Особливості методики активного слухання музики Батії Штраус

«Особливості методики активного слухання музики Батії Штраус»Матеріали з досвіду роботи: музичного керівника ЗДО № 73 м. Чернігова Олени Фоторанчук

«Якщо з раннього дитинства донести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметься на такий щабель культури, якого не можна досягти ніякими іншими засобами» . В. Сухомлинський

Сучасні тенденції в музичній освіті спрямовані на розвиток творчості дитини, її самовираження засобами мистецтва. Мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини.

Музичне мистецтво має невичерпний потенціал впливу на внутрішній світ дитини, воно є своєрідним засобом спілкування, сприяє самопізнанню і самовираженню особистості, формуванню її світогляду, про що неодноразово наголошували письменники, композитори, педагоги, психологи, мистецтвознавці, вчені різних галузей.

Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу.розширює її кругозір;знайомить з різноманітними явищами;збагачує почуттями; викликає емоційні переживання;сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу;активізує сприймання, мислення та мову;сприяє формуванню пізнавальних та емоційно – мотиваційних функцій;розвиває творче мислення, здібності, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети;виховує високий естетичний смак , розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу. 

Вплив музики на формування особистості дитини забезпечується завдяки тісному взаємозв'язку естетичного виховання з моральним, розумовим та фізичним. Музика безпосередньо впливає на почуття дитини, формує її моральний образ. Чергування різних занять, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих музичних інструментах, рухів під музику і т.д.) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вольових зусиль, вміння аналізувати, мислити, фантазувати, творити.

Одним із провідних видів діяльності на уроках музичного мистецтва та музичних заняттях є слухання музики. Його мета - виховувати любов до музики, формувати музичну культуру та усвідомлений музично-естетичний смак. Навчити дітей слухати й розуміти музику – це по-справжньому творче завдання. Також , важливо зазначити, що слухання музики є не лише складовою частиною мистецтва, а і складовою здоров’язбережувальної технології, яка здобула назву музикотерапії.

Музкотерапія являє собою стародавню й найбільш розвинену форму лікування засобами мистецтва, адже зв'язок між музикою й медициною сходить до витоків історії людства. Тадеуш Натансон (педагог і композитор, автор книги про музичну терапію) пише, що вже древні єгиптяни, греки й римляни знали та цінували сприятливу дію музики на функціональну активність людини, тому використовували її під час цілительних обрядів. У XVIII столітті вплив музики з великим інтересом вивчався медичними дисциплінами (першою нею зацікавилася психотерапія). А під час Другої світової війни музика була визнана терапевтичним засобом, що мало велике значення для її розповсюдження, у тому числі й в освітніх закладах.

Музикотерапія корисна як для здорових дітей, так і для дітей з обмеженими можливостями, причому у випадку других акцент робиться на реалізації додаткових цілей, сумісних з потребами конкретної дитини.

Музику з успіхом використовують спеціалісти й педагоги в лікуванні дітей з:- церебральним паралічем;- аутичними розладами; - порушеннями слуху, зору, розумової відсталості; - порушеннями поведінки або СДУГ. Заняття музикотерапією допомагають у рівній мірі як для заспокоєння занадто агресивної дитини, так і для активізації дитини, невпевненої в собі, сором’язливої та боязкої. Отже, завдяки такому перетворенню можна ліквідувати поведінку, що створює проблеми у групі однолітків.

Використання елементів музикотерапії на уроках музичного мистецтва та на музичних заняттях може позитивно вплинути на ефективність інтелектуальної роботи дітей шляхом пом’якшення їх нервового стану, зняття напруги за допомогою різних видів релаксації . Методика активного слухання музики Батії Штраус заслуговує уваги, як форма терапевтичної діяльності та інструмент всебічного розвитку дітей засобами музики.

Батія. Штраус. Піаністка, педагог, якій багато в чому завдячує музична педагогіка. Вона зробила неоціненний внесок у її розвиток , як в Європі, так і в усьому світі. Усе життя Батія Штраус прагнула винайти спосіб наблизити класичну музику до дітей.

Батія Штраус народилась в Берліні в 1924 році та емігрувала з сім'єю до Ізраїлю в 1930 році. Після закінчення музичного факультету в Ізраїлі та Ecole Normale de Musique в Парижі в 1960-х роках вона почала викладати в педагогічному коледжі Левінського в Тель-Авіві, де працювала до кінця свого життя. Починаючи з 1979 року, вона керувала відділом музичної освіти Єрусалимської музичної академії Рубіна, і протягом 20 років проводила майстер-класи для широкої групи учасників з усього світу. З початку 80-х і до самої смерті у 1997 році вона повністю присвятила себе методу «Активного слухання». Саме вона поширює свій метод у незліченних місцях і на робочих зустрічах в Австрії, Німеччині, Голландії, Швейцарії, Польщі, Португалії, Іспанії та Аргентині. Польські вчителі мали нагоду познайомитися з її методом у 90-х роках, коли Штраус відвідала Гданськ, де вона викладала студентам кафедри музичної освіти та ритміки (1993 рік), та Варшаву, де вона брала участь у семінарії Карла Орфа при Музичній академії (1996 рік).

Методика Батії Штраус заснована на припущенні про те, що слухання музики не повинно бути пасивним. Ознайомлення з музикою має ґрунтуватися на використанні вчителем різних засобів, таких як рух , танець, жест, спів, ударні інструменти, створені дітьмиінструменти, а також інші доступні предмети, що використовуються для створення звуку: так звані нетрадиційні елементи, такі як поліетиленові пакети, кухлі, ключі або палички. Коли дітям дають можливість пограти з музикою – її цінують, розуміють і охоче слухають, будь то класична, народна чи популярна музика.

Активне слухання включає кілька етапів. По-перше, це презентація обраного музичного твору з наступною розмовою про характер музики, звучання та інші елементи, які слухачі можуть розпізнати відповідно до свого рівня. На цьому етапі вчитель може створити історію відповідно до музики на уроці або занятті, яку потім можна представити за допомогою рухів у формі жестів або танцю. Така вправа розвиває уяву та стимулює активність у групі.

Наступним етапом є введення в процес слухання ударних інструментів або інших звукоутворюючих предметів (залежно від вибору вчителя та характеру твору) для створення оркестру з диригентом. Роль диригента спочатку може виконувати вчитель. Однак згодом його потрібно віддати комусь із дітей. На цьому етапі діти мають шанс стати співвиконавцями твору, оскільки їхня музика стає акомпанементом для фонового твору. Акомпанемент можна вести вільно або він може бути стриманим у сфері мелодії, ритму, тону (використання різних груп інструментів у певний момент) або форми (однаковий акомпанемент для повторюваних частин твору, що допомагає дітям розпізнати форму композиції).

Іншим етапом активної музичної участі може бути гра на ударних інструментах, дивлячись на партитуру, підготовлену до твору. Або слідкування за партитурою пальчиком однієї або обох рук. Партитура може бути складена умовно як позначення партій певних інструментів, що супроводжують слухання, або це може бути графічна партитура, створена для потреб дітей у вигляді ілюстрацій або різних графічних знаків, таких як лінії, точки та малюнки – так звана музикограма.

Методика Батії Штраус має багато переваг, як дидактичних , так і терапевтичних. Найважливішим із них є потенціал для адаптації різноманітних творів, незалежно від періоду їх походження чи властивостей. Вчителі, які хочуть, щоб їхні заняття були терапевтично ефективними, повинні не лише знати репертуар, вони також повинні виявляти емпатію та володіти якостями гарного, чуйного педагога, який реагує на потреби учнів. Твори, призначені для занять музичною терапією, можна класифікувати за настроєм. Учитель може вибрати композиції веселі, сумні, ностальгічні, скорботні, драматичні, помпезні або радісно-динамічні. Такі композитори, як Й. С. Бах, Ф. Шопен і Д. Гершвін відразу спадають на думку, однак при виборі слід керуватися типом класу або групи та потребами дітей.

Батія Штраус включила спів у свій метод. Вона припустила, що під час слухання можна використовувати спів. Спів також можна успішно використовувати в музикотерапії з дітьми з розладами аутичного спектру та заїканням ,які завдяки цьому методу можуть встановити кращий контакт з оточенням. У дітей є можливість публічно виконувати підготовлені твори, що спонукає і мотивує їх до подальшої діяльності. Крім того це дозволяє дітям ідентифікувати себе з артистом, який виконує твір, і грати різні ролі, наприклад виконавця чи диригента. Методика Батії Штраус із захопленнямсприймається дітьми незалежно від віку.

Ще одна цінність, на яку варто звернути увагу, – це можливість навчати дітей ритму та руху у формі музичних ігор або прослуховування музики через рух (наприклад, окрема хореографічна підготовка до кожної частини у вигляді плескань в долоні, поплесків по стегнах, клацання пальцями або ходіння по колу, маючи на увазі, що коли частина повторюється, ми повинні використовувати ті самі візерунки, оскільки це дозволяє дітям чітко розпізнавати форму частини). Відчуття музики через рух може позитивно вплинути на особистість і фізичний стан дитини, а також підвищити концентрацію та групову відповідальність.

Отже, слухання музики за методикою Батії Штраус інтегрує різні форми активності:сприймання музики;гру на музичних інструментах;танець і спів з елементами драматизації;різні види художньої діяльності. За методикою, діти слухають музичний твір і виконують задані педагогом прості ритмічні, танцювальні рухи або грають на інструментах. Відповідно до методики рухи й танцювальні жести педагог показує дітям, коли вони сидять або стоять кружка. Так він може спостерігати за всіма дітьми й одразу виправляти їхні помилки. Батія Штраус додала до музичних творів сюжети, акомпанемент на простих інструментах або предметах, рухи під музику, прості танці, часто з використанням реквізиту, який полегшує дітям шлях до розуміння твору.

Застосування елементів методики Активного слухання дозволяє:адаптувати до дитячого сприймання музичні твори різних стилів, жанрів і форм;залучати дітей до презентації твору – як виконавців або диригентів;розвивати у дітей уяву;робити музичний твір привабливим для дітей, навіть після багаторазового прослуховування;заохочувати дітей до творчої активності. Активне слухання є своєрідною забавою та допускає творчість у втіленні. Найважливіше – черпати радість та отримувати психологічну розрядку й задоволення.

Дякую за увагу!