До вашої уваги пропонується розробка методичного заходу - семінару-практикуму "Обмін досвідом з питань впровадження в навчально-виховний процес інтерактивних методів навчання" з використанням тренінгових технологій.
Тема семінару: Обмін досвідом з питань впровадження в навчально-виховний процес інтерактивних методів навчання.
Мета: розширити знання педагогічного колективу про інтерактивні методи навчання і на основі цієї інформації формувати в педагогів навички ефективної організації навчально-виховного процесу; підтримати педагогічні пошуки, творчу ініціативу вчителів; довести переваги інтерактивного навчання; шляхом використання інтерактивних технологій самими учасниками семінару скласти певне уявлення про сильні й слабкі сторони інтерактивного навчання.
Форма проведення: семінар.
Обладнання: малюнок корабля, аркуші паперу для вітрил, малюнок літака, таблички «командир екіпажу», «Другий пілот», «Бортпровідниця», маркери, аркуші паперу
Ведучий: заступник директора з навчально-виховної роботи.
Учасники: вчителі.
План семінару:
Доброго дня, шановні колеги! Рада вітати Вас на семінарі. Переконана, що кожен із Вас – подарунок світові в цілому та школі. Але так влаштована людина, що чути про себе приємні слово їй незручно, а тим більше ще й робити собі компліменти.
Вправа на знайомство. Продовжити речення «Я подарунок світові або школі, тому що…»
Малюнок «Кораблик». На окремих аркушах кожен учасник записує свої очікування, з них формуються вітрила. Очікування оголошуються.
У Вербівці – пожежа. Терміново потрібно евакуюватися. МОН прислало за нами 3 літаки. Але всі екіпажі літаків десь поділися. Тому потрібно швидко зайняти літаки та обрати між собою командира екіпажу, другого пілота, бортпровідницю.
А тепер кожна команда вибере правило, яке має діяти при роботі екіпажу. (Правила прикріплюються на дошку).
6. Робота в групах «Спільний проект»(15 хв.)
Завдання для груп. Сформулювати особливості інтерактивного навчання, визначити його переваги і недоліки.
В одному селі жив лікар. Якось його викликали до чоботаря, який дуже захворів. Прийшовши, лікар побачав, що чоботар помирає. Але його родичі сказали, що вони чули, як у сусідньому селі одній людині допоміг дуже простий засіб: молоко, яке треба пити з часником декілька разів на день. Вони запитали лікаря, чи не буде це шкідливо. Лікар, упевнений, що чоботар усе одно помре, дозволив це спробувати. Повернувся додому й описав цей випадок у своєму щоденнику. І був дуже здивований, коли через декілька місяців йому повідомили, що чоботар одужав.
Через певний час лікаря викликали в сусіднє село, де скотар захворів на ту саму хворобу. Лікар порадив йому рецепт, який урятував чоботаря. Але через тиждень скотар помер.
Будучи дуже педантичною людиною, лікар зробив з цього приводу у своєму щоденнику ще один запис. Як ви гадаєте, що він записав?
(Кожному своє. Що допомогло одному, те не допоможе іншому.)
Ведучий просить висловитися учасників щодо реалізації їхніх очікувань
Учасники стають в коло. Тиснуть один одному руку й коротко висловлюють особисті побажання, які починаються з вислову «Я вірю…»