ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПО ЗАСТОСУВАННЮ ТЕХНОЛОГІЇ СТИСНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (НА ПРИКЛАДАХ З ДОСВІДУ)
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПО ЗАСТОСУВАННЮ ТЕХНОЛОГІЇ СТИСНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
(НА ПРИКЛАДАХ З ДОСВІДУ)
- Перший етап роботи у процесі графічного стиснення навчальних знань (вступна таблиця)
У процесі графічного стиснення навчальних знань зручно розподілити роботу на три етапи:
Приклад: Тема уроку «Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.» 8 клас
І етап: Вступна таблиця (Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.)
Під час ознайомлення з таблицею учні візуально закріплюють загальні хронологічні та понятійні дані визначеного періоду.
|
Рік |
Подія |
Діячі |
Поняття |
Наслідки |
|
1625 |
Польсько-козацький збройний конфлікт |
Ст.Конец -польський, Марко Жмайло, Дмитро Дорошенко |
Куруківська угода |
Підписання Куруківської угоди |
|
1630 |
Повстання Тараса Федоровича (Трясила) |
Тарас Федорович (Трясило), Григорій Чорний
|
Тарасова ніч Золота рота Переяславська угода |
Підписання Переяслав-ської угоди |
|
1635 |
Повстання Івана Сулими |
Левассер де Боплан, Іван Сулима |
Кодак |
Невдала спроба підняти повстання |
|
1637-1638 |
Козацьке повстання |
Павло Бут(Павлюк), Яків Острянин (Остряниця), Дмитро Гуня, М.Потоцький, Ярема Вишневецький |
Кумейки |
Поразка повстання, національно-визвольний характер повстання |
|
1638 1березня |
Ординація Війська Запорозького |
|
|
Суттєве обмеження прав козаків |
2. Другий етап навчальної діяльності - робота над збільшеною таблицею «Козацькі повстання 20-30-х років 17 ст.»
ІІ етап: Збільшена таблиця по козацьким повстанням 20-30-х років ХVII ст.
Така таблиця у стислому вигляді подає великий матеріал, який в підручниках викладається на кількох сторінках.
|
Дата |
Лідери |
Причини |
Основні події |
Результати |
||
|
Проведення Вересень-листопад 1625 р. |
Марко Жмайло, Михайло Дорошенко- українські гетьмани, Ст.Конец-польский –коронний гетьман |
(спільні для всіх повстань) невиконання польською владою обіцянок,даних козакам перед Хотинською війною; погіршення умов життя селян і міщан; перешкоджання козакам польською владою здійснювати походи против турків і татар. |
У вересні 1625 року Станіслав Конецпольський вирушив з військом з м. Бар у Подніпров’я. Із Січі вийшло 20-тис.військо на чолі із запорозьким гетьманом Марком Жмайлом. 25 жовтня 1625 р.-бій між поляками та козаками, козаки змушені відступити до Курукового озера, де отаборилися. 6 листопада 1625 р. новообраний гетьман Михайло Дорошенко уклав з поляками Куруківську угоду. |
Укладена Куруківська угода з метою ізолювати реїстрове козацтво від решти козаків. Умови: 1.Збільшення реєстру до шести тисяч. 2.Реєстровим козакам дозволяли селитися тільки на королівських землях. 3.Створено шість територіальних полків: Корсунський, Черкаський, Переяславський, Чигиринський, Білоцерковський, Канівський. Але на Січі з 1628 р. стало формуватися нереєстрове козацтво. |
||
|
Березень-травень 1630 року
|
Тарас Федорович (Трясило), Антон Конашевич-Бут |
Розбої поляків, релігійні утиски, зростання протирічч між реєстровими та нереєстровими козаками |
В середині березня 1630 р. нереєстрові запорозькі козаки обрали своїм гетьманом Тараса Федоровича (Трясила). Він на чолі десятитисячного козацького війська зайняв Черкаси, взяв Корсунь, Переяслав. У травні 3 тижні під Переяславом йшли вирішальні бої з поляками. Центральною подією стала «Тарасова ніч». Козацький загін знищив т.з «Золоту роту» з молодих шляхтичів (штаб Конецпольского). Новообраний гетьман Антон Конашевич- Бут уклав з поляками Переяславську угоду. |
Укладена Переяславська угода на основі Куруківської. Реєстр козаків було збільшено з 6 до 8 тисяч. Повстання Федоровича (Трясила) стало першим великим виступом козаків, що мало національно-визвольний характер. |
||
|
Серпень 1635 рік |
Іван Сулима, Гійом де Левассер –французький інженер,який керував будівництвом фортеці Кодак. |
У лютому 1635 року польський сейм видав постанову «Про припинення козацького свавілля»,за якою на правому березі Дніпра почалося будівництво фортеці Кодак для блокування Запорозької Січі. Цей факт викликав обурення козаків.
|
В середині серпня 1635 року козаки на чолі з нереєстровим гетьманом І.Сулимою захопили фортецю Кодак,частково її зруйнувавши.Але повстання було придушене за допомогою загону реєстрових козаків. |
Повстання показало непереборне прагнення козаків до свободи. |
|
|
|
1637-1638 роки |
Павло Бут(Павлюк), Яків Острянин (Остряниця), Дмитро Гуня –керівники повстання |
Поштовхом до повстання стало проведення польним гетьманом М.Потоцьким «чистку козацтва» з метою вилучення неблагонадійних. |
У грудні 1637 року нереєстровий гетьман П.Бут повів козаків на Черкащину.16 грудня 1637 р. був вирішальний бій під Кумейками(б.Канева), де повсталі зазнали поразки. Навесні 1638 р. новий гетьман Я.Острянин продовжив боротьбу. У квітні повстанці перемогли під Говтвою.У травні їх спіткала невдача під Лубнами і Жовнином. Повсталі через р.Сула перейшли на територію Московії. Новообраний гетьман Д. Гуня в урочищі Старець отаборився, але повстання було придушене. |
У березні 1638 року польський Сейм прийняв постанову «Ординація Війська Запорозького»: -були скасовані права та привілеї реєстровців; -козаки позбавлялися військової та судової влади; -встановлювався реєстр у 6 тисяч; -міщанам та селянам заборонялося вступати до козаків. |
|
|
- Роль пошуку інформації у виконанні роботи
ІІІ етап: Пошук інформації.
Для повторення теми учням пропонуються олімпіадні завдання або завдання ЗНО з відповідного питання. Можливо залучити дітей до пошуку різноманітних завдань, які закріплюють знання визначеної заздалегідь теми.
Наприклад, тест із ЗНО-2012 року:
Збільшення польською владою козацького реєстру до 6 тис.осіб та організація шести територіальних полків стало наслідком козацького – селянського повстання під проводом: А К.Косинського. Б С.Наливайка. В М.Жмайла. Г Т.Федоровича.
Отже, процес графічного стиснення навчальних знань містить у собі три етапи: вступ до теми з використанням вступної блочної таблиці, збільшення інформації, її структурування, закріплення та повторення навчального матеріалу з можливим пошуком інформації. Навчальному матеріалу надається графічна цілісна форма, яка дозволяє ефективно засвоювати навчальний матеріал. У такій формі інформація краще запам’ятовувається та відтворюється. Дидактичні одиниці, систематизовані таким чином, як правило, складаються з невеликої кількості великих одиниць – блоків інформації, які здатна вмістити короткочасна пам’ять учня. Якщо таблиця чи схема вдало побудована, то в них навчальний матеріал так поданий, що його зручно повторювати, розкриваючи навчальну інформацію з різних сторін, при цьому утримуючи в голові його внутрішню структуру та цілісність.
Таким чином, можна стверджувати, що використання технології графічного стиснення навчального матеріалу з історії ефективно впливає на якість вивчення предмету. При систематичному застосуванні зручного візуального ряду (таблиць, різноманітних схем) можна підняти на вищий рівень мотивацію учнів та сприяти розвитку творчих здібностей дітей. Ефективно розроблені прийоми, які системно застосовуваються на уроці, здатні сформувати стійкі знання, уміння та навичкі учнів. Це особливо актуально, оскількі деякі завдання ДПА та ЗНО розраховані на учнів з розвиненим візуальним сприйняттям інформації.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку