Небесній Сотні присвячується

 Небесній сотні присвячується …

Мета уроку :

розуміння поняття Небесна сотня;

формування у школярів сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави;

сприяти  вихованню ціннісного ставлення до суспільства і держави,  національно свідомих громадян України, які добре знають минуле, цінують сучасне і прагнуть будувати світле, мирне, демократичне майбутнє.

Вірш про Небесну сотню

• Про що буде наш захід ?

    Революція Гідності! Небесна Сотня. Крим. Війна на Сході… І нині біля парламенту на   вітрі розвіваються прапори ЄС. Тільки вже обагрені кров’ю наших патріотів, що полягли з невмирущою вірою в серці – «Україна – це Європа!». І цю віру вже нікому не розтоптати – ні московському окупанту, ні продажному політику.

 Час розслідувань злочинів на Євромайдані за два роки так затягується, що складається враження, що всі завоювання українців хочуть затерти, як це вже було після Помаранчевої революції 2004 року. А починалося все так:

Хронологія Євромайдану:

21 листопада - Кабінет Міністрів України прийняв рішення про призупинення підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Мустафа Найєм оголошує збір громадян на головному Майдані країни. Рівно 9 років тому на цьому ж місці вихід людей спричинив появу Помаранчевої революції.

22 листопада – Кількість мітингуючих із сотні переростає в тисячу. До акції протесту долучається Західна Україна. Петр Кокс та Олександр Квасневський призивають Януковича змінити своє рішення.

25 листопада – Перший наступ «Беркуту». Близько 6 години ранку силовий підрозділ оточує учасників Майдану. Приїздить техніка для встановлення новорічної ялинки. Протестуючі вчинили опір, захистивши  право мирного перебування.

29 листопада – Президент провалив підписання асоціації з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. На Європейській площі Партія регіонів проводить мітинг за підтримку Януковича та його рішення про «захист національних інтересів України». На Майдані опозиція оголошує вимогу про імпічмент Президенту.

30 листопада – О 4 годині ранку 2 тис. беркутівців зачистили наметове містечко та нанесли тяжкі тілесні ушкодження мітингуючим. Частина людей, якій вдалось утекти від Беркуту, заховалась у Михайліському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

10 грудня – Барикади вулиць Банкової та Грушевського знесені. Автобуси міліції перекривають вулиці, які ведуть до Євромайдану.

12 грудня – Партія регіонів мобілізує учасників антимайдану в Маріїнському парку за 350 грн. в день.

Абсурд дня – Микола Азаров вважає, що Майдан заважає підготовці до проведення Олімпіади-2022.

Після спроби розгону наметового містечка і прийняття 16 січня 2014 року Верховною Радою законів, що передбачали посилення санкцій за участь у масових заворушеннях, акція прийняла різко антипрезидентський і антиурядовий характер.

28 січня президент прийняв відставку прем'єр-міністра Миколи Азарова та кабінету міністрів. Незважаючи на це, акції протесту продовжилися.

12 лютого президент Янукович погодився піти на формування коаліційного уряду.

18 – 21 лютого відбулося різке загострення ситуації, що супроводжувалося масовим кровопролиттям.

22 лютого 2014р. – втеча Януковича з України.

  Жертв Європейської революції ставало все більше.

  21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…». Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.

   Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

  Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися впродовж останніх місяців, не зали-шили байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.

Спогади студентів – очевидців тих подій.

Іванка Каленюк: “У ту ніч, ту жахливу осінню ніч, коли о третій годині ночі починали “зачищати” територію, що займали мітингувальники в урядовому кварталі, панувала лише атмосфера єдності, коли пліч-о-пліч стоїш зі своїм народом. Ти там, де маєш бути. Людей не меншало. Всі, як один, впевнено крокували туди, де був основний розвиток подій. Тоді я повірила в те, що ми переможемо. Нас не можна було залякати. Ми були впевнені в підтримці одне одного. Ніхто не боявся, що їх можуть поранити. Нікому не були потрібні підбадьорюючі слова – кожен визначив для себе мету. Усі співали гімн, стоячи обличчям до тих, хто прийшов “зачистити” Майдан. Я – патріот своєї Батьківщини, але ніколи ще так глибоко не відчувала гордість за свій народ. Я завжди буду пишатись нашою, українською нацією, частинкою якої я була, є і буду. У мене є одні батьки, послані мені Богом з небес, і одна Батьківщина!”
 

Калімончук Олександр: “Те, що сталося в цей день, просто перевертає все твоє життя. Ніколи, ніколи я не міг собі уявити, що стану свідком саме тих подій 20 лютого. Дня, коли люди зі щитами чи без них були розстріляні бравими молодиками-беркутівцями без найменшого докору совісті. Скажу чесно, спочатку хотілося тікати, бігти якнай-далі, щоб не бачити крові, яка в шпиталі при готелі “Україна” лилася рікою. Щоб не бачити, як безпорадні люди падають, немов скошені косою. Це страшно. Страшно уявити, що твоя матір може залишитись без сина. Всюди крики людей і постріли, що лунають нізвідки. Дивишся навколо – і бачиш, як незнайомі один одному люди із Сходу і Заходу гуртуються, намагаються врятувати і захистити поранених, що кор-чаться на землі від болю. Але нас об’єднували віра і любов до Батьківщини. Саме тому, зараз, в цей день, ми бачимо Київ без стрілянини, нових жертв і моря крові”.
 

Активний учасник подій на Майдані Кошеваров Руслан додає від себе: “Небесна сотня – дійсно герої України. Вони завжди були в меншості, без такої зброї, як у “Беркута”, і без будь-якої підтримки влади. Але вони не здавались. І боролись. Боролись до ос-таннього подиху. Вони боролись за надію. Надію на краще майбутнє, за щастя їх близьких. І, я вважаю, кожен свідомий громадянин України має пам’ятати шляхетний вчинок Небесної сотні. Адже вони віддали свої життя за нас. А зараз ми будемо захищати майбутнє нашої  України”.
 

    Ці «Небесні Ангели», як їх зараз можна назвати, захистили нашу країну від того, куди країна йшла при тій колишній владі. Світла пам’ять тим, хто зробив нашу країну іншою. Їх вчинки не будуть забуті ніколи. Країна змінилася. Настала нова історична віха. Це віха, що направляє Україну в цивілізаційне русло. У нову історію”.

Розпочалась неоголошена війна, яку назвали “ гібридною ”.

Поняття «гібридна війна» - це війна із поєднанням принципово різних типів і способів ведення війни, які скоординовано застосовуються задля досягнення спільних цілей.        Типовими компонентами гібридної війни є використання:

• класичних прийомів ведення війни (із військовослужбовцями в уніформах, військовою технікою та ін.);

• нерегулярних збройних формувань (повстанців, терористів, партизан та ін.);

• та таких типів війни і прийомів як інформаційна і кібервійна.

При цьому сторона-агресор може залишатися публічно непричетною до розв'язаного конфлікту. Експерти називають гібридну війну типом конфлікту, який все частіше буде застосовуватися у 21 столітті.

Визначення «гібридна війна» відсутнє в міжнародно-правових документах. Більше того, такого поняття не існує й у Воєнній доктрині України.

Першим свідомим кроком такої війни стала окупація російськими військами Криму. Окупація Криму Росією стала справжнім викликом для України та між народ-ної спільноти, адже одна з держав-гарантів територіальної цілісності не просто вторглась на територію України, але офіційно оголосила Крим частиною РФ. Нова українська влада зосередилась на захисті територіальної цілісності та розбудові Збройних сил України, які були приведені в повну бойову готовність з метою захисту східного кордону України.

Розпочався конфлікт по захопленню російською владою і створенню республік на Сході України. Збройний конфлікт, що виник на територіях Донецької та Луганської областей України між організованими та керованими Російською федерацією незако-нними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік», визнаних терористичними організаціями та з іншого боку - українськими правоо-хоронцями із залученням Збройних сил України.

13 квітня 2014 р. в. о. президента України Олександр Турчинов заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, РНБО розпочинає широкомасштабну антитерорис-тичну операцію із залученням Збройних Сил України. 

    13 квітня у Донецькій області почалась антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.

Іловайський котел.

Найтрагічнішим епізодом АТО стала трагедія під Іловайськом, який мав стратегічне значення, оскільки знаходиться в 25 км на схід від Донецька, звільнення Іловайська дозволило б силам АТО повністю блокувати терористів в Донецьку.  Українські військові увійшли в Іловайськ 18 серпня. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста.Проте після введення регулярних російських військ 23-24 серпня сили АТО 28 серпня опинились в повному оточенні. Розпочались переговори щодо створення гуманітарного коридору для виходу українських військ з міста. Терористи заявили, що готові випустити бійців з оточення. 29 серпня українські військові організованими колонами почали рух з міста, однак колони розстріляли, завдавши великих втрат українським батальйонам. За даними Міноборони, під Іловайськом загинуло 108 українських бійців, сотні бійців були поранені та  захоплені у полон.

Бої за донецький аеропорт.

 Символом незламності та мужності українських захисників став донецький аеропорт, бої за який тривали з 26 травня 2014 р. по 21 січня 2015 р.,  незважаючи на переважаючі сили агресора та «перемир’я», українські військові, яких назвали кіборгами, мужньо протистояли російським терористам.

Проте наймасштабніші бої відбувались в аеропорту саме після оголошення перемир’я.  Для терористичних банд бойове здобуття аеропорту важливо як демонстрація політичної перемоги. 

Литовище стало «Українськими Фермопілами, «Донбаським домом Павлова». Для сепаратистів це був подразник, який треба усунути. Хоча спроби взяти аеропорт силами "ДНР" не припинялися всю осінь та весь грудень, особливо жорстокі бої тут почалися після Нового року. 13 січня, після кількох місяців обстрілів, була зруйнована вежа, де майорів український прапор.

Українські герої – кіборги - 242 дні обороняли аеропорт, доки 22 січня 2015 р. старий і новий термінал, а також башта укріплення донецького аеропорту були повністю зруйновані. Проте кіборги продовжували і далі контролювати територію довкола аеропорту, знищуючи російських окупантів. Майже стільки ж 250 дні в 1941 – 1942 році тривала оборона Севастополя від німецько-фашистських загарбників.

Масові теракти.

Незважаючи на абсолютне заперечення своєї причетності до війни на Донбасі, Кремль продовжує відправляти в Україну терористів та регулярні військові частини, які воюють не лише проти української армії, але і проти місцевого населення. 13 січня 2015 р. російські бойовики здійснили теракт під Волновахою, розстрілявши рейсовий автобус: жертвами стали 13 осіб, 18 зазнали поранення. 24 січня російські терористи з градів обстріляли житлові райони Маріуполя, жертвами яких стали 31 осіб та близько сотні поранених. Вже традиційно російська пропаганда у всьому звинуватила сили АТО. Величезні людські втрати бойовиків змушують їх тероризувати місцеве населення, використовувати його, як живий щит, чи примушувати ставати до лав «ополчення».