Особливості природних умов і ресурсів Черкаської області

Особливості природних умов і ресурсів Черкаської областіСмілянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня – гімназія ім. В. Т. Сенатора»Кільчевська Ольга Вікторівнавчитель географії та економіки

Вступ. До початку ХХІ ст. людство перетворилося на потужну техногенну силу. Інтенсивний антропогенний вплив призводить до змін не лише в окремих природних комплексах, а й до значних змін природних ландшафтів у цілому. Для України указана проблема особливо актуальна, адже природно–ресурсний потенціал ненормовано експлуатується, а територія індустріально розвинених регіонів зазнає надмірного антропогенного навантаження та забруднення. Внаслідок його експлуатації сформувалися гірничо промислові ландшафти. Активно впливаючи на земельні ресурси, розорюючи грунти, людина сприяла утворенню сільськогосподарських ландшафтів.

Ландшафт (за Бергом) – це ділянка на якій характер рельєфу, клімату, рослинного покриву, тваринного світу, населення і культури людини утворюють єдине ціле.

Існують різні класифікації антропогенних ландшафтів. За класифікацією Мількова (1973, 1990 рр.) Виділяють такі класи антропогенного ландшафту  1) сільськогосподарський, виникає в процесі використання земель рослинний і грунтовий покрив яких змінений і контролюється людиною;  2) промисловий, утворюється в процесі добування корисних копалин та їх обробітку різними галузями промисловості;  3) лінійно-дорожний, пов’язаний з використанням земель для забезпечення комунікації між людьми;  4) лісовий антропогенний, утворюється в результаті насадження лісів і відновлення лісів в місцях вирубок і пожеж;  5) водний антропогенний, виникає при створенні штучних водойм і водостоків;  6) рекреаційний, характерний для зон відпочинку;  7) селітебний – ландшафт міст і сіл з їх будовами, вулицями, дорогами, зеленими насадженнями;  8) беллігеративний (від лат. Belligero – воювати), виникає в місцях ведення бойових дій чи створення оборонних споруд.

Сучасні ландшафти. Незаймані ландшафти. Відновлені ландшафти, що становлять предмет палеогеографіїЗмінені ландшафти, що знаходяться під впливом людини. Природні ландшафти, структура яких під впливом людини не зазнала докорінних змін. Антропогенні ландшафти, структура та самовинекнення яких пов’язане з діяльністю людини. Культурні ландшафти. Акультурні ландшафти

Він уперше обґрунтував підходи до систематизації антропогенних ландшафтів на основі видів діяльності людини та змін природи внаслідок цієї діяльності. Учений підкреслює, що класифікація антропогенних ландшафтів означає їх розподіл на групи за будь–якою ознакою. Федір Миколайович Мільков основоположник школи антропогенного ландшафтознавства.

Особливості міського ландшафту як екскурсійного об'єкту. Екскурсії є одним з найбільш поширених видів відпочинку і користуються заслуженою популярністю. Адже для відвідування екскурсії не потрібно виділяти спеціальний час і довго збирати кошти.

«Золота Підкова Черкащини» - новий туристичний маршрут. Місія проекта - збереження культурної спадщини нашої країни, прояв поваги до культупи їнших країн. Дещо увігнута конфігурація області наштовхнула на думку про створення туристичного маршруту зі звучною назвою «Золота підкова Черкащини».

На території Черкаської області розташовано 9266 пам'яток історії і культури, з них 85 - національного значення. Пам'ятки, що мають особливу культурну та історичну цінність, є об'єктами національного історико-культурного заповідника "Чигирин", Шевченківського національного заповідника, Національного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", державних історико-культурних заповідників у мм. Корсуні-Шевченківському та Кам'янці, державних історико-культурних заповідників "Трахтемирів" і "Трипільська культура", державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань". До Списку історичних населених місць України включено 13 населених пунктів області.

Cадиба Давидових ХVІІІ-ХІХ ст. ст. з комплексом пам’яток - «Зелений будиночок» , «Зелений млин» , «Грот декабристів, парк Декабристів - пам’ятка садово-паркового мистецтво державного значення з пам’ятниками декабристам 1975 р., О. С. Пушкіну 1976 р. та П.І. Чайковському 1975 р., героям Великої Вітчизняної війни 1975 р., , скеля О. С. Пушкіна - геологічна пам’ятка місцевого значення на р. Тясмин, Тясминський каньйон - комплексна пам’ятка природи місцевого значення. Місто Кам’янка

Троїцька церква 1804 р. Свято-Троїцького Мотронин-ського жіночого монастиря ,1000-річний дуб Максима Залізняка та 800-річний дуб-внук – ботанічні та історичні пам’ятки, пам’ятник на могилі мирних жителів, розстріляних у 1943 р. на х. Буда 1966 р., Мотронинське городище та курганний могильник скіфського часу VІ-V ст. ст. до н.е.,пам’ятник Партизанам 1972 р., «Тулумбас» 1993 р., Гайдамацький ставок та інші пам’ятки та пам’ятні місця періоду Коліївщини 1768 р., урочище Холодний Яр - пам’ятка природи загальнодержавного значення. Урочище Холодний Яр

Атаманський парк – заповідне урочище, цілюще джерело «Живун». Атаманський парк

Іллінська церква Б. Хмельницького 1653 р., замчище Б. Хмельницького з залишками фундаментів кам’яниці ХVІІ ст., пам’ятник Б. Хмельницькому 1995 р., кам’яна стела ХІІІ ст., пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни., «Три криниці» - гідрологічна та пам’ятка української історії місцевого значення , Суботівське городище чорноліської культури ІХ-VІІІ ст. ст. Село Суботів

Богданова гора – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, бастіон П. Дорошенка - частина Чигиринської фортеці ХVІІ ст., пам’ятник Б. Хмель-ницькому 1973, 1982 рр., кам’яний хрест 1912 р.,кам’яні сходи 1912 р. , пам’ятний знак на честь перебування в Чигирині Т. Г. Шевченка 1992 р., пам’ятний знак «Кобзар» 1954 р., каплиця Св. Покрови 1995 р., пам’ятник героя Великої Вітчизняної війни 1965 р. , кам’яне дерево – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Місто Чигирин

Дерев’яна церква Св Миколая ХVІІІ ст., вітряки ХІХ-поч. ХХ ст., 2 поселення черняхівської культури ІІ-V ст. ст. н.е., ранньослов’янське поселення VІ-VІІ ст. ст. н.е., 21 курган давньоямної та скіфської епох, залишки керамічних печей ХVІІІ-ХІХ ст. ст., туристсько-етнографічне село «Козацький хутір», мальовничий ландшафт українського лісостепу, пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1965 р. Село Стецівка

Свято-Преображенська церква 1840 р., католицький костьол ХІХ ст., Мошногірря - лісопарк ХІХ ст. з «Мошенською дібровою» - пам’яткою природи загальнодержавного значення, Мошногірським заказ-ником місцевого значення та ін пам’ятками природи, пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1985 р. Село Мошни

Стоянка первісних мисливців на мамонтів 17-15 тисяч років тому з 4-ою спорудою під захисним павільйоном , пам’ятник «Перемоги праці» 1972 р. – геологічна пам’ятка місцевого значення , пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1957 р. , іхтіологічний заказник «Роський» в акваторії р. Рось. Село Межиріч

Чернеча гора, пам’ятник Т. Г. Шевченку 1939 р. на могилі поета, Тарасова світлиця, відтворена у 1991 р., Успенсь-кий Собор ХІІ ст., будинок базіліанського училища ХVІІІ ст. ,пам’ятник письменнику А. П. Гайдару 1953 р., пам’ятник російському актору О. П. Ленському 1954 р., пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1976 р., Канівський природний заповідник із всесвітньо відомими геологічними дислокаціями, пам’ятками археології, музеєм та могилою М. Ф. Біляшевського, два дуба та верба Т. Г. Шевченка, дуб О. Кошевого, «Лиса гора» – ботанічні пам’ятки природи місцевого значення. Місто Канів

Палац князя Лопухіна, в’їзна брама, будинок картинної галереї ХVІІІ-ХІХ ст. ст., військова техніка часів Великої Вітчизняної війни, Корсунь-Шевченківський парк князя Лопухіна, пам’ятник загиблим в Корсунській битві 1648 р., територія фортеці ХІІ ст., де була тимчасова резиденція Б. Хмельницького, пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни.,пам’ятник Т. Шевченку 1984 р., острів «Зелений» на р. Рось - геологічна пам’ятка місцевого значення, Сидорівський парк - пам’ятка садово-паркового мис-тецтво місцевого значення кінця ХІХ ст., закладений Л. П. Симиренком. Місто Корсунь-Шевченківський

Уманський дендрологічний парк «Софіївка» - пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення кінця ХVІІІ-початку ХІХ ст., інші пам’ятки міста – обеліск Слави у парку Героїв 1981 р., пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам , Г.І. Котовсь-кому 1957 р., І. Д. Черняхівському 1948 р., будинок колишньої військової ратуші ХVІІІ ст. Місто Умань

Готель «Слов’янський» кін. ХІХ ст., будинок грабаря Щер-бини поч. ХХ ст., будинок братів Цибульських ХІХ ст., пам’ятник Б. Хмельницькому 1995 р., пам’ятник Т. Г. Шевченку 1964 р., Пагорб Слави 1975 р., пам’ятний знак «Боян» на честь 700-річчя Черкас 1986 р., парк «Ювілейний» та Перемоги» - пам’ятки садово-паркового мистецтво державного та місцевого значення, зоологічний парк 1983 р., Дахнівський ботанічний заказник місцевого значення, ландшафтні насадження дуба і вікової сосни в «Соснівці» - ботанічні пам’ятки природи місцевого значення. Місто Черкаси

ВИСНОВКИМи живемо в епоху тісної взаємодії між людським суспільством і природою, коли господарська діяльність визначає обличчя довколишнього ландшафту. Під впливом діяльності людини формуються антропогенні ландшафти. Антропогенне ландшафтознавство – молода наука, тому перш ніж розглянути антропогенні ландшафти України доцільно з’ясувати теоретичні засади антропогенного ландшафтознавство. Продовжує точитися гостра дискусія стосовно оцінки антропогенного впливу на ландшафти.   Прекрасна можливість насолодитися красою природи, збагатитися враженнями і дізнатися багато цікавого про історію України - це подорож по «Золотій підкові Черкащини». Цей туристичний маршрут проходить по містах і селах Черкаської області: Умань, Тальне, Звенигородка, Моринці, Шевченкове, Будище, Корсунь Шевченківський, Канів, Черкаси, Чигирин, Холодний Яр. Черскаська область багата історією та визначними пам'ятками. Вирушаючи в дорогу, Ви відкриєте для себе Трипільську культуру, пройдетеся по рідних місцях Тараса Шевченка та гетьмана Богдана Хмельницького, побуваєте біля витоків козацької слави і місцях героїчних битв Другої світової війни. Знаменитий цей край народними визвольними рухами на чолі з Северином Наливайком, Максимом Залізняком, а також боротьбою українських повстанців проти радянської влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бондарчук В. Г. Каневские горы // Природа, 1940. – №4. – С.69-72.2. Гончаренко В. А. На батьківщині Т. Г. Шевченка. – Дніпропетровськ,1984. –110с.3. Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Фото путівник. – К.,2000. –14с.4. Іванніков О. В. Геологія району Канівських дислокацій. – К., 1966. – 95с.5. Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. – К.,1972. – 788с.6. Каменський литературно-мемориальний музей  А. С. Пушкина и П. И. Чайковского. – Днепропетровск, 1978. – 78 с.7. Канівський державний заповідник. – Дніпропетровськ, 1978. – 77 с.8. Карпенко М. М. Вісім подорожей по Черкащині. – Дніпропетровськ, 1978. – 69с.9. Кузик Б., Білошапка В. Головківка – серце України. – Сміла, 2004. – 371с.10. «І пам’ять  Кам’янки…». Путівник. – Дніпропетровськ, 1988. – 94с.11. Національний історико-культурний заповідник: історія, сьогодення, майбуття. –Черкаси-Чигирин, 2002. – 93с.12. Нераденко Т. М. Овіяні козацькою славою. Методична розробка туристично-краєзнавчої подорожі по Чигирину і Суботову. – Черкаси, 2002. – 28с.13. Нераденко Т. М. Царина краси і героїчної історії. Туристично-краєзнавча подорож по. Холодноярському регіону. – Черкаси,2003. – 39с.