Особливості адаптації першокласників

Адаптація дітей першого класу до школи

Як відомо, термін «адаптація», в його біологічному розумінні, характеризує процес пристосування організму до навколишнього середовища. Оскільки він вживається досить широко, то кожна з наук, що вивчає цю проблематику, в залежності від предмета її дослідження по-різному розглядає цей феномен. У психологічній науці цей термін знайшов широке застосування, і є одним з центральних. Психологічна адаптація є внутрішньою динамічною структурою. Це пристосування людини до чинних в суспільстві вимог, шляхом присвоєння норм і цінностей соціуму. Цей процес здійснюється шляхом інтеграції всього арсеналу психічних властивостей і засобів, які є у людини у цей час.

Першокласник може адаптуватися до життя у школі за два-три тижні, а може і за семестр. На адаптацію впливає велика кількість умов: індивідуальні особливості дитини, тип навчального закладу, рівень складності шкільних програм, ступінь підготовленості дитини до школи і т. д. Дитині дуже потрібна підтримка близьких людей.

Внаслідок тих глобальних змін, які відбуваються в суспільстві і які відбиваються на всіх сферах діяльності людини, дослідження проблеми адаптації учнів до школи набуває особливої ​​актуальності для психології: адже освітнє середовище змінюється разом з суспільством в цілому. Не зважаючи на те, що дослідження даної проблеми набуває все більшого поширення, на думку багатьох вчених (В. Є. Каган та інших), кількість дезадаптованих учнів досить велика, тому питання адаптації продовжує цікавити психологів і, як наслідок, не втрачає актуальності.

У цьому віці відбувається зміна умов виховання в сім'ї та дошкільних закладах: виникає зовсім інша атмосфера, атмосфера шкільного навчання, яка потребує значних зусиль, складається із сукупності емоційно-вольових, пізнавальних і фізичних навантажень, висуває нові, більш серйозні вимоги до особистості першокласника і його можливостей. Д. Б. Ельконін вказує на те, що систематичне навчання в школі має свої особливості: з надходженням в нього дитина починає реалізовувати суспільно значущу і суспільно оцінювану діяльність – навчальну.

Варто взяти до уваги ту обставину, що успішність дитини в її подальшій навчальній діяльності безпосередньо залежить від того, наскільки вона зможе пристосуватися до шкільного навчання. Труднощі під час процесу адаптації до освітнього середовища на початкових етапах нерідко мають негативний вплив на подальше навчання в школі, а потім і в інших освітніх закладах.

Виділяють наступні складові шкільної адаптації:

1) організаційну – пристосування дитини до нової системи організації життя: нових вимог, правил, режиму дня, обов'язків, статусу;

2) навчально-мотиваційну – певна життєва позиція, мотиви виконання суспільно значущої навчальної діяльності;

3) соціальну – особливості поведінки дитини в школі: формування адекватної поведінки, встановлення контактів з учнями та вчителем;

4) психологічну – аналіз емоційних проявів, увага повинна акцентуватися не лише на успішності та поведінці дитини, а й на вивченні її психологічного здоров'я.

На початку навчання в 1 класі важливо сформувати сприятливі умови для пристосування учня до шкільного життя, що надалі забезпечить її розвиток, навчання і виховання. Основні завдання цього періоду загальні:

- забезпечення психологічної пристосованості першокласників;

- знайомство з основними шкільними правилами;

- розвиток навичок особистої, парної та колективної роботи;

- навчання простим способам зворотного зв'язку;

- розвиток мислення, пам'яті, уваги, уяви;

- організація колективу класу.

Організація навчального процесу в першому класі – це найважчий і відповідальний період початкового рівня освіти. Тому створення позитивної мотивації до пізнавальної роботи дітей є досить важливим, і процес навчання повинен будуватися за принципом від простого до складного, від легкого до важкого. Для полегшення періоду пристосування першокласників, навчальне навантаження поступово стає складнішим. Соціально-психологічне пристосування першокласників до нових умов навчання і виховання у кожного проходить по-різному. В цьому складному для першокласника процесі беруть участь багато факторів. Коли розмова йде про психологічну готовність першокласника до школи, маємо на увазі такі показники:

- особистісна готовність;

- інтелектуальну готовність;

- емоційно-вольова готовність;

- сформованість довільності поведінки.

Як правило, діти не відразу розуміють нові правила поведінки з дорослими, визнають позицію вчителя і встановлюють відстань у відносинах з ним та іншими дорослими в школі. У реальності, потрібен час, щоб першокласник адаптувався до навчання в школі, щоб звик до нових умов і навчився відповідати новим вимогам. Для дитини першого класу досить важливо відчути себе прийнятим в шкільну родину. Для успішного навчання першокласник повинен бути впевнений у собі, своїх силах, можливостях і здібностях. Позитивне уявлення про себе як про школяра, дасть йому можливість краще пристосуватися до умов життя, які вже змінилися і впевнено встати на позицію першокласника, а згодом сформувати позитивне ставлення до школи.

Першокласник повинен уміти свідомо підпорядкувати свої дії правилам, уважно слухати та точно виконувати завдання. У цьому йому можуть допомогти дидактичні ігри та ігри за правилами. Більшість першокласників лише через гру можуть прийти до розуміння завдань в школі. Комунікативні вміння дадуть можливість першокласнику правильно діяти в умовах шкільного колективу. Засвоєння способів навчальної діяльності вимагає від першокласників вміння поглянути на себе та свої дії з боку, реально оцінити себе та інших учасників спільної шкільної діяльності. Батькам важливо пам'ятати – всі діти дуже різні, але всі рано чи пізно адаптуються до школи. Завдання вчителів і батьків – допомагати їм у цьому.

Таким чином, можна відзначити, що адаптація до школи має тісний зв'язок з рівнем психологічної готовності учнів до навчання в ній. Крім того, дослідники розглядають комплексний підхід на шляху створення умов для успішної адаптації й в зв'язку з цим виділяють інтелектуальну, емоційну і соціально-психологічну сфери адаптації. Вивчення процесу пристосування дитини до школи відбувається на тлі недопущення негативного результату, тобто дезадаптації.