанатів гри, і вони не поскупилися — більш ніж 18000 $ було віддано за таку «круглу іграшку»