"Особливості пейзажного жанру. Його різновиди."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості пейзажного жанру.

 Його різновиди.

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Тер Людмила Анатоліївна

вчитель образотворчого мистецтва

Кирданівської ЗОШ І-ІІ ступенів Таращанського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Особливості пейзажного жанру. Його різновиди.

Практичне завдання уроку: малювання уявного, живописного пейзажу, передаючи глибину простору за допомогою лінійної та повітряної перспективи.

Мета уроку: Формувати в учнів ключові компетентності: вміння вчитись: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії, самостійно виконувати практичне завдання, здійснювати самоконтроль; загальнокультурну: роль мистецтва у житті, засвоєння художньої картини світу; спілкуватися державною мовою: розвиток позитивного ставлення до рідної мови, визнання її ролі у власному та культурному збагаченні.

 Предметної ( образотворчої) компетентності : художньо-технологічна: аналізувати та інтерпретувати художні твори, здатність до практичної творчості живописними художніми матеріалами; художньо-творча: спроможність генерувати ідеї, фантазувати з метою створення власних, оригінальних творів.

Навчальна: Навчити розуміти  твори мистецтва створені майстрами різних часів і народів. Ознайомити  з історією розвитку пейзажу. Вивчити різновиди пейзажного жанру. Закріпити знання учнів про передавання глибини простору на площині за допомогою лінійної перспективи та кольору;

Розвивальна: Розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати співвідношення кольорів. Формувати образне, логічне, просторове мислення.

Виховна: Виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: репродукції картин художників, навчальні роботи з методичного фонду, дитячі роботи.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «пейзаж» «повітряна перспектива», «лінійна перспектива».

Тип: комбінований урок.

                                                          Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за питаннями

• Що таке живопис?
• Назвіть засоби виразності  живопису?
• якими бувають кольори за класифікацією?
• Які ви знаєте жанри образотворчого мистецтва?

ІIІ.  Вступна бесіда

Світ навколо нас наповнений кольором. Без ного він став би сірим і сумним. Все чого сягає наш погляд, вражає досконалістю барв, дивовижнім багатством кольорів. Природа- мудрий та винахідливий митець. Кожне її творіння неповторне та особливе. Нашу увагу привертає неповторність веселки,зміни в природі протягом року, дивовижні силуети дерев, птахів, тварин. Все це викликає захоплення і бажання малювати. Для цього необхідно  володіти  певними знаннями й уміннями, розуміти загальний підхід до малювання всього розмаїття природніх форм.

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

Отже сьогодні ми будемо працювати в пейзажному жанрі, та навчимося передавати простір за допомогою лінійної та повітряної перспективи. Але спочатку ми дізнаємося про історію виникнення пейзажу та його розвиток. А також розглянемо різновиди цього жанру.

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, в якому об’єктом зображення є природа.

Пейзаж виокремився в самостійний жанр поступово. Спочатку зображення дикої чи перетвореної людиною природи, уявні види місцевості були лише частинкою або елементом сюжетної картини. У період з кінця V до ХІІІ ст. пейзаж був елементом розписів, фресок, ікон. Зображення пейзажу слугувало тлом, далеким обрієм для портретів або релігійних сцен.

У мистецтві Сходу від середніх віків пейзаж як окремий жанр живопису посідав важливе місце . Саме на Сході, де вважали, що «природа - міра всіх речей», виникла потреба передати нескінченність простору: понорами гір, водоспадів, серпанкових обріїв. А людина сприймалась як невеличка частинка цього. Пейзажні твори поєднувалися з поетичними рядками, що їх виписували знаками-ієрогліфами.

У Китаї жанр пейзажу розвинувся раніше, ніж будь – де.  Ще у VІ ст. він став самостійним жанром,  бо за віруванням китайців милуванням краєвидом було одним із шляхів пізнання божественної істини. Малюнки виконувались чорною тушшю, але зображення мають панорамний вигляд.

Значний внесок у розвиток пейзажного жанру зробили художники епохи Відродження Леонардо да Вінчі, Альберт Дюрер та ін. Пейзаж на полотнах цих художників дуже реалістичний, але виконує роль фону. Звертаючись безпосередньо до натури, вони створювали начерки й акварельні етюди, розробляли закони побудови простору. Саме в мистецтві цього періоду формуються передумови появи самостійного пейзажного жанру. В європейському живопису окремим і поширеним жанром пейзаж став у добу розвитку промисловості, коли дедалі більше людей переселялися до міст. Пейзажі замовляли  художникам для того, щоб «зігріти» домівки приємними оку краєвидами. Так поступово образ природи стає єдиним  змістом картини.

 

Пейзаж за змістом зображення розділяється на види: сільський, міський, парковий, архітектурний, морський, ландшафтний.    

Пояснення вчителя

(Учитель нагадує учням основні положення розподілу на плани картинної площини.)

Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи.

Видатний художник Леонардо да Вінчі відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання

глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря, що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».

 Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо, сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.

Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.

Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині. Це явище називається повітряною перспективою.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються) — глибина здається світлішою за передній план.

Організація сприйняття творів мистецтва

Пояснення вчителя

Учитель пропонує визначити учням, якими засобами виразності скористався художник для передачі простору. Розділити картину на плани. Розповісти, як змінюється колір неба з віддаленням від глядача. Учитель звертає увагу учнів на те, що в картинах детально промальовано всі зображення переднього плану, на другому плані  деталей менше, дальній план майже порожній.

 

 

 

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Уявіть, що ми подорожуємо. Ось зовсім поряд, перед нами на полі квіти. Трохи далі в’ється тоненька стежка — вона веде до старого  млина. Трохи далі стіною стоїть сивий ліс.  Намалюйте цей уявний пейзаж, передаючи глибину простору за допомогою лінійної та повітряної перспективи.

 

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель допомагає учням правильно виконати композицію та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.

 

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків.

Із малюнків діти створюють виставку.

Запитання до підсумку уроку.

• З яким жанром мистецтва ми сьогодні працювали?
• Які закони ви використовували під час створення своєї картини?
• Що вони допомагають передати на площині?

VІ. Домашнє завдання

Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.

Спостерігають  за лінійною та повітряною перспективою в природі.