Глагольєва Катерина Іванівна, вихователь ІІ категорії

Козацького навчально-виховного комплексу «загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Бочечківської сільської ради 

Конотопського району

Сумської області

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Постановка проблеми. З світом природи, який постійно змінюється,  малюк починає знайомитися з перших років свого життя. Його приваблюють шум дощу, яскравий метелик, шелест листя тощо. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Для розвитку пізнавальної активності дітей ми часто звертаємось до пошуково-дослідницької діяльності. 

Пошуково-дослідницька діяльність сприяє всебічному розвитку дитини, збагачує, урізноманітнює педагогічний процес; її елементи органічно переплітаються з іншими видами дитячої творчості. Саме вона дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами живої та не живої природи різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки. Під час  пошуково-дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.

Аналіз актуальних досліджень. Аналіз наукових педагогічних досліджень вказує на те, що ідея використання природи як засобу формування гармонійної особистості знаходила відображення у філософських та педагогічних поглядах багатьох мислителів різних епох і народів. 

Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослідницькій діяльності у вихованні  дошкільників надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Його методичні вимоги були спрямовані на  організацію пошуково-дослідницької діяльності, яка повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої  думки. Праці В.К Котирло, Л.Г. Подоляк розкривають механізм формування самостійності в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці.

Такі класики світової педагогіки як Я.А. Коменський, Ф. Фребель ,    M.Moнтecopі, Й.Г. Песталоцці, у своїх роботах аналізували проблему впливу природи на розвиток дітей, не акцентуючи при цьому уваги на процес організації експериментів та дослідів з об’єктами чи явищами природи.  В свою чергу науковці М.М Поддьяков, Л.А. Парамонова,             М.Е Веракс, наголошують на тому, що знання, які діти отримують під час проведення дослідів , завжди є усвідомленими, більш ґрунтовними, а сам процес оволодіння способами практичної взаємодії з навколишнім середовище забезпечує становлення світогляду дитини та її особистісного розвитку.

Мета статті: проаналізувати особливості організації пошуководослідницької діяльності дошкільників та методичні аспекти організації дитячого експериментування в природі.

Виклад основного матеріалу. Пробудження зацікавленості до нового, фантазії, творчості, формування позитивної мотивації пізнання здійснюється в дошкільному віці та є першими проявами майбутньої особистості. Діти за своєю природою – допитливі дослідники навколишнього світу, тому в числі основних засобів формування екологічної компетентності дошкільника вагоме місце займають нескладні досліди, які є основою для дослідницької діяльності дошкільників у природі. 

 Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність з дошкільниками, ми ставимо перед собою такі завдання:

-        розширити знання дітей про довкілля;

-        формувати  уміння та навички самостійного здобуття знань;

-        створити умови для розвитку пізнавальних процесів дошкільників, організації та проведення дослідницької діяльності;

-        збагачувати пізнавальний досвід дітей через засвоєння ними

еталонів, символів, виконання дій, заміщення та моделювання;

-        розвивати діалектичне мислення, здатність бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей;

-        формувати у дітей здатність креативно використовувати знання та

власний дослідницький досвід у розумових та перетворювальних діях.

В даний час актуальним заданням є створення в закладах дошкільної освіти таких умов, які сприятимуть повноцінному розкриттю пізнавального потенціалу та розвитку дослідницької активності кожної дитини. Саме з цією метою у нашому закладі було облаштовано різноманітні осередки: куточки природи та дослідницької діяльності, дослідницьку ділянку (город на підвіконні, дитячий город, квіткова клумба) . 

Особливістю організації пошукової-дослідницької діяльності дошкільників є те, що її можна організовувати через різні форми, методи  та  прийоми роботи з дітьми, а саме:  довготривалі спостереження за об’єктами (явищами природи), досліди, експерименти, сюжетно-рольові ігри, дидактичні ігри та вправи, конструктивні ігри, ігри-загадки, бесіди, ігрові проблемні ситуації, розгляд картин, ілюстрацій, макетів, читання художньої та енциклопедичної літератури, трудова діяльність, традиційні, комплексні та інтегровані заняття.

Структура досліду має багато спільного зі структурою спостережень . Проте сам процес його проведення потребує спеціального обладнання і умов. Тому в нашому закладі дошкільної освіти педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності , яка складається з 4 етапів.

-         перший етап - підготовка дітей до пошукової діяльності в природі;

-         другий етап – початок досліду;

-         третій етап – перебіг досліду та подальший обмін думками;

-         четвертий етап -  заключний: обговорення наслідків досліду.

Як показує практика, діти із задоволенням беруть участь у експериментах та дослідницькій діяльності, бо проведений хоча б один раз практичний експеримент, дає набагато більше користі, ніж багаторазове повторення теорії. Експериментуючи, дитина може  «почаклувати», пропустити враження крізь себе. Вона стає свідком дивовижних перетворень звичайних речей, починає інакше ставитися до них, поповнює власну скарбничку життєвого досвіду. Проведення експерименту сприяє формуванню креативності, розвитку творчості дошкільника. Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, ми ставимо мету, добираємо потрібні матеріали, створюємо проблемну ситуацію, визначаємо пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримуємося визначеної тактики взаємодії з ними.

Це запорука успішного досліду.

Для забезпечення організації пошуково-дослідницької діяльності ми подбали про умови, матеріали та обладнання під час проведення дослідів. У куточку дослідницької діяльності можна побачити :спецодяг, скляний посуд, пластиковий посуд різний за формою та величиною, дрібні матеріали, прилади, різноманітні речовини.

Найбільшої результативності пошуково-дослідницька діяльність досягається під час реалізації різних проєктів. Так, у ході проєктів в середній та старшій групах  вихователі змогли створити ситуації успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу проведення пошуководослідницької діяльності. Для самоствердження дітей дуже важливо підтримати ініціативу й активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями. Для прикладу, у реалізації проєкту «Чарівні овочі» за допомогою цікавих дослідів, спостережень діти ознайомилися з особливостями певних овочів, їхніми лікувальними властивостями, навчилися практично використовувати набуті знання.

Особливим видом дослідів є організована праця на дослідницькій ділянці. На території нашого закладу облаштовано «дитячий город» та «город на підвіконні» для вирощування рослин. Такі осередки сприяють розвитку допитливості і спостережливості в дітей. Дана форма роботи дає можливість розширити уявлення про рослини, як живі організми, про умови, необхідні для їх росту та розвитку. За допомогою організації такої роботи діти вчяться планувати власну діяльність, складати схеми, домовлятися про способи досягнення мети, обирати та використовувати необхідні матеріали та обладнання. Цей вид дослідів межує з організацією трудової діяльності, що забезпечує емоційне задоволення від результатів спільних зусиль. Головними етапами такої пошуково-дослідницької діяльності є:

-                     спостереження;

-                     поетапне фіксування результатів;

-                     зіставлення результатів за допомогою різноманітних методів і прийомів;

-                     висновки .

Сучасні підходи реалізації Базового компонента  дошкільної освіти спонукають педагога організовувати пошуково-дослідницьку діяльність таким чином, щоб діти комплексно залучалися до культури спілкування  з природними явищами та живою природою в цілому. Мало знати назви явищ, потрібно ще навчитися відстежувати їх. У цьому випадку стає незамінним метеомайданчик, який відіграє значну роль у формуванні допитливості та всебічному розвитку дітей. Його облаштування у дошкільному закладі сприяє  розширенню знань про такі професії, як метеоролог, синоптик, спонукає дітей до самостійних спостережень за станом погоди, аналізу природних явищ і виявленню творчого мислення, забезпеченню відчуття радості самостійного відкриття таємниць природи. На метеомайданчику діти мають змогу дізнаватися багато нового і цікавого про погодні явища і зміни, вчитися експериментувати. До комплектації метеомайданчика увійшли: термометр, дощомір, сонячний годинник , флюгер, снігомір і багато інших приладів , що допомагають спостерігати за змінами у природі. Майданчик дає можливість ознайомити дітей з методикою і технікою спостережень і обробки їх результатів.  Пошуково-дослідницьку діяльність на метеомайданчику ми доповнюємо різними інтерактивними методами роботи: мікрофон, мозковий штурм, бесіда-діалог, моделювання проблемних ситуацій. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно-наслідкові зв’язки у довкіллі.

Висновки. Особливістю дослідницької діяльності у природі є те, що дитина вчиться спільно з педагогом та однолітками визначати найефективніший спосіб вирішення проблем, які постають перед нею та знаходити відповіді на них, використовуючи різні матеріали та обладнання, територію та приміщення закладу. Таким чином, дитина вчиться пізнавати світ.

Аналізуючи результати проведеної роботи, можемо з впевненістю стверджувати: дослідницька діяльність у природі є ефективною формою навчання всебічно розвиненої дитини та формування її особистісних рис, що цілком реалізовує основні завдання дошкільної освіти.

В умовах систематичної роботи ми досягли досить високих результатів.

Наші діти:

-         мають упевненість у своїх силах і здібностях;

-         самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку;

-         мають чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;

-         вміють висловлювати оригінальні ідеї;

-         намагаються самостійно розв’язати проблеми;

-         у дітей формується сталий інтерес до експериментування.

Список використаних джерел

1.     Я  у  Світі. Програма розвитку  дитини  від народження до шести років/О.П. Аксьонова, А.М. Аніщук, Л.В. Артемова [та ін..]; наук. кер. О.Л. Кононко. Київ : ТОВ «МЦФЕР-Україна», 2019. 488с.

2.     Бєлєнька Г.В., Науменко Т.С., Половіна О.А. Дошкільнятам про світ природи: Старший дошкільний вік: навч.-метод. посіб. К.: Генеза, 2013. 

112 с.

3.     Горопаха Н.М. Методика ознайомлення дітей з природою:

Хрестоматія. К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. 432с.

4.     Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. К.: Кидавничий Дім «Слово», 2009.  400с.

5.     Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.  К. : Вища школа. 1993. 195с.