«Основні захворювання серцево-судинної системи. Невідкладні стани та перша медична допомога»

 

Міністерство освіти і науки України

Чортківськийгуманітарно-педагогічний коледж

імені Олександра Барвінського

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка відкритого заняття

з основ медичнихзнаньна тему:

 

«Основні захворювання серцево-судинної системи.

Невідкладні стани та перша медична допомога»

 

 

 

 

 

Підготувала: викладач фізичного виховання

                                                         В.А.Яковлєва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чортків

План-конспект лекційного заняття

 

Тема.Основні захворювання серцево-судинної системи.Невідкладні стани та перша медична допомога.

 

Мета:

• ознайомити студентів з основними  захворюваннями серцево-судинної системи;
• навчити розпізнавати за ознаками серцево-судинні хвороби;
• аналізувати показники ЧССта артеріального тиску;
• визначати значення профілактичних заходів у житті людини.

 

Навчальні питання:

1. Анатомія і фізіологія серцево-судинної системи.
2.   Основні показники функціонального стану серцево-судинної системи (пульс та артеріальний тиск).
3.   Основні ознаки захворювань серцево-судинної системи.
4.   Профілактика захворювань серцево-судинної системив дітей та підлітків.

 

Студенти мають знати:

- будову серцево-судинної системи;

- основні ознаки та захворювання серцево-судинної системи;

- поняття ЧСС та артеріального тиску;

- невідкладні заходи при серцево-судинних захворюваннях ;

- профілактичні заходи щодо попередження розвитку сецево-судинних захворювань.

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

Тахікардія, брадикардія, пульс, артеріальний тиск, гіподинамія,  гіпертонія.

 

Місце заняття: аудиторія.
Час: 80 хв.
Метод проведення заняття: лекція
Обладнання:ноутбук (мультимедійна презентація, відео), наочність.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент – 2 хв.

1. Перевірка присутності студентів, привітання викладача.
 

II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.
1. Перевірка опорних знань та життєвого досвіду студентів з даної теми.
2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.
 

III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

 

 

 

1. Анатомія і фізіологія серцево-судинної системи.

Наше серце – це неймовірно працьовитий орган.Упродовж однієї хвилин воно прокачує п'ять літрів крові. За годину серце   перекачує 300 літрів крові.Протягом одного року воно перекачує достатньо крові, щоб наповнити олімпійський басейн – понад 2,5 мільйона літрів – і робить для цього 38,5 мільйонів скорочень.

Серцебиття впливає на нашу поведінку, на наші відчуття, емоції і навіть інтуїцію.Коли нам доводиться приймати складне рішення, ми нерідко кажемо, що "зробили цей вибір серцем".

ВІРШ ПРО СЕРЦЕ

Прислухайся — у грудях серце стука,
Вистукує один і той же ритм,
Коли немаєсерця — справжня мука,
Вонолежить в мішечку перикарда,
А в порожнинах — кров, як той вогонь,
А з ендокарда, міокарда, епікарда
Складаєтьсясерцевий наш двигун.
Штовхає кров у плетивосудинне,
Вона ж біжить до мозку, до легень,
Життядарує в тілівсімклітинам
Щоночі, щосекунди, кожен день.
Така робота серця — титанічна
(Життятриває наше кожнумить).
Але воно — тканинне і не вічне,
Тож, люди, серцебережіть.
Здавалося б, як камінь, серце стука,
Рікою кров судинамибіжить,
Але без серцяжити — справжня мука,
Тож, люди, серце ваше бережіть!

За статистикою серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності та інвалідності населення у більшості країн світу. Смертність від хвороб серця та системи кровообігу в Україні займає перше місце і в 2-4 рази вища, ніж у країнах ЄС.Щороку в Україні 6 з 10 смертей спричинені саме серцево-судинними захворюваннями.Щороку в Україні від серцево-судинних захворювань помирає 160 тисяч осіб.

Не дивлячись на те, що з кожним роком медики знаходять нові, більш ефективні способи боротьби із захворюваннями серцево-судинної системи, твердження про те, що краще не захворіти, ніж потім лікуватися, залишається актуальним. А для того, щоб не хворіти, необхідно зміцнювати серце і судини.

Відео «Анатомія серця»

Серце – це порожнистий м'язовий орган. М'яз серця має здатність скорочуватися і розслаблятися.  Серце поділене м'язовою перегородкою на праву й ліву половину, з яких кожна поділяєть­ся, у свою чергу, на передсердя і шлуночок. Основним відділом сер­ця є шлуночки, завдяки скороченню яких кров рухається по артеріях. Мускулатура лівого шлуночка більшої товщини, ніж правого, який на­гнітає кров тільки в судини легень.

Внутрішня поверхня серця вистелена тонкою оболонкою - ендо­кардом. Зовнішня його поверхня вкрита двома листками навколосер­цевої сумки - перикарда.

(Наочність – схема будови серця)

Серце розміщене в центрі грудної клітки між третім ребром і ниж­нім кінцем грудини, 2/3 його містяться в лівій половині грудної клітки. Справа і зліва від серця розміщуються легені. Нижньою частиною сер­це прилягає до діафрагми, передньою поверхнею - до грудної стінки, а задньою - до стравоходу, аорти й до інших великих судин та нервів (органів середостіння).

Серце має кровоносну систему, яка живить його, - коронарні вінцеві судини. Цикл серцевої діяльності складається зі скорочення:

• систоли- спочатку передсердь, а потім шлуночків і наступної паузи;
• діастоли, під час якої шлуночки й передсердя наповнюються кров'ю
  і нагромаджують енергію для наступного скорочення.

З лівого шлуночка серця виходить найбільша кровоносна судина-аорта, яка згодом розгалужується на дрібніші гілки - артерії.Найдрібніші з них – капіляригусто пронизують усі тканини й органи.

Великим колом кровообігуназивають шлях крові по артеріях із лі­вого шлуночка до всіх органів і тканин, а потім по венах до правого передсердя.

Малим колом кровообігуназивають шлях крові з правого шлуночка по легеневих артеріях до легень, а звідти по легеневих венах у ліве передсердя.

Відео «Серцево-судинна система»

Протягом усього життя людини серце, діючи подібно до насоса, проштовхує кров по судинній системі. При одному скороченні кожен шлуночок викидає приблизно 70-80 мл крові. Це ударний об'єм серця. Протягом 1 хв серце людини скорочується приблизно 70 разів. Кількість крові, що викидається шлуночками за 1 хв, називається хвилинним об'ємом серця. У дорослої людини він становить приблизно 5 л, а в семирічної дитини - трохи більше ніж 2 літри.

Мозковий штурм з теми «Серцево-судинна система».

Артерія — судина, яка несе кров, збагачену киснем, від серця до органів і тканин, вони мають еластичні стінки: зовнішня щільна сполучна тка­нина, товстий шар гладеньких м'язів, між якими є еластичні волокна, і внутрішній шар епітеліаль­них клітин.

Аорта — найбільша артерія в організмі людини, виходить з лівого шлуночка й ділиться на верхню й нижню дугу, відділяється від лівого шлуночка півмісяцевим клапаном.

 Артеріальна кров — кров, яка збагачена киснем.

Вена — судина, яка несе кров, насичену вугле­кислим газом, від органів і тканин до серця. На від­міну від артерій вени мають клапани у вигляді ки­шень, які перешкоджають зворотному току крові.

Венозна кров — кров, насичена вуглекислим га­зом.

Вени легеневі — судини, що несуть артеріальну кров від легень до лівого передсердя.

Діастола — стан розслаблення серця.

Ендокард — внутрішня оболонка серця.

Епікард — зовнішня

Клапани — сполучнотканинні утвори серця, вільні краї яких з допомогою сухожильних ниток і сосочкових м'язів прикріплюються до внутріш­ньої оболонки серця.

Коло кровообігу — шлях крові по судинах.

Коло велике — шлях артеріальної крові від ліво­го шлуночка через аорту, її верхню й нижню дугу, по артеріях, артеріолах до капілярів і від них ве­нозної крові по венулах, венах у праве передсердя.

Коло мале — шлях венозної крові від правого шлуночка по легеневих артеріях до легень і від них артеріальної крові по легеневих венах до лівого пе­редсердя.

Міокард — середній шар серця, утворений м'язовою посмугованою тканиною.

Перикард — навколосерцева сумка.

Серце — фіброзно-м'язовий орган кровоносної системи людини, який нагнітає кров у артеріальну систему й забезпечує її повернення по венах.

Систола — скорочення серця.
 

2. Основні показники функціонального стану серцево-судинної системи (пульс та артеріальний тиск).

Пульсомназивають поштовхоподібніколивання стінок артерій внаслідок зміни в них тиску крові при кожному скорочен­ні серця. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Зміни пульсу легко виникають при психічних збудженнях, роботі, коливаннях темпе­ратури навколишнього середовища, при введенні в організм різних речовин (ал­коголь, ліки).

Найпростішим методом дослідження пульсу є обмацування, яке проводять зви­чайно на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця, на променевій артерії, зважаючи на її по­верхневе розміщення. При цьому рука хворого повинна лежа­ти вільно, без напруження.

Пульс можна промацати йна інших артеріях: висковій, стегновій, ліктьовій тощо. При дослідженні пульсу звертають увагу на його часто­ту, ритм, наповнення і напруження.

Відео «Вимірювання пульсу на артеріях»

Обмацуючи пульс, передусім звертають увагу на його частоту й підраховують число пульсових ударів за хвилину. В здорової людини число пульсових хвиль відповідає числу серцевих скорочень і дорів­нює 70-80 ударів за хвилину.

Підрахування пульсу проводять протягом 15-30 с, одержаний ре­зультат множать на 4 або 2 й отримують кількість пульсових ударів за хвилину. Коли частота пульсу значно змінена, щоб уникнути помилки, рахують 1 хвилину.

У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох фак­торів:

 1) від віку (найбільш частий пульс спостерігається в перші роки життя);

 2) від м'язової роботи, під час якої пульс прискорюється, однак у спортсменів при тренованому серці частота пульсу буває рідшою;

3) від часу доби (під час сну частота пульсу зменшується);

 4) від статі (у жінок пульс на 5-10 ударів за хвилину частіший, ніж у чоловіків);

5) від психічних емоцій (при страху, гніві та сильному болі пульс при­скорюється).

6) від прийому лікарських препаратів, наприклад кофеїн, атропін, адреналін, алкоголь прискорюють пульс, наперстянка - сповільнює.

Збільшення частоти серцевих скорочень називається тахікар­дією, а зменшення - брадикардією. Брадикардія найчастіше буває у спортсменів у стані спокою - 50 ударів за хвилину («наполеонівський пульс»).

Наповненням пульсуназивається ступінь наповнення кров'ю ар­терії під час систоли серця. При хорошому наповненні ми намацуємо під пальцями високу пульсову хвилю, а при поганому - пульсові хвилі малі, погано відчутні.

Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску­ванню пальця, який залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю серця і тонусом судинної сітки.

При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серцевих скорочень, які називаються аритміями.

Артеріальний тиск.

Рух крові в артеріях відбувається при певному тиску, який зале­жить від скорочувальної здатності серцевого м'яза й тонусу судинної стінки. Вимірюють артеріальний тиск спеціальним приладом – тонометром.

Максимальний кров'яний тиск - це той тиск, який утворю­ється під час викидання крові в аорту в період систоли. У здорової людини залежно від віку й навколишніх умов максимальний кров'яний тиск коливається в межах 110-140 ммрт. ст.

При дальшому зниженні тиску в манжетці пульсові удари зника­ють, рівень шкали тонометра вказує мінімальний, або діастолічний тиск, який у здорової людини дорівнює 60-80 ммрт. ст. Мінімальним кров'яним тиском називається тиск крові на артеріальну стінку в період діастоли.

Артеріальний тиск підвищується при деяких захворюваннях. Стале підвищення в межах 140/90 мм рт. ст. називається гіпертонічною хво­робою.Зниження систолічного тиску нижче 100 ммрт. ст., а діастолічного - нижче 60 ммрт. ст. називається гіпотонічною хворобою.

Різниця між систолічним і діастолічним артеріальними тисками на­зивається пульсовим тиском.У нормі він дорівнює 40-50 ммрт. ст.

 

3. Основні ознаки захворювань серцево-судинної системи.

 

За наявності серцево-судинних захворювань хворі скаржаться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, біль у ділянці серця і за грудниною, набряки, кашель, головний біль.

Задишка- часта й нерідко основна скарга хворих із недостатністю кровообігу, її виникнення зумовлене надмірним накопиченням у крові вуглекислоти і зменшенням вмісту кисню внаслідок застійних явищ у малому колі кровообігу.Під час такого нападу хворі скаржаться на крайню нестачу повітря. Часто в них дуже швидко розвивається набряк легенів, який супроводжується сильним кашлем, появою клекотіння в грудях, виділенням пінистого рідкого харкотиння рожевого кольору.

Серцебиття - відчуття сильних і частих, а іноді неритмічних скорочень серця. Воно зазвичай виникає під час частих скорочень сер­ця, але може відчуватись в осіб без розладів серцевого ритму. Оскільки серцебиття буває пов'язаним із підвищеною збудли­вістю нервового апарату, який регулює серцеву діяльність, воно може спостерігатися у здорових людей під час значного фізичного наванта­ження, хвилювання, у разі зловживання кавою, алкоголем, тютюном.

Часто хворі скаржаться на відчуття «перебоїв» у серці,які су­проводжуються відчуттям завмирання, зупинки серця й переважно пов'язані з такими порушеннями серцевого ритму, як екстрасистолічнааритмія синусно-артеріальна блокада.

З особливою увагою потрібно ставитися до хворих, котрі скаржать­ся на біль у ділянці серця та за грудниною, що спостерігається під час перебігу різних захворювань. Він може бути спричинений порушенням коронарного кровообігу (найчастіше виникає під час розвитку стено­кардії або інфаркту міокарда), захворюваннями перикарда, особливо гострим сухим перикардитом; гострим міокардитом, неврозом серця, ураженнями аорти. Проте слід знати, що нерідко хворі скаржаться на «біль у ділянці серця» або на «біль у серці» тоді, коли уражуються органи і тканини, які оточують серце, зокрема ребра (забиття, перелом, періостит, туберкульоз), міжреберні м'язи (міозит), міжреберні нерви (невралгія, неврит), плевра (плеврит).

Перебіг різних захворювань серця характеризується болем, який має різний характер, тому під час розпитування хворого потрібно до­кладно з'ясувати його точну локалізацію, місце іррадіації, причини й умови виникнення (фізичне або психоемоційне перенапруження, по­ява в спокої, під час сну), характер (колючий, стискаючий, пекучий, відчуття тяжкості за грудниною), тривалість, від чого він минає (від зупинки під час ходьби, після вжиття нітрогліцерину тощо). Часто спо­стерігають біль, зумовлений ішемією міокарда, яка виникає внаслідок недостатності коронарного кровообігу. Цей больовий синдром нази­вається стенокардією. У разі розвитку стенокардії біль локалізується звичайно за грудниною і (або) в проекції серця та іррадіює під ліву лопатку, шию і ліву руку. Переважно він має стискаючий або пекучий характер, його виникнення пов'язане з фізичною працею, ходьбою, зо­крема з підйомом угору, з хвилюванням. Біль, що триває 10-15 хвилин, припиняється або зменшується після прийому нітрогліцерину.

Для неврозу найбільш характерною є локалізація болю на верхівці серця або частіше в лівій половині грудної клітки. Цей біль має колю­чий або ниючий характер, буває тривалим - може не зникати протягом годин і днів, посилюється під час хвилювання, але не під час фізич­ного навантаження та супроводжується іншими проявами загального неврозу.

Хворих із захворюваннями серця може турбувати кашель, причи­ною якого є застій крові в малому колі кровообігу. В цьому випадку звичайно відзначається сухий кашель, іноді виділяється невелика кіль­кість харкотиння. Сухий, часто надривний кашель спостерігають у разі збільшення серця, головним чином, лівого передсердя за наявності аневризми аорти.

Кровохарканняу хворих на захворювання серця в більшості ви­падків буває спричиненим застоєм крові в малому колі кровообігу і по­легшеним виходом еритроцитів із розтягнутих кров'ю капілярів у просвіт альвеол, а також розривом дрібних судин бронхів.

Набряки,як і задишка, є найбільш частою скаргою хворих із захво­рюваннями серця у стадії декомпенсації. Вони з'являються як симптом венозного застою у великому колі кровообігу і спочатку визначають­ся лише в другій половині дня, звичайно увечері, на тильній поверхні стоп і в ділянці кісточок, а за ніч зникають. У разі прогресування на­брякового синдрому і накопичення рідини в черевній порожнині хворі скаржаться на тяжкість у животі й збільшення його розмірів. Особливо часто відзначається тяжкість у ділянці правого підребер'я внаслідок застою в печінці та її збільшення. У зв'язку з порушенням кровообігу в черевній порожнині, крім вказаних ознак, у хворих можуть відзначати­ся поганий апетит, нудота, блювання, здуття живота, розлади випорож­нення.

Головний біль (цефалгія)може бути проявом підвищення арте­ріального тиску. В разі ускладнення гіпертонічної хвороби - гіперто­нічної кризи - головний біль посилюється, супроводжується запамо­роченням, шумом у вухах, блюванням.

4. Основні захворювання серцево-судинної системи та стани при них. 

Серцево судинні захворювання поділяються умовно на три групи: хвороби

Ішемічна хвороба серця.

Терміном ішемічна хвороба серця поєднують групу таких за­хворювань: стенокардію, інфаркт міокарда, коронарокардіосклероз. В основі патологічного процесу лежить невідповідність між потре­бою серця у кровопостачанні та його реальним забезпеченням. Ця невідповідність може виникнути при збереженому на певному рівні кровопостачанні міокарда, але при різко підвищеній потребі в цьому або при зниженому кровообігу. Першопричиною зниженого кровотоку при ішемічній хворобі серця є атеросклероз коронарних судин (відкла­дання на внутрішній поверхні судин холестерину у вигляді бляшок, які з часом кальцифікуються).

Стенокардія («грудна жаба»).

Існує афоризм, що «грудна жаба» - це хвороба, на яку можна страждати 30 секунд або 30 років. Клініка приступу стенокардії типова. У ділянці серця, частіше всього за грудниною, з'являється стискуючий біль різної тривалості та інтенсивності. Біль може поширюватись (ір­радіювати) в ліве плече, руку, ліву половину тіла. Інтенсивність болю у важких випадках набуває жорсткого характеру, захоплюючи передній відділ грудної клітки та поширюючись у плечі та спину.

Біль виникає за різних умов. Існує стенокардія напруження та спо­кою. Найчастіше напади з'являються при фізичному навантаженні, хвилюванні, при різкій зміні температури повітря, наприклад при ви­ході із приміщення на холод. Біль також може бути пов'язаним із при­йомом їжі, здуттям кишківника. Іноді спостерігається неспокій хворих, тривожний стан, відчуття страху смерті. У деяких хворих приступи гострої коронарної недостатності бувають без болю, а проявляються астматичним станом (астматичним еквівалентом).

Перша допомога. Необхідно створити фізичний та емоціональний спокій. Дати хворому нітрогліцерин під язик (у таблетках, капсулах, краплях або у вигляді аерозолю). Застосовують також валідол, спазмолі­тики, заспокійливі засоби (корвалол, валокордин, валеріану), знеболю­вальні (анальгін, баралгін), комбіновані препарати (краплі Стражеско).Прогноз при стенокардії завжди серйозний. Будь-який напад може закінчитися смертю.

Інфаркт міокарда.

Захворювання, яке характеризується утворенням некротичного вогнища в серцевому м'язі внаслідок порушення коронарного кровообігу.

Більшість хворих за кілька днів до інфаркту відмічають погіршення самопочуття, відчувають нестачу повітря і загальну слабкість. Найчастіше інфаркт міокарда настає після фізичного або психічного перенапруження чи безпосередньо під час нього. Перші симптоми інфаркту — біль за грудиною (здавлюючий, «кинджальний», пекучий або сковуючий), що віддає у ліву руку, ліве плече, лопатку. Тривалість больового нападу - від кількох годин до однієї доби і більше. Дуже часто біль супроводжується почуттям страху смерті, збудженням. Ні у спокої, ні після прийому нітрогліцерину біль не минає, а лише слабшає, але ненадовго.

Перша медична допомога при болях у ділянці серця.

При виникненні гострого болю в ділянці серця хворий повинен:

• терміново припинити роботу, сісти або лягти;
• розстебнути комірець і ремінь;
• покласти під язик таблетку нітрогліцерину або валідолу, прий­няти 30 крапель валокордину або корвалолу і 0,25 або 0,5 аспірину;
• якщо після цього біль зберігається протягом 5 хв, необхідно прий­няти другу таблетку нітрогліцерину під язик, попросити домашніх або співпрацівників викликати карету «Швидкої допомоги».

Ті, хто знаходиться поруч із хворим, повинні:

• не залишати людину з болями в ділянці серця одну;
• забезпечити їй приплив свіжого повітря;

• в очікуванні лікаря поставити хворому два гірчичники на ді­лянку груднини, надати йому напівсидяче положення і, якщо він у
  свідомості, ноги занурити по щиколотки в таз із гарячою водою;
• якщо зупинилося серце й порушилося дихання, потрібно, не че­каючи лікаря, починати проводити весь комплекс серцево-легеневої
  реанімації, включаючи закритий масаж серця та штучну вентиляцію
  легенів.

Гіпертонічна хвороба.

Гіпертонічна хвороба- це окреме самостійне захворювання, го­ловним симптомом якого є підвищення артеріального тиску, зумовлене нервово-функціональними розладами регуляції судинного тонусу. Для гіпертонічної хвороби характерні періодичні загострення - гіпертоніч­ні кризи, під час яких усі основні симптоми набувають різко вираже­ного характеру.

Гіпертонічна криза характеризується раптовим підвищенням АТ, що супроводжується сильним головним болем, запамороченням, відчуттям жару або, частіше, ознобом, пітливістю, серцебиттям, не­рідко виникають біль у ділянці серця, нудота, блювання, розлади зору та інші симптоми. Під час кризи хворі збуджені, перелякані або в'ялі, сонливі, загальмовані. У тяжких випадках хворі можуть непритомніти. Відбувається прискорення частоти пульсу, артеріальний тиск різко під­вищується. У пізніх стадіях гіпертонічної хвороби, коли вже наявні ор­ганічні зміни в судинах, під час кризи можуть виникнути розлади моз­кового кровообігу, інфаркт міокарда, крововилив у мозок - інсульт.

Перша допомога.Треба забезпечити хворому фізичний і психічний спокій, постільний режим, тишу. В приміщені, де перебуває хворий, світло не повинно бути яскравим. До ніг кладуть грілки або ставлять гірчичники, до голови кладуть пухир із льодом або холодні примочки, які періодично змінюють.

Хворому дають препарати, які знижують артеріальний тиск. У разі відсутності ефекту викликають карету «Швидкої допомоги».

Нейроциркуляторна (вегето-судинна) дистонія.

Судинний тонус має важливе значення для життєдіяльності орга­нізму, тому що середній тиск є константою, яка забезпечує рух крові по судинах.

Нейроциркуляторна дистонія - це функціональне неврогенне за­хворювання системи кровообігу, важливою клінічною й патогенетичною особливістю якого є лабільність і зниження артеріального тиску нижче від 100/60 мм рт. ст. у чоловіків і нижче від 95/60 мм рт. ст. у жінок.

Причиною розвитку нейроциркуляторної дистонії є тривале пси­хоемоційне напруження, а в  50 % хворих в анамнезі є вказівки про психічні травми, нерво­ві перевантаження, перенесену контузію, різні інфекції. Це особи, які мало займаються фізичною працею.Нейроциркуляторна дистонія виникає в осіб віком 20-40 ро­ків, частіше у жінок.

Скарги:головний біль різних локалізацій, інтенсивності й трива­лості, запаморочення (наслідок кисневого голодуван­ня), загальна слабкість, потемніння в очах при швидкому вставанні, дратівливість, зниження пам'яті, неприємні відчуття в ділянці серця, серцебиття внаслідок негативних емоцій, похолодіння й оніміння верх­ніх і нижніх кінцівок, пітливість.

Профілактика й лікуваннянейроциркуляторної дистонії гіпотоніч­ного типу включають такі заходи:

• зміцнення нервової системи;
• врегулювання робочого дня;
• правильне чергування праці й відпочинку;
• раціональне харчування;
• заняття фізкультурою і спортом;
• свіже повітря (холодні обтирання):
• боротьба зі шкідливими звичками (вживанням алкоголю, тютюнопалінням);
• гіпнотерапія (після 2—4 сеансів стан поліпшується);
• фізіотерапія - душ, іонофорез кальцію;
• засоби, які «тонізують» ЦНС (кофеїн, жень-шень, лимонник).

Непритомність.

Непритомність - раптове короткочасне потьмарення свідомості, зумовлене різким зменшенням приливу крові до головного мозку.

Причини: надмірні переживання, переляк (коли людина бачить кров); сильний біль, хвороби серцево-судинної і нервової систем; пере­втома; виснаження; перебування в задушливому приміщенні, де мало повітря (особливо при підвищеній температурі повітря; при позаматко­вій (трубній) вагітності, гострій шлунково-кишковій кровотечі; вини­кає у людей, які вживають препарати, що знижують артеріальний тиск, особливо при переході з горизонтального у вертикальне положення.

Симптоми: раптово виникає сильна слабкість, зівота; шкірні по­криви бліді, холодний піт; нудота і блювання; потемніння в очах; пульс сповільнюється до 40-50 уд. за 1 хв; дихання прискорене; запаморо­чення.

Перша медична допомога: покласти людину на спину з трохи опу­щеною головою і піднятими ногами (на 15 см); розстебнути комір, роз­слабити пояс, забезпечити доступ свіжого повітря (відчинити кватирку, вікно тощо); дати понюхати вату, змочену розчином аміаку (нашатир­ного спирту); збризкати обличчя холодною водою; у тяжких випадках відправити до лікувального закладу.

Колапс - порушення кровообігу внаслідок гострої судинної не­достатності. Причини виникнення колапсу майже ті ж самі, що й не­притомності. Серед них виділяють різку зміну положення тіла, силь­ний біль, отруєння снодійними, застосування заспокійливих засобів, при виснаженні, туберкульозі та інших захворюваннях виникає різкий спад тонусу переважно дрібних судин. Це призводить до розширення та переповнення їх кров'ю. Але розширюються переважно судини че­рез порожнини, які іннервуються черевним сплетінням. У свою чергу кровопостачання судин головного мозку, ендокринних залоз, шкіри, м'язів різко зменшується. Внаслідок такого перерозподілу крові падає артеріальний тиск, зменшується хвилинний об'єм крові.

Але найчутливішою до кисневого голодування (гіпоксії) є централь­на нервова система, тому основним проявом гострої судинної недо­статності є порушення свідомості.

Симптоми: початок не такий гострий, як при непритомності. Починається з відчуття загальної слабкості, запаморочення, шуму у ву­хах. Хворий покривається холодним липким потом. Артеріальний тиск падає, зменшується частота серцевих скорочень. Зазвичай колапс має короткотривалий перебіг.

Перша медична допомога.Необхідно хворого покласти без по­душки, з трохи піднятими нижніми кінцівками, прикласти до ніг гріл­ку. На ноги накласти стискаючі пов'язки, починаючи від ступней до колін для збільшення приливу крові до головного мозку. Негайно ви­кликати карету «Швидкої допомоги».

 

5. Профілактика захворювань серцево-судинної системив дітей та підлітків.

 

Порушення діяльності серцево-судинної системи дитини може виникнути внаслідок різних причин. Це можуть бути функціональ­ні відхилення: розлади серцевого ритму, підвищення або зниження кров'яного тиску. Причи­ною виникнення їх можуть бути вікові зміни функціонування залоз внутрішньої секреції, нестійкість нервової системи, відступи від пра­вильного режиму дня, недостатнє перебування на свіжому повітрі, малорухливий спосіб життя (гіподинамія): тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків тощо.

Тютюновий дим містить багато речовин, які завдають організмові шкоди. До складу тютюнового диму входять нікотин, аміак, синильна кислота, смолисті речовини та ін. Особливо чутливий до цих речовин дитячий організм. Нікотин - дуже сильна «нервова отрута». При ви­курюванні десяти цигарок на день в організм надходить до 90 мг ні­котину. Звичайно діти, які почали палити, відстають у рості від своїх однолітків, у них розвивається недокрів'я, паморочиться голова, по­силюється серцебиття. Нікотин діє на судини, особливо вінцеві, спри­чинюючи їх звуження.

Іншою отрутою, від якої треба особливо оберігати школярів, є ал­коголь.Навіть одноразове прийняття алкоголю може призвести до тяж­ких наслідків. Алкоголь розхитує й отруює несформовану кровоносну систему дитини, знижує імунні властивості організму.

Гіподинамія - це обмеження рухової активності, зумовлене спо­собом життя, професійною діяльністю, тривалим ліжковим режимом. Гіподинамія у шкільному віці часто пов'язана з нераціональним розпорядком дня дитини, перевантаженням та навчальною роботою, внаслідок чого залишається мало часу для прогулянок, ігор, заняття спортом.

Унаслідок обмеження м'язової активності виникає детренованістьсерцево-судинної системи, збільшується частота серцевих скорочень у спокої. Навіть при незначному короткочасному фізичному наванта­женні частота пульсу досягає 100 уд. за 1 хв і більше. Серце при цьо­му працює неекономно, потрібний об'єм крові викидається за рахунок збільшення кількості, а не сили серцевих скорочень. Порушується та­кож регуляція артеріального тиску (він підвищується).

Особливо небезпечна гіподинамія у ранньому дитячому і шкіль­ному віці. Вона затримує формування організму, негативно впливає на розвиток опорно-рухового апарату, серцево-судинної, ендокринної та інших систем. При цьому значно знижується опірність до збудників інфекційних хвороб; діти часто нездужають, захворювання можуть пе­реходити в хронічні. Недостатня рухливість школяра і тривале перебуванняв одному положенні за столом чи партою можуть спричинити порушення постави, виникнення сутулості, деформації хребта. Так зва­не м'язове голодування в дитини викликає більш виявлене порушення функцій, ніж у дорослих, воно призводить до зниження не тільки фі­зичної, але й розумової працездатності.

Зниження рухової активності у середньому і старшому віці може прискорити старіння організму. Внаслідок сидячого способу життя пе­редчасно виникає слабкість та млявість м'язів, порушується загальний мозковий кровообіг.

Особливо негативно гіподинамія впливає на серцево-судинну сис­тему: послаблюється сила скорочень серця, зменшується його праце­здатність, знижується тонус судин.

 Для запобігання розвитку гіподинамії велике значення має оздоровча фізична культура, яка є однією з най­важливіших умов розвитку організму людини. Під час фізичних вправ спрацьовують м'язова, дихальна, серцево-судинна, нервова, ендокрин­на і травна системи.

Підсумок заняття. ВІРШ «Наповніть серце».

Наповніть серце добротою,
Щоб аж вихлюпувалась радо із грудей!
Пречистою любов’ю і святою
І щиро роздавайте для людей!

Щоб на душі було в них світло, ясно
І тепло від любові й доброти.
А вам від цього легко і прекрасно
По цій Землі буденній буде йти.

Бо доброта, як джерело у спрагу,
Що враз напоїть, сили поверне.
Заживить рани і додасть відвагу
І страждучого духом не мине.

Якщо ви є носій добра земного
І вам болять всі радощі й жалі,
То від промінчика душі ясного
Комусь світліше стане на землі.

Наповніть ваше серце добротою
І випромінюйте і світло, і тепло.
Щоб всім, хто йтиме стежкою одною,
І тепло, й добре, й радісно було.

 

IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

1. Будова серця та його фізіологічні особливості.
2. Частота серцевих скорочень та показники.
3. Фактори, що впливають на частоту серцевих скорочень.
4. Артеріальний тиск та його показники.
5. Основні ознаки захворювання серцево-судинної системи.
6. Основні захворювання серцево-судинної системи.
7. Перша медична допомога при серцево-судинних хворобах.
8.  Гіподинамія. Профілактика захворювань в дітей та підлітків.

 

V. Підсумок заняття – 5 хв.
Підведення підсумків, особисті зауважен­ня щодо відповіді студентів, домашнє завдання.

VI. Домашнє завдання – 5 хв.
Підручник Валецька Р.О. «Основи медичних знань» ст.207-228., конспект лекції.