Особливостей навчання ліворуких дітей

Особливості навчання ліворуких дітей

Підготовка вчителя до навчання дітей молодшого шкільного віку є актуальною у теорії і практиці. Аналіз наукових праць учених свідчить про фундаментальні дослідження Н.В.Кузьміної, В.О.Сластьоніна, О. І. Щербакова, О. О. Абдуліної, Л. М. Ахмедзянової. Проте проблема педагогічної підготовки потребує подальшого дослідження та обґрунтування, оскільки не всі її аспекти є достатньо вивченими.

Значний відсоток за дослідженнями вчених (А. П. Чупріков, М. М. Безруких, Т. А. Доброхотова, С. Спрінгер, Г. Дейч, М. Г. Князева, В. Ю. Вільдавський та ін.) становлять ліворукі діти. Тому проблема навчання ліворуких дітей − є одна з нагальних і актуальних у сучасній педагогічній та психолого- педагогічній науці та практиці.

Основне завдання нової школи України ХХI століття – формування гармонійно розвиненої особи, здатної реалізовувати свій інтелектуальний і особистий потенціал. Підтвердженням цього є і ст. 6 Закону України «Про освіту», у якій передбачено рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. У зв’язку з розвитком педагогіки як науки та дотриманням принципу дитиноцентризму (за яким у центрі процесу навчання має бути дитина зі своїми індивідуальними, психологічними та фізичними особливостями) є потреба подальшого дослідження підготовки вчителів до навчання ліворуких дітей.

Нашим завданням є виокремити основні особливості дітей з провідною правою півкулею головного мозку, які варто враховувати при організації навчального процесу.

Тривалий час зберігалася тенденція переучувати ліворуких дітей, проте наразі вона відійшла в сторону. В СРСР не переучувати ліворуких дітей почали лише з 1986 р. Ученими було доведено, що ліворукі діти мають свої особливості, які потрібно враховувати при здійсненні вчителем процесу навчання. Це пов’язано з тим, що у них більш розвинена і провідна права півкуля мозку, тоді як у праворуких дітей – ліва.

Існують дослідження творчого потенціалу ліворуких дітей (В. М. Дружинін, Л. В. Туріщева, О. Р. Лурія, А. П. Чуприков, Є. Д. Хомська та ін.), в яких зазначається, що ліворукими діти залишаються протягом усього життя, тобто переучування ліворуких дітей впливає на умови природного біопсихічного розвитку школяра [2].

На підставі існування двох систем кодування інформації можна зробити висновки, що ділянки лівої півкулі працюють переважно з вербально-логічною інформацією, а правої – з образною або гештальтною. Так, у яких домінуюча ліва півкуля головного мозку, притаманна здатність до мовного спілкування й оперування іншими строго формальними знаками. Тоді, як діти у яких провідна права півкуля головного мозку, більшого значення надають інтонації, емоційному забарвленню, а також їм не підходить навчання з постійним повторенням [2].

Ученими окреслені такі загальні психофізіологічні особливості ліворуких дітей [1]:

 погана зорово-рухова координація (поганий почерк, виникають труднощі при змалюванні графічних зображень);

 часті помилки при звуковому аналізі;

 особливості просторового сприйняття ;

 складності концентрації та переключення уваги.

Отже, якщо вчитель прагне досягти високих результатів своєї діяльності, то він має бути обізнаним з методикою роботи з ліворукими дітьми, враховуючи та знаючи їхні індивідуальні особливості. Також педагогу варто пам’ятати, що ліворукість − це не вада, а особливість дитини, яку необхідно правильно скеровувати у потрібному руслі.

Список літератури:

1. Макарьев И. Если ваш ребенок левша / Иван Макарьев. – С-Пб.: Лань, 2001. – 128 с.

2. Шкарбан Л.В. Проблема навчання і виховання ліворуких дітей на сучасному етапі / Л. В. Шкарбан // Традиції та інновації у підготовці вчителя початкової школи: матер. Всеукр. наук. – практ. конф. / редкол.: О. Комар, Б. Якимчук та ін. – Умань. : УДПУ ім. П. Тичини, 3-4 листопада, 2011р. – С.104–107.