Особливості культурного розвитку України (1991-2016 рр.) Література і мистецтво. Євробачення 2005 та 2016 років. Народознавство в сучасній Україні.

Тема. Особливості  культурного  розвитку  України (1991-2016 рр.)

         Література  і  мистецтво. Євробачення  2005 та  2016 років.

         Народознавство в  сучасній  Україні.

Мета .Визначити  основні  напрями  та  особливості  розвитку  літератури ,        кіномистецтва ,діяльності  сучасних  співаків  на  Євробаченні ,розвитку сучасної  української  вишивки ,як  одного  з  елементів  етнографічного  мистецтва;

- навчитись  аналізувати  зміст  творів  і  пісень  ,розкривати  їх  значення  для  загального  культурного  потенціалу  української  нації;

- виховувати  любов  до  культури  українського  народу ,прививати  любов  до  молодого  українського  кінематографу.

  Обладнання :кабінет  святково  прикрашений  ,вивіски  крилатих  висловів  про  культуру   ,ПК ,презентації ,відео сюжети ,трибуна  для  учнівських  виступів ,столик з  етнографічною  виставкою.

            Епіграф  до  уроку : Культура  є  те  ,що  залишається  після  того  ,як         забуваємо  все ,чому  нас  учили..- Едуард  Ерріо.

                               Хід  уроку

І.  Організаційний  момент.

Викладач  організовує учнів  до  навчання: оголошує  тему  ,мету ,завдання уроку ,пояснює епіграф та незвичну  форму  уроку  :культурологічний  альманах ,який  складається  із  4-х  нарисів ( література ,кіномистецтво ,музика ,народознавче  мистецтво). Альманах –збірник  творчих  нарисів,  об`єднаних  по  тематичному ,жанровому ,ідейно-художньому  та інших ознак.

ІІ. Мотивація  навчальної  діяльності  .

 Проводиться  бесіда  по  формі  «відкритого  мікрофона».

            Запитання  для  бесіди. 

1. Що  таке  культура ?
2. Що  означає  «бути  культурною  людиною» ?
3. Чи треба  бути  культурною  людиною ?
4. Які  показники  включає  в  себе  поняття  «культурна  людина»?

   Викладач  підсумовує  відповіді  учнів  і  звертає  увагу  на  те ,що  в  кінці  уроку  буде  проводитись  підсумкове  опитування.

           ІІІ. Вивчення  нового  матеріалу.

   Викладач  оголошує  перший  нарис  альманаху :Література.

   На  екрані  проектується  презентація  за  темою.

                                                   Історична довідка ,яку  оголошує  учениця.

     З  перших  років  незалежності  в  українській  літературі   спостерігаються  суперечливі  процеси.  Ій  вже  повернуті  донедавна  забуті  і  заборонені  імена .На  книжкових  полицях  з`явилися  твори  літераторів  української  діаспори. Головна  ознака  сучасності –висока  політизація  суспільства. Болючі  проблеми  сьогодення,перегляд ,переосмислення , та  переоцінка  панівних донедавна  поглядів ,пошук  нових  ідеалів і  орієнтирів  ,мовна  політика  держави, екологічні  негаразди  визначають  тематику  творів найавторитетніших  у  суспільстві  письменників. Характерними ознаками  літературного  процесу  сьогодення  є  утвердження   світоглядного  плюралізму , творчий  пошук , що  виявляє  себе  в  розширенні  жанрів  літератури , збереження і  творче  осмислення  традицій  , авангарду , модерну  і  постмодерну. Суттєво  впливає  на  розвиток  літературного  процесу  книговидавнича  справа.  У  червні  1997 року  було  прийнято  Закон  України  «Про  видавничу  справу» . Українська  література  має  ряд  вагомих  здобутків. Поети  і  письменники  звільнились  від  догматів  комуністичної  ідеології  .відбулась  переоцінка  суспільних  ідеалів,історичних  подій.  Хочу  назвати  найяскравіших  літераторів  сучасної епохи : Іван Драч  ,Дмитро Павличко , Борис Олійник , Павло Мовчан , Іван Дзюба , Роман Іваничук , Роман Лубківський , Ліна Костенко  та інші. Вагомий  внесок  у  відтворенні  історичної  пам`яті  та  повернення забутих  імен  діячів  культури  зробила  Спілка  письменників  України  та  її  друковані  органи :»Літературна  Україна», «Дзвін», «Київ», «Березіль»,»Дніпро», «Всесвіт» та інші. В  1992 році  Кабінет  Міністрів  України  затвердив  новий  склад  Комітету  з  присудження  премій  ім.. Т. Г.Шевченка. Головою  її  став  Олесь Гончар,члени  Ю. Мушкетик ,І. Драч , А. Мокренко. Першими  лауреатами  Шевченківської  премії  незалежної  України  стали  в`ясень  сталінських концтаборів  Б. Антоненко-Давидович (посмертно ),видатний письменник –емігрант, автор  першого  широкомасштабного  роману  про  злочини  тоталітаризму « Сад Гетсиманський»  Іван Багряний (посмертно) , дисиденти  І. Калинець ,Т. Мельничук  ,П. Мовчан Р. Лубківський ,публіцист С. Колесник , літературознавець  М.Жулинський.

       Слово  викладача: зараз  ми  побуваємо  в  літературній  світлиці ,де  наші  учні  почитають  нам  вірші  сучасних  українських  поетів.(Діти за  окремим  столиком при  свічках  читають  напам`ять  вірші  Л.  Костенко ,Б. Олійника ,Д. Павличка  та  І. Драча.)

     Викладач  підводить підсумки  першого  нарису  уроку- альманаху  за  допомогою  бесіди.

                       Запитання  до  бесіди.

1.Чи  сподобались  Вам  прочитані  вірші ?

2.Чи  можна  вважати  творчість  сучасних  поетів  ,вірші  яких  ви  щойно  чули  культурним  надбанням  незалежної  України ?

3.Яке  значення  мають  такі  вірші  для  розвитку  культурного  потенціалу  української  нації ?

    Викладач  оголошує  перехід  до  другої  сторінки  альманаху –

кіномистецтво  незалежної  України .

                                                 Історична  довідка.

      В 1991  році постановою  Кабінету  Міністрів України  було  створено  Державний  фонд  української  кінематографії , керівником  якого  призначено  відомого  кінорежисера  Юрія  Іллєнка. Перший  кінофестиваль  відбувся   в  1991 році  . Він  був  присвячений  пам`яті  Івана  Миколайчука . На  ньому  продемонстровано 20  фільмів. Головний  приз  отримав  фільм  «Голод-33»  ,який  створив  на кіностудії  ім.. О. Довженка  режисер О. Янчук..Високу  оцінку  і  призи  на  фестивалі  здобув  фільм «Українці: Віра»  режисера  М. Шматолохи (Київнаучфільм).  Лауреатом  фестивалю  став  Богдан  Сільвестрович  Ступка .1990-ті  роки були  досить  плідними  для  українського  кінематографу . В 1994 році кіностудія  ім.. О. Довженка  дістала  назву Національної. З`явились  багатосерійні  фільми «Сад  Гетсиманський за романом  І. Багряного ,»Пастка» ,»Украдене  щастя» за повістями  І. Франка ,»Царівна» за  повістю О .Кобилянської  ,але  дуже  схвально  був  сприйнятий  серіал «Роксолана». Але  в кінці 1990-х  -поч. 2000-х  років  в  українському  кінематографі  склалась  складна  ситуація ,виробництво  кінофільмів  зменшилось  в  20  разів ,кіностудії  зазнавали  занепаду. Поступово  із  свідомості  громадян  нашої  держави  зникало  поняття  «рідне кіно». Український  ринок  заполонили  були  низькопробні  примітивні  закордонні  фільми. Але  2015 році з`явився прекрасний  кінофільм  «Поводир» , який  завоював  відзнаку  на  міжнародному  кінофестивалі.  В 2016 році витрати  на  кіно  з державного  бюджету  збільшились в  декілька  разів .З`являються  серіали  «Хозяйка»  ,»Століття Якова» від  каналу «1+1» ,»Не  зарікайся» від каналу «Україна» , та  багато  інших. Декілька  слів  варто  сказати  про  студію  «95 квартал» ,який радує  глядача  такими  фільмами ,як «Свати» , «Слуга  народу» ,»Село  на  мільйон»  та  інші.

  Тобто  український  кінематограф  переживає  зараз  нове  народження.

                                 Слово  викладача.

    « Зараз  ми  побуваємо  на  кінофестивалі  , на  якому  буде  презентовано  декілька  фільмів  ,а  наше  журі  визначить  кращий  фільм. Основні  критерії  оцінки :1)зміст ;2)актуальність ;3) зв`язок  із  сучасністю; 4) участь і гра  акторів ;5) цікавість  і  оригінальність  з`йомок.

   Троє  учнів  (журі)  займають  місця  в  центрі  кабінету  .

  Учні  по  черзі  розповідають  короткий  зміст  фільму , його  дані  ,супроводжуючи  з  допомогою П К.

       « Роксолана», 1994 рік , режисер  Борис Небієрідзе. Фільм  розповідає   про  легендарну  українську  дівчину , яка  потрапила  в  полон  до  турецького  султана  Сулеймана  і  стала  його  улюбленою  дружиною і повноправною  правителькою  Османської  імперії.  Доля  цієї  жінки  трагічна , драматична , успішна . Нею  захоплювались європейські  і  східні  правителі . Настя  Лісовська ( Роксолана ) боролась  за  своїх  дітей і за  своє  «місце  під  сонцем» ,здобула  світову  славу . Її  син  Селім  став  спадкоємцем  і  наступником  свого  батька . В  головній  ролі  Ольга  Сумська  , а  ролі  Сулеймана – Анатолій  Хостікоєв.

  «Сад   Гетсиманський»  ,1993 рік , за романом  І. Багряного , режисер  Ростислав  Синько . В  фільмі  розповідається  про   сталінські  табори , про  мордування  працівниками  Н К В С так  званих  «ворогів народу». Головний  герой – сільський  коваль  Яків  Чумак  і  його  сини ,які  зазнали  всі  тяготи  таборів  . Н К В С  замінили  їм  розстріл  20-річною  каторгою ,вони  пройшли  все  це  і залишилися  патріотами  України. В головних ролях :Олег Савкін  ,Василь Вітер ,Марія Жукова та ін..

         «Поводир» ,2014  рік ,режисер Олесь Санін .У фільмі  розповідається  про  хлопчика – поводиря сліпого  кобзаря ,американця   Пітера , який разом з батьком  приїхав  до Харкова. Батько Майкл  повинен  був  працювати  на  ХТЗ ,отримує  секретні  документи про  репресіїї  в  Україні  і  повинен їх  передати  британському  журналісту ,на них  нападають і  маленький  Пітер  змушений  ховатись  у  сліпого  кобзаря  Івана  Кочерги і стати  його  поводирем . У  фільмі показана харківська трагедія  розстріляних  кобзарів. В  головних  ролях : співачка Джамала ,Джеф Барел , Станіслав Боклан .

    «Століття Якова» , 2016 рік ,режисер Бата Недіч. У фільмі  розкривається  доля  волинського  довгожителя  на ім.`я Яків Мех ,який  народився  в Російській імперії  , а  дожив  до  наших  днів. В  його  житті  було  все : любов , розлука , полон  ,війна , смерть  близьких та  багато  горя  і  сліз .Не зважаючи  на  все , він  залишився  Людиною  з  великої  букви і  не  перестав  вірити  у  справедливість.. В  головних  ролях  :Станіслав Боклан ,Роман Луцький , Наталя Доля  та ін..

     Серіал «Хазяйка»  від  каналу «1+1»,2016 рік ,режисер  Бата Недіч..Події  розгортаються  в  наш  час в  одному  шахтарському  містечку  Донбасу  -Аніканово. Головна  героїня  Наталя –дівчина  із  сильним  характером , здатна  змінити ,якщо не  все  ,то багато  в  своєму  містечку, яке  погрязло  в  корупції  ,безправ`ї ,  злидоті , несправедливості. З  неї  насміхаються , бо  вона  мати –одиначка ,а  поряд  примітивні  і  підлі  люди. Друга  героїня – Хмєлєвська  Аліна  Сергіївна - «хазяйка»  міста , яка все  і всяк  контролює. Але  жадоба  до влади  згубить  її. Пройшовши приниження  ,страждання ,Наталя  нарешті  отримає , все те , на що  заслуговує. В  ролях : Ганна  Кошмал , Катерина  Варченко , Володимир  Горянський ,Олена  Стефанська.

    Серіал  «Не  зарікайся» від  каналу «Україна», 2016 рік.,режисер  Дмитро  Гольдман. Події  фільму  розгортаються в  наш  час і повністю  відображають  сучасну  реальність. 25 років  назад м.Євпаторія  молода  дівчина  Люся  була  несправедливо  звинувачена у вбивстві  високо -посадовця  і  відсиділа  за  це   16 років, в  тюрмі в неї народилась  донька Світлана ,яку  до  себе  забрала старша  сестра Галина. В  головну  героїню  закохується  брат  колись  убитого посадовця ,не  знаючи  всієї  правди. Події  фільму  розгортаються  під  час  сучасної  А Т О ,де  панують беззаконня ,брехня ,корупція, несправедливість ,торгівля людьми і рабство .Головні  герої  пройдуть  чимало  страждань  , поневірянь  і  нарешті  будуть  разом.

     Слово  надається  журі.

     Голова оголошує результати  фестивалю. ІІІ місце  займає  серіал «Хазяйка» , ІІ місце –«Роксолана» ,ІІІ місце –«Століття  Якова».

    В  завершенні  кінофестивалю  на  екрані  демонструється  кліп  із цього  фільму  з  піснею  Ст. Вакарчука «Не йди» ,який  і  є  завершенням  другого  нарису  альманаху-уроку.

   Викладач  оголошує  третій  нарис - «Музика».

                                                         Історична  довідка.

    В  роки  незалежної  України  не  менш  динамічні  процеси  відбуваються  в  царині  популярної  музики .Активно  відбуваються  пісенні  фестивалі «Червона  рута» , «Пісенний  вернісаж» ,»Таврійські  ігри» та інші. Нові  пісні  постійно  дарують  слухачам  С.Ротару ,Т.Повалій ,О.Пономарьов ,Руслана ,Н.Могилевська ,А.Лорак ,О.Скрипка ,Св. Вакарчук ,Тіна Кароль та багато інших. Набули популярності молоді виконавці української естрадної пісні: С.Лобода ,М. Яремчук , Гайтана ,В.Козловський ,Джамала та інші. Своєрідним досягненням розвитку українських співаків стає щорічна участь у конкурсі «Євро-бачення»

             Слово викладача.

  Переглянемо коротку історію участі українських співаків у цьому конкурсі. (На екрані проектується  презентація про конкурс ,учні записують в зошити імена співаків та результати участі  в конкурсі ). Зупинемось  на 2004 та 2016 роках .Пропоную переглянути відео –кліпи з піснями «Дикі танці» та «1944». (Демонструється відео).

       Запитання для обговорення.

1.Чи подобаються Вам ці пісні і виступи наших співачок?

2.Чим ,на Вашу думку ,Вони завоювали собі таку прихильність журі та всіх слухачів?

3.Можливо ці пісні стали актуальні в певний час? Чому виконавиці вибрали їх для конкурсу?

        Викладач підсумовує третій нарис і оголошує четвертий ,останній нарис уроку –альманаху :Етнографічний калейдоскоп.

                              Історична довідка.

         В наш час ,як ніколи набувають великого значення етнографічні елементи матеріальної культури українського народу ,зокрема – декілька слів про Українську національну вишивку .Це  один із видів декоративного мистецтва ,орнаментальне або сюжетне зображення на тканині ,шкірі ,виконане різними ручними і машинними швами. Перші згадки сягають ІІ тис. до н. е. Призначення вишивки двояке :1) прикрашання одягу та інтер`єрних тканин;2) магічне значення ,бо речі вишиті оберігали від злого ока ,чар ,блискавки та від усього поганого.

   Кожний колір мав своє значення: червоний – любов, чорний – журба .У кожній області були свої особливості вишивки. Вишивали сорочки ,наволочки , простині ,рушники ,скатерті ,серветки та багато іншого. Особливе значення мали і мають вишиті рушники. З давніх давен вони вважались оберегами родини і кожного члена сім`ї ,тобто виконували свою магічну міссію. Останнім часом вишиті рушники все частіше і частіше зустрічають у нас вдома ,в маріупольських родинах ,їх все частіше можна зустріти не тільки на Пасху ,в церкві ,в кошику з кулічами та фарбованими яйцями, а і вдома біля ікон ,в магічних куточках ,на кухнях , в коридорах та інше.

                     Слово викладача.

     Зараз ми побуваємо в етнографічній світлиці ,куди запрошує її господарочка .Даємо їй слово.

   Дівчинка у національному костюмі розповідає про народознавчі речі ,які розміщені на спеціальному столику: рушники ,серветки ,вишиванки  ,обереги. Вона розповідає про те ,як популярні зараз такі речі.

  Далі йде демонстрація етнографічних моделей –вишиванок. Троє дівчат одягнені у класичні вишиванки ,двоє –біль сучасні варіанти ,а двоє хлопців одягнені  у вишиті сучасні трикотажні футболки ,як данина сучасної моди. Всі учасники демонстрації обходять навколо столу і всі присутні в змозі роздивитись їх .

              Запитання для обговорення.

1.Чи є у Вас вдома вишиванка ?

2.Чи подобаються Вам вишиті речі?

3.Чим можна пояснити таку увагу до вишитих речей в наш час ?

           Закріплення  нових  знань.

   Викладач підсумовує  відповіді учнів та оголошує  підсумкове узагальнення , учні виконують тестові завдання. Він знову звертає увагу на епіграф уроку ,пояснює його і висловлює сподівання на те ,що після цього уроку в головах і серцях дітей  залишаться факти уроку  та любов до української культури примножиться .

         Підсумки  уроку.

  Викладач оголошує  і  аргументує  оцінки учнів..Вони висловлюють  своє  враження щодо уроку .

       Домашнє  завдання:

• опрацювати відповідний матеріал підручника ,підготуватись до підсумкового уроку  за ІІІ курс та курс історії України ;
• підготувати презентації  на тему «Кінематограф сучасної України».