Особливості додержання прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах правового режиму надзвичайного або воєнного стану Практичне заняття

Особливості додержання прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах правового режиму надзвичайного або воєнного стану. Практична робота

воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії, а також в інших, передбачених законом випадках, та передбачає надання відповідним органам повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки. У зв’язку з цим, можливим є також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина із зазначенням строку дії цих обмежень..

Правове регулювання охорони прав людини і громадянина під час воєнного стану регламентується наступними нормативними актами:1. Конституція України від 28 червня 1996 року.2. Указ Президента України № 64/2022  “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року (далі –  Указ № 64/2022).3. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі – Закон України № 389-VIII).4. Постанова Кабінету Міністрів України №753 «Про затвердження порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» від 13 липня 2011 року (далі – Постанова №753). 5. Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»  від 17.05.2012 № 4765-VI.

Захист законних прав і свобод громадян є одним із ключових обов’язків держави. Однак існують ситуації, коли їх обмеження є невідворотним і здійснюється виключно у спосіб та за допомогою засобів, передбачених чинним законодавством. Стаття 64 Конституції України встановлює виключення, за яких можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини. Такою підставою безпосередньо виступає впровадження воєнного або надзвичайного стану. 

По-перше, будь-які питання обмеження прав повинні мати правове обґрунтування. Так, сам воєнний стан було введено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, статтею 3 якого визначено, що на період дії воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а саме:недоторканність житла;таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;невтручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; право на працю;право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;право на освіту.

Також стаття 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII запроваджує такі обмеження щодо громадян, як, наприклад:запровадження комендантської години (тобто заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень);перевірку документів у осіб, а в разі потреби – проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;заборону проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; встановлення особливого режиму у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;встановлення військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення;проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю. При цьому, будь-які обмеження прав та свобод мають бути обґрунтованими фактичними обставинами та потребами. 

Слід особливо зазначити, що є базові конституційні права громадян, які передбачені ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 61, 52, 55, 56, 57, 58, 59. 60, 61. 62, 63 Конституції України, які не можуть бути обмежені за жодних умов, у т.ч. воєнного стану.

Зокрема, у жодному разі громадяни не можуть бути позбавлені чи обмежені:право мати рівні з іншими конституційні права і свобода та бути рівними перед законом;не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства і права змінити громадянство;не можуть бути порушеними невід’ємні права на життя; на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність (у т.ч. абсолютна заборона катування);право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (необхідну оборону), права кожної людини звертатися до держави з вимогою захистити її життя і здоров’я;не підлягає обмеженню право направляти звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування;не підлягає обмеженню право на захист прав і свобод у суді; право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та в установленому законодавством порядку до відповідних міжнародних організацій, право іншими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи під порушень і протиправних посягань;не можуть бути обмеженими право на житло, на шлюб і рівні права та обов’язки в шлюбі і сім’ї;не підлягає обмеженню рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі або поза ним;право на відшкодування коштами держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів державної влади;право знати свої права і обов’язки;право на професійну юридичну допомогу;право не виконувати явно злочинні розпорядження або накази;право не притягуватися двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення;презумпція невинуватості (тобто право особи вважатися невинуватою у вчиненні злочину і не бути підданим кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду); право не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; право на те, що обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях і що усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть тлумачитися на її користь;право на захист і відмову свідчити або давати пояснення відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів;

https://rusaggression.gov.ua/ua/home.html

Які права людини найчастіше порушуються під час війни. В умовах війни практично беззахисним є основне право людини – право на життя. Вбивства й тілесні ушкодження, викрадення людей на захоплених територіях і примусове вивезення, катування та нелюдське поводження, зґвалтування та інші форми насильства – є прямим порушенням як права на життя, так і прав на гідність та недоторканність. Порушуються і права людини на охорону здоров'я – це як неможливість доступу до медицини, так і завдання шкоди здоров'ю внаслідок травмувань тощо. Порушенням прав людини також можна вважати пошкодження або руйнування майна, а також те, що людина внаслідок війни була позбавлена власної домівки чи не могла виїхати із окупованих територій. Під час війни незахищеними є діти, вони можуть бути розлучені із батьками, втратити доступ до освіти, медицини тощо, а це є порушенням прав дитини. https://rusaggression.gov.ua/ua/home.html