Особливості інклюзивного навчання в початковій школі

Особливості інклюзивного навчання в початковій школі

Анотація. У статті проведено аналіз особливостей інклюзивного навчання в початковій школі. Визначені основні принципи інклюзивного навчання в початковій школі; розкритий величезний виховний потенціал інклюзивного навчання; подані обґрунтовані висновки та рекомендації.

Мета статті полягає в розкритті особливостей інклюзивного навчання в початковій школі.

Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого - багатство народу, йог майбутнє, його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства - Людину...

                                                          В. О. Сухомлинський

       Кожна дитина є особливою, і це незаперечно. Однак усе ж таки є діти, про яких кажуть «ОСОБЛИВІ» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а для того, щоб відмітити ті особливі потреби, які відрізняють їх від інших дітей.

Девіз методики Марії Монтессорі “Допоможи мені це зробити самому” повинен бути домінантним і актуальним в організації навчальної діяльності інклюзивного класу. При роботі з дітьми з особливими потребами провідною ідеєю є  “Не зашкодь, не залиши без допомоги!”. Учень в інклюзивному класі повинен почувати себе самостійним, корисним, потрібним в колективі своїх однолітків.

    Дізнавшись, що буду працювати в інклюзивному класі, переді мною постало питання: що маю робити, де є діти з ООП? Адже це був для мене цілковито новий досвід.

  Інклюзивна освіта дозволяє:

Мета інклюзивного навчання

       Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.

Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.

Завдання інклюзивної освіти

      Інклюзивне навчання базується на основі психолого-педагогічного вивчення потенціалу та особливостей розвитку дитини з особливими освітніми потребами, прогнозування можливих труднощів у процесі навчання та шляхів їх подолання, соціально-педагогічної взаємодії колективу навчального закладу. Інклюзія висуває багато нових вимог до організації освітнього процесу. І це вимагало від мене  повсякденної кропіткої роботи над власними цінностями, знаннями і уміннями, пошуками нових підходів до потреб дітей.

    Саме важливо налагодити роботу з батьками. В умовах інклюзивного навчання вирішального значення на уроці набуває командна робота вчителя та асистента. Я,  як вчитель інклюзивного класу - відповідальна за навчальний компонент та забезпечую освітній процес з урахуванням особливостей розвитку дітей. Тому мені потрібно продумувати зміст кожного уроку, щоб він був цікавий для всіх учнів.  Чим цікавіше завдання, тим менше проблем з поведінкою, тому що учні  зацікавлені і вмотивовані.

 У всіх здобувачів освіти є рівні можливості досягти успіху. Практика  доводить, що особистісно-орієнтована спрямованість  освіти неможлива без диференційованого навчання.

      Готуючись до уроку, я   чітко уявляю, що повинні засвоїти учні, враховуючи те, що в класі знаходяться  діти з особливими освітніми потребами. Для них готую диференційовані завдання, дозволяю користуватись таблицею множення, щоб виділити більше часу на роботу з обчисленням виразів та розв’язування задач. Зменшую обсяг диктанту, або замінюю списуванням, скорочую кількість письмових завдань або вони замінюються на усні повідомлення, надаю альтернативні завдання вправам із письма, дозволяю підкреслити простим олівцем в зошиті  головне, необхідне для виконання матеріалу. Практикую повторення учнями інструкції щодо виконання вправи, надаю додатковий час для завершення письмової роботи, застосовую перфокарти.  Диференціацію проводжу як за складністю, так і за самостійністю їх виконання, коли поступово змінюється міра допомоги вчителя. Кожен із дітей прагне досягти мети власними силами. Клас працює як єдине ціле, водночас кожен іде своєю стежкою. За такої організації роботи є можливість спокійно працювати з  дитиною з особливим потребами безпосередньо на уроці й при цьому розвивати здібності сильніших учнів.  Таким чином в інклюзивному класі використовую гнучкий підхід до викладання та навчання, для задоволення різних потреб у навчанні різних дітей.

      Учень, особливо той, хто відстає в навчанні, має бути впевнений, що учитель зацікавлений у його особистісному зростанні, бачить найменші успіхи, радіє разом з ним. Ми слідкуємо, допомагаємо, якщо є в цьому потреба, заохочуємо, щоб сприяти соціальному розвиткові всіх дітей.

        На уроці продуктивне навчальне середовище часто може бути шумним, оскільки навчання - це не пасивна діяльність. Воно вимагає спілкування, обміну думками, відкриттів, експериментів та опитувань, які супроводжуються шумом. Особливо, коли учні одержують завдання: займи позицію, висловивши думку: це погано, бо…. Це добре, тому що…. Або коли створюємо спільні колективні проєкти. Наприклад: «Тихий океан», «Атлантичний океан», перелітні птахи. Вивчаючи сонячну систему - ми робили макет сонячної системи. То за допомогою макета,  не можливо не назвати планети. Щоб краще знати будову скелета – робили макет скелета. Робили також -  макет дихальної системи, макет планети «Земля».  Використовуємо  різні форми, методи  та прийоми, щоб зацікавити учнів. В інтелекті є довідники, їх використовують, як підказка.   Адже, як показує досвід, діти запам’ятовують саме ті уроки, під час яких вони мали змогу бути не просто слухачами, а брати активну участь, висловлювати думки, пропонувати ідеї, щось створювати власноруч. Таким чином, навчаємо дітей співпрацювати, використовуючи групові форми роботи. Працюючи в команді, кожен з учнів має можливість проявляти ініціативу, вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і за команду, обмінюватися думками, обговорювати ідеї, уміти домовлятись та приймати спільне рішення. Саме робота в парах та групах має багато позитивних моментів для ефективного засвоєння знань.

     Працюючи в тандемі з асистентом, проводимо підбір навчальних завдань, які учні з ООП могли б виконати, перевірити вправи та тести, інші види вправ, де учні повинні дати єдину правильну відповідь, адаптувати навчальний матеріал. Всього не перерахувати, тому кожен день і кожен урок диктує свої способи вирішення завдань.

      Головне, що між вчителем і асистентом існує довіра, рівноправність, спільне ухвалення рішень, обговорення розподілу обов’язків на конкретний урок. Нашу співпрацю можемо узагальнити формулою: відповідальність + злагодженість  = ефективність.

Практикуємо спільне викладання як одну з інноваційних практик, яка забезпечує командний підхід у навчанні дітей з ООП. Таким чином змінюємо погляд на організацію освітнього процесу з позиції, що кожен з нас може зробити для наших дітей; що ми разом можемо зробити для всіх наших дітей.

  Але, які б методи не використовував вчитель, важливо донести: людину не можна виміряти через дефіцит чогось. Та навіть здібності і досягнення – хоч це і важливий вклад у життя класу, але й ними не можна виміряти цінність людини. Бо інклюзія – це коли важливий кожен. Адже, кожна дитина, незалежно від своїх особливостей – фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних чи мовних, повинна мати можливість реалізувати своє право на навчання  і отримати при цьому гідну та якісну освіту.

                                   Життя, як нива довге й пречудове

І на шляху не має вороття.

Важливо нам помітити дитину

Ту, що обділена життям.

Піднятись їй поможуть наші крила,

Які в негоду люту захистять.

Не забувай ніколи – ти ЛЮДИНА,

Ти ВЧИТЕЛЬ, що веде з незабуття.

Список літератури

1. Зброєва Н. Б. Готовність педагога до інклюзивної освіти. (До постановки питання) / Н. Б. Зброєва. // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер.: Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 7. – С. 15-18.
2. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: практ. посіб. / [Тім Лорман, Джоан Деппелер, Девід Харві]; пер. з анг. – К.: СПД-ФО Парашин І. С. – 2010. – 296 с.
3. Колупаєва А. А. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-метод. посіб. / Колупаєва А. А., Таранченко О. М. – К.: АТОПОЛ, 2010. – 96 с.
4. Колупаєва А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія / А. Колупаєва. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.
5. Ленів З. П. Особливості реалізації інклюзії та підготовки відповідних фахівців: проблеми, досвід, песпективи / З. П. Ленів // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. - 2014. - Вип. 28. - С. 119-125.
6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі: метод. посібник / за ред. Д. Д. Романовської, С. І. Собкової. – Чернівці: Технодрук, 2009. – 196 с.
7. Софій Н. З., Найда Ю. М. Концептуальні аспекти інклюзивної освіти / Інклюзивна школа: особливості організації та управ­ління: [навч.-метод. посіб.] / [А. А. Колупаєва, Ю. М. Найда, Н. З. Софій та ін.]; за заг. ред. Л. І. Даниленко. – К., 2007. – 128 с.